Макс Райнгардт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:
| Ширина = 220px
| Ширина = 220px
| Підпис =
| Підпис =
| Ім'я при народженні = Макс Гольдман (Goldmann)
| Ім'я при народженні = Макс Ґольдман (Goldmann)
| Дата народження = 9.09.1973
| Дата народження = 9.09.1973
| Місце народження = {{Місце_народження|Баден|Бадена|Баден (Нижня Австрія)}}, [[Австро-Угорщина]]
| Місце народження = {{Місце_народження|Баден|Бадена|Баден (Нижня Австрія)}}, [[Австро-Угорщина]]
Рядок 21: Рядок 21:
}}
}}


'''Макс Ре́йнхардт''', власне ім'я — ''Максиміліан Гольдман'' ({{lang-de|Max Reinhardt}}; [[9 вересня]] [[1873]], [[Баден (Нижня Австрія)|Баден]], [[Австрія]] — [[31 жовтня]] [[1943]], [[Нью-Йорк]], [[США]]) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч, один з реформаторів театрального мистецтва [[20 століття]].
'''Макс Ре́йнгардт''', власне ім'я — ''Максиміліан Ґольдман'' ({{lang-de|Max Reinhardt}}; [[9 вересня]] [[1873]], [[Баден (Нижня Австрія)|Баден]], [[Австрія]] — [[31 жовтня]] [[1943]], [[Нью-Йорк]], [[США]]) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч, один із реформаторів театрального мистецтва [[20 століття]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Максиміліан Гольдман (псевдонім ''Макс Рейгардт'' з'явився у [[1890]] році<ref name="сто" />) народився в [[Баден (Нижня Австрія)|Бадені]] біля Відня, в [[Євреї|єврейській]] сім'ї. Його батько, фабрикант Вільгельм Гольдман (1846–1911), походив зі [[Ступава|Ступави]]; мати, Роза Венграф (1851–1924), була уродженкою [[Мікулов|Нікольсбурга]]. Дід був ортодоксальним євреєм.
Максиміліан Ґольдман (псевдонім ''Макс Рейнгардт'' з'явився у [[1890]] році<ref name="сто" />) народився в [[Баден (Нижня Австрія)|Бадені]] біля Відня, в [[Євреї|єврейській]] сім'ї. Його батько, фабрикант Вільгельм Ґольдман (1846–1911), походив зі [[Ступава|Ступави]]; мати, Роза Венграф (1851–1924), була уродженкою [[Мікулов|Нікольсбурга]]. Дід був ортодоксальним євреєм.


У юнацькі роки Макс Гольдман відвідував [[Бурґтеатр]]. Він мріяв стати актором, але батьки визначили його у фінансове відомство. Ділова кар'єра виявилася недовгою&nbsp;— влітку [[1890]] року сімнадцятилітній Гольдман під псевдонімом «Макс Рейнгардт» з'явився на сцені в ролі старця, і незабаром його прийняли до [[Віденська консерваторія|Віденської консерваторії]], де він навчався в драматичних класах у відомого актора І. Левинського<ref name="сто">{{книга|автор= Мусский И. А.|частина= |посилання частина= |заголовок= 100 великих режиссеров|посилання= http://murzim.ru/jenciklopedii/100-velikih-rezhissjorov/17962-maks-reynhardt.html|місце= {{М.}}|видавництво= Вече|рік= 2006|том= |сторінки= 17-18|сторінок= 139|серія= 100 великих|isbn= 5-7838-1125-4|тираж=}}</ref>.
У юнацькі роки Макс Ґольдман відвідував [[Бурґтеатр]]. Він мріяв стати актором, але батьки визначили його у фінансове відомство. Ділова кар'єра виявилася недовгою&nbsp;— влітку [[1890]] року сімнадцятилітній Ґольдман під псевдонімом «Макс Рейнгардт» з'явився на сцені в ролі старця, і незабаром його прийняли до [[Віденська консерваторія|Віденської консерваторії]], де він навчався в драматичних класах у відомого актора І. Левинського<ref name="сто">{{книга|автор= Мусский И. А.|частина= |посилання частина= |заголовок= 100 великих режиссеров|посилання= http://murzim.ru/jenciklopedii/100-velikih-rezhissjorov/17962-maks-reynhardt.html|місце= {{М.}}|видавництво= Вече|рік= 2006|том= |сторінки= 17-18|сторінок= 139|серія= 100 великих|isbn= 5-7838-1125-4|тираж=}}</ref>.


