Іларіон (Шукало): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Geohem (обговорення | внесок) |
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показані 39 проміжних версій 26 користувачів) | |||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
| тезоіменитство =[[3 листопада]] |
| тезоіменитство =[[3 листопада]] |
||
| дата народження =[[3 травня]] [[1951]] |
| дата народження =[[3 травня]] [[1951]] |
||
| місце народження =м. [[ |
| місце народження =м. [[Рудне]], [[Українська РСР]], [[СРСР]] |
||
| дата смерті = |
| дата смерті = |
||
| місце смерті = |
| місце смерті = |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
| автограф = |
| автограф = |
||
| монограма = |
| монограма = |
||
| нагороди ={{ |
| нагороди ={{(!}} style="background: transparent" |
||
{{!}} {{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}} |
{{!}} {{Орден За заслуги I ступеня (Україна)}} |
||
{{!}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}} |
{{!}} {{Орден За заслуги II ступеня (Україна)}} |
||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
{{!}}- |
{{!}}- |
||
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}} |
{{!}} {{Орден Дружби (Російська Федерація)}} |
||
{{! |
{{!)}} |
||
| Commons = |
| Commons = |
||
}} |
}} |
||
'''Його високопреосвященство Іларіо́н''' ( |
'''Його високопреосвященство Іларіо́н''' (справжнє ім'я '''Шукало Роман Васильович'''; [[3 травня]] [[1951]], смт. [[Рудне]], [[Львівська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]) — [[архієрей]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]]<ref>У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з [[Російська Православна Церква|Московським Патріархатом]] використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ</ref> з [[1991]] року, митрополит [[Донецька єпархія УПЦ (МП)|Донецький і Маріупольський]] за версією РПЦ. З [[2011]] року — український колаборант з Росією, постійний член [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоду РПЦвУ]]. З [[2009]] року — член Міжсоборної присутності РПЦ. |
||
За співпрацю з «ДНР» є фігурантом бази «[[Центр «Миротворець»|Миротворець]]»<ref name=":0">[https://myrotvorets.center/criminal/shukalo-roman-vasilevich/ Шукало Роман Васильович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191211000918/https://myrotvorets.center/criminal/shukalo-roman-vasilevich/ |date=11 грудня 2019 }} [[Центр «Миротворець»]]</ref>, живе в окупованому росіянами Донецьку . З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/10/7200783/ |title=Митрополита УПЦ МП не пустили через лінію розмежування, в церкві обурені |accessdate=11 грудня 2018 |archive-date=10 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181210132104/https://www.pravda.com.ua/news/2018/12/10/7200783/ }}</ref>. |
|||
== Біографія == |
|||
⚫ | Роман Васильович Шукало народився [[3 травня]] [[1951]] року в селищі [[Рудне]] на околиці [[Львів|Львова]] в сім'ї переселенців з [[Холмщина|Холмщини]]<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011</ref>. |
||
== Життєпис == |
|||
⚫ | [[1968]] року після невдалої спроби вступити до [[Московська духовна семінарія|Московської духовної семінарії]] був зарахований до [[Львівський |
||
⚫ | Роман Васильович Шукало народився [[3 травня]] [[1951]] року в селищі [[Рудне]] на околиці [[Львів|Львова]] в сім'ї переселенців з [[Холмщина|Холмщини]]<ref>[http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320025956/http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ |date=20 березня 2013 }} Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011</ref>. |
||
⚫ | [[1968]] року після невдалої спроби вступити до [[Московська духовна семінарія|Московської духовної семінарії]] був зарахований до [[Львівський національний університет природокористування|Львівського сільськогосподарського інституту]], після закінчення якого навчався в [[аспірантура|аспірантурі]] і захистив [[кандидат наук|кандидатську дисертацію]]. Викладав у [[Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету|Вишнянському сільськогосподарському технікумі]] у [[Львівська область|Львівській області]]. |
||
⚫ | Під час навчання в інституті був [[іподиякон]]ом митрополита Львівського і Тернопільського [[Миколай (Юрик)|Миколая (Юрика)]]. У [[1979]] році переїхав в [[Донецьк]], де був [[псаломник]]ом Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. [[1980]] року вступив до [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]]. На [[Стрітення]], [[15 лютого]] [[1981]] року, під час [[Літургія|Служби Божої]] в [[Успенський собор (Одеса)|Успенському кафедральному соборі]] [[Одеса|Одеси]] був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським [[Сергій (Петров)|Сергієм (Петровим)]], тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в [[Петропавлівський собор (Луганськ)|Петропавлівський кафедральний собор]] [[Ворошиловград]]а. [[2 жовтня]] наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на [[священик]]а і призначений ключарем Петропавлівського собору. |
