Іларіон (Шукало): відмінності між версіями

	Митрополит Іларіон
	На відкритті реконструйованого Монумента жертвам фашизму в Донецьку 9 грудня 2011 року
	Митрополит Донецький і Маріупольський; до 13 листопада 2000 — архієпископ
	Митрополит Донецький і Маріупольський; до 13 листопада 2000 — архієпископ
з 12 вересня 1996
Церква:	Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник:	Іполит (Хилько)
	Тимчасовий керівник Горлівської єпархії
	Тимчасовий керівник Горлівської єпархії
11 червня 1997 — 24 січня 2007
Церква:	Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник:	Аліпій (Погребняк)
Наступник:	Митрофан (Нікітін)
	Архієпископ Херсонський і Таврійський; до 23 листопада 1995 — єпископ
	Архієпископ Херсонський і Таврійський; до 23 листопада 1995 — єпископ
6 квітня 1992 — 11 червня 1997
Церква:	Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник:	Леонтій (Гудімов)
Наступник:	Іов (Смакоуз)
	Єпископ Чернівецький і Буковинський
	Єпископ Чернівецький і Буковинський
23 січня — 6 квітня 1992
Церква:	Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник:	Онуфрій (Березовський)
Наступник:	Онуфрій (Березовський)
	Єпископ Івано-Франківський і Коломийський
	Єпископ Івано-Франківський і Коломийський
29 вересня 1991 — 23 січня 1992
Церква:	Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник:	Агафангел (Саввін)
Наступник:	Онуфрій (Березовський)
Альма-матер:	Одеська духовна семінарія; Московська духовна академія
Діяльність:	священник
Тезоіменитство:	3 листопада
Ім'я при народженні:	Шукало Роман Васильович
Народження:	3 травня 1951; м. Рудне, Українська РСР, СРСР
Чернецтво:	22 вересня 1991
Єп. хіротонія:	29 вересня 1991
Нагороди:
	Орден Дружби
	Іларіон у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 06:59, 31 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іларіон.

Його високопреосвященство Іларіо́н (справжнє ім'я Шукало Роман Васильович; 3 травня 1951, смт. Рудне, Львівська область, УРСР) — архієрей РПЦвУ^[1] з 1991 року, митрополит Донецький і Маріупольський за версією РПЦ. З 2011 року — український колаборант з Росією, постійний член синоду РПЦвУ. З 2009 року — член Міжсоборної присутності РПЦ.

За співпрацю з «ДНР» є фігурантом бази «Миротворець»^[2], живе в окупованому росіянами Донецьку . З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування^[3].

Життєпис

Роман Васильович Шукало народився 3 травня 1951 року в селищі Рудне на околиці Львова в сім'ї переселенців з Холмщини^[4].

1968 року після невдалої спроби вступити до Московської духовної семінарії був зарахований до Львівського сільськогосподарського інституту, після закінчення якого навчався в аспірантурі і захистив кандидатську дисертацію. Викладав у Вишнянському сільськогосподарському технікумі у Львівській області.

Під час навчання в інституті був іподияконом митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика). У 1979 році переїхав в Донецьк, де був псаломником Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. 1980 року вступив до Одеської духовної семінарії. На Стрітення, 15 лютого 1981 року, під час Служби Божої в Успенському кафедральному соборі Одеси був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським Сергієм (Петровим), тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в Петропавлівський кафедральний собор Ворошиловграда. 2 жовтня наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на священика і призначений ключарем Петропавлівського собору.

23 листопада 1986 року призначений настоятелем Церкви святого Миколая в Ровеньках. 1987 року зарахований до Московської духовної академії, яку закінчив у 1991 році. У 1988 році призначений настоятелем Миколаївського собору Старобільська і благочинним Старобільського округу, членом Єпархіальної ради.

До Великодня 1989 року був зведений у сан протоієрея.

Рішенням синоду РПЦвУ від 5 вересня 1991 року призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керівником Івано-Франківської єпархії РПЦвУ. 21 вересня пострижений в чернецтво з ім'ям «Іларіон» на честь преподобного Іларіона, схимника Печерського. 27 вересня за Літургією в Хрестовоздвиженському храмі на Подолі зведений у сан архімандрита. 29 вересня у Володимирському кафедральному соборі висвячений на єпископа Івано-Франківського і Коломийського.

