Перейти до вмісту

Козел свійський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування 91.201.247.198 (обговорення) до зробленого 20041027 tatsu
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 25 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 21: Рядок 21:
| wikispecies = Capra aegagrus hircus
| wikispecies = Capra aegagrus hircus
}}
}}
'''Козе́л свійський''', або '''цап''' — [[домашні тварини|одомашнений]] підвид [[безоаровий козел|козла звичайного]] (''Capra hircus''), представник роду [[Козел]] (''Capra''), підродини [[козлові|козлових]] родини [[бикові|бикових]] (Bovidae).
'''Козе́л свійський''', або '''цап''', — [[домашні тварини|одомашнений]] підвид [[безоаровий козел|козла звичайного]] (''Capra hircus''), представник роду [[Козел]] (''Capra'') підродини [[козлові|козлових]] родини [[бикові|бикових]] (''Bovidae'').


== Систематика, походження ==
== Систематика, походження ==
За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом ''Capra hircus'', якого протиставляли «виду» [[безоаровий козел]] (''Capra aegagrus''). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом, ''Capra hircus''.
За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом ''Capra hircus'', якого протиставляли «виду» [[безоаровий козел]] (''Capra aegagrus''). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом ''Capra hircus''.


Пращури свійського козла походять із [[південно-західна Азія|Південно-західної Азії]] і [[Східна Європа|Східної Європи]].
Пращури свійського козла походять із [[південно-західна Азія|Південно-західної Азії]] і [[Східна Європа|Східної Європи]].

== Історія ==
Кози є одними з перших тварин, одомашнених людиною<ref name=":1">{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1093/oso/9780197514818.003.0021
|title=Board of Regents of Oklahoma Colleges
|last=Adkison
|first=Danny M.
|last2=Palmer
|first2=Lisa McNair
|date=2020-09-17
|series=The Oklahoma State Constitution
|publisher=Oxford University Press
|pages=269–272
}}</ref>. Останній генетичний аналіз<ref name=":2">{{Cite news|title=The goat domestication process inferred from large-scale mitochondrial DNA analysis of wild and domestic individuals|url=http://dx.doi.org/10.1073/pnas.0804782105|work=Proceedings of the National Academy of Sciences|date=2008-11-18|accessdate=2023-04-29|issn=0027-8424|doi=10.1073/pnas.0804782105|pages=17659–17664|volume=105|issue=46|first=Saeid|last=Naderi|first2=Hamid-Reza|last2=Rezaei|first3=François|last3=Pompanon|first4=Michael G. B.|last4=Blum|first5=Riccardo|last5=Negrini|first6=Hamid-Reza|last6=Naghash|first7=Özge|last7=Balkız|first8=Marjan|last8=Mashkour|first9=Oscar E.|last9=Gaggiotti}}</ref> підтверджує археологічні докази того, що дикі безоарові козероги з гір [[Загрос]] є ймовірним початковим предком, можливо, усіх сучасних домашніх кіз<ref name=":1"/>. Скотарі епохи [[Неоліт|неоліту]] почали випасати диких кіз здебільшого для легкого доступу до молока та м’яса, а також до [[Гній (добриво)|гною]], який використовували як паливо; а їхні кістки, вовну та сухожилля застосовували для одягу, будівництва та інструментів<ref>{{Cite book
|url=http://dx.doi.org/10.1016/b978-012373962-9.00176-x
|title=ARCHAEOLOGY TODAY
|last=Hirst
|first=Kris
|date=2008
|series=Encyclopedia of Archaeology
|publisher=Elsevier
|pages=478–489
}}</ref>. Найдавніші залишки одомашнених кіз, [[Датування|датовані]] 10 000 роками до сьогодення, знайдені в Гандж Даре в [[Іран|Ірані]]<ref>{{Cite news|title=Shaw, George Ferdinand, (26 June 1821–19 June 1899), Senior Fellow Trinity College, Dublin|url=http://dx.doi.org/10.1093/ww/9780199540884.013.u190860|publisher=Oxford University Press|work=Who Was Who|date=2007-12-01|accessdate=2023-04-29}}</ref>. Останки кіз були знайдені в археологічних місцях в [[Єрихон|Єрихоні]], Чога Мамі<ref>{{Cite news|title=The Near East|url=http://dx.doi.org/10.4324/9780203981481|date=2005-10-24|accessdate=2023-04-29|doi=10.4324/9780203981481|first=Charles Keith|last=Maisels}}</ref>, Джейтуні та [[Чайоню-Тепесі|Чайоню]], засвідчуючи одомашнення кіз у Західній Азії 8000—9000 років тому<ref name=":1"/>. Дослідження [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] свідчать про дату одомашнення 10 000 років тому<ref name=":2"/>. Історично козяча шкура використовувалася для посудина для води та [[Виноробство в Україні|вина]], як у подорожах, так і в доставці вина на продаж. Її також використовували для виробництва [[Пергамент|пергаменту]].