||
⚫ | Під час навчання в інституті був [[іподиякон]]ом митрополита Львівського і Тернопільського [[Миколай (Юрик)|Миколая (Юрика)]]. У [[1979]] році переїхав в [[Донецьк]], де був [[псаломник]]ом Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. [[1980]] року вступив до [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]]. На [[Стрітення]], [[15 лютого]] [[1981]] року, під час [[Літургія|Служби Божої]] в [[Успенський собор (Одеса)|Успенському кафедральному соборі]] [[Одеса|Одеси]] був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським [[Сергій (Петров Сергій Васильович)|Сергієм (Петровим)]], тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в [[Петропавлівський собор (Луганськ)|Петропавлівський кафедральний собор]] [[Ворошиловград]]а. [[2 жовтня]] наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на [[священик]]а і призначений ключарем Петропавлівського собору. |
||
[[23 листопада]] [[1986]] року призначений настоятелем Церкви святого Миколая в [[Ровеньки|Ровеньках]]. [[1987]] року зарахований до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив у [[1991]] році. У [[1988]] році призначений настоятелем Миколаївського собору [[Старобільськ]]а і благочинним Старобільського округу, членом Єпархіальної ради. |
[[23 листопада]] [[1986]] року призначений настоятелем Церкви святого Миколая в [[Ровеньки|Ровеньках]]. [[1987]] року зарахований до [[Московська духовна академія|Московської духовної академії]], яку закінчив у [[1991]] році. У [[1988]] році призначений настоятелем Миколаївського собору [[Старобільськ]]а і благочинним Старобільського округу, членом Єпархіальної ради. |
||
Рядок 79: | Рядок 81: | ||
До [[Великдень|Великодня]] [[1989]] року був зведений у сан [[протоієрей|протоієрея]]. |
До [[Великдень|Великодня]] [[1989]] року був зведений у сан [[протоієрей|протоієрея]]. |
||
Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)| |
Рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоду]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦвУ]] від [[5 вересня]] [[1991]] року призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керівником [[Івано-Франківська єпархія УПЦ (МП)|Івано-Франківської єпархії]] РПЦвУ. 21 вересня пострижений в чернецтво з ім'ям «Іларіон» на честь [[Іларіон Схимник|преподобного Іларіона, схимника Печерського]]. 27 вересня за Літургією в [[Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Київ)|Хрестовоздвиженському храмі]] на [[Поділ|Подолі]] зведений у сан [[архімандрит]]а. [[29 вересня]] у [[Володимирський собор (Київ)|Володимирському кафедральному соборі]] висвячений на єпископа Івано-Франківського і Коломийського. |
||
Після того, як [[22 січня]] [[1992]] року єпископ Чернівецький [[Онуфрій (Березовський)]] не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)| |
Після того, як [[22 січня]] [[1992]] року єпископ Чернівецький [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій Березовський]] не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синод РПЦвУ]] змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії; Іларіона, натомість, — єпископом Чернівецьким і Буковинським, керівником [[Чернівецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Чернівецької єпархії]]<ref>[http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm 22 января.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903083638/http://www.pravoslavie.ru/arhiv/060122134946.htm |date=3 вересня 2014 }} Православие. Ru {{ref-ru}}</ref>. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в [[Чернівці|Чернівцях]], через що Іларіон (Шукало) не зміг зайняти нову кафедру. Тому [[6 квітня]] [[1992]] року [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синод]] призначив його єпископом Херсонським і Таврійським, керівником [[Херсонська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Херсонської єпархії]]. |
||
[[23 листопада]] [[1995]] року був возведений у сан [[архієпископ]]а. |
[[23 листопада]] [[1995]] року був возведений у сан [[архієпископ]]а. |
||
[[12 вересня]] [[1996]] року призначений керівником [[Донецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Донецької єпархії]] зі збереженням керівництва [[Херсонська єпархія |
[[12 вересня]] [[1996]] року призначений керівником [[Донецька єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Донецької єпархії]] зі збереженням керівництва [[Херсонська єпархія УПЦ (МП)|Херсонською єпархією]]. [[11 червня]] [[1997]] року звільнений з херсонської кафедри, натомість призначений тимчасовим керівником [[Горлівська єпархія УПЦ (МП)|Горлівської єпархії]]. |
