Ланцюг: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 09:02, 15 липня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланцюг (значення).

Запит «Цеп» перенаправляє сюди; див. також Цеп (Їндржихув Градець).

Ланцю́г^[1], розм. цеп^[2], діал. ланц, лане́ць^[3] — конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:

набір металевих кілець, послідовно з'єднаних одне з одним;
гнучкий виріб, що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент машин чи споруд, яку використовують для урухомлення виконавчих органів та передавання крутного моменту чи тягового зусилля.

Етимологія

Слово ланцюг походить через посередництво пол. łańcug (сучасна форма łańcuch) від сер.-в.-нім. незасвідченого слова *lannzug, утвореного, ймовірно, від сер.-в.-нім. lanne («ланцюг») + zug («низка», «ряд»)^[4].
Походження слів ланець, ланц неясне: можливо, вони походять від того ж середньоверхньонімецького lanne або утворені від «ланцюг» внаслідок сприйняття прикінцевого -юг як збільшувального суфікса^[4].
Слово цеп має питомо українське походження: від д.-рус. чепь/цѣпь < прасл. *čěpati («хапати», «чіпати», «згинати»)^[5]. Не виключений зв'язок зі словом «ціп»^[6]^[7].
Застаріле ре́тязь^[8] (прасл. *retęzь), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з дав.-ісл. rėkendi/rėkendr, дав.-англ. racente, давн.в-нім. rahhinza. Менш переконлива версія про питомо слов'янське походження, що пояснює *retęzь як пізнішу форму від *vertęzь — контамінації *v^ьr̥těti («вертіти») + *vęzati («в'язати»)^[9]. Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»)^[8].

Типи ланцюгів

За конструктивним виконанням розрізняють ланцюги:

зварні (звичайні й калібровані);
роликові та втулкові^[10];
зубчасті^[11];
пластинчасті (шарнірні)^[12]^[13];
розбірні (гачкові) тощо.

Ланцюги, які використовують у техніці за призначенням поділяються на:

приводні — у приводах машин для передачі механічної енергії між валами^[10]^[11];
тягові — для переміщення вантажів на конвеєрах, елеваторах, транспортерах тощо^[12];
вантажні — у вантажопіднімальних машинах та гідротехнічних спорудах для підвішування та підіймання вантажів^[14]^[13];
якірні — для сполучення якоря з корпусними елементами судна^[15];
пилкові — використовують як різальний елемент устаткування у лісозаготівельній, деревообробній та гірничій галузях промисловості;
рушійні — використовують у вигляді гусениць як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.

Матеріал

Ланцюги виготовляють з ковкого чавуну, сталі. Широко застосовуються в гірничій техніці, зокрема в конвеєрах скребкових, комплексах очисних тощо.

Запобіжний ланцюг

Запобіжний канат (запобіжний ланцюг) — канат або ланцюг, призначений для запобігання від падіння гірничої машини при обриві її тягового органу в процесі експлуатації на пластах з кутами падіння понад 8°.

Див. також

Примітки

↑ Ланцюг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Цеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Ланець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
↑ Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.
↑ Цеп // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.
↑ ^а ^б Ретязь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ ^а ^б ДСТУ ГОСТ 13568:2006 (ISO 606-94) Ланцюги приводні роликові та втулкові. Загальні технічні умови (ГОСТ 13568-97 (ИСО 606-94), IDT; ISO 606:1994, NEQ).
↑ ^а ^б ГОСТ 13552-81 Цепи приводные зубчатые. Технические условия.
↑ ^а ^б ГОСТ 588-81 Цепи тяговые пластинчатые. Технические условия.
↑ ^а ^б ГОСТ 191-82 Цепи грузовые пластинчатые. Технические условия.
↑ ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.
↑ ДСТУ 3074-95 (ГОСТ 228-95) Ланцюги якірні суднові. Параметри та розміри, технічні вимоги, маркування складальних одиниць.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ланцюг

Деталі машин: підручник / [Міняйло А. В., Тіщенко Л. М., Мазоренко Д. І. та ін.]. — К. : Агроосвіта, 2013. — 448 c. — ISBN 978-966-2007-28-2
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Посилання

Ланцюг [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 808. — 1000 екз.
Ретязь, ретязок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1583. — 1000 екз.

[1] Ланцюг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Цеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Ланець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[ЕСУМ-4] а ^б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.

[5] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

[6] Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.

[7] Цеп // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.

[СУМ-8] а ^б Ретязь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[DSTUGOST13568-10] а ^б ДСТУ ГОСТ 13568:2006 (ISO 606-94) Ланцюги приводні роликові та втулкові. Загальні технічні умови (ГОСТ 13568-97 (ИСО 606-94), IDT; ISO 606:1994, NEQ).

[GOST13552-11] а ^б ГОСТ 13552-81 Цепи приводные зубчатые. Технические условия.

[GOST588-12] а ^б ГОСТ 588-81 Цепи тяговые пластинчатые. Технические условия.

[GOST191-13] а ^б ГОСТ 191-82 Цепи грузовые пластинчатые. Технические условия.

[14] ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.