Після того, як 22 січня 1992 року єпископ Чернівецький Онуфрій Березовський не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня синод РПЦвУ змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії; Іларіона, натомість, — єпископом Чернівецьким і Буковинським, керівником Чернівецької єпархії^[5]. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в Чернівцях, через що Іларіон (Шукало) не зміг зайняти нову кафедру. Тому 6 квітня 1992 року синод призначив його єпископом Херсонським і Таврійським, керівником Херсонської єпархії.

23 листопада 1995 року був возведений у сан архієпископа.

12 вересня 1996 року призначений керівником Донецької єпархії зі збереженням керівництва Херсонською єпархією. 11 червня 1997 року звільнений з херсонської кафедри, натомість призначений тимчасовим керівником Горлівської єпархії.

23 листопада 2000 року зведений у сан митрополита.

Митрополит Іларіон вважається близьким другом Віктора Януковича, четвертого президента України, який у 1997–2002 роках був головою Донецької ОДА^[6]. Іларіон активно підтримував Януковича під час президентських виборів 2004 року та Помаранчевої революції. 12 листопада 2004 року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента Віктора Ющенка — «слугою сатани»^[6]. В церквах Донецької єпархії розповсюджувалася агітація, а деякі священики закликали парафіян голосувати за провладного кандидата^[6].

27 січня 2007 року звільнений від управління Горлівською єпархією, однак, залишився священноархімандритом Святогірської лаври. 31 травня 2007 року призначений відповідальним перед Священним Синодом за будівництво Кафедрального собору Воскресіння Христового в Києві^[7]. 9 липня 2009 року його звільнено з цієї посади^[8]

27 липня 2009 року признечений членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви^[9]

29 вересня 2010 року нагороджений правом носіння другої панагії.

14 червня 2011 року призначений постійним членом Священного Синоду^[10].

Через те, що під час хвороби митрополита Київського Володимира Сабодана у 2011–2012 роках, синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра Драбинка, його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ МП посад, ЗМІ та оглядачі звинуватили групу членів синоду (а саме Іларіона, Павла Лебедя та Агафангела Саввіна) у спробі усунути від управління РПЦвУ її керівника, взяти владу в свої руки^[11]. Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем.

10 жовтня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом.

2022 року, після російського вторгнення до України, почав співпрацювати із окупантами, війну проти України називає «братовбивчою війною»^[12]. У серпні 2022 року Іларіон очолив «хрестну ходу» в окупованому Маріуполі, де був присутній голова окупаційної «адміністрації» міста Костянтин Іващенко^[13]. У вітальних повідомленнях з нагоди дійства вживалась назва «Російська православна церква» замість «УПЦ» чи УПЦ МП. У документах Донецької єпархії УПЦ МП Шукало вказує, що це саме Російська правовласна церква^[14].

Критика

Противник автокефалії ПЦУ^[15], співпрацює з терористичним угрупованням ДНР, живе в окупованому росіянами Донецьку, включений до бази «Миротворець»^[2]. З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування^[3].

2012 року журналісти виявили в Іларіона годинник «Franck Muller» за 150 тис. євро^[16]^[17]^[18]. На ялинку в Центрі культури імені Кирила і Мефодія 2013 року Роман Васильович приїхав на джипі «Cadillac Escalade» ($105-155 тис.)^[19]^[20]. За інформацією нардепа Бригинця, єдиний неушкоджений будинок у селі Піски після російських бомбувань — садиба Романа^[21].

Нагороди

Орден «За заслуги» I ст. (3 травня 2011) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність^[22]
Орден «За заслуги» II ст. (2 липня 2007) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області^[23]
Орден «За заслуги» III ст. (2 травня 2001) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність^[24]
Орден Дружби (РФ, 11 липня 2013) — за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій^[25].