||
[[23 листопада]] [[2000]] року зведений у сан [[митрополит]]а. |
[[23 листопада]] [[2000]] року зведений у сан [[митрополит]]а. |
||
Митрополит Іларіон вважається близьким другом [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], четвертого президента України, який у [[1997]]–[[2002]] роках був головою [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької ОДА]]<ref name="Турій">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ Церква і вибори: уроки 2004 року.] Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Іларіон активно підтримував Януковича під час [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів 2004 року]] та [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]. [[12 листопада]] [[2004]] року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента |
Митрополит Іларіон вважається близьким другом [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], четвертого президента України, який у [[1997]]–[[2002]] роках був головою [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької ОДА]]<ref name="Турій">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ Церква і вибори: уроки 2004 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111101154053/http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/33861/ |date=1 листопада 2011 }} Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Іларіон активно підтримував Януковича під час [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів 2004 року]] та [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]. [[12 листопада]] [[2004]] року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] — «слугою сатани»<ref name="Турій"/>. В церквах Донецької єпархії розповсюджувалася агітація, а деякі священики закликали парафіян голосувати за провладного кандидата<ref name="Турій"/>. |
||
27 січня 2007 року звільнений від управління Горлівською єпархією, однак, залишився [[священноархімандрит]]ом [[Свято-Успенська Святогірська лавра|Святогірської лаври]]. 31 травня 2007 року призначений відповідальним перед [[Священний Синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священним Синодом]] за будівництво [[Собор Воскресіння Христового (Київ)|Кафедрального собору Воскресіння Христового]] в [[Київ|Києві]]<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111015035522/http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2007/06/01/1417.html |date=15 жовтня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref>. [[9 липня]] [[2009]] року його звільнено з цієї посади<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2009/07/09/5293.html Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111010125833/http://orthodox.org.ua/uk/aktualne/2009/07/09/5293.html |date=10 жовтня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)</ref> |
|||
[[27 липня]] [[2009]] року признечений членом [[Міжсоборна присутність Російської православної церкви|Міжсоборної присутності Російської православної церкви]]<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви] {{ref-ru}}</ref> |
[[27 липня]] [[2009]] року признечений членом [[Міжсоборна присутність Російської православної церкви|Міжсоборної присутності Російської православної церкви]]<ref>[http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181012184915/http://www.patriarchia.ru/db/text/705058.html |date=12 жовтня 2018 }} {{ref-ru}}</ref> |
||
[[29 вересня]] [[2010]] року нагороджений правом носіння другої [[панагія|панагії]]. |
[[29 вересня]] [[2010]] року нагороджений правом носіння другої [[панагія|панагії]]. |
||
[[14 червня]] [[2011]] року призначений постійним членом Священного Синоду<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року.] Офіційний сайт Української православної церкви</ref>. |
[[14 червня]] [[2011]] року призначений постійним членом Священного Синоду<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110826231311/http://orthodox.org.ua/uk/node/9391 |date=26 серпня 2011 }} Офіційний сайт Української православної церкви</ref>. |
||
Через те, що під час хвороби митрополита Київського [[Володимир (Сабодан)|Володимира |
Через те, що під час хвороби митрополита Київського [[Володимир (Сабодан)|Володимира Сабодана]] у [[2011]]–[[2012]] роках, синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького [[Олександр (Драбинко)|Олександра Драбинка]], його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ МП посад, ЗМІ та оглядачі звинуватили групу членів синоду (а саме Іларіона, [[Павло (Лебідь)|Павла Лебедя]] та [[Агафангел (Саввін)|Агафангела Саввіна]]) у спробі усунути від управління РПЦвУ її керівника, взяти владу в свої руки<ref name="Довженко">[http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/47313/ Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120318142917/http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/analytic/47313/ |date=18 березня 2012 }} Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)</ref>. Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем. |
