Перейти до вмісту

Криниця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→Символізм: уточнення
- доповнення (оновлення)+відповідне посилання на джерело інф.
 
(Не показані 11 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
⚫
[[Файл:Садиба з села Яснозір'я (2) Черкаського району Черкаської області, Комплекс пам'яток, Колодязь.JPG|thumb|Криниця з села [[Яснозір'я (Черкаський район)|Яснозір'я]]. [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Музей у Пирогові]].]]
{{otheruses}}
{{otheruses}}
{{перенаправлено|Колодязь}}
{{перенаправлено|Колодязь}}
⚫
[[Файл:Садиба з села Яснозір'я (2) Черкаського району Черкаської області, Комплекс пам'яток, Колодязь.JPG|thumb|Криниця з села [[Яснозір'я (Черкаський район)|Яснозір'я]]. [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Музей у Пирогові]].]]
⚫
'''Крини́ця'''<ref>{{СУМ-11|Криниця}}</ref><ref name="Жайворонок">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]] |частина=Криниця |посилання частина= http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/криниця|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=315-316|isbn=|ref =}}</ref>, або '''коло́дязь'''<ref>{{СУМ-11|Колодязь}}</ref> (так можуть називати глибоку криницю)<ref name="Жайворонок.Колодязь">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]]|частина=Колодязь |посилання частина=http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/колодязь|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=301|isbn=|ref =}}</ref>&nbsp;— обладнане водне (або інше, наприклад, мінералізованої води, розсолу, нафти тощо) [[джерело]], глибоко викопана й захищена від обвалів яма для добування води тощо з [[Водоносний горизонт|водоносних шарів]] землі.


⚫
'''Крини́ця'''<ref>{{СУМ-11|Криниця}}</ref><ref name="Жайворонок">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]] |частина=Криниця |посилання частина= http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/криниця|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=315-316|isbn=|ref =}}</ref>, або '''коло́дязь'''<ref>{{СУМ-11|Колодязь}}</ref> (так можуть називати глибоку криницю)<ref name="Жайворонок.Колодязь">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]]|частина=Колодязь |посилання частина=http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/колодязь|заголовок= Знаки української етнокультури: Словник-довідник.|посилання=|відповідальний= |місце={{К.}} |видавництво=Довіра |рік=2006 |том= |сторінок= |сторінки=301|isbn=|ref =}}</ref>, [[Діалекти української мови|діал.]] '''сту́дня'''<ref name=":0">{{СУМ-11|Студня}}</ref><ref>{{Грінченко|Студня|57171-studnja}}</ref>&nbsp;— обладнане водне (або інше, наприклад, мінералізованої води, розсолу, нафти тощо) [[джерело]], глибоко викопана й захищена від обвалів яма для добування води тощо з [[Водоносний горизонт|водоносних шарів]] землі.
⚫
У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних водних джерел.


⚫
У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних водних джерел.
Назва ''«криниця»'' трапляється вже у періоді формування [[Давньоукраїнська мова|давньоукраїнської мови]] (XI—XIII&nbsp;ст.).<ref>''[[Крижанівська Ольга Іванівна|Крижанівська О. І.]]'' [https://archive.org/stream/kryzhanivska2010#page/n19/mode/1up Походження української мови та основні етапи її становлення] // ''О.&nbsp;І.&nbsp;Крижанівська''. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник.&nbsp;— Київ: [[Академія (видавничий центр)|ВЦ «Академія»]], 2010.&nbsp;— С. 20. ISBN 978-966-580-311-9.</ref>.


