Перейти до вмісту

Київський похід (1018): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
 
Рядок 18: Рядок 18:
}}
}}


'''Київський похід''' — історичний епізод боротьби за владу в [[Київська Русь|Київській Русі]] [[Усобиця Володимировичів 1015—1019|доби усобиці]] синів [[Володимир Великий|Володимира I Великого]] — [[Святополк Окаянний|Святополка I Окаянного]] і [[Ярослав Мудрий|Ярослава I Мудрого]]. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв [[Військова допомога|військову допомогу]] свого тестя — польського князя [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава І Хороброго]].
'''Ки́ївський похі́д''' — історичний епізод боротьби за владу в [[Київська Русь|Київській Русі]] [[Усобиця Володимировичів 1015—1019|доби усобиці]] синів [[Володимир Великий|Володимира I Великого]] — [[Святополк Окаянний|Святополка I Окаянного]] і [[Ярослав Мудрий|Ярослава I Мудрого]]. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв [[Військова допомога|військову допомогу]] свого тестя — польського князя [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава І Хороброго]].


== Історія ==
== Історія ==

Поточна версія на 00:30, 11 листопада 2024

Київський похід Болеслава I
Усобиця Володимировичів, Українсько-польські війни
Болеслав I Хоробрий у Києві
Болеслав I Хоробрий у Києві
Болеслав I Хоробрий у Києві
Дата: липень — кінець 1018
Місце: Україна і Польща
Результат: Перемога військ Болеслава та Святополка
Сторони
Київська Русь Польське князівство
Командувачі
Ярослав I Мудрий Болеслав I Хоробрий
Святополк I Окаянний
Військові сили
кілька тисяч[джерело?] 5 000 поляків,
300 німців,
500 угорців,
1 000 печенігів
Втрати
не відомо не відомо

Ки́ївський похі́д — історичний епізод боротьби за владу в Київській Русі доби усобиці синів Володимира I Великого — Святополка I Окаянного і Ярослава I Мудрого. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв військову допомогу свого тестя — польського князя Болеслава І Хороброго.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1018 Болеслав I Хоробрий, який убезпечив свій західний кордон після Будишинського миру, зібрав військо і рушив на Волинь, Військо Болеслава включало 1000 печенігів, 500 угорців й 300 німців.[1] Останній, зібрав русь і варягів (переважно данів[2]), виступив назустріч Болеславу і Святополку. Війська супротивників зустрілись на річці Буг. Польська кіннота, на чолі з Болеславом несподівано форсувала ріку і атакувала ще не вишикуване в бойові порядки військо Ярослава. Поляки вщент розгромили Ярослава, і він з рештками дружини втік з поля бою до Новгорода.

Взявши беззахисний Київ, Болеслав не поспішав передати владу Святополку, і сам спробував володарювати в Київських землях. За його наказом польське військо розмістилось «на прокорм» у прилеглих містах. Святополк аж ніяк не очікував такого «фортеля» від тестя і звелів своїм прибічникам підняти повстання в Києві. Болеслав вимушений був залишити Київ, але при відступі захопив з собою всю княжу казну та всіх сестер Ярослава і Святополка. Повертаючись до Польщі, військо Болеслава захопило червенські міста.

Святополк почав княжити у Києві, але незабаром Ярослав знову набрав варягів і знову пішов проти свого брата. Без військової допомоги поляків Святополк не міг протистояти Ярославу і цього разу втік до печенігів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Титмар Мерзебургский (2005). "Хроника" VIII,32. Москва: Русская панорама.
  2. Луговий О. М. «Дани» на Русі та у Візантії на початку XI ст. // Древности 2014—2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Выпуск 13. — Харьков, 2015. — 69-76 с.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський похід (1018)