== Назви ==
== Назви ==
«Цап»&nbsp;— поширена назва самця козла, «коза»&nbsp;— самки. Слово «цап» може бути запозиченим з [[румунська мова|румунської мови]] (''t̨ар''). Схоже слово є в [[італійська мова|італійській мові]] (''zappo''). Вони являють собою [[Субстантивація|субстантивований]] вигук для підкликання цапів, а за іншою версією&nbsp;— походять від {{lang-la|caper}} (з [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвроп.]] ''*kapro'')<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Cap-15160.html Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.
«Цап»&nbsp;— поширена назва самця козла, «коза»&nbsp;— самки. Слово «цап» може бути запозиченим з [[румунська мова|румунської мови]] (''t̨ар''). Подібне слово є в [[італійська мова|італійській мові]] (''zappo''). Вони є [[Субстантивація|субстантивованим]] вигуком для підкликання цапів, а за іншою версією&nbsp;— походять від {{lang-la|caper}} (з [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвроп.]] ''*kapro'')<ref>Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.</ref><ref>{{Cite web |url=http://enc-dic.com/fasmer/Cap-15160.html |title=Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 |accessdate=16 Травня 2016 |archive-date=1 Червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160601123817/http://enc-dic.com/fasmer/Cap-15160.html }}</ref>.


== Біологічні особливості ==
== Біологічні особливості ==
Кози найбільше полюбляють їсти бур'яни, а також листя дерев. Водночас кози завдають величезної шкоди молодому пагінню дерев і кущам під час випасання у [[Лісовідновлення|лісах]] (де змагаються у цьому з [[Лось|лосями]]) та рослинам у палісадниках. Ці тварини мають ненаситний апетит і, як відомо, харчуються від 8 до 12 годин щодня. Кози мають широкий розмах у поживі і їдять навіть такі рослини, як отруйний [[плющ]], спроможні гризти тверду кору дорослої [[Робінія звичайна|робінії]]! Проте є деякі рослини, яких кози не їдять, оскільки вони шкодять їхньому нюху, мають гіркий смак, отож їх можна використовувати для відганяння тварин від культурних рослин або [[Овочі|овочів]]. Наприклад, на відміну від людей, кози ненавидять запах [[Лаванда|лаванди]], тож можна посадити рослини лаванди навколо власного подвір’я або розбризкувати розчин з лавандовою олією, щоби відлякати кіз від випасу в небажаних місцях. Також для цього придатні [[дивина]] та [[шавлія]], але якщо кози не дуже голодні<ref>{{Cite web|title=7 Scents That Goats Hate (And How to Use Them) - Pest Pointers|url=https://pestpointers.com/scents-that-goats-hate-and-how-to-use-them/|date=2021-11-04|accessdate=2023-04-29|language=en-US|first=Zack|last=DeAngelis}}</ref>. Деякі кози здатні себе видоювати, тобто висмоктувати власне молоко або навіть плюватися.
Кози найбільше люблять їсти бур'яни, а також листя дерев.


== Господарське значення ==
== Господарське значення ==
Як зазначено вище, домашня коза&nbsp;— один з найдавніших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років їх використовують для отримання [[молоко|молока]], [[Бринза|бринзи]], [[м'ясо|м'яса]], [[вовна|вовни]] і шкіри. Козяче [[молоко]] є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.{{джерело}}
{{see also|Список порід кіз}}


У часи давніх великих [[експедиція|експедицій]], як морських (наприклад, [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]]), так і сухопутних (наприклад, [[Пржевальський Микола Михайлович|М.&nbsp;Пржевальського]]), козлів і кіз возили з собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.
Домашня коза&nbsp;— один з найстаріших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років вони використовуються для отримання [[молоко|молока]], [[м'ясо|м'яса]], [[вовна|вовни]] і шкіри. Козяче [[молоко]] є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.{{джерело}}