== Етимологія ==
== Етимологія ==
Українське «криниця», так само як {{lang-be|крыніца}}, {{lang-pl|krynica}}, {{lang-ru|криница}}, [[Діалекти російської мови|діал.]] ''крыница'' походить від {{lang-x-slav|*krьnica/*krinica}}, утвореного від [[дієприкметник]]а ''*krьnъ'' («викопаний») і споріднене зі словом «[[кріт]]». ({{lang-x-slav|*krъtъ}}). Згідно з другою версією, первісним значенням ''*krinica'' було «[[миска]]», «видовбана посудина», потім назва поширилася і на водне джерело (пор. {{lang-ru|кринка}}&nbsp;— «[[дзбан]]», «[[Глек|глечик]]»). Третя версія пов'язує слов'янське ''*krinica'' з {{lang-el|κρήνη}} («джерело», «струмок», пор. «[[Гіппокрена]]»)<ref>{{ЕСУМ3}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Krinica-6611/ Криница // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.
Українське «криниця», так само як {{lang-be|крыніца}}, {{lang-pl|krynica}}, {{lang-ru|криница}}, [[Діалекти російської мови|діал.]] ''крыница'' походить від {{lang-x-slav|*krьnica/*krinica}}, утвореного від [[дієприкметник]]а ''*krьnъ'' («викопаний») і споріднене зі словом «[[кріт]]». ({{lang-x-slav|*krъtъ}}). Згідно з другою версією, первісним значенням ''*krinica'' було «[[миска]]», «видовбана посудина», потім назва поширилася і на водне джерело (пор. {{lang-ru|кринка}}&nbsp;— «[[дзбан]]», «[[Глек|глечик]]»). Третя версія пов'язує слов'янське ''*krinica'' з {{lang-el|κρήνη}} («джерело», «струмок», пор. «[[Гіппокрена]]»)<ref>{{ЕСУМ3}}</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Krinica-6611/ Криница // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>. Назва ''«криниця»'' трапляється вже у періоді формування [[Давньоукраїнська мова|давньоукраїнської мови]] (XI—XIII&nbsp;ст.).<ref>''[[Крижанівська Ольга Іванівна|Крижанівська О. І.]]'' [https://archive.org/stream/kryzhanivska2010#page/n19/mode/1up Походження української мови та основні етапи її становлення] // ''О.&nbsp;І.&nbsp;Крижанівська''. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник.&nbsp;— Київ: [[Академія (видавничий центр)|ВЦ «Академія»]], 2010.&nbsp;— С. 20. ISBN 978-966-580-311-9.</ref>.
[[Файл:Geran-01.jpg|міні|праворуч|Криниця в Болгарії.]]
[[Файл:Geran-01.jpg|міні|праворуч|Криниця в Болгарії.]]
Слово «колодязь» (разом з {{lang-ru|колодец, колодезь}}, {{lang-bg|кладенец}}, {{lang-sr|кла̏денац/kladenac}}, {{lang-sl|kladénǝc}}, {{lang-cu|кладіѧзь}}) походить від {{lang-x-slav|*koldędzь}}. Щодо походження цього слова існують три версії. Згідно з першою, воно походить від слова «[[колода (дерево)|колода]]», що пов'язується з обладнанням криниці колодами-цямринами. Тобто, «колодязь»&nbsp;— «джерело, обладнане колодами». Друга версія пов'язує «колодязь» зі словом «холод» ({{lang-x-slav|*хоldъ}}), пор. «студня», {{lang-cu|студьнець}}. Тобто, «колодязь»&nbsp;— «джерело з холодною водою». Третя версія припускає запозичення з [[германські мови|германських мов]]: з {{lang-got|*kalding- < *kaldiōn}}, яке походить від ''*kalds'' («холод»), пор. [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''kelda'' («джерело»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ2}}</ref><ref>{{Cite web|url = http://enc-dic.com/fasmer/Kolodec-6088/|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
Слово «колодязь» (разом з {{lang-ru|колодец, колодезь}}, {{lang-bg|кладенец}}, {{lang-sr|кла̏денац/kladenac}}, {{lang-sl|kladénǝc}}, {{lang-cu|кладіѧзь}}) походить від {{lang-x-slav|*koldędzь}}. Щодо походження цього слова існують три версії. Згідно з першою, воно походить від слова «[[колода (дерево)|колода]]», що пов'язується з обладнанням криниці колодами-цямринами. Тобто, «колодязь»&nbsp;— «джерело, обладнане колодами». Друга версія пов'язує «колодязь» зі словом «холод» ({{lang-x-slav|*хоldъ}}), пор. «студня», {{lang-cu|студьнець}}. Тобто, «колодязь»&nbsp;— «джерело з холодною водою». Третя версія припускає запозичення з [[германські мови|германських мов]]: з {{lang-got|*kalding- < *kaldiōn}}, яке походить від ''*kalds'' («холод»), пор. [[Давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''kelda'' («джерело»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ2}}</ref><ref>{{Cite web|url = http://enc-dic.com/fasmer/Kolodec-6088/|title = Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 4 лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160204000834/http://enc-dic.com/fasmer/Kolodec-6088/}}</ref>.


Слово «криниця» ([[Діалекти української мови|діал]]. ''кирниця'') вживається переважно на [[Галичина|Галичині]], [[Поділля|Поділлі]], Заході України, а слово «колодязь»&nbsp;— у східних областях.
Слово «криниця» ([[Діалекти української мови|діал]]. ''кирниця'') вживається переважно на [[Галичина|Галичині]], [[Поділля|Поділлі]], Заході України, а слово «колодязь»&nbsp;— у східних областях.