Примітки

↑ У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
↑ ^а ^б Шукало Роман Васильович [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] Центр «Миротворець»
↑ ^а ^б Митрополита УПЦ МП не пустили через лінію розмежування, в церкві обурені. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
↑ Будівничий православних храмів. [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011
↑ 22 января. [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Православие. Ru (рос.)
↑ ^а ^б ^в Церква і вибори: уроки 2004 року. [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року. [Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
↑ Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
↑ Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ. [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.] Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)
↑ Митрополит Донецький УПЦ МП вважає війну на сході України "братовбивчою смутою" - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
↑ Російська церква перестала соромитись своєї назви. В Маріуполі відбулась третя за літо хресна хода РПЦ, - ФОТО. 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
↑ У документах Донецької єпархії УПЦ МП вже вказується, що це Російська Церква - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
↑ В УПЦ МП розгнівалися через екзархів із Константинополя та закликають їх залишити Україну. ТСН.ua (укр.). 25 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2024.
↑ Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»
↑ Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] ТСН
↑ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 7 лютого 2013 у Wayback Machine.] ТаблоID, Українська правда
↑ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці». [Архівовано 8 січня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда
↑ Любить багатство та комфорт: як митрополит УПЦ МП Іларіон хотів відпочити у Європі під час війни. 24 Канал (укр.). 27 вересня 2023. Процитовано 31 серпня 2024.
↑ Єдиний уцілілий будинок у Пісках належить митрополиту УПЦ (МП) Ілларіону. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
↑ Указ Президента України № 545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2011.
↑ Указ Президента України № 582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»
↑ Указ Президента України № 291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
↑ Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Біографія на офіційному сайті РПЦвУ [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Будівничий православних храмів. [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011

[1] У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ

[:0-2] а ^б Шукало Роман Васильович [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] Центр «Миротворець»

[:1-3] а ^б Митрополита УПЦ МП не пустили через лінію розмежування, в церкві обурені. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.

[4] Будівничий православних храмів. [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011

[5] 22 января. [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Православие. Ru (рос.)

[Турій-6] а ^б ^в Церква і вибори: уроки 2004 року. [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)

[7] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)

[8] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року. [Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)

[9] Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[10] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви

[Довженко-11] Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ. [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.] Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)

[12] Митрополит Донецький УПЦ МП вважає війну на сході України "братовбивчою смутою" - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.

[13] Російська церква перестала соромитись своєї назви. В Маріуполі відбулась третя за літо хресна хода РПЦ, - ФОТО. 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (укр.). Процитовано 24 січня 2023.

[14] У документах Донецької єпархії УПЦ МП вже вказується, що це Російська Церква - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.

[15] В УПЦ МП розгнівалися через екзархів із Константинополя та закликають їх залишити Україну. ТСН.ua (укр.). 25 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2024.

[16] Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»

[17] Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] ТСН

[18] Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 7 лютого 2013 у Wayback Machine.] ТаблоID, Українська правда

[19] Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці». [Архівовано 8 січня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда

[20] Любить багатство та комфорт: як митрополит УПЦ МП Іларіон хотів відпочити у Європі під час війни. 24 Канал (укр.). 27 вересня 2023. Процитовано 31 серпня 2024.

[21] Єдиний уцілілий будинок у Пісках належить митрополиту УПЦ (МП) Ілларіону. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.

[22] Указ Президента України № 545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2011.

[23] Указ Президента України № 582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»

[24] Указ Президента України № 291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»