В останні роки, коли багато регіонів планети стикаються з наслідками глобального потепління, «пожежні бригади» кіз і овець приходять людству на допомогу. Сухий чагарник, трава і підлісок схильні до швидкого займання, тому багато фермерів користується старою сільською традицією — тримають стада кіз, які допомагають очищати ліси та округу від старої трави. Так наприклад, на початку квітня 2024 року, вулиці міста [[Сан-Хосе (Каліфорнія)|Сан-Хосе]] в Каліфорнії (США) заполонили стада кіз, яких завезли спеціально, щоб вони з’їли рослинність на схилі пагорбів та вони була безпечні з точки зору можливого загоряння<ref>[https://arguments.kyiv.ua/kurjozi/vulitsi-mista-v-kaliforniyi-zapolonili-kozi-ryatuvalniki/ Вулиці міста в Каліфорнії заполонили кози-рятувальники. 09.04.2024]</ref>.
У часи давніх великих [[експедиція|експедицій]], як морських (наприклад, [[Христофор Колумб|Х. Колумба]]), так і сухопутних (наприклад, [[Пржевальський Микола Михайлович|М.&nbsp;Пржевальського]]), козлів і кіз возили із собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.


== Кози в культурі ==
== Кози в культурі ==
У стародавніх народів козел символізував, як і [[Корова|бик]], батька роду та родючість. [[Стародавня Греція|Стародавні греки]] й [[Стародавній Рим|римляни]] з огляду на це зображали [[Сатири|сатирів]] і бога [[Пан (міфологія)|Пана]] як напів-людей, напів-козлів. На честь міфічної кози [[Амальтея|Амальтеї]] названо [[Козоріг (сузір'я)|сузір'я Козорога]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=lVxmDwAAQBAJ&pg|title=Animals and Animal Symbols in World Culture|last=Miller|first=Dean|date=2014-01-01|year=|publisher=Cavendish Square Publishing, LLC|location=|pages=68-71|language=en|isbn=9781627125772}}</ref>.
У стародавніх народів козел символізував, як і [[Корова|бик]], батька роду та родючість. [[Стародавня Греція|Стародавні греки]] й [[Стародавній Рим|римляни]] з огляду на це зображали [[Сатири|сатирів]] і бога [[Пан (міфологія)|Пана]] як напівлюдей-напівкозлів. На честь міфічної кози [[Амальтея|Амальтеї]] названо [[Козоріг (сузір'я)|сузір'я Козорога]]<ref name=":0">{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=lVxmDwAAQBAJ&pg|title=Animals and Animal Symbols in World Culture|last=Miller|first=Dean|date=2014-01-01|year=|publisher=Cavendish Square Publishing, LLC|location=|pages=68-71|language=en|isbn=9781627125772|accessdate=11 Лютого 2019|archive-date=12 Лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190212011934/https://books.google.com.ua/books?id=lVxmDwAAQBAJ&pg}}</ref>.


У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай [[Юдаїзм|юдеїв]] покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить фразеологізм «[[козел відпущення]]» та асоціація козла з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла&nbsp;— демонізація з приходом християнства язичницьких богів та персонажів<ref name=":0" />. У ранньохристиянському мистецтві козел слугував символом грішників, приречених на покарання в [[Страшний суд]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=GF4XDp-eSTwC&pg|title=Signs & Symbols in Christian Art|last=Ferguson|first=George|last2=Ferguson|first2=George Wells|date=1959|year=|publisher=Oxford University Press|location=|pages=19|language=en|isbn=9780195014327}}</ref>.
У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай [[Юдаїзм|юдеїв]] покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить вислів «[[козел відпущення]]» та асоціація цапа з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла&nbsp;— демонізація з приходом християнства язичницьких богів і персонажів<ref name=":0" />. У ранньохристиянському мистецтві цап слугував символом грішників, приречених на покарання в [[Страшний суд]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=GF4XDp-eSTwC&pg|title=Signs & Symbols in Christian Art|last=Ferguson|first=George|last2=Ferguson|first2=George Wells|date=1959|year=|publisher=Oxford University Press|location=|pages=19|language=en|isbn=9780195014327|accessdate=11 Лютого 2019|archive-date=12 Лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190212011735/https://books.google.com.ua/books?id=GF4XDp-eSTwC&pg}}</ref>.