== Історія ==
== Історія ==
Обшиті деревом криниці існували вже в ранньонеолітичній [[культура лінійно-стрічкової кераміки|культурі лінійної кераміки]], наприклад, рештки їх виявлені в [[Остров (округ Хрудім)|Острові]] (Чехія)<ref>{{cite journal |url= https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0305440320300066 |title= World's oldest dendrochronologically dated archaeological wood construction |year= 2020 |journal= Journal of Archaeological Science |volume= 115 }}</ref>, Кюкгофені (належить до міста [[Еркеленц]]) та Айтрі (входить до міста [[Цвенкау]]), Шлетці (комуна [[Аспарн-ан-дер-Цайя]] в Австрії) і датуються 5265-5090&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.<ref>{{cite journal |title=Early Neolithic Water Wells Reveal the World's Oldest Wood Architecture |author=Tegel W, Elburg R, Hakelberg D, Stäuble H, Büntgen U |year=2012 |journal=PLoS ONE |volume=7 |issue=12 |page=e51374 |doi=10.1371/journal.pone.0051374 |url=http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0051374 |pmid=23284685 |pmc=3526582}} {{ref-en}}</ref>.
Обшиті деревом криниці існували вже в ранньонеолітичній [[культура лінійно-стрічкової кераміки|культурі лінійної кераміки]], наприклад, рештки їх виявлені в [[Остров (округ Хрудім)|Острові]] (Чехія)<ref>{{cite journal |url= https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0305440320300066 |title= World's oldest dendrochronologically dated archaeological wood construction |year= 2020 |journal= Journal of Archaeological Science |volume= 115 |accessdate= 5 березня 2020 |archive-date= 4 березня 2020 |archive-url= https://web.archive.org/web/20200304175306/https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0305440320300066 }}</ref>, Кюкгофені (належить до міста [[Еркеленц]]) та Айтрі (входить до міста [[Цвенкау]]), Шлетці (комуна [[Аспарн-ан-дер-Цайя]] в Австрії) і датуються 5265-5090&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.<ref>{{cite journal |title=Early Neolithic Water Wells Reveal the World's Oldest Wood Architecture |author=Tegel W, Elburg R, Hakelberg D, Stäuble H, Büntgen U |year=2012 |journal=PLoS ONE |volume=7 |issue=12 |page=e51374 |doi=10.1371/journal.pone.0051374 |url=http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0051374 |pmid=23284685 |pmc=3526582 |accessdate=5 березня 2020 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006132503/http://www.plosone.org/article/info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pone.0051374 }} {{ref-en}}</ref>.


Найглибші копані колодязі в СРСР (а можливо, у світі) розташовувалися в пустелі [[Каракуми]]. Багато з них мали глибину понад 100&nbsp;м, а один&nbsp;— навіть 270 метрів<ref>{{статья|автор=[[Кунін Володимир Миколайович|Кунин В. Н.]]|заглавие=Освоение пустынь Туркмении|издание=[[Природа (журнал)|Природа]]|год=1961|номер=9|страницы=66}} {{ref-ru}}</ref>.
Найглибші копані колодязі в СРСР (а можливо, у світі) розташовувалися в пустелі [[Каракуми]]. Багато з них мали глибину понад 100&nbsp;м, а один&nbsp;— навіть 270 метрів<ref>{{статья|автор=[[Кунін Володимир Миколайович|Кунин В. Н.]]|заглавие=Освоение пустынь Туркмении|издание=[[Природа (журнал)|Природа]]|год=1961|номер=9|страницы=66}} {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 24: Рядок 23:
[[Файл:Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_-_old_water_well_-_2376-1.jpg|thumb|Колодязь-«журавель»]]
[[Файл:Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_-_old_water_well_-_2376-1.jpg|thumb|Колодязь-«журавель»]]
[[Файл:Криниця біля Фап у Горбовому DSCN2996 06.JPG|thumb|Колодязь з коловоротом]]
[[Файл:Криниця біля Фап у Горбовому DSCN2996 06.JPG|thumb|Колодязь з коловоротом]]
[[Файл:Russian well.JPG|thumb|Колодязь з коловоротом і люком.]]
[[Файл:Russian well.JPG|thumb|Колодязь (криниця) з [[коловорот]]ом і [[люк]]ом.]]
[[Файл:Криниця-Макіївка-2014.jpg|thumb|Криниця у м. [[Макіївка]], Донецька область, 2014.]]
⚫
Згідно з Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013, криниці належить влаштовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією [[ґрунтові води|ґрунтових вод]] на відстані не менше ніж 30&nbsp;м від [[автомагістраль|магістралей]] з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, [[вигрібна яма|вигрібних ям]], споруд та мереж [[каналізація|каналізації]], складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод<ref name="consumer">{{cite web |url=https://www.consumer-cv.gov.ua/vymogy-dzherel-pytnogo-vodopostachannya/|назва= Вимоги до джерел питного водопостачання|прізвище1= |ім'я1= |прізвище2= |ім'я2= |дата= |веб-сайт= www.consumer-cv.gov.ua|видавець= Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=4 лютого 2020}}</ref>.
‎
⚫
Згідно з Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013, криниці належить влаштовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією [[ґрунтові води|ґрунтових вод]] на відстані не менше ніж 30&nbsp;м від [[автомагістраль|магістралей]] з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, [[вигрібна яма|вигрібних ям]], споруд та мереж [[каналізація|каналізації]], складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод<ref name="consumer">{{cite web|url= https://www.consumer-cv.gov.ua/vymogy-dzherel-pytnogo-vodopostachannya/|назва= Вимоги до джерел питного водопостачання|прізвище1= |ім'я1= |прізвище2= |ім'я2= |дата= |вебсайт= www.consumer-cv.gov.ua|видавець= Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області|url-архіву= https://web.archive.org/web/20200204124008/https://www.consumer-cv.gov.ua/vymogy-dzherel-pytnogo-vodopostachannya/|дата-архіву= 4 лютого 2020|мертвий-url= |дата-доступу= 4 лютого 2020}}</ref>.