== Театральна діятельність ==
== Театральна діяльність ==
Після закінчення театральної школи при Віденській консерваторії (1893 рік) працював у різних театрах Зальцбурга, Відня і Братислави. З 1895 року працює актором у трупі {{нп3|Німецький театр|«Німецького театру»|ru|Немецкий театр}} ({{lang-en|Deutsches Theater}}) у Берліні. На той момент театр очолював літературний критик і режисер [[Отто Брам]]. Він і залучив до трупи театру Рейнгардта. Добре злагоджений акторський ансамбль Брама дав Рейнгардту чудовий досвід роботи на сцені.
Після закінчення театральної школи при Віденській консерваторії (1893 рік) працював у різних театрах Зальцбурга, Відня і Братислави. З 1895 року працює актором у трупі {{нп3|Німецький театр|«Німецького театру»|ru|Немецкий театр}} ({{lang-en|Deutsches Theater}}) у Берліні. На той момент театр очолював літературний критик і режисер [[Отто Брам]]. Він і залучив до трупи театру Рейнгардта. Добре злагоджений акторський ансамбль Брама дав Рейнгардту чудовий досвід роботи на сцені.


Самостійну режисерську діяльність Рейнгард починає у 1901 році в Берліні, у заснованому ним артистичному кабаре «Шум і Дим». У 1902 році це кабаре отримало назву «Малий театр», там ставилися сатиричні пародії на сучасну драму і театр. Згодом він організовує більший театр у Берліні «Новий театр», яким керував у 1903–1906 роках. Драматургія Нового театру була найрізноманітнішою, ставилися п'єси [[Шиллер]]а, [[Готгольд Ефраїм Лессінг|Лессінга]], [[Шекспір]]а.
Самостійну режисерську діяльність Рейнгард починає у 1901 році в Берліні, у заснованому ним артистичному кабаре «Шум і Дим». У 1902 році це кабаре отримало назву «Малий театр», там ставилися сатиричні пародії на сучасну драму і театр. Згодом він організовує більший театр у Берліні&nbsp;— «Новий театр», яким керував у 1903–1906 роках. Драматургія Нового театру була найрізноманітнішою, ставилися п'єси [[Шиллер]]а, [[Готгольд Ефраїм Лессінг|Лессінга]], [[Шекспір]]а.


З 1905 року він стає режисером {{нп3|Німецький театр|«Німецького театру»|ru|Немецкий театр}} і очолює його до [[1933]] року з невеликими перервами, пов'язаними з [[Перша світова війна|першою світовою війною]]. З цієї миті починається другий період його режисерської діяльності. При Німецькому театрі Рейнгардт відкриває драматичну школу, основний акцент робить на акторську майстерність і сценічну мову.
З 1905 року він стає режисером {{нп3|Німецький театр|«Німецького театру»|ru|Немецкий театр}} і очолює його до [[1933]] року з невеликими перервами, пов'язаними з [[Перша світова війна|першою світовою війною]]. З цієї миті починається другий період його режисерської діяльності. При Німецькому театрі Рейнгардт відкриває драматичну школу, основний акцент робить на акторську майстерність і сценічну мову.


У 1906 році залишає Новий театр і організовує в якості експериментальної сцени «Камерний театр» («Каммершпіле»). Оскільки в Німецькому театрі Рейнгардт ставив в основному класичні п'єси, в Камерному театрі він переходить до сучасної драматургії.
У 1906 році залишає Новий театр і організовує як експериментальну сцену «Камерний театр» («Каммершпіле»). Оскільки в Німецькому театрі Рейнгардт ставив в основному класичні п'єси, в Камерному театрі він переходить до сучасної драматургії.


У 1915–1919 роках паралельно з Камерним і Німецьким театрами керував берлінським театром «Фольксбюне», а у 1919–1920 роках театром «Гроссе шаушпільхауз». У 1924 році відкрив у Берліні театр «Комедія» і ставив вистави в «Театрі ам Курфюрстендамм»; керував у 1923–1937 віденським {{нп3|Театр в Йозефштадті|«Йозефштадттеатром»|en|Theater in der Josefstadt}}.
У 1915–1919 роках паралельно з Камерним і Німецьким театрами керував берлінським театром «Фольксбюне», а у 1919–1920 роках театром «Гроссе шаушпільхауз». У 1924 році відкрив у Берліні театр «Комедія» і ставив вистави в «Театрі ам Курфюрстендамм»; керував у 1923–1937 віденським {{нп3|Театр в Йозефштадті|«Йозефштадттеатром»|en|Theater in der Josefstadt}}.