||
Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем. |
|||
10 жовтня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом. |
|||
2022 року, після [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення до України]], почав співпрацювати із окупантами, війну проти України називає «братовбивчою війною»<ref>{{Cite web|url=https://risu.ua/mitropolit-doneckij-upc-mp-nazvav-vijnu-bratovbivchoyu-smutoyu_n126250|title=Митрополит Донецький УПЦ МП вважає війну на сході України "братовбивчою смутою" - РІСУ|website=Релігійно-інформаційна служба України|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>. У серпні 2022 року Іларіон очолив «хрестну ходу» в окупованому Маріуполі, де був присутній голова окупаційної «адміністрації» міста [[Іващенко Костянтин Володимирович|Костянтин Іващенко]]<ref>{{Cite web|title=Російська церква перестала соромитись своєї назви. В Маріуполі відбулась третя за літо хресна хода РПЦ, - ФОТО|url=https://www.0629.com.ua/news/3442239/rosijska-cerkva-perestala-soromitis-svoei-nazvi-v-mariupoli-vidbulas-treta-za-lito-hresna-hoda-rpc-foto|website=0629.com.ua - Сайт города Мариуполя|accessdate=2023-01-24|language=uk}}</ref>. У вітальних повідомленнях з нагоди дійства вживалась назва «<nowiki/>[[Російська православна церква]]<nowiki/>» замість «УПЦ» чи УПЦ МП. У документах Донецької єпархії УПЦ МП Шукало вказує, що це саме Російська правовласна церква<ref>{{Cite web|url=https://risu.ua/u-dokumentah-doneckoyi-yeparhiyi-upc-mp-vzhe-vkazuyetsya-shcho-ce-rosijska-cerkva_n141789|title=У документах Донецької єпархії УПЦ МП вже вказується, що це Російська Церква - РІСУ|website=Релігійно-інформаційна служба України|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>. |
|||
== Критика == |
== Критика == |
||
Противник автокефалії ПЦУ<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/v-upc-mp-rozgnivalisya-cherez-ekzarhiv-iz-konstantinopolya-ta-zaklikayut-yih-pokinuti-ukrayinu-1223070.html|title=В УПЦ МП розгнівалися через екзархів із Константинополя та закликають їх залишити Україну|date=2018-09-25|website=ТСН.ua|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>, співпрацює з терористичним угрупованням ДНР, живе в окупованому росіянами Донецьку, включений до бази «[[Центр «Миротворець»|Миротворець]]»<ref name=":0" />. З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування<ref name=":1" />. |
|||
Іларіона критикують за любов до розкоші. В липні [[2012]] року журналісти сфотографували в нього на руці [[годинник]] «[[Franck Muller]]» вартістю близько 150 тисяч доларів, що майже в п'ять разів дорожче за «[[Breguet]]» патріарха [[Кирил (Гундяєв)|Кирила]] за 30 тисяч євро<ref>[http://tyzhden.ua/News/55077 Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро.] Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила.] ТСН</ref><ref>[http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро.] ТаблоID, [[Українська правда]]</ref>. На ялинку в [[Центр слов'янської культури імені Кирила і Мефодія|Центрі слов'янської культури імені Кирила і Мефодія]] в січні [[2013]] року митрополит приїхав на джипі «[[Cadillac Escalade]]», ціни на який у офіційних дилерів в Україні коливаються від 105 до 155 тисяч доларів в залежності від комплектації<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці».] [[Українська правда]]</ref>. |
|||
2012 року журналісти виявили в Іларіона годинник «[[Franck Muller]]» за 150 тис. євро<ref>[http://tyzhden.ua/News/55077 Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121130181439/http://tyzhden.ua/News/55077 |date=30 листопада 2012 }} Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»</ref><ref>[http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121130165842/http://tsn.ua/ukrayina/doneckiy-mitropolit-svoyim-godinnikom-pereplyunuv-samogo-kirila.html |date=30 листопада 2012 }} ТСН</ref><ref>[http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130207085204/http://tabloid.pravda.com.ua/brand/4ffd3f7b06b4d/ |date=7 лютого 2013 }} ТаблоID, [[Українська правда]]</ref>. На ялинку в Центрі культури імені Кирила і Мефодія 2013 року Роман Васильович приїхав на джипі «[[Cadillac Escalade]]» ($105-155 тис.)<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130108235200/http://www.pravda.com.ua/news/2013/01/8/6981088/ |date=8 січня 2013 }} [[Українська правда]]</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/vidpochinok-ilariona-yevropi-shho-vidomo-pro-mitropolita-donetskogo_n2400848|title=Любить багатство та комфорт: як митрополит УПЦ МП Іларіон хотів відпочити у Європі під час війни|date=2023-09-27|website=24 Канал|language=uk|access-date=2024-08-31}}</ref>. За інформацією [[народний депутат України|нардепа]] [[Бригинець Олександр Михайлович|Бригинця]], єдиний неушкоджений будинок у селі [[Піски (Покровський район)|Піски]] після російських бомбувань — садиба Романа<ref>{{Cite web |url=http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/58728/ |title=Єдиний уцілілий будинок у Пісках належить митрополиту УПЦ (МП) Ілларіону |accessdate=6 квітня 2015 |archive-date=11 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150411211237/http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/58728/ }}</ref>. |