Під час копання криниці для утримування ґрунту раніш ставився [[зруб (архітектура)|зруб]], складений з дерев'яних брусів, які звалися ''[[цямрина]]ми, зру́бинами''<ref>{{Грінченко|Зрубина|21130-zrubyna.html#show_point}}</ref>. Часто цямриною (цямринням) зовуть сам криничний зруб (який у діалектах також називається ''жолобом'')<ref>{{СУМ-11|Жолоб}}</ref> або тільки його верхню частину<ref>{{СУМ-11|Цямрина}}</ref><ref>{{СУМ-11|Цямриння}}</ref>. На дні робили дощатий настил&nbsp;— ''дити́нець''<ref>{{Грінченко|Дитинець|12271-dytynec.html#show_point}}</ref>. У невеликих криницях також міг використовуватися порожній стовбур дерева&nbsp;— ''кадіб''<ref>{{Грінченко|Кадіб|21829-kadib.html#show_point}}</ref>. Колоди для стінок використовують не менш ніж 0,25&nbsp;м завтовшки, без [[вади деревини|вад]], заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання. Краще для цієї мети підходять [[модрина]], [[вільха]], в'яз чи [[берест (дерево)|берест]], але можна застосовувати також дуб і сосну (первісно вони надають воді присмак і запах), для верхньої частини&nbsp;— сосну чи ялину<ref name="consumer"/>. У багатих каменем районах стінки робили кам'яними. Зараз для кріплення криничних шахт, поряд зі зрубом і каменем, уживають також [[кільце колодязне|бетонні циліндри]]. Призначення стінок шахти&nbsp;— запобігати обваленню шахти й ізолювати криницю від проникнення [[поверхневий стік|поверхневого стоку]] (дощових і талих вод)<ref name="consumer"/>. Для можливості спуску в криницю з метою її чищення та ремонту в стінках шахти встановлюють скоби (скобтрап)<ref name="consumer"/>. Криниці без зрубу називають ''ко́панками''<ref>{{СУМ-11|Ко́панка}}</ref>, ''ко́панями''<ref>{{СУМ-11|Копань}}</ref> (у Карпатах та [[Прикарпаття|Прикарпатті]] поширена також назва «студня»<ref>{{СУМ-11|Студня}}</ref>, «студень»<ref>{{СУМ-11|Студень}}</ref>, «студник», «студениця»). Біля криниці можуть ставити [[корито]] для напування тварин<ref>{{СУМ-11|Корито}}</ref>.
Під час копання криниці для утримування ґрунту раніш ставився [[зруб (архітектура)|зруб]], складений з дерев'яних брусів, які звалися ''[[цямрина]]ми, зру́бинами''<ref>{{Грінченко|Зрубина|21130-zrubyna.html#show_point}}</ref>. Часто цямриною (цямринням) зовуть сам криничний зруб (який у діалектах також називається ''жолобом'')<ref>{{СУМ-11|Жолоб}}</ref> або тільки його верхню частину<ref>{{СУМ-11|Цямрина}}</ref><ref>{{СУМ-11|Цямриння}}</ref>. На дні робили дощатий настил&nbsp;— ''дити́нець''<ref>{{Грінченко|Дитинець|12271-dytynec.html#show_point}}</ref>. У невеликих криницях також міг використовуватися порожній стовбур дерева&nbsp;— ''кадіб''<ref>{{Грінченко|Кадіб|21829-kadib.html#show_point}}</ref>. Колоди для стінок використовують не менш ніж 0,25&nbsp;м завтовшки, без [[вади деревини|вад]], заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання. Краще для цієї мети підходять [[модрина]], [[вільха]], в'яз чи [[берест (дерево)|берест]], але можна застосовувати також дуб і сосну (первісно вони надають воді присмак і запах), для верхньої частини&nbsp;— сосну чи ялину<ref name="consumer"/>. У багатих каменем районах стінки робили кам'яними. Зараз для кріплення криничних шахт, поряд зі зрубом і каменем, уживають також [[кільце колодязне|бетонні циліндри]]. Призначення стінок шахти&nbsp;— запобігати обваленню шахти й ізолювати криницю від проникнення [[поверхневий стік|поверхневого стоку]] (дощових і талих вод)<ref name="consumer"/>. Для можливості спуску в криницю з метою її чищення та ремонту в стінках шахти встановлюють скоби (скобтрап)<ref name="consumer"/>. Криниці без зрубу називають ''ко́панками''<ref>{{СУМ-11|Ко́панка}}</ref>, ''ко́панями''<ref>{{СУМ-11|Копань}}</ref> (у Карпатах та [[Прикарпаття|Прикарпатті]] поширена також назва «студня»<ref name=":0"/>, «студень»<ref>{{СУМ-11|Студень}}</ref>, «студник», «студениця»). Біля криниці можуть ставити [[корито]] для напування тварин<ref>{{СУМ-11|Корито}}</ref>.


Для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором частина криниці виступає над поверхнею землі (згідно з чинними нормами не менш як на 0,8 м), вона називається ''оголовок''. Щоб запобігти засміченню шахти, оголовок закривають кришкою з металу чи дерева або влаштовують залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка обладнують дашок, навіс або поміщають його в будку<ref name="consumer"/>.
Для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором частина криниці виступає над поверхнею землі (згідно з чинними нормами не менш як на 0,8 м), вона називається ''оголовок''. Щоб запобігти засміченню шахти, оголовок закривають кришкою з металу чи дерева або влаштовують залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка обладнують дашок, навіс або поміщають його в будку<ref name="consumer"/>.