[25] Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 | тезоіменитство     =[[3 листопада]]
 | дата народження    =[[3 травня]] [[1951]]
-| місце народження   =м. [[Львів]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
+| місце народження   =м. [[Рудне]], [[Українська РСР]], [[СРСР]]
 | дата смерті        =
 | місце смерті       =
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 | автограф           =
 | монограма          =
-| нагороди           ={{{!}} style="background: transparent"
+| нагороди           ={{(!}} style="background: transparent"
 {{!}} {{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}}
 {{!}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}}
@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
 {{!}}-
 {{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}}
-{{!}}}
+{{!)}}
 | Commons =
 }}
-'''Його високопреосвященство Іларіо́н''' (в миру '''Шукало Роман Васильович'''; [[3 травня]] [[1951]])&nbsp;— [[архієрей]] [[Українська Православна Церква (Московський Патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]]<ref>У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з [[Російська Православна Церква|Московським Патріархатом]] використовуються її офіційні назви&nbsp;— Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ</ref> з [[1991]] року, митрополит [[Донецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Донецький і Маріупольський]]. З [[2011]] року&nbsp;— постійний член [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду Української православної церкви]]. З [[2009]] року&nbsp;— член [[Міжсоборна присутність Російської православної церкви|Міжсоборної присутності Російської православної церкви]].
+'''Його високопреосвященство Іларіо́н''' (справжнє ім'я '''Шукало Роман Васильович'''; [[3 травня]] [[1951]], смт. [[Рудне]], [[Львівська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]])&nbsp;— [[архієрей]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]]<ref>У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з [[Російська Православна Церква|Московським Патріархатом]] використовуються її офіційні назви&nbsp;— Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ</ref> з [[1991]] року, митрополит [[Донецька єпархія УПЦ (МП)|Донецький і Маріупольський]] за версією РПЦ. З [[2011]] року&nbsp;— український колаборант з Росією, постійний член [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоду РПЦвУ]]. З [[2009]] року&nbsp;— член Міжсоборної присутності РПЦ.
+За співпрацю з «ДНР» є фігурантом бази «[[Центр «Миротворець»|Миротворець]]»<ref name=":0">[https://myrotvorets.center/criminal/shukalo-roman-vasilevich/ Шукало Роман Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191211000918/https://myrotvorets.center/criminal/shukalo-roman-vasilevich/ |date=11 грудня 2019 }} [[Центр «Миротворець»]]</ref>, живе в окупованому росіянами Донецьку . З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/10/7200783/ |title=Митрополита УПЦ МП не пустили через лінію розмежування, в церкві обурені |accessdate=11 грудня 2018 |archive-date=10 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181210132104/https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/10/7200783/ }}</ref>.
-== Біографія ==
-Роман Васильович Шукало народився [[3 травня]] [[1951]] року в селищі [[Рудне]] на околиці [[Львів|Львова]] в сім'ї переселенців з [[Холмщина|Холмщини]]<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, №&nbsp;9 (283), травень 2011</ref>.
+== Життєпис ==
-[[1968]] року після невдалої спроби вступити до [[Московська духовна семінарія|Московської духовної семінарії]] був зарахований до [[Львівський сільськогосподарський інститут|Львівського сільськогосподарського інституту]], після закінчення якого навчався в [[аспірантура|аспірантурі]] і захистив [[кандидат наук|кандидатську дисертацію]]. Викладав у [[Вишнянський сільськогосподарський технікум|Вишнянському сільськогосподарському технікумі]] у [[Львівська область|Львівській області]].
+Роман Васильович Шукало народився [[3 травня]] [[1951]] року в селищі [[Рудне]] на околиці [[Львів|Львова]] в сім'ї переселенців з [[Холмщина|Холмщини]]<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320025956/http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ |date=20 березня 2013 }} Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, №&nbsp;9 (283), травень 2011</ref>.
+[[1968]] року після невдалої спроби вступити до [[Московська духовна семінарія|Московської духовної семінарії]] був зарахований до [[Львівський національний університет природокористування|Львівського сільськогосподарського інституту]], після закінчення якого навчався в [[аспірантура|аспірантурі]] і захистив [[кандидат наук|кандидатську дисертацію]]. Викладав у [[Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету|Вишнянському сільськогосподарському технікумі]] у [[Львівська область|Львівській області]].
-Під час навчання в інституті був [[іподиякон]]ом митрополита Львівського і Тернопільського [[Миколай (Юрик)|Миколая (Юрика)]]. У [[1979]] році переїхав в [[Донецьк]], де був [[псаломник]]ом Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. [[1980]] року вступив до [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]]. На [[Стрітення]], [[15 лютого]] [[1981]] року, під час [[Літургія|Служби Божої]] в [[Успенський собор (Одеса)|Успенському кафедральному соборі]] [[Одеса|Одеси]] був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським [[Сергій (Петров)|Сергієм (Петровим)]], тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в [[Петропавлівський собор (Луганськ)|Петропавлівський кафедральний собор]] [[Ворошиловград]]а. [[2 жовтня]] наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на [[священик]]а і призначений ключарем Петропавлівського собору.