Рейнгардт завжди прагнув реформувати німецьке театральне мистецтво, виступючи проти театральної рутини і натуралізму, поверхневої побутової правдоподібності. Його спектаклі відрізнялися винахідливістю і фантазією, віртуозним використанням декорацій, світлових і шумових ефектів, музики. Серед улюблених прийомів&nbsp;— сцена, що обертається, перенесення авансцени в зал для глядачів, відмова від [[Рампа|рампи]], що розділяє акторів і публіку.
Рейнгардт завжди прагнув реформувати німецьке театральне мистецтво, виступаючи проти театральної рутини і натуралізму, поверхневої побутової правдоподібності. Його спектаклі відрізнялися винахідливістю і фантазією, віртуозним використанням декорацій, світлових і шумових ефектів, музики. Серед улюблених прийомів&nbsp;— сцена, що обертається, перенесення авансцени в зал для глядачів, відмова від [[Рампа|рампи]], що розділяє акторів і публіку.


Приділяв увагу психологічній розробці характерів, культурі сценічного мовлення і пластичної виразності гри актора, використав пантоміму, танець, акробатику<ref>{{книга|автор= И. Я. Новодворская|частина= Рейнгардт Макс|посилання частина= http://enc-dic.com/enc_sovet/Renhardt-maks-76209.html|заголовок=Большая советская энциклопедия |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}|видавництво= Советская энциклопедия|рік= 1969–1978|том= |сторінки= |сторінок= |серія= |isbn= |тираж=}}</ref>.
Приділяв увагу психологічній розробці характерів, культурі сценічного мовлення і пластичної виразності гри актора, використав пантоміму, танець, акробатику<ref>{{книга|автор= И. Я. Новодворская|частина= Рейнгардт Макс|посилання частина= http://enc-dic.com/enc_sovet/Renhardt-maks-76209.html|заголовок=Большая советская энциклопедия |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= {{М.}}|видавництво= Советская энциклопедия|рік= 1969–1978|том= |сторінки= |сторінок= |серія= |isbn= |тираж=}}</ref>.
Рядок 49: Рядок 49:
== В еміграції ==
== В еміграції ==


У 1938&nbsp;році Рейнгардт був змушений емігрувати до [[Франції]], згодом переїхав до [[США]]. В [[Голлівуд]]і він організував театральну школу і зняв декілька фільмів на сюжети [[шекспір]]івських п'єс ([[Сон літьої ночі (фільм 1935)|«Сон літьої ночі»]] та інші)<ref name="ЕЄЕ" />.
У 1938&nbsp;році Рейнгардт був змушений емігрувати до [[Франції]], згодом переїхав до [[США]]. В [[Голлівуд]]і він організував театральну школу і зняв декілька фільмів на сюжети [[шекспір]]івських п'єс ([[Сон літньої ночі (фільм 1935)|«Сон літньої ночі»]] та інші)<ref name="ЕЄЕ" />.


Учнями і соратниками Рейнгардта у театрі були актори і режисери, що згодом прославилися у німецького кіно&nbsp;— [[Еміль Яннінгс]], [[Пауль Вегенер]], [[Вернер Краус]], [[Мурнау Фрідріх Вільгельм|Ф.-В. Мурнау]], [[Ернст Любіч]], [[Вільгельм Дітерле]], [[Марлен Дітріх]] та інші<ref>{{книга|автор=Зигфрид Кракауэр|частина=Комментарии:Мир и война|посилання частина=|заголовок=От Калигари до Гитлера|оригінал=From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film|посилання=http://www.dnevkino.ru/library_kracauer_6.html#8|відповідальний=|видання=|місце={{М.}}|видавництво=Искусство|рік=1977|том=|сторінки=285|сторінок=320|серія=|isbn=|тираж=10 000}}</ref>.
Учнями і соратниками Рейнгардта у театрі були актори і режисери, що згодом прославилися у німецькому кіно&nbsp;— [[Еміль Яннінгс]], [[Пауль Вегенер]], [[Вернер Краус]], [[Мурнау Фрідріх Вільгельм|Ф.-В. Мурнау]], [[Ернст Любіч]], [[Вільгельм Дітерле]], [[Марлен Дітріх]] та інші<ref>{{книга|автор=Зигфрид Кракауэр|частина=Комментарии:Мир и война|посилання частина=|заголовок=От Калигари до Гитлера|оригінал=From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film|посилання=http://www.dnevkino.ru/library_kracauer_6.html#8|відповідальний=|видання=|місце={{М.}}|видавництво=Искусство|рік=1977|том=|сторінки=285|сторінок=320|серія=|isbn=|тираж=10 000}}</ref>.