Для підняття води з криниці на ній зазвичай встановлюють підіймальний пристрій&nbsp;— [[Коловорот (простий механізм)|коловорот]] (корбу)<ref>{{СУМ-11|Корба}}</ref>, або [[Криничний журавель|журавель]] (звід)<ref>{{СУМ-11|Звід}}</ref>, або [[ручний водяний насос|ручний насос]]. Сучасні криниці часто обладнують [[електронасос]]ами. Біля криниці належить передбачити підставку для відер, огорожу навколо (радіусом не менше 2 м) з воротами ([[хвіртка|хвірткою]]), а від воріт до криниці&nbsp;— стежку із твердим покриттям<ref name="consumer"/>.
Для підняття води з криниці на ній зазвичай встановлюють підіймальний пристрій&nbsp;— [[Коловорот (простий механізм)|коловорот]] (корбу)<ref>{{СУМ-11|Корба}}</ref>, або [[Криничний журавель|журавель]] (звід)<ref>{{СУМ-11|Звід}}</ref>, або [[ручний водяний насос|ручний насос]]. Сучасні криниці часто обладнують [[електронасос]]ами. Біля криниці належить передбачити підставку для відер, огорожу навколо (радіусом не менше 2&nbsp;м) з воротами ([[хвіртка|хвірткою]]), а від воріт до криниці&nbsp;— стежку із твердим покриттям<ref name="consumer"/>.


Для запобігання забрудненню криниці поверхневими стоками влаштовують перехоплюючі канави, а навколо оголовка роблять «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2&nbsp;м і шириною 1 м) або бетонують (асфальтують) майданчик радіусом не менше ніж 2&nbsp;м на основі з щебеню товщиною 15-20&nbsp;см з ухилом від криниці. Для криниць, розміщених у [[водопроникність гірських порід|водопроникаючих ґрунтах]] (піскових, піщаногравійних, піщаногалькових), цементування навколо обов'язкове<ref name="consumer"/>.
Для запобігання забрудненню криниці поверхневими стоками влаштовують перехоплюючі канави, а навколо оголовка роблять «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2&nbsp;м і шириною 1 м) або бетонують (асфальтують) майданчик радіусом не менше ніж 2&nbsp;м на основі з щебеню товщиною 15-20&nbsp;см з ухилом від криниці. Для криниць, розміщених у [[водопроникність гірських порід|водопроникаючих ґрунтах]] (піскових, піщаногравійних, піщаногалькових), цементування навколо обов'язкове<ref name="consumer"/>.
Рядок 37: Рядок 38:
== У культурі ==
== У культурі ==
Ознакою наявності неглибокої води є водолюбна [[верба]]&nbsp;— вона засвідчує близькість підземних водних джерел. Звідси й приказка «Там криниця, де вербиця». Криниця посідала місце і в шлюбній обрядності: після [[комора|комори]] вели молодих до криниці, накривали хусткою, вони під нею милися і нею витиралися. Звідси порада молодій не журитися своєю долею, а «умиватися в криниці й помолитися Богові»<ref name="Жайворонок"/>. Криницю використовували для ворожіння: заглядали в неї на [[Святки]], щоб побачити там свого судженого.
Ознакою наявності неглибокої води є водолюбна [[верба]]&nbsp;— вона засвідчує близькість підземних водних джерел. Звідси й приказка «Там криниця, де вербиця». Криниця посідала місце і в шлюбній обрядності: після [[комора|комори]] вели молодих до криниці, накривали хусткою, вони під нею милися і нею витиралися. Звідси порада молодій не журитися своєю долею, а «умиватися в криниці й помолитися Богові»<ref name="Жайворонок"/>. Криницю використовували для ворожіння: заглядали в неї на [[Святки]], щоб побачити там свого судженого.

В деяких селах України проводяться свята «Чистих криниць», в ході яких вшановуються ті односельці, які утримують свої криниці в зразковому стані. Так, у селі [[Загнітків|Загніткові]] Подільського району на Одещині, де на сьогодні функціонує 75 криниць, [[Старостинський округ|старостат]] не тільки організовує щорічне проведення свята, але й вручає переможцям тематичні подарунки, Почесні грамоти, грошові премії. Святкове дійство супроводжується виконанням українських пісень і танцями сільських аматорів<ref>[https://odessa-life.od.ua/uk/article-uk/svyato-chistikh-krinic-yak-u-zagnitkovi-vsim-selom-boryutsya-za-chistotu-ta-smak-vodi Свято «Чистих криниць»: як у Загніткові всім селом борються за чистоту та смак води. 09.08.2024]</ref>.