+Під час навчання в інституті був [[іподиякон]]ом митрополита Львівського і Тернопільського [[Миколай (Юрик)|Миколая (Юрика)]]. У [[1979]] році переїхав в [[Донецьк]], де був [[псаломник]]ом Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. [[1980]] року вступив до [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]]. На [[Стрітення]], [[15 лютого]] [[1981]] року, під час [[Літургія|Служби Божої]] в [[Успенський собор (Одеса)|Успенському кафедральному соборі]] [[Одеса|Одеси]] був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським [[Сергій (Петров Сергій Васильович)|Сергієм (Петровим)]], тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в [[Петропавлівський собор (Луганськ)|Петропавлівський кафедральний собор]] [[Ворошиловград]]а. [[2 жовтня]] наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на [[священик]]а і призначений ключарем Петропавлівського собору.
 [[23 листопада]] [[1986]] року призначений настоятелем Церкви святого Миколая в [[Ровеньки|Ровеньках]]. [[1987]] року зарахований до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив у [[1991]] році. У [[1988]] році призначений настоятелем Миколаївського собору [[Старобільськ]]а і благочинним Старобільського округу, членом Єпархіальної ради.
@@ Рядок 79: / Рядок 81: @@
 До [[Великдень|Великодня]] [[1989]] року був зведений у сан [[протоієрей|протоієрея]].
-Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священного Синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви]] від [[5 вересня]] [[1991]] року призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керівником [[Івано-Франківська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Івано-Франківської єпархії]]. 21 вересня пострижений в чернецтво з ім'ям «Іларіон» на честь [[Іларіон Печерський|преподобного Іларіона, схимника Печерського]]. [[27 вересня]] за Літургією в [[Хрестовоздвиженська церква (Поділ)|Хрестовоздвиженському храмі]] на [[Поділ|Подолі]] зведений у сан [[архімандрит]]а. [[29 вересня]] у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському кафедральному соборі]] висвячений на єпископа Івано-Франківського і Коломийського.
+Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]] від [[5 вересня]] [[1991]] року призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керівником [[Івано-Франківська єпархія УПЦ (МП)|Івано-Франківської єпархії]] РПЦвУ. 21 вересня пострижений в чернецтво з ім'ям «Іларіон» на честь [[Іларіон Схимник|преподобного Іларіона, схимника Печерського]]. 27 вересня за Літургією в [[Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Київ)|Хрестовоздвиженському храмі]] на [[Поділ|Подолі]] зведений у сан [[архімандрит]]а. [[29 вересня]] у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському кафедральному соборі]] висвячений на єпископа Івано-Франківського і Коломийського.
-Після того, як [[22 січня]] [[1992]] року єпископ Чернівецький [[Онуфрій (Березовський)]] не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священний Синод УПЦ]] змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії; Іларіона, натомість,&nbsp;— єпископом Чернівецьким і Буковинським, керівником [[Чернівецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Чернівецької єпархії]]<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm 22 января.] Православие. Ru {{ref-ru}}</ref>. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в [[Чернівці|Чернівцях]], через що Іларіон (Шукало) не зміг зайняти нову кафедру. Тому [[6 квітня]] [[1992]] року [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священний Синод]] призначив його єпископом Херсонським і Таврійським, керівником [[Херсонська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Херсонської єпархії]].
+Після того, як [[22 січня]] [[1992]] року єпископ Чернівецький [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій Березовський]] не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синод РПЦвУ]] змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії; Іларіона, натомість,&nbsp;— єпископом Чернівецьким і Буковинським, керівником [[Чернівецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Чернівецької єпархії]]<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm 22 января.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903083638/http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm |date=3 вересня 2014 }} Православие. Ru {{ref-ru}}</ref>. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в [[Чернівці|Чернівцях]], через що Іларіон (Шукало) не зміг зайняти нову кафедру. Тому [[6 квітня]] [[1992]] року [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синод]] призначив його єпископом Херсонським і Таврійським, керівником [[Херсонська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Херсонської єпархії]].
 [[23 листопада]] [[1995]] року був возведений у сан [[архієпископ]]а.
