Роксана: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Haida (обговорення | внесок)
107 190 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
{{text|«''І його шлюб з Роксаною, красивою і квітучою дівчиною, в яку він одного разу закохався, побачивши її в хороводі на бенкеті, як усім здавалося, цілком відповідав його задумам, бо шлюб цей зблизив Александра з варварами, і вони перейнялися до нього довірою і гаряче полюбили його за те, що він проявив найбільшу стриманість і не захотів незаконно оволодіти навіть тією єдиною жінкою, яка підкорила його.''»}}
{{text|«''І його шлюб з Роксаною, красивою і квітучою дівчиною, в яку він одного разу закохався, побачивши її в хороводі на бенкеті, як усім здавалося, цілком відповідав його задумам, бо шлюб цей зблизив Александра з варварами, і вони перейнялися до нього довірою і гаряче полюбили його за те, що він проявив найбільшу стриманість і не захотів незаконно оволодіти навіть тією єдиною жінкою, яка підкорила його.''»}}


Роксана супроводжувала Александра в його поході в [[Індія|Індію]] і під час повернення у [[Вавилон]] ([[326 до н. е.|326]] -[[324 до н. е.|324 до н.&nbsp;е.]]). Згідно з пізніми свідченнями, під час індійського походу помер новонароджений син Роксани і Александра<ref>Metz Epitome, 70. Манускрипт X века, содержит сведения, неизвестные из других источников. Судя по стилю восходит к источникам IV—V вв. Из историков только Berve (1926 г.) принимает историю о смерти новорожденного сына Александра.</ref>. Після повернення з походу романтичні почуття Александра до бактрійської княжни, можливо, ослабли, і він одружився зі [[Статіра|Статірою]], дочкою перського царя [[Дарій III|Дарія III]], і ще однією персіянкою царської крові.
Роксана супроводжувала Александра в його поході в [[Індія|Індію]] і під час повернення у [[Вавилон]] ([[326 до н. е.|326]] -[[324 до н. е.|324 до н.&nbsp;е.]]). Згідно з пізніми свідченнями, під час індійського походу помер новонароджений син Роксани і Александра<ref>Metz Epitome, 70. Манускрипт X века, содержит сведения, неизвестные из других источников. Судя по стилю восходит к источникам IV—V&nbsp;вв. Из историков только Berve (1926 г.) принимает историю о смерти новорожденного сына Александра.</ref>. Після повернення з походу романтичні почуття Александра до бактрійської княжни, можливо, ослабли, і він одружився зі [[Статіра|Статірою]], дочкою перського царя [[Дарій III|Дарія III]], і ще однією персіянкою царської крові.


[[323 до н. е.|323 року до н.&nbsp;е.]] Александр раптово помер, залишивши Роксану вагітною, а через місяць після його смерті вона народила сина, назвавши його [[Александр IV Македонський|Александром]]. Залишившись без єдиного захисника, юна бактрійка і немовля Александр опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася. Бактрійська принцеса не відрізнялася лагідною вдачею, зі схвалення регента [[Пердікка|Пердикки]] вона вбила [[Статіра|Статіру]]. За словами [[Плутарх]]а: «''До крайності ревнива і пристрасно ненавидячи Статіру, вона за допомогою підробленого листа заманила її та її сестру до себе, обох вбила, кинула трупи у колодязь і засипала землею''».
[[323 до н. е.|323 року до н.&nbsp;е.]] Александр раптово помер, залишивши Роксану вагітною, а через місяць після його смерті вона народила сина, назвавши його [[Александр IV Македонський|Александром]]. Залишившись без єдиного захисника, юна бактрійка і немовля Александр опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася. Бактрійська принцеса не відрізнялася лагідною вдачею, зі схвалення регента [[Пердікка|Пердикки]] вона вбила [[Статіра|Статіру]]. За словами [[Плутарх]]а: «''До крайності ревнива і пристрасно ненавидячи Статіру, вона за допомогою підробленого листа заманила її та її сестру до себе, обох вбила, кинула трупи у колодязь і засипала землею''».