[[Дельфін (сузір'я)|Сузір'я Дельфіна]] було відоме в українців як «Криниця»<ref>[[Климишин Іван Антонович|І.&nbsp;А.&nbsp;Климишин]], І.&nbsp;П.&nbsp;Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002&nbsp;р.</ref>.
[[Дельфін (сузір'я)|Сузір'я Дельфіна]] було відоме в українців як «Криниця»<ref>[[Климишин Іван Антонович|І.&nbsp;А.&nbsp;Климишин]], І.&nbsp;П.&nbsp;Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002&nbsp;р.</ref>.
Рядок 48: Рядок 51:
[[Файл:Ferdinand Georg Waldmüller - Christus und die Samariterin (1818).jpg|thumb|Ісус зі Самарянкою на картині [[Фердинанд Георг Вальдмюллер|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Вальдмюллера]], 1818&nbsp;р.]]
[[Файл:Ferdinand Georg Waldmüller - Christus und die Samariterin (1818).jpg|thumb|Ісус зі Самарянкою на картині [[Фердинанд Георг Вальдмюллер|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Вальдмюллера]], 1818&nbsp;р.]]
{{основна стаття|Бесіда Ісуса Христа із Самарянкою}}
{{основна стаття|Бесіда Ісуса Христа із Самарянкою}}
{{основна стаття|Колодязь Якова}}
У [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Іоанна]] згадується криниця в місті [[Сихем|Сіхар]], за легендою, вирита патріархом [[Яків (син Ісаака)|Яковом]]. Біля неї [[Ісус Христос|Ісус]] зустрів [[Самаритяни|самарянку]] і попросив напитися води:
У [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Іоанна]] згадується [[колодязь Якова|криниця]] в місті [[Сихем|Сіхар]], за легендою, вирита патріархом [[Яків (син Ісаака)|Яковом]]. Біля неї [[Ісус Христос|Ісус]] зустрів [[Самаритяни|самарянку]] і попросив напитися води:
{{Цитата|''6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. <br/>7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!''}} Далі він сказав їй, що може дати напитися живої води, яка назавжди вгамує спрагу:
{{Цитата|''6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої. <br/>7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!''}} Далі він сказав їй, що може дати напитися живої води, яка назавжди вгамує спрагу:
{{Цитата|''13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.<br/>14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.''}}
{{Цитата|''13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.<br/>14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.''}}
Рядок 70: Рядок 74:
* [[Трубчастий колодязь]]
* [[Трубчастий колодязь]]
* [[Шахтний колодязь]]
* [[Шахтний колодязь]]
* [[Східчасті криниці]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 75: Рядок 80:


== [[Посилання]] ==
== [[Посилання]] ==
* [http://leksika.com.ua/13150106/ure/krinitsya Криниця в УРЕ]
* [http://leksika.com.ua/13150106/ure/krinitsya Криниця в УРЕ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304203929/http://leksika.com.ua/13150106/ure/krinitsya |date=4 березня 2016 }}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_05_К-Ком#page/n117/mode/2up Колодязь] // {{УМЕ5|сторінки=681}}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_05_К-Ком#page/n117/mode/2up Колодязь] // {{УМЕ5|сторінки=681}}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_06_Ком-Л#page/n75/mode/2up Криниця] // {{УМЕ6|сторінки=766}}
* [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_06_Ком-Л#page/n75/mode/2up Криниця] // {{УМЕ6|сторінки=766}}
* {{УМЕ15|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_15_Ст-Уц#page/n9/mode/2up Студенець]|сторінки=1854}}
* {{УМЕ15|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_15_Ст-Уц#page/n9/mode/2up Студенець]|сторінки=1854}}
* Криниця, колодязь // Коваль А. П. [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433 Знайомі незнайомці: походження назв поселень України].&nbsp;— Київ: Либідь, 2001.&nbsp;— 300 с.&nbsp;— С. 25.&nbsp;— ISBN 966-06-0183-2
* Криниця, колодязь // Коваль А. П. [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433 Знайомі незнайомці: походження назв поселень України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191216114242/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433 |date=16 грудня 2019 }}.&nbsp;— Київ: Либідь, 2001.&nbsp;— 300 с.&nbsp;— С. 25.&nbsp;— ISBN 966-06-0183-2
* [http://ukrconsult.com.ua/encyklopediya-bojkivshhyny/11/ Сту́дня&nbsp;— криниця без зрубу] // Енциклопедія Бойківщини: люди, мова. Частина 1&nbsp;— Бойківський словник / Р.&nbsp;С.&nbsp;Дяків, Н.&nbsp;Я.&nbsp;Гілко, Б.&nbsp;В.&nbsp;Гузій, Н.&nbsp;О.&nbsp;Кляшторна, І.&nbsp;О.&nbsp;Корчинський та ін.&nbsp;— К. : МЕФ, 2014.&nbsp;— 295 с.
* [http://ukrconsult.com.ua/encyklopediya-bojkivshhyny/11/ Сту́дня&nbsp;— криниця без зрубу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191216112736/http://ukrconsult.com.ua/encyklopediya-bojkivshhyny/11/ |date=16 грудня 2019 }} // Енциклопедія Бойківщини: люди, мова. Частина 1&nbsp;— Бойківський словник / Р.&nbsp;С.&nbsp;Дяків, Н.&nbsp;Я.&nbsp;Гілко, Б.&nbsp;В.&nbsp;Гузій, Н.&nbsp;О.&nbsp;Кляшторна, І.&nbsp;О.&nbsp;Корчинський та ін.&nbsp;— К. : МЕФ, 2014.&nbsp;— 295 с.
{{DEFAULTSORT:Криниця}}
{{DEFAULTSORT:Криниця}}
[[Категорія:Гідротехнічні споруди]]
[[Категорія:Гідротехнічні споруди]]

Поточна версія на 17:12, 9 серпня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Криниця (значення).
Запит «Колодязь» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Криниця з села Яснозір'я. Музей у Пирогові.