-[[12 вересня]] [[1996]] року призначений керівником [[Донецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Донецької єпархії]] зі збереженням керівництва [[Херсонська єпархія Української православної церви (Московського патріархату)|Херсонською єпархією]]. [[11 червня]] [[1997]] року звільнений з херсонської кафедри, натомість призначений тимчасовим керівником [[Горлівська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Горлівської єпархії]].
+[[12 вересня]] [[1996]] року призначений керівником [[Донецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Донецької єпархії]] зі збереженням керівництва [[Херсонська єпархія УПЦ (МП)|Херсонською єпархією]]. [[11 червня]] [[1997]] року звільнений з херсонської кафедри, натомість призначений тимчасовим керівником [[Горлівська єпархія УПЦ (МП)|Горлівської єпархії]].
 [[23 листопада]] [[2000]] року зведений у сан [[митрополит]]а.
-Митрополит Іларіон вважається близьким другом [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], четвертого президента України, який у [[1997]]–[[2002]] роках був головою [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької ОДА]]<ref name="Турій">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ Церква і вибори: уроки 2004 року.] Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Іларіон активно підтримував Януковича під час [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів 2004 року]] та [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]. [[12 листопада]] [[2004]] року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента від опозиції [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]]&nbsp;— «слугою сатани»<ref name="Турій"/>. В церквах Донецької єпархії розповсюджувалася агітація, а деякі священики закликали парафіян голосувати за провладного кандидата<ref name="Турій"/>.
+Митрополит Іларіон вважається близьким другом [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], четвертого президента України, який у [[1997]]–[[2002]] роках був головою [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької ОДА]]<ref name="Турій">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ Церква і вибори: уроки 2004 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111101154053/http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ |date=1 листопада 2011 }} Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Іларіон активно підтримував Януковича під час [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів 2004 року]] та [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]. [[12 листопада]] [[2004]] року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— «слугою сатани»<ref name="Турій"/>. В церквах Донецької єпархії розповсюджувалася агітація, а деякі священики закликали парафіян голосувати за провладного кандидата<ref name="Турій"/>.
-[[27 січня]] [[2007]] року звільнений від управління Горлівською єпархією, однак, залишився [[священноархімандрит]]ом [[Святогірська лавра|Святогірської лаври]]. [[31 травня]] [[2007]] року призначений відповідальним перед [[Священний Синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священним Синодом]] за будівництво [[Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ)|Кафедрального собору Воскресіння Христового]] в [[Київ|Києві]]<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref>. [[9 липня]] [[2009]] року його звільнено з цієї посади<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2009/07/09/5293.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref>
+січня 2007 року звільнений від управління Горлівською єпархією, однак, залишився [[священноархімандрит]]ом [[Свято-Успенська Святогірська лавра|Святогірської лаври]]. 31 травня 2007 року призначений відповідальним перед [[Священний Синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священним Синодом]] за будівництво [[Собор Воскресіння Христового (Київ)|Кафедрального собору Воскресіння Христового]] в [[Київ|Києві]]<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111015035522/http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html |date=15 жовтня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref>. [[9 липня]] [[2009]] року його звільнено з цієї посади<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2009/07/09/5293.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111010125833/http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2009/07/09/5293.html |date=10 жовтня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref>
-[[27 липня]] [[2009]] року признечений членом [[Міжсоборна присутність Російської православної церкви|Міжсоборної присутності Російської православної церкви]]<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви] {{ref-ru}}</ref>
+[[27 липня]] [[2009]] року признечений членом [[Міжсоборна присутність Російської православної церкви|Міжсоборної присутності Російської православної церкви]]<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181012184915/http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html |date=12 жовтня 2018 }} {{ref-ru}}</ref>
 [[29 вересня]] [[2010]] року нагороджений правом носіння другої [[панагія|панагії]].
-[[14 червня]] [[2011]] року призначений постійним членом Священного Синоду<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року.] Офіційний сайт Української православної церкви</ref>.