Сленгове «козел» є зневажливою назвою чоловіка, або ув'язненого, що співпрацює з правоохоронними органами. Звідси також похідні слова на кшталт «козлити», пов'язані з негідною поведінкою<ref>{{Cite book|title=Словник сучасного українського сленгу
Сленгове «козел(-иха)» є зневажливою назвою певної людини або ув'язненого, що співпрацює з правоохоронними органами. Звідси також похідні слова на зразок «козлити», пов'язані з негідною поведінкою<ref>{{Cite book|title=Словник сучасного українського сленгу
Файл формата PDF размером 10,62 МБ|last=Кондратюк|first=Т. М.|year=2006|publisher=Фоліо|location=Харків|pages=164|language=|isbn=}}</ref>.
Файл формата PDF размером 10,62 МБ|last=Кондратюк|first=Т. М.|year=2006|publisher=Фоліо|location=Харків|pages=164|language=|isbn=}}</ref>.

== Цікаві факти ==
Козу зображено на гербі українського селища міського типу [[Козелець|Козельця]] на Чернігівщині.

В 2017 році у селищі [[Козова|Козовій]] на Тернопільщині було відкрито пам'ятник козі. Подія відбулася в рамках Другого фольклорно-мистецького фестивалю «Коза-Фест»<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2285218-na-ternopilsini-vidkrili-pamatnik-kozi.html На Тернопільщині відкрили пам’ятник козі. 13.08.2017, 15:28]</ref><ref>[https://zaxid.net/na_ternopilshhini_vidkrili_pamyatnik_kozi_n1433698 На Тернопільщині відкрили пам’ятник козі. // Автор: Роман Ганкевич, 13.08.2017, 21:25]</ref>


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 55: Рядок 83:
File:Goat head.jpg|Коза у зоопарку Сімферополя
File:Goat head.jpg|Коза у зоопарку Сімферополя
File:Аккерманська фортеця 01.JPG|Кози на пасовиську перед [[Аккерманська фортеця|Аккерманською фортецею]]
File:Аккерманська фортеця 01.JPG|Кози на пасовиську перед [[Аккерманська фортеця|Аккерманською фортецею]]
File:KárpátaljaNagyágÖkörmezőKecskék2004.04.30.jpg|Кози, що рухаються по мосту над гірською річкою, Карпати
File:KárpátaljaNagyágÖkörmezőKecskék2004.04.30.jpg|Кози, що рухаються по мосту над гірською річкою в [[Карпати|Карпатах]]
Velopoxid 027.jpg|Козеня у селі Вікторія в Пирятинському районі Полтавської області
Velopoxid 027.jpg|Козеня, село Вікторія, [[Полтавська область]]
File:Domestic goats, Kalyniv Mist, Poltava region, June 2024.jpg|Кози свійські, село [[Калинів Міст]], Полтавська область, червень 2024
</gallery>
</gallery>


== Джерела ==
== Джерела ==
* Вівці й кози&nbsp;— Рік 2003 (інтерв'ю з д.б.н. І. Акімовим) [http://www.day.kiev.ua/76619/]
* Вівці й кози&nbsp;— Рік 2003 (інтерв'ю з д.б.н. І. Акімовим) [http://www.day.kiev.ua/76619/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120209102829/http://www.day.kiev.ua/76619/ |date=9 Лютого 2012 }}
* Рослини й тварини в народній уяві. Н. Стаценко [http://spogad.at.ua/publ/istorija/roslini_j_tvarini_v_narodnij_ujavi/5-1-0-410]
* Рослини й тварини в народній уяві. Н. Стаценко [http://spogad.at.ua/publ/istorija/roslini_j_tvarini_v_narodnij_ujavi/5-1-0-410] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120120153355/http://spogad.at.ua/publ/istorija/roslini_j_tvarini_v_narodnij_ujavi/5-1-0-410 |date=20 Січня 2012 }}
* [[Рассоха Ігор Миколайович|Рассоха І.&nbsp;М]].&nbsp;Південь України&nbsp;— один із світових центрів виникнення скотарства [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/163/knp163_90-93.pdf]
* [[Рассоха Ігор Миколайович|Рассоха І.&nbsp;М]].&nbsp;Південь України&nbsp;— один із світових центрів виникнення скотарства [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/163/knp163_90-93.pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120131130702/http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/163/knp163_90-93.pdf |date=31 Січня 2012 }}