Крини́ця[1][2], або коло́дязь[3] (так можуть називати глибоку криницю)[4], діал. сту́дня[5][6] — обладнане водне (або інше, наприклад, мінералізованої води, розсолу, нафти тощо) джерело, глибоко викопана й захищена від обвалів яма для добування води тощо з водоносних шарів землі.

У більшості сіл та містечок без водопроводу криниці є основним джерелом питної води. Криниці переважно поширені на рівнинній частині України через відсутність наземних природних водних джерел.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Українське «криниця», так само як біл. крыніца, пол. krynica, рос. криница, діал. крыница походить від прасл. *krьnica/*krinica, утвореного від дієприкметника *krьnъ («викопаний») і споріднене зі словом «кріт». (прасл. *krъtъ). Згідно з другою версією, первісним значенням *krinica було «миска», «видовбана посудина», потім назва поширилася і на водне джерело (пор. рос. кринка — «дзбан», «глечик»). Третя версія пов'язує слов'янське *krinica з грец. κρήνη («джерело», «струмок», пор. «Гіппокрена»)[7][8]. Назва «криниця» трапляється вже у періоді формування давньоукраїнської мови (XI—XIII ст.).[9].

Криниця в Болгарії.

Слово «колодязь» (разом з рос. колодец, колодезь, болг. кладенец, серб. кла̏денац/kladenac, словен. kladénǝc, староцерк.-слов. кладіѧзь) походить від прасл. *koldędzь. Щодо походження цього слова існують три версії. Згідно з першою, воно походить від слова «колода», що пов'язується з обладнанням криниці колодами-цямринами. Тобто, «колодязь» — «джерело, обладнане колодами». Друга версія пов'язує «колодязь» зі словом «холод» (прасл. *хоldъ), пор. «студня», староцерк.-слов. студьнець. Тобто, «колодязь» — «джерело з холодною водою». Третя версія припускає запозичення з германських мов: з гот. *kalding- < *kaldiōn, яке походить від *kalds («холод»), пор. дав.-ісл. kelda («джерело»)[10][11].

Слово «криниця» (діал. кирниця) вживається переважно на Галичині, Поділлі, Заході України, а слово «колодязь» — у східних областях.

Історія

[ред. | ред. код]

Обшиті деревом криниці існували вже в ранньонеолітичній культурі лінійної кераміки, наприклад, рештки їх виявлені в Острові (Чехія)[12], Кюкгофені (належить до міста Еркеленц) та Айтрі (входить до міста Цвенкау), Шлетці (комуна Аспарн-ан-дер-Цайя в Австрії) і датуються 5265-5090 рр. до н. е.[13].

Найглибші копані колодязі в СРСР (а можливо, у світі) розташовувалися в пустелі Каракуми. Багато з них мали глибину понад 100 м, а один — навіть 270 метрів[14].

Влаштування криниці

[ред. | ред. код]
Журавель-криниця у селі Байдівка (1950)
Колодязь-«журавель»
Колодязь з коловоротом
Колодязь (криниця) з коловоротом і люком.
Криниця у м. Макіївка, Донецька область, 2014.
‎

Згідно з Державними будівельними нормами ДБН В.2.5-74:2013, криниці належить влаштовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше ніж 50 м (для індивідуальних колодязів не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод[15].

Під час копання криниці для утримування ґрунту раніш ставився зруб, складений з дерев'яних брусів, які звалися цямринами, зру́бинами[16]. Часто цямриною (цямринням) зовуть сам криничний зруб (який у діалектах також називається жолобом)[17] або тільки його верхню частину[18][19]. На дні робили дощатий настил — дити́нець[20]. У невеликих криницях також міг використовуватися порожній стовбур дерева — кадіб[21]. Колоди для стінок використовують не менш ніж 0,25 м завтовшки, без вад, заготовлені не менше ніж за 5-6 місяців до їх використання. Краще для цієї мети підходять модрина, вільха, в'яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну (первісно вони надають воді присмак і запах), для верхньої частини — сосну чи ялину[15]. У багатих каменем районах стінки робили кам'яними. Зараз для кріплення криничних шахт, поряд зі зрубом і каменем, уживають також бетонні циліндри. Призначення стінок шахти — запобігати обваленню шахти й ізолювати криницю від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод)[15]. Для можливості спуску в криницю з метою її чищення та ремонту в стінках шахти встановлюють скоби (скобтрап)[15]. Криниці без зрубу називають ко́панками[22], ко́панями[23] (у Карпатах та Прикарпатті поширена також назва «студня»[5], «студень»[24], «студник», «студениця»). Біля криниці можуть ставити корито для напування тварин[25].

Для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором частина криниці виступає над поверхнею землі (згідно з чинними нормами не менш як на 0,8 м), вона називається оголовок. Щоб запобігти засміченню шахти, оголовок закривають кришкою з металу чи дерева або влаштовують залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка обладнують дашок, навіс або поміщають його в будку[15].