+[[14 червня]] [[2011]] року призначений постійним членом Священного Синоду<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110826231311/http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 |date=26 серпня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви</ref>.
-Через те, що під час хвороби митрополита Київського [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]] у [[2011]]–[[2012]] роках, Синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького [[Олександр (Драбинко)|Олександра (Драбинка)]], його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ посад, ЗМІ та незалежні оглядачі звинуватили групу постійних членів Синоду в складі митрополитів Іларіона, [[Павло (Лебідь)|Павла (Лебедя)]] та [[Агафангел (Саввін)|Агафангела (Саввіна)]] у спробі усунути від практичного управління церквою її предстоятеля, взяти владу в свої руки і ліквідувати самостійність УПЦ<ref name="Довженко">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/47313/ Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ.] Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>.
+Через те, що під час хвороби митрополита Київського [[Володимир (Сабодан)|Володимира Сабодана]] у [[2011]]–[[2012]] роках, синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького [[Олександр (Драбинко)|Олександра Драбинка]], його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ МП посад, ЗМІ та оглядачі звинуватили групу членів синоду (а саме Іларіона, [[Павло (Лебідь)|Павла Лебедя]] та [[Агафангел (Саввін)|Агафангела Саввіна]]) у спробі усунути від управління РПЦвУ її керівника, взяти владу в свої руки<ref name="Довженко">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/47313/ Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120318142917/http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/47313/ |date=18 березня 2012 }} Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем.
-Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем.
+жовтня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом.
+року, після [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення до України]], почав співпрацювати із окупантами, війну проти України називає «братовбивчою війною»<ref>{{Cite web|url=https://risu.ua/mitropolit-doneckij-upc-mp-nazvav-vijnu-bratovbivchoyu-smutoyu_n126250|title=Митрополит Донецький УПЦ МП вважає війну на сході України "братовбивчою смутою" - РІСУ|website=Релігійно-інформаційна служба України|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>. У серпні 2022 року Іларіон очолив «хрестну ходу» в окупованому Маріуполі, де був присутній голова окупаційної «адміністрації» міста [[Іващенко Костянтин Володимирович|Костянтин Іващенко]]<ref>{{Cite web|title=Російська церква перестала соромитись своєї назви. В Маріуполі відбулась третя за літо хресна хода РПЦ, - ФОТО|url=https://www.0629.com.ua/news/3442239/rosijska-cerkva-perestala-soromitis-svoei-nazvi-v-mariupoli-vidbulas-treta-za-lito-hresna-hoda-rpc-foto|website=0629.com.ua - Сайт города Мариуполя|accessdate=2023-01-24|language=uk}}</ref>. У вітальних повідомленнях з нагоди дійства вживалась назва «<nowiki/>[[Російська православна церква]]<nowiki/>» замість «УПЦ» чи УПЦ МП. У документах Донецької єпархії УПЦ МП Шукало вказує, що це саме Російська правовласна церква<ref>{{Cite web|url=https://risu.ua/u-dokumentah-doneckoyi-yeparhiyi-upc-mp-vzhe-vkazuyetsya-shcho-ce-rosijska-cerkva_n141789|title=У документах Донецької єпархії УПЦ МП вже вказується, що це Російська Церква - РІСУ|website=Релігійно-інформаційна служба України|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>.
 == Критика ==
+Противник автокефалії ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/v-upc-mp-rozgnivalisya-cherez-ekzarhiv-iz-konstantinopolya-ta-zaklikayut-yih-pokinuti-ukrayinu-1223070.html|title=В УПЦ МП розгнівалися через екзархів із Константинополя та закликають їх залишити Україну|date=2018-09-25|website=ТСН.ua|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>, співпрацює з терористичним угрупованням ДНР, живе в окупованому росіянами Донецьку, включений до бази «[[Центр «Миротворець»|Миротворець]]»<ref name=":0" />. З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування<ref name=":1" />.
-Іларіона критикують за любов до розкоші. В липні [[2012]] року журналісти сфотографували в нього на руці [[годинник]] «[[Franck Muller]]» вартістю близько 150 тисяч доларів, що майже в п'ять разів дорожче за «[[Breguet]]» патріарха [[Кирил (Гундяєв)|Кирила]] за 30 тисяч євро<ref>[http://tyzhden.ua/News/55077 Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро.] Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила.] ТСН</ref><ref>[http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро.] ТаблоID, [[Українська правда]]</ref>. На ялинку в [[Центр слов'янської культури імені Кирила і Мефодія|Центрі слов'янської культури імені Кирила і Мефодія]] в січні [[2013]] року митрополит приїхав на джипі «[[Cadillac Escalade]]», ціни на який у офіційних дилерів в Україні коливаються від 105 до 155 тисяч доларів в залежності від комплектації<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці».] [[Українська правда]]</ref>.