|||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ст. ([[3 травня]] [[2011]]) — ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність''<ref> |
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ст. ([[3 травня]] [[2011]]) — ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність''<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/13522.html |title=Указ Президента України № 545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“» |accessdate=3 травня 2011 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6CY9gs8KQ?url=http://www.president.gov.ua/documents/13522.html |archivedate=30 листопада 2012 |deadurl=yes }}</ref> |
||
* Орден «За заслуги» II |
* Орден «За заслуги» II ст. ([[2 липня]] [[2007]]) — ''за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=582%2F2007 Указ Президента України № 582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»]</ref> |
||
* Орден «За заслуги» III |
* Орден «За заслуги» III ст. ([[2 травня]] [[2001]]) — ''за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=291%2F2001 Указ Президента України № 291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»]</ref> |
||
* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[ |
* [[Орден Дружби (Російська Федерація)|Орден Дружби]] ([[Росія|РФ]], [[11 липня]] [[2013]]) — ''за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій''<ref>[http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224104553/http://pravo.gov.ru:8080/page.aspx?52918 |date=24 грудня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://orthodox.org.ua/article/ |
* [http://orthodox.org.ua/article/іlarі-mitropolit-donetskii-і-marіupolskii Біографія на офіційному сайті РПЦвУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120427131348/http://orthodox.org.ua/article/іlarі-mitropolit-donetskii-і-marіupolskii |date=27 квітня 2012 }} |
||
⚫ | * [http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ Будівничий православних храмів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130320025956/http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/kaleido_digest/42480/ |date=20 березня 2013 }} Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011 |
||
* [http://orthodox.org.ua/article/%D1%96lar%D1%96on-mitropolit-donetskii-%D1%96-mar%D1%96upolskii Слово на вручення жезла Преосвященному Іларіону, єпископу Івано-Франківському і Коломийському] |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Бібліоінформація}} |
|||
⚫ | |||
{{DEFAULTSORT:Шукало Іларіон}} |
{{DEFAULTSORT:Шукало Іларіон}} |
||
[[Категорія:Єпископи Української православної церкви |
[[Категорія:Єпископи Української православної церкви Московського патріархату]] |
||
[[Категорія:Народились 3 травня]] |
[[Категорія:Народились 3 травня]] |
||
[[Категорія:Народились 1951]] |
[[Категорія:Народились 1951]] |
||
Рядок 129: | Рядок 134: | ||
[[Категорія:Нагороджені почесною грамотою КМУ]] |
[[Категорія:Нагороджені почесною грамотою КМУ]] |
||
[[Категорія:Уродженці Львова]] |
[[Категорія:Уродженці Львова]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Випускники Московської духовної академії]] |
||
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]] |
Поточна версія на 06:59, 31 серпня 2024
Його високопреосвященство Іларіо́н (справжнє ім'я Шукало Роман Васильович; 3 травня 1951, смт. Рудне, Львівська область, УРСР) — архієрей РПЦвУ[1] з 1991 року, митрополит Донецький і Маріупольський за версією РПЦ. З 2011 року — український колаборант з Росією, постійний член синоду РПЦвУ. З 2009 року — член Міжсоборної присутності РПЦ.
За співпрацю з «ДНР» є фігурантом бази «Миротворець»[2], живе в окупованому росіянами Донецьку . З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування[3].
Роман Васильович Шукало народився 3 травня 1951 року в селищі Рудне на околиці Львова в сім'ї переселенців з Холмщини[4].
1968 року після невдалої спроби вступити до Московської духовної семінарії був зарахований до Львівського сільськогосподарського інституту, після закінчення якого навчався в аспірантурі і захистив кандидатську дисертацію. Викладав у Вишнянському сільськогосподарському технікумі у Львівській області.