Макс Рейнгардт помер 31 жовтня 1943 року у Нью-Йорку, переживши за декілька днів до цього інсульт з частковим паралічем.
Макс Рейнгардт помер 31 жовтня 1943 року у Нью-Йорку, переживши за декілька днів до цього інсульт з частковим паралічем.
Рядок 67: Рядок 67:
* {{IBDB name|7661}}
* {{IBDB name|7661}}
* {{IMDb name|718121|Макс Рейнхардт|Max Reinhardt}}
* {{IMDb name|718121|Макс Рейнхардт|Max Reinhardt}}
* [http://leksika.com.ua/13281126/ure/reyngardt РЕЙНГАРДТ - Лексика - українські енциклопедії та словники]
* [http://leksika.com.ua/13281126/ure/reyngardt РЕЙНГАРДТ&nbsp;— Лексика&nbsp;— українські енциклопедії та словники]


{{Authority control|PND=118599380|VIAF=54194383}}
{{Authority control|PND=118599380|VIAF=54194383}}

Версія за 07:03, 21 листопада 2014

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рейнхардт.

Макс Рейнгардт
Мах Reinhardt
Ім'я при народженніМакс Ґольдман (Goldmann)
Народився9 вересня 1973(1973-09-09)
Баден, Австро-Угорщина
Помер31 жовтня 1943(1943-10-31)
Нью-Йорк, США

·інсульт[1]
ПохованняВестчестер-Хіллз (цвинтар)d
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина → Австрія Австрія
Місце проживанняЗальцбург[2]
Діяльністьтеатральний режисер, актор
ВчителіEmil Bürded
Відомі учніЛуїза Райнер, Вільям Дітерле, Фрідріх Вільгельм Мурнау і Макс Шрек
Знання мовнімецька[3][4]
Заклад«Німецький театр»[ru]
Театр в Йозефштадті[en]
Роки активності1892–1943
БатькоWilhelm Goldmannd
У шлюбі зHelene Thimigd
ДітиWolfgang Reinhardtd і Готфрід Райнгардт
IMDbID 0718121

Макс Ре́йнгардт, власне ім'я — Максиміліан Ґольдман (нім. Max Reinhardt; 9 вересня 1873, Баден, Австрія — 31 жовтня 1943, Нью-Йорк, США) — австрійський і німецький режисер, актор і театральний діяч, один із реформаторів театрального мистецтва 20 століття.

Біографія

Максиміліан Ґольдман (псевдонім Макс Рейнгардт з'явився у 1890 році[5]) народився в Бадені біля Відня, в єврейській сім'ї. Його батько, фабрикант Вільгельм Ґольдман (1846–1911), походив зі Ступави; мати, Роза Венграф (1851–1924), була уродженкою Нікольсбурга. Дід був ортодоксальним євреєм.

У юнацькі роки Макс Ґольдман відвідував Бурґтеатр. Він мріяв стати актором, але батьки визначили його у фінансове відомство. Ділова кар'єра виявилася недовгою — влітку 1890 року сімнадцятилітній Ґольдман під псевдонімом «Макс Рейнгардт» з'явився на сцені в ролі старця, і незабаром його прийняли до Віденської консерваторії, де він навчався в драматичних класах у відомого актора І. Левинського[5].

Театральна діяльність

Після закінчення театральної школи при Віденській консерваторії (1893 рік) працював у різних театрах Зальцбурга, Відня і Братислави. З 1895 року працює актором у трупі «Німецького театру»[ru] (англ. Deutsches Theater) у Берліні. На той момент театр очолював літературний критик і режисер Отто Брам. Він і залучив до трупи театру Рейнгардта. Добре злагоджений акторський ансамбль Брама дав Рейнгардту чудовий досвід роботи на сцені.