Для підняття води з криниці на ній зазвичай встановлюють підіймальний пристрій — коловорот (корбу)[26], або журавель (звід)[27], або ручний насос. Сучасні криниці часто обладнують електронасосами. Біля криниці належить передбачити підставку для відер, огорожу навколо (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою), а від воріт до криниці — стежку із твердим покриттям[15].

Для запобігання забрудненню криниці поверхневими стоками влаштовують перехоплюючі канави, а навколо оголовка роблять «замок» із замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонують (асфальтують) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см з ухилом від криниці. Для криниць, розміщених у водопроникаючих ґрунтах (піскових, піщаногравійних, піщаногалькових), цементування навколо обов'язкове[15].

У культурі

[ред. | ред. код]

Ознакою наявності неглибокої води є водолюбна верба — вона засвідчує близькість підземних водних джерел. Звідси й приказка «Там криниця, де вербиця». Криниця посідала місце і в шлюбній обрядності: після комори вели молодих до криниці, накривали хусткою, вони під нею милися і нею витиралися. Звідси порада молодій не журитися своєю долею, а «умиватися в криниці й помолитися Богові»[2]. Криницю використовували для ворожіння: заглядали в неї на Святки, щоб побачити там свого судженого.

В деяких селах України проводяться свята «Чистих криниць», в ході яких вшановуються ті односельці, які утримують свої криниці в зразковому стані. Так, у селі Загніткові Подільського району на Одещині, де на сьогодні функціонує 75 криниць, старостат не тільки організовує щорічне проведення свята, але й вручає переможцям тематичні подарунки, Почесні грамоти, грошові премії. Святкове дійство супроводжується виконанням українських пісень і танцями сільських аматорів[28].

Сузір'я Дельфіна було відоме в українців як «Криниця»[29].

Символізм

[ред. | ред. код]

Криниці мають важливе символічне значення. У фольклорі часто оспівують криниці та колодязі в піснях, описуючи літній жаркий період року в селі. Символізує криниця й джерело всякого добра: «До доброї криниці стежка утоптана», а «До сухої криниці не йдуть водиці»[2]. Звідси також сталі фразеологізми: «невичерпна криниця», «чиста криниця», «з народної криниці», «ой у полі та криниченька» — що означає постійне живлення народними традиціями та символами. Криниця символізує й кохану дівчину: «Ой у полі криниця безодна, Тече з неї водиця холодна, — Як захочу, то нап'юся, Кого люблю, обіймуся»[2]. Винний колодязь є символом шлюбного життя: «З винного та колодязя да Маруся воду брала». Глибокий колодязь, з якого не можна набрати води й напитися, символізує безнадійну любов[4].

За дохристиянськими віруваннями, криниця є місцем обитання злого божества — «криничника» або «криничного діда»[30].

У Біблії

[ред. | ред. код]
Ісус зі Самарянкою на картині Ф. Г. Вальдмюллера, 1818 р.
Докладніше: Бесіда Ісуса Христа із Самарянкою
Докладніше: Колодязь Якова

У Євангелії від Іоанна згадується криниця в місті Сіхар, за легендою, вирита патріархом Яковом. Біля неї Ісус зустрів самарянку і попросив напитися води:

6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

Далі він сказав їй, що може дати напитися живої води, яка назавжди вгамує спрагу:

13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

Прислів'я

[ред. | ред. код]
  • Не погань криниці, бо схочеш водиці
  • Коли колодязь висихає, вода честь має
  • В ліс дров не возять, а в колодязь воду не лляють

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Криниця

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Криниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ а б в г Жайворонок В. В. Криниця // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 315-316.
  3. ↑ Колодязь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ а б Жайворонок В. В. Колодязь // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 301.
  5. ↑ а б Студня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Студня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  8. ↑ Криница // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  9. ↑ Крижанівська О. І. Походження української мови та основні етапи її становлення // О. І. Крижанівська. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навчальний посібник. — Київ: ВЦ «Академія», 2010. — С. 20. ISBN 978-966-580-311-9.
  10. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  11. ↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 4 лютого 2016.
  12. ↑ World's oldest dendrochronologically dated archaeological wood construction. Journal of Archaeological Science. 115. 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  13. ↑ Tegel W, Elburg R, Hakelberg D, Stäuble H, Büntgen U (2012). Early Neolithic Water Wells Reveal the World's Oldest Wood Architecture. PLoS ONE. 7 (12): e51374. doi:10.1371/journal.pone.0051374. PMC 3526582. PMID 23284685. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 березня 2020.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  14. ↑ Кунин В. Н. Освоение пустынь Туркмении // Природа. — 1961. — № 9. — С. 66. (рос.)
  15. ↑ а б в г д е ж Вимоги до джерел питного водопостачання. www.consumer-cv.gov.ua. Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  16. ↑ Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. ↑ Жолоб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  18. ↑ Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. ↑ Цямриння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  20. ↑ Дитинець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  21. ↑ Кадіб // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. ↑ Ко́панка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  23. ↑ Копань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  24. ↑ Студень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  25. ↑ Корито // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. ↑ Корба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  27. ↑ Звід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. ↑ Свято «Чистих криниць»: як у Загніткові всім селом борються за чистоту та смак води. 09.08.2024
  29. ↑ І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  30. ↑ Жайворонок В. В. Криничник // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 316.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криниця&oldid=43248536