Під час навчання в інституті був іподияконом митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика). У 1979 році переїхав в Донецьк, де був псаломником Церкви Успіння Божої Матері в Будьонівці. 1980 року вступив до Одеської духовної семінарії. На Стрітення, 15 лютого 1981 року, під час Служби Божої в Успенському кафедральному соборі Одеси був висвячений на диякона митрополитом Херсонським і Одеським Сергієм (Петровим), тимчасовим керівником Ворошиловградсько-Донецької єпархії, і направлений на служіння в Петропавлівський кафедральний собор Ворошиловграда. 2 жовтня наступного року митрополитом Львівським Миколаєм висвячений на священика і призначений ключарем Петропавлівського собору.
23 листопада 1986 року призначений настоятелем Церкви святого Миколая в Ровеньках. 1987 року зарахований до Московської духовної академії, яку закінчив у 1991 році. У 1988 році призначений настоятелем Миколаївського собору Старобільська і благочинним Старобільського округу, членом Єпархіальної ради.
До Великодня 1989 року був зведений у сан протоієрея.
Рішенням синоду РПЦвУ від 5 вересня 1991 року призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керівником Івано-Франківської єпархії РПЦвУ. 21 вересня пострижений в чернецтво з ім'ям «Іларіон» на честь преподобного Іларіона, схимника Печерського. 27 вересня за Літургією в Хрестовоздвиженському храмі на Подолі зведений у сан архімандрита. 29 вересня у Володимирському кафедральному соборі висвячений на єпископа Івано-Франківського і Коломийського.
Після того, як 22 січня 1992 року єпископ Чернівецький Онуфрій Березовський не підписав Звернення єпископату України до патріарха Московського, Священного Синоду і всіх архієреїв Російської православної церкви з проханням надати УПЦ автокефалію, наступного дня синод РПЦвУ змістив його з кафедри і призначив керівником Івано-Франківської єпархії; Іларіона, натомість, — єпископом Чернівецьким і Буковинським, керівником Чернівецької єпархії[5]. Однак Онуфрій не виконав цього рішення і залишився в Чернівцях, через що Іларіон (Шукало) не зміг зайняти нову кафедру. Тому 6 квітня 1992 року синод призначив його єпископом Херсонським і Таврійським, керівником Херсонської єпархії.
23 листопада 1995 року був возведений у сан архієпископа.
12 вересня 1996 року призначений керівником Донецької єпархії зі збереженням керівництва Херсонською єпархією. 11 червня 1997 року звільнений з херсонської кафедри, натомість призначений тимчасовим керівником Горлівської єпархії.
23 листопада 2000 року зведений у сан митрополита.
Митрополит Іларіон вважається близьким другом Віктора Януковича, четвертого президента України, який у 1997–2002 роках був головою Донецької ОДА[6]. Іларіон активно підтримував Януковича під час президентських виборів 2004 року та Помаранчевої революції. 12 листопада 2004 року під час єпархіальних зборів митрополит назвав Януковича «православним президентом», а його конкурента Віктора Ющенка — «слугою сатани»[6]. В церквах Донецької єпархії розповсюджувалася агітація, а деякі священики закликали парафіян голосувати за провладного кандидата[6].
27 січня 2007 року звільнений від управління Горлівською єпархією, однак, залишився священноархімандритом Святогірської лаври. 31 травня 2007 року призначений відповідальним перед Священним Синодом за будівництво Кафедрального собору Воскресіння Христового в Києві[7]. 9 липня 2009 року його звільнено з цієї посади[8]
27 липня 2009 року признечений членом Міжсоборної присутності Російської православної церкви[9]
29 вересня 2010 року нагороджений правом носіння другої панагії.
14 червня 2011 року призначений постійним членом Священного Синоду[10].
Через те, що під час хвороби митрополита Київського Володимира Сабодана у 2011–2012 роках, синод без його участі звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра Драбинка, його секретаря і «праву руку», з кількох найвпливовіших в УПЦ МП посад, ЗМІ та оглядачі звинуватили групу членів синоду (а саме Іларіона, Павла Лебедя та Агафангела Саввіна) у спробі усунути від управління РПЦвУ її керівника, взяти владу в свої руки[11]. Підтримував тісні зв'язки з колишнім Президентом України Януковичем.
10 жовтня 2021 року отримав право на служіння з виносним Хрестом.
2022 року, після російського вторгнення до України, почав співпрацювати із окупантами, війну проти України називає «братовбивчою війною»[12]. У серпні 2022 року Іларіон очолив «хрестну ходу» в окупованому Маріуполі, де був присутній голова окупаційної «адміністрації» міста Костянтин Іващенко[13]. У вітальних повідомленнях з нагоди дійства вживалась назва «Російська православна церква» замість «УПЦ» чи УПЦ МП. У документах Донецької єпархії УПЦ МП Шукало вказує, що це саме Російська правовласна церква[14].