Самостійну режисерську діяльність Рейнгард починає у 1901 році в Берліні, у заснованому ним артистичному кабаре «Шум і Дим». У 1902 році це кабаре отримало назву «Малий театр», там ставилися сатиричні пародії на сучасну драму і театр. Згодом він організовує більший театр у Берліні — «Новий театр», яким керував у 1903–1906 роках. Драматургія Нового театру була найрізноманітнішою, ставилися п'єси Шиллера, Лессінга, Шекспіра.

З 1905 року він стає режисером «Німецького театру»[ru] і очолює його до 1933 року з невеликими перервами, пов'язаними з першою світовою війною. З цієї миті починається другий період його режисерської діяльності. При Німецькому театрі Рейнгардт відкриває драматичну школу, основний акцент робить на акторську майстерність і сценічну мову.

У 1906 році залишає Новий театр і організовує як експериментальну сцену «Камерний театр» («Каммершпіле»). Оскільки в Німецькому театрі Рейнгардт ставив в основному класичні п'єси, в Камерному театрі він переходить до сучасної драматургії.

У 1915–1919 роках паралельно з Камерним і Німецьким театрами керував берлінським театром «Фольксбюне», а у 1919–1920 роках театром «Гроссе шаушпільхауз». У 1924 році відкрив у Берліні театр «Комедія» і ставив вистави в «Театрі ам Курфюрстендамм»; керував у 1923–1937 віденським «Йозефштадттеатром»[en].

Рейнгардт завжди прагнув реформувати німецьке театральне мистецтво, виступаючи проти театральної рутини і натуралізму, поверхневої побутової правдоподібності. Його спектаклі відрізнялися винахідливістю і фантазією, віртуозним використанням декорацій, світлових і шумових ефектів, музики. Серед улюблених прийомів — сцена, що обертається, перенесення авансцени в зал для глядачів, відмова від рампи, що розділяє акторів і публіку.

Приділяв увагу психологічній розробці характерів, культурі сценічного мовлення і пластичної виразності гри актора, використав пантоміму, танець, акробатику[6].

У 1920 році організував перший Зальцбурзький фестиваль.

У 1932 р. Рейнгардта було висунуто кандидатом на Нобелівську премію, але через антисемітську кампанію протесту на чолі з Кнутом Гамсуном його кандидатуру було знято. У тому ж році Рейнгардт добровільно залишив пост директора Німецького театру у Берліні і поїхав до Австрії[7].

В еміграції

У 1938 році Рейнгардт був змушений емігрувати до Франції, згодом переїхав до США. В Голлівуді він організував театральну школу і зняв декілька фільмів на сюжети шекспірівських п'єс («Сон літньої ночі» та інші)[7].

Учнями і соратниками Рейнгардта у театрі були актори і режисери, що згодом прославилися у німецькому кіно — Еміль Яннінгс, Пауль Вегенер, Вернер Краус, Ф.-В. Мурнау, Ернст Любіч, Вільгельм Дітерле, Марлен Дітріх та інші[8].

Макс Рейнгардт помер 31 жовтня 1943 року у Нью-Йорку, переживши за декілька днів до цього інсульт з частковим паралічем.

Джерела

  • Мокульский С.С. (ред.). Немецкий театр: Рейнгард // История западноевропейского театра. — М. : Искусство, 1962. — Т. 5. — С. 552–602. (рос.)
  • Stefan, Paul. Max Reinhardt. Eines Künstlers Heimweg nach Wien. — Wien-Leipzig: Goldschmiedt-Verlag, 1923.
  • Рейнхардт Макс // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.) (рос.)

Примітки

  1. ↑ https://www.newspapers.com/clip/2553684/max-reindardt-dies/
  2. ↑ Stolperstein dedicated to Max Reinhardt
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ а б Мусский И. А. 100 великих режиссеров. — М. : Вече, 2006. — С. 17-18. — (100 великих) — ISBN 5-7838-1125-4.
  6. ↑ И. Я. Новодворская. Рейнгардт Макс // Большая советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1969–1978.
  7. ↑ а б Рейнхардт Макс // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  8. ↑ Зигфрид Кракауэр. Комментарии:Мир и война // От Калигари до Гитлера = From Caligari to Hitler. A Psychological History of the German Film. — М. : Искусство, 1977. — С. 285. — 10 000 прим.

Посилання

Шаблон:Persondata

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макс_Райнгардт&oldid=15166066