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 73: Рядок 102:
[[Категорія:Бикові]]
[[Категорія:Бикові]]
[[Категорія:Свійські тварини]]
[[Категорія:Свійські тварини]]
[[Категорія:Козівництво]]

Поточна версія на 19:39, 7 листопада 2024

Козел свійський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родина: Бикові (Bovidae)
Підродина: Козлові (Caprinae)
Рід: Козел (Capra)
Вид: Домашня коза
Capra hircus
Синоніми
Capra aegagrus
Посилання
Вікісховище: Goats
Віківиди: Capra aegagrus hircus
NCBI: 9925

Козе́л свійський, або цап, — одомашнений підвид козла звичайного (Capra hircus), представник роду Козел (Capra) підродини козлових родини бикових (Bovidae).

Систематика, походження

[ред. | ред. код]

За старішими класифікаціями одомашнених козлів вважали окремим видом Capra hircus, якого протиставляли «виду» безоаровий козел (Capra aegagrus). Тепер обидві форми — свійську і дику — вважають одним видом — Capra hircus.

Пращури свійського козла походять із Південно-західної Азії і Східної Європи.

Історія

[ред. | ред. код]

Кози є одними з перших тварин, одомашнених людиною[1]. Останній генетичний аналіз[2] підтверджує археологічні докази того, що дикі безоарові козероги з гір Загрос є ймовірним початковим предком, можливо, усіх сучасних домашніх кіз[1]. Скотарі епохи неоліту почали випасати диких кіз здебільшого для легкого доступу до молока та м’яса, а також до гною, який використовували як паливо; а їхні кістки, вовну та сухожилля застосовували для одягу, будівництва та інструментів[3]. Найдавніші залишки одомашнених кіз, датовані 10 000 роками до сьогодення, знайдені в Гандж Даре в Ірані[4]. Останки кіз були знайдені в археологічних місцях в Єрихоні, Чога Мамі[5], Джейтуні та Чайоню, засвідчуючи одомашнення кіз у Західній Азії 8000—9000 років тому[1]. Дослідження ДНК свідчать про дату одомашнення 10 000 років тому[2]. Історично козяча шкура використовувалася для посудина для води та вина, як у подорожах, так і в доставці вина на продаж. Її також використовували для виробництва пергаменту.

Назви

[ред. | ред. код]

«Цап» — поширена назва самця козла, «коза» — самки. Слово «цап» може бути запозиченим з румунської мови (t̨ар). Подібне слово є в італійській мові (zappo). Вони є субстантивованим вигуком для підкликання цапів, а за іншою версією — походять від лат. caperпраіндоєвроп. *kapro)[6][7].

Біологічні особливості

[ред. | ред. код]

Кози найбільше полюбляють їсти бур'яни, а також листя дерев. Водночас кози завдають величезної шкоди молодому пагінню дерев і кущам під час випасання у лісах (де змагаються у цьому з лосями) та рослинам у палісадниках. Ці тварини мають ненаситний апетит і, як відомо, харчуються від 8 до 12 годин щодня. Кози мають широкий розмах у поживі і їдять навіть такі рослини, як отруйний плющ, спроможні гризти тверду кору дорослої робінії! Проте є деякі рослини, яких кози не їдять, оскільки вони шкодять їхньому нюху, мають гіркий смак, отож їх можна використовувати для відганяння тварин від культурних рослин або овочів. Наприклад, на відміну від людей, кози ненавидять запах лаванди, тож можна посадити рослини лаванди навколо власного подвір’я або розбризкувати розчин з лавандовою олією, щоби відлякати кіз від випасу в небажаних місцях. Також для цього придатні дивина та шавлія, але якщо кози не дуже голодні[8]. Деякі кози здатні себе видоювати, тобто висмоктувати власне молоко або навіть плюватися.

Господарське значення

[ред. | ред. код]

Як зазначено вище, домашня коза — один з найдавніших одомашнених видів тварин. Протягом тисяч років їх використовують для отримання молока, бринзи, м'яса, вовни і шкіри. Козяче молоко є дуже поживним і набагато кориснішим для людей, ніж коров'яче.[джерело?]

У часи давніх великих експедицій, як морських (наприклад, Христофора Колумба), так і сухопутних (наприклад, М. Пржевальського), козлів і кіз возили з собою. Вони давали молоко і були живим недоторканним запасом і провіантом, який не треба було спеціально зберігати.