Противник автокефалії ПЦУ[15], співпрацює з терористичним угрупованням ДНР, живе в окупованому росіянами Донецьку, включений до бази «Миротворець»[2]. З 9 грудня 2018 року йому анульовано право на перетин лінії розмежування[3].
2012 року журналісти виявили в Іларіона годинник «Franck Muller» за 150 тис. євро[16][17][18]. На ялинку в Центрі культури імені Кирила і Мефодія 2013 року Роман Васильович приїхав на джипі «Cadillac Escalade» ($105-155 тис.)[19][20]. За інформацією нардепа Бригинця, єдиний неушкоджений будинок у селі Піски після російських бомбувань — садиба Романа[21].
- Орден «За заслуги» I ст. (3 травня 2011) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідеалів гуманізму і милосердя в суспільстві, багаторічну подвижницьку діяльність[22]
- Орден «За заслуги» II ст. (2 липня 2007) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Донецької області, вагомі трудові досягнення та з нагоди 75-річчя утворення області[23]
- Орден «За заслуги» III ст. (2 травня 2001) — за вагомий особистий внесок в утвердження ідей милосердя і злагоди в суспільстві, багаторічну плідну церковну діяльність[24]
- Орден Дружби (РФ, 11 липня 2013) — за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій[25].
- ↑ У статті на позначення Української Православної Церкви у єдності з Московським Патріархатом використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
- ↑ а б Шукало Роман Васильович [Архівовано 11 грудня 2019 у Wayback Machine.] Центр «Миротворець»
- ↑ а б Митрополита УПЦ МП не пустили через лінію розмежування, в церкві обурені. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
- ↑ Будівничий православних храмів. [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011
- ↑ 22 января. [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] Православие. Ru (рос.)
- ↑ а б в Церква і вибори: уроки 2004 року. [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] Олег Турій, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року. [Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
- ↑ Состав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Української православної церкви
- ↑ Конфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ. [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.] Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)
- ↑ Митрополит Донецький УПЦ МП вважає війну на сході України "братовбивчою смутою" - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Російська церква перестала соромитись своєї назви. В Маріуполі відбулась третя за літо хресна хода РПЦ, - ФОТО. 0629.com.ua - Сайт города Мариуполя (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ У документах Донецької єпархії УПЦ МП вже вказується, що це Російська Церква - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ В УПЦ МП розгнівалися через екзархів із Константинополя та закликають їх залишити Україну. ТСН.ua (укр.). 25 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Донецький митрополит Іларіон носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] Тиждень.ua з посиланням на «Новости Донбасса»
- ↑ Донецький митрополит своїм годинником «переплюнув» самого Кирила. [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] ТСН
- ↑ Донецький митрополит носить годинник за 150 тисяч євро. [Архівовано 7 лютого 2013 у Wayback Machine.] ТаблоID, Українська правда
- ↑ Донецький Митрополит приїхав до дітей на «Кадилаці». [Архівовано 8 січня 2013 у Wayback Machine.] Українська правда
- ↑ Любить багатство та комфорт: як митрополит УПЦ МП Іларіон хотів відпочити у Європі під час війни. 24 Канал (укр.). 27 вересня 2023. Процитовано 31 серпня 2024.
- ↑ Єдиний уцілілий будинок у Пісках належить митрополиту УПЦ (МП) Ілларіону. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
- ↑ Указ Президента України № 545/2011 від 3 травня 2011 року «Про нагородження орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 3 травня 2011.
- ↑ Указ Президента України № 582/2007 від 2 липня 2007 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»
- ↑ Указ Президента України № 291/2001 від 2 травня 2001 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»
- ↑ Указ Президента Российской Федерации № 619 от 11 июля 2013 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации» [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія на офіційному сайті РПЦвУ [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Будівничий православних храмів. [Архівовано 20 березня 2013 у Wayback Machine.] Георгій Гуляєв, Церковна православна газета, № 9 (283), травень 2011
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Єпископи Української православної церкви Московського патріархату
- Народились 3 травня
- Народились 1951
- Донецька і Маріупольська єпархія УПЦ МП
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Уродженці Львова
- Випускники Московської духовної академії
- Фігуранти бази «Миротворець»