+року журналісти виявили в Іларіона годинник «[[Franck Muller]]» за 150 тис. євро<ref>[http://tyzhden.ua/News/55077 Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121130181439/http://tyzhden.ua/News/55077 |date=30 листопада 2012 }} Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121130165842/http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html |date=30 листопада 2012 }} ТСН</ref><ref>[http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130207085204/http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ |date=7 лютого 2013 }} ТаблоID, [[Українська правда]]</ref>. На ялинку в Центрі культури імені Кирила і Мефодія 2013 року Роман Васильович приїхав на джипі «[[Cadillac Escalade]]» ($105-155 тис.)<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130108235200/http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ |date=8 січня 2013 }} [[Українська правда]]</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/vidpochinok-ilariona-yevropi-shho-vidomo-pro-mitropolita-donetskogo_n2400848|title=Любить багатство та комфорт: як митрополит УПЦ МП Іларіон хотів відпочити у Європі під час війни|date=2023-09-27|website=24 Канал|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>. За інформацією [[народний депутат України|нардепа]] [[Бригинець Олександр Михайлович|Бригинця]], єдиний неушкоджений будинок у селі [[Піски (Покровський район)|Піски]] після російських бомбувань&nbsp;— садиба Романа<ref>{{Cite web |url=http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/58728/ |title=Єдиний уцілілий будинок у Пісках належить митрополиту УПЦ (МП) Ілларіону |accessdate=6 квітня 2015 |archive-date=11 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150411211237/http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/58728/ }}</ref>.
 == Нагороди ==
-* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp;ст. ([[3 травня]] [[2011]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13522.html Указ Президента України №&nbsp;545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»]</ref>
+* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp;ст. ([[3 травня]] [[2011]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність''<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/13522.html |title=Указ Президента України № 545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“» |accessdate=3 травня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6CY9gs8KQ?url=http://www.president.gov.ua/documents/13522.html |archivedate=30 листопада 2012 |deadurl=yes }}</ref>
-* Орден «За заслуги» II ст. ([[2 липня]] [[2007]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=582%2F2007 Указ Президента України №&nbsp;582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»]</ref>
+* Орден «За заслуги» II&nbsp;ст. ([[2 липня]] [[2007]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=582%2F2007 Указ Президента України №&nbsp;582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»]</ref>
-* Орден «За заслуги» III ст. ([[2 травня]] [[2001]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=291%2F2001 Указ Президента України №&nbsp;291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»]</ref>
+* Орден «За заслуги» III&nbsp;ст. ([[2 травня]] [[2001]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=291%2F2001 Указ Президента України №&nbsp;291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»]</ref>
-* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[Російська Федерація]], [[11 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій''<ref>[http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»]{{ref-ru}}</ref>
+* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[Росія|РФ]], [[11 липня]] [[2013]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій''<ref>[http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224104553/http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 |date=24 грудня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>.
 == Примітки ==
-{{reflist}}
+{{reflist|2}}
 == Посилання ==
-* [http://orthodox.org.ua/article/%D1%96lar%D1%96-mitropolit-donetskii-%D1%96-mar%D1%96upolskii Біографія на офіційному сайті УПЦ]
+* [http://orthodox.org.ua/article/іlarі-mitropolit-donetskii-і-marіupolskii Біографія на офіційному сайті РПЦвУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120427131348/http://orthodox.org.ua/article/іlarі-mitropolit-donetskii-і-marіupolskii |date=27 квітня 2012 }}
+* [http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320025956/http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ |date=20 березня 2013 }} Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, №&nbsp;9 (283), травень 2011
-* [http://orthodox.org.ua/article/%D1%96lar%D1%96on-mitropolit-donetskii-%D1%96-mar%D1%96upolskii Слово на вручення жезла Преосвященному Іларіону, єпископу Івано-Франківському і Коломийському]
+{{Єпископат УПЦ МП}}
-* [http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, №&nbsp;9 (283), травень 2011
+{{Бібліоінформація}}
-{{Єпископат УПЦ}}
 {{DEFAULTSORT:Шукало Іларіон}}
-[[Категорія:Єпископи Української православної церкви (Московського патріархату)]]
+[[Категорія:Єпископи Української православної церкви Московського патріархату]]
 [[Категорія:Народились 3 травня]]
 [[Категорія:Народились 1951]]
@@ Рядок 129: / Рядок 134: @@
 [[Категорія:Нагороджені почесною грамотою КМУ]]
 [[Категорія:Уродженці Львова]]
-[[Категорія:Українці — єпископи РПЦ (з 1943)]]
+[[Категорія:Випускники Московської духовної академії]]
+[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]

Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України
Нормативний контроль	GKG: /g/121jt7lt