В останні роки, коли багато регіонів планети стикаються з наслідками глобального потепління, «пожежні бригади» кіз і овець приходять людству на допомогу. Сухий чагарник, трава і підлісок схильні до швидкого займання, тому багато фермерів користується старою сільською традицією — тримають стада кіз, які допомагають очищати ліси та округу від старої трави. Так наприклад, на початку квітня 2024 року, вулиці міста Сан-Хосе в Каліфорнії (США) заполонили стада кіз, яких завезли спеціально, щоб вони з’їли рослинність на схилі пагорбів та вони була безпечні з точки зору можливого загоряння[9].

Кози в культурі

[ред. | ред. код]

У стародавніх народів козел символізував, як і бик, батька роду та родючість. Стародавні греки й римляни з огляду на це зображали сатирів і бога Пана як напівлюдей-напівкозлів. На честь міфічної кози Амальтеї названо сузір'я Козорога[10].

У сучасній культурі козел є символом жертви за чужу провину через звичай юдеїв покладати на жертовного козла гріхи всього народу, після чого тварину відпускали в пустелю. Звідси зокрема походить вислів «козел відпущення» та асоціація цапа з дияволом. Інше джерело уявлень про стосунок козла до сил зла — демонізація з приходом християнства язичницьких богів і персонажів[10]. У ранньохристиянському мистецтві цап слугував символом грішників, приречених на покарання в Страшний суд[11].

Сленгове «козел(-иха)» є зневажливою назвою певної людини або ув'язненого, що співпрацює з правоохоронними органами. Звідси також похідні слова на зразок «козлити», пов'язані з негідною поведінкою[12].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Козу зображено на гербі українського селища міського типу Козельця на Чернігівщині.

В 2017 році у селищі Козовій на Тернопільщині було відкрито пам'ятник козі. Подія відбулася в рамках Другого фольклорно-мистецького фестивалю «Коза-Фест»[13][14]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Adkison, Danny M.; Palmer, Lisa McNair (17 вересня 2020). Board of Regents of Oklahoma Colleges. The Oklahoma State Constitution. Oxford University Press. с. 269—272.
  2. а б Naderi, Saeid; Rezaei, Hamid-Reza; Pompanon, François; Blum, Michael G. B.; Negrini, Riccardo; Naghash, Hamid-Reza; Balkız, Özge; Mashkour, Marjan; Gaggiotti, Oscar E. (18 листопада 2008). The goat domestication process inferred from large-scale mitochondrial DNA analysis of wild and domestic individuals. Proceedings of the National Academy of Sciences. Т. 105, № 46. с. 17659—17664. doi:10.1073/pnas.0804782105. ISSN 0027-8424. Процитовано 29 квітня 2023.
  3. Hirst, Kris (2008). ARCHAEOLOGY TODAY. Encyclopedia of Archaeology. Elsevier. с. 478—489.
  4. Shaw, George Ferdinand, (26 June 1821–19 June 1899), Senior Fellow Trinity College, Dublin. Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 29 квітня 2023.
  5. Maisels, Charles Keith (24 жовтня 2005). The Near East. doi:10.4324/9780203981481. Процитовано 29 квітня 2023.
  6. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
  7. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 1 Червня 2016. Процитовано 16 Травня 2016.
  8. DeAngelis, Zack (4 листопада 2021). 7 Scents That Goats Hate (And How to Use Them) - Pest Pointers (амер.). Процитовано 29 квітня 2023.
  9. Вулиці міста в Каліфорнії заполонили кози-рятувальники. 09.04.2024
  10. а б Miller, Dean (1 січня 2014). Animals and Animal Symbols in World Culture (англ.). Cavendish Square Publishing, LLC. с. 68—71. ISBN 9781627125772. Архів оригіналу за 12 Лютого 2019. Процитовано 11 Лютого 2019.
  11. Ferguson, George; Ferguson, George Wells (1959). Signs & Symbols in Christian Art (англ.). Oxford University Press. с. 19. ISBN 9780195014327. Архів оригіналу за 12 Лютого 2019. Процитовано 11 Лютого 2019.
  12. Кондратюк, Т. М. (2006). Словник сучасного українського сленгу Файл формата PDF размером 10,62 МБ. Харків: Фоліо. с. 164.
  13. На Тернопільщині відкрили пам’ятник козі. 13.08.2017, 15:28
  14. На Тернопільщині відкрили пам’ятник козі. // Автор: Роман Ганкевич, 13.08.2017, 21:25