Київський похід (1018): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Landike (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
}} |
}} |
||
''' |
'''Ки́ївський похі́д''' — історичний епізод боротьби за владу в [[Київська Русь|Київській Русі]] [[Усобиця Володимировичів 1015—1019|доби усобиці]] синів [[Володимир Великий|Володимира I Великого]] — [[Святополк Окаянний|Святополка I Окаянного]] і [[Ярослав Мудрий|Ярослава I Мудрого]]. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв [[Військова допомога|військову допомогу]] свого тестя — польського князя [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава І Хороброго]]. |
||
== Історія == |
== Історія == |
Поточна версія на 00:30, 11 листопада 2024
Київський похід Болеслава I | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Усобиця Володимировичів, Українсько-польські війни | |||||||
Болеслав I Хоробрий у Києві | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Київська Русь | Польське князівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Ярослав I Мудрий | Болеслав I Хоробрий Святополк I Окаянний | ||||||
Військові сили | |||||||
кілька тисяч[джерело?] | 5 000 поляків, 300 німців, 500 угорців, 1 000 печенігів | ||||||
Втрати | |||||||
не відомо | не відомо |
Ки́ївський похі́д — історичний епізод боротьби за владу в Київській Русі доби усобиці синів Володимира I Великого — Святополка I Окаянного і Ярослава I Мудрого. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв військову допомогу свого тестя — польського князя Болеслава І Хороброго.
У 1018 Болеслав I Хоробрий, який убезпечив свій західний кордон після Будишинського миру, зібрав військо і рушив на Волинь, Військо Болеслава включало 1000 печенігів, 500 угорців й 300 німців.[1] Останній, зібрав русь і варягів (переважно данів[2]), виступив назустріч Болеславу і Святополку. Війська супротивників зустрілись на річці Буг. Польська кіннота, на чолі з Болеславом несподівано форсувала ріку і атакувала ще не вишикуване в бойові порядки військо Ярослава. Поляки вщент розгромили Ярослава, і він з рештками дружини втік з поля бою до Новгорода.
Взявши беззахисний Київ, Болеслав не поспішав передати владу Святополку, і сам спробував володарювати в Київських землях. За його наказом польське військо розмістилось «на прокорм» у прилеглих містах. Святополк аж ніяк не очікував такого «фортеля» від тестя і звелів своїм прибічникам підняти повстання в Києві. Болеслав вимушений був залишити Київ, але при відступі захопив з собою всю княжу казну та всіх сестер Ярослава і Святополка. Повертаючись до Польщі, військо Болеслава захопило червенські міста.
Святополк почав княжити у Києві, але незабаром Ярослав знову набрав варягів і знову пішов проти свого брата. Без військової допомоги поляків Святополк не міг протистояти Ярославу і цього разу втік до печенігів.
- Gall Anonim, Kronika polska, opr. M. Plezia, Wrocław 2003
- Wyprawa Kijowska Chrobrego Chwała Oręża Polskiego Nr 2. Rzeczpospolita and Mówią Wieki. Primary author Rafał Jaworski
- ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 24 Жовтня 2004 у Wayback Machine.]
- Константин Рыжов. Все монархи мира: Россия: 600 кратких жизнеописаний Москва, Вече, — 1999, — 636с. ISBN 5-7838-0268-9
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський похід (1018)