Після загибелі [[Пердікка|Пердикки]] Роксана з сином жили в македонському місті [[Амфіполіс]]і під опікою [[Антипатр|Антипатра]]. Після його смерті, мабуть, посварившись з Еврідікою, дружиною номінального македонського царя [[Філіпп III Аррідей|Філіппа Аррідея]], в [[318 до н. е.]] вони перебралися в [[Епір]] під заступництво матері Александра Великого, [[Олімпіада Епірська|Олімпіади]], і разом з нею увійшли в [[Стародавня Македонія|Македонію]] на чолі війська. Македоняни обожнювали Александра Великого. Побачивши його мати, сина-спадкоємця і дружину, вони вручили їм, а вірніше [[Олімпіада Епірська|Олімпіаді]], владу над Македонією, якою та не змогла розпорядитися. Менше ніж через рік син Антипатра [[Кассандр Македонський]] взяв в облогу Олімпіаду в [[Підна|Підні]], при ній у фортеці перебувала і Роксана з сином. [[316 до н. е.]] Олімпіаду стратив [[діадох]] [[Кассандр Македонський|Кассандр]], а Роксану з сином замкнули в фортеці [[Амфіполіс|Амфіполя]], позбавивши царських привілеїв.
Після загибелі [[Пердікка|Пердикки]] Роксана з сином жили в македонському місті [[Амфіполіс]]і під опікою [[Антипатр]]а. Після його смерті, мабуть, посварившись з Еврідікою, дружиною номінального македонського царя [[Філіпп III Аррідей|Філіппа Аррідея]], в [[318 до н. е.]] вони перебралися в [[Епір]] під заступництво матері Александра Великого, [[Олімпіада Епірська|Олімпіади]], і разом з нею увійшли в [[Стародавня Македонія|Македонію]] на чолі війська. Македоняни обожнювали Александра Великого. Побачивши його мати, сина-спадкоємця і дружину, вони вручили їм, а вірніше [[Олімпіада Епірська|Олімпіаді]], владу над Македонією, якою та не змогла розпорядитися. Менше ніж через рік син Антипатра [[Кассандр Македонський]] взяв в облогу Олімпіаду в [[Підна|Підні]], при ній у фортеці перебувала і Роксана з сином. [[316 до н. е.]] Олімпіаду стратив [[діадох]] [[Кассандр Македонський|Кассандр]], а Роксану з сином замкнули в фортеці [[Амфіполіс|Амфіполя]], позбавивши царських привілеїв.


Син Роксани підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька і підтримкою впливових ворогів [[Кассандр Македонський|Кассандр]]а. За його наказом 14-річний хлопчик, одночасно номінальний македонський цар [[Александр IV Македонський|Александр IV]], і його мати Роксана таємно вбиті в [[309 до н. е.]]
Син Роксани підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька і підтримкою впливових ворогів [[Кассандр Македонський|Кассандра]]. За його наказом 14-річний хлопчик, одночасно номінальний македонський цар [[Александр IV Македонський|Александр IV]], і його мати Роксана таємно вбиті в [[309 до н. е.]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 32: Рядок 32:


[[Категорія:Олександр Македонський]]
[[Категорія:Олександр Македонський]]
[[Категорія:Померли 309 до н. е.]]

Версія за 05:21, 26 квітня 2016

Александр Великий і Роксана, П'єтро Ротарі, Ермітаж

Роксана (авест. Raoxšna, перс. رخشانه — сяюча; дав.-гр. Ῥωξάνη, лат. Roxana, близько 342 — 309 року до н. е.) — бактрійська княжна, дружина Александра Македонського.

Біографія

Роксана народилася в Бактрії (східна частина Перської імперії, сучасна територія Афганістану) і була дочкою місцевого вельможі Оксіарта (Ваксувадарва), який при наближенні Александра Великого відправив дружин і дітей у неприступну фортецю, іменовану Скелею Согдіани. Проте під натиском македонян фортеця здалася в 327 до н. е., і всі її мешканці, включаючи дружин і дітей Оксіарта, виявилися бранцями Александра. Грецький письменник Арріан так розповідає про долю однієї з полонянок:

«Одну з цих дочок звали Роксана. Вона була дівчиною на виданні, і ті, хто брав участь у поході, повторювали, що вона була найвродливіша з жінок, яких вони бачили в Азії, виключаючи одну тільки дружину Дарія. Александр закохався в неї з першого погляду, але, хоча вона й була полонянкою, відмовився через пристрасний потяг до неї взяти її силою, і опустився до одруження на ній.»[1]

Спираючись на це свідчення, історики оцінюють вік Роксани у 14-16 років. Її точно зобразив на своїй картині Аетіон, який був присутній на весіллі Роксани з Олександром Македонським (втім ця картина не збереглася, тому зовнішність Роксани відома лише за описом з цієї картини наступних істориків та мистецтвознавців). Квінт Курцій Руф пише, що Александр помітив Роксану на розкішному бенкеті, куди її привів батько разом з 30 іншими знатними дівчатами для розваги царя. Пошт царя висловлював приховане невдоволення:

«… цар Азії і Європи взяв собі за дружину дівчину, яку привели для розваги на бенкеті, з тим, щоб від неї народився той, хто буде керувати переможцями»[2].

Однак крім палкого захоплення шлюб з Роксаною був продуманим політичним кроком Александра. Плутарх коментує:

«І його шлюб з Роксаною, красивою і квітучою дівчиною, в яку він одного разу закохався, побачивши її в хороводі на бенкеті, як усім здавалося, цілком відповідав його задумам, бо шлюб цей зблизив Александра з варварами, і вони перейнялися до нього довірою і гаряче полюбили його за те, що він проявив найбільшу стриманість і не захотів незаконно оволодіти навіть тією єдиною жінкою, яка підкорила його.»

Роксана супроводжувала Александра в його поході в Індію і під час повернення у Вавилон (326 -324 до н. е.). Згідно з пізніми свідченнями, під час індійського походу помер новонароджений син Роксани і Александра[3]. Після повернення з походу романтичні почуття Александра до бактрійської княжни, можливо, ослабли, і він одружився зі Статірою, дочкою перського царя Дарія III, і ще однією персіянкою царської крові.

323 року до н. е. Александр раптово помер, залишивши Роксану вагітною, а через місяць після його смерті вона народила сина, назвавши його Александром. Залишившись без єдиного захисника, юна бактрійка і немовля Александр опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася. Бактрійська принцеса не відрізнялася лагідною вдачею, зі схвалення регента Пердикки вона вбила Статіру. За словами Плутарха: «До крайності ревнива і пристрасно ненавидячи Статіру, вона за допомогою підробленого листа заманила її та її сестру до себе, обох вбила, кинула трупи у колодязь і засипала землею».

Після загибелі Пердикки Роксана з сином жили в македонському місті Амфіполісі під опікою Антипатра. Після його смерті, мабуть, посварившись з Еврідікою, дружиною номінального македонського царя Філіппа Аррідея, в 318 до н. е. вони перебралися в Епір під заступництво матері Александра Великого, Олімпіади, і разом з нею увійшли в Македонію на чолі війська. Македоняни обожнювали Александра Великого. Побачивши його мати, сина-спадкоємця і дружину, вони вручили їм, а вірніше Олімпіаді, владу над Македонією, якою та не змогла розпорядитися. Менше ніж через рік син Антипатра Кассандр Македонський взяв в облогу Олімпіаду в Підні, при ній у фортеці перебувала і Роксана з сином. 316 до н. е. Олімпіаду стратив діадох Кассандр, а Роксану з сином замкнули в фортеці Амфіполя, позбавивши царських привілеїв.

Син Роксани підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька і підтримкою впливових ворогів Кассандра. За його наказом 14-річний хлопчик, одночасно номінальний македонський цар Александр IV, і його мати Роксана таємно вбиті в 309 до н. е.

Примітки

  1. ↑ Арріан, «Анабасис Александра», 4.19
  2. ↑ Квінт Курцій Руф, 8,4
  3. ↑ Metz Epitome, 70. Манускрипт X века, содержит сведения, неизвестные из других источников. Судя по стилю восходит к источникам IV—V вв. Из историков только Berve (1926 г.) принимает историю о смерти новорожденного сына Александра.

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роксана&oldid=17989413