Церква Миколи Йорданського (сучасна): відмінності між версіями

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 13:56, 26 лютого 2013

50°28′17.3″ пн. ш. 30°29′40.1″ сх. д. / 50.471472° пн. ш. 30.494472° сх. д. / 50.471472; 30.494472 Координати: Параметр: "scale=" має бути "scale:"

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святого Миколая.

Один з багатьох храмів у Києві, присвячених святителеві Миколаю. Сучасна тимчасова споруда розташована на захід від місця розташування зруйнованого в 1935 році храму.

Храм святого Миколи Йорданського та однойменний Йорданський Миколаївський жіночий монастир належать до найдавніших київських святинь. За маловірогідною версією О. П. Толочка церква під Хоревицею взагалі є першим християнським храмом Міста, побудована на згадку князя Аскольда на місці його убивства Олегом (Х ст., ім'я Микола Аскольд отримав при крещенні у 860-870-х роках). Інша міська легенда сповіщає про звільнення половецького бранця, невиконану ним клятву, хворобу та чудесне зцілення, що призвело до його навернення та пожертву на будівництво храму (XI–XIII ст.). Археологічні джерела доповнюють переказ і підтверджують існування кам'яної церкви ХІ ст. (залишки виявив у 1832 р. К. Лохвицький) Перша достовірна згадка про цей храм датована 1524 роком. Протягом польського володарювання святиня занедбана. Її відродження почалося з розбудовою жіночого монастиря у другій половині XVII ст.

Три століття, до 1935 року, тут постійно діє спершу дерев'яна, а з 1886 року кам'яна церква. Нині територію храму займає нотна фабрика, єдина будівля, що зберіглась, належить міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансеру (вулиця Фрунзе, 51), а відроджена церква постала ближче до схилу Юрковиці за адресою вулиця Фрунзе, 47-А (в тупику Мильного провулку)

Поруч з тимчасовою будівлею церковна громада зводить оригінальний храм-ротонду — Храм святителя Миколая Чудотворця при міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансері.

В 2010 в церкві зберігалася Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері.

Парафія

При храмі зареєстрована Релігійна громада парафії на честь святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійських, чудотворця у Подільському районі міста Києва УПЦ МП.

Посилання

Олена Попельницька. Київський монастир Миколи Йорданського на планах ХІХ ст. Історико-географічні дослідження в Україні. Збірник наукових праць/ #10, 2007. Сторінки 102–107.

Джерела

Шаблон:Церкви в Україні названі на честь святого Миколая

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
 [[Файл:MukoJordan.JPG|міні|праворуч|300пкс]] Один з багатьох храмів у Києві, присвячених святителеві Миколаю. Сучасна тимчасова споруда розташована на захід від місця розташування зруйнованого в 1935&nbsp;році храму.
-Храм святого Миколи Йорданського та однойменний [[Йорданський Миколаївський жіночий монастир]] належать до найдавніших київських святинь. За маловірогідною версією О.&nbsp;П.&nbsp;Толочка церква під Хоревицею взагалі є першим християнським храмом Міста, побудована на згадку князя [[Аскольд]]а на місцi його убивства [[князь Олег|Олегом]] (Х ст., ім'я ''Микола'' Аскольд отримав при крещенні у 860-870-х роках). Інша міська легенда сповіщає про звільнення половецького бранця, невиконану ним клятву, хворобу та чудесне зцілення, що призвело до його навернення та пожертву на будівництво храму (XI–XIII ст.). Археологічні джерела доповнюють переказ і підтверджують існування кам'яної церкви ХІ ст. (залишки виявив у 1832 р. К. Лохвицький) Перша достовірна згадка про цей храм датована 1524 роком. Протягом польського володарювання святиня занедбана. Її відродження почалося з розбудовою жіночого монастиря у другій половині XVII ст.
+Храм святого Миколи Йорданського та однойменний [[Йорданський Миколаївський жіночий монастир]] належать до найдавніших київських святинь. За маловірогідною версією О.&nbsp;П.&nbsp;Толочка церква під Хоревицею взагалі є першим християнським храмом Міста, побудована на згадку князя [[Аскольд]]а на місці його убивства [[князь Олег|Олегом]] (Х ст., ім'я ''Микола'' Аскольд отримав при крещенні у 860-870-х роках). Інша міська легенда сповіщає про звільнення половецького бранця, невиконану ним клятву, хворобу та чудесне зцілення, що призвело до його навернення та пожертву на будівництво храму (XI–XIII ст.). Археологічні джерела доповнюють переказ і підтверджують існування кам'яної церкви ХІ ст. (залишки виявив у 1832 р. К. Лохвицький) Перша достовірна згадка про цей храм датована 1524 роком. Протягом польського володарювання святиня занедбана. Її відродження почалося з розбудовою жіночого монастиря у другій половині XVII ст.
 [[Файл:MukPomoHga.JPG|міні|ліворуч|300пкс]]
-Три століття, до 1935 року, тут постійно діє спершу дерев'яна, а з 1886 року кам'яна церква. Нинi територію храму займає нотна фабрика, єдина будівля, що зберіглась, належить міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансеру (вулиця Фрунзе, 51), а відроджена церква постала ближче до схилу Юрковиці за адресою вулиця Фрунзе, 47-А (в тупику [[Мильний провулок|Мильного провулку]])
+Три століття, до 1935 року, тут постійно діє спершу дерев'яна, а з 1886 року кам'яна церква. Нині територію храму займає нотна фабрика, єдина будівля, що зберіглась, належить міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансеру (вулиця Фрунзе, 51), а відроджена церква постала ближче до схилу Юрковиці за адресою вулиця Фрунзе, 47-А (в тупику [[Мильний провулок|Мильного провулку]])
 Поруч з тимчасовою будівлею церковна громада зводить оригінальний храм-ротонду — ''Храм святителя Миколая Чудотворця при міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансері''.