[15] ДСТУ 3074-95 (ГОСТ 228-95) Ланцюги якірні суднові. Параметри та розміри, технічні вимоги, маркування складальних одиниць.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:Broad chain closeup.jpg|right|thumb|250px|Зварний ланцюг]]
 [[Файл:Ланцюг.JPG|thumb|500px|Ланцюг]]
-{{Інші значення|Ланцюг (значення)}}
+{{Інші значення}}
+{{перенаправлено|Цеп|Цеп (Їндржихув Градець)}}
-'''Ланцю́г'''<ref>{{СУМ-11|Ланцюг}}</ref>, {{Comment|розм.|розмовне слово}} '''цеп'''<ref>{{СУМ-11|Цеп}}</ref>, [[Діалекти української мови|діал.]] '''ланц''', '''лане́ць'''<ref>{{СУМ-11|Ланець}}</ref>&nbsp;— конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:
+'''Ланцю́г'''<ref>{{СУМ-11|Ланцюг}}</ref>, [[розмовний стиль мовлення|розм.]] '''цеп'''<ref>{{СУМ-11|Цеп}}</ref>, [[Діалекти української мови|діал.]] '''ланц''', '''лане́ць'''<ref>{{СУМ-11|Ланець}}</ref>&nbsp;— конструкція, що складається з однакових жорстких деталей (ланок), рухомо сполучених між собою послідовно та може бути реалізована як:
 # набір металевих [[кільце|кілець]], послідовно з'єднаних одне з одним;
-# гнучкий [[виріб]], що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент [[машина|машин]] чи [[споруда|споруд]], що використовується для урухомлення виконавчих органів та передавання [[крутний момент|крутного моменту]] чи тягового зусилля.
+# гнучкий [[виріб]], що складається з послідовно шарнірно сполучених ланок, елемент [[машина|машин]] чи [[споруда|споруд]], яку використовують для урухомлення виконавчих органів та передавання [[крутний момент|крутного моменту]] чи тягового зусилля.
 == Етимологія ==
-* Слово «ланцюг» походить через посередництво {{lang-pl|łańcug}} (сучасна форма ''łańcuch'') від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] незасвідченого слова ''*lannzug'', утвореного, ймовірно, від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''lanne'' («ланцюг») + zug («низка», «ряд»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ3}}</ref>.
+* Слово ''ланцюг'' походить через посередництво {{lang-pl|łańcug}} (сучасна форма ''łańcuch'') від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] незасвідченого слова ''*lannzug'', утвореного, ймовірно, від [[середньоверхньонімецька мова|сер.-в.-нім.]] ''lanne'' («ланцюг») + ''zug'' («низка», «ряд»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ3}}</ref>.
-* Походження слів «ланець», «ланц» неясне: можливо, вони походять від того ж середньоверхньонімецького ''lanne'' або утворені від «ланцюг» внаслідок сприйняття прикінцевого «-юг» як збільшувального суфікса<ref name="ЕСУМ"/>.
+* Походження слів ''ланець, ланц'' неясне: можливо, вони походять від того ж середньоверхньонімецького ''lanne'' або утворені від «ланцюг» внаслідок сприйняття прикінцевого '''-юг''' як збільшувального суфікса<ref name="ЕСУМ"/>.
-* Слово «цеп» має питомо українське походження: від {{lang-sla|чепь/цѣпь}} < {{lang-x-slav|*čěpati}} («хапати», «чіпати», «згинати»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>. Не виключений зв'язок зі словом «[[ціп]]»<ref>Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.</ref><ref>[http://enc-dic.com/fasmer/Cep-15212/ Цеп // Этимологический словарь русского языка.&nbsp;— М.: Прогресс М.&nbsp;Р.&nbsp;Фасмер 1964—1973]</ref>.
+* Слово ''цеп'' має питомо українське походження: від {{lang-orv|чепь/цѣпь}} < {{lang-x-slav|*čěpati}} («хапати», «чіпати», «згинати»)<ref>{{ЕСУМ6}}</ref>. Не виключений зв'язок зі словом «[[ціп]]»<ref>Юрій Шевельов. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.</ref><ref>{{Cite web |url=http://enc-dic.com/fasmer/Cep-15212/ |title=Цеп // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973 |accessdate=29 грудня 2016 |archive-date=30 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161230000213/http://enc-dic.com/fasmer/Cep-15212/ }}</ref>.
-* Застаріле «ре́тязь»<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Ретязь}}</ref> ({{lang-x-slav|*retęzь}}), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''rėkendi/rėkendr'', [[давньоанглійська мова|дав.-англ.]] ''rасеntе'', {{lang-goh|rahhinza}}. Менш переконлива версія про питомо слов'янське походження, що пояснює ''*retęzь'' як пізнішу форму від ''*vertęzь''&nbsp;— [[контамінація (лінгвістика)|контамінації]] ''*v<sup>ь</sup>r̥těti'' («вертіти») + ''*vęzati'' («в'язати»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>. Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»)<ref name="СУМ"/>.
+* Застаріле ''ре́тязь''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Ретязь}}</ref> ({{lang-x-slav|*retęzь}}), очевидно, запозичене з германських мов: порівнюється з [[давньоісландська мова|дав.-ісл.]] ''rėkendi/rėkendr'', [[давньоанглійська мова|дав.-англ.]] ''racente'', {{lang-goh|rahhinza}}. Менш переконлива версія про питомо слов'янське походження, що пояснює ''*retęzь'' як пізнішу форму від ''*vertęzь''&nbsp;— [[контамінація (лінгвістика)|контамінації]] ''*v<sup>ь</sup>r̥těti'' («вертіти») + ''*vęzati'' («в'язати»)<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>. Відомий вираз «увірвався ретязь» («кінчилось терпіння»)<ref name="СУМ"/>.
 == Типи ланцюгів ==
 За конструктивним виконанням розрізняють ланцюги:
-* зварні (звичайні і калібровані);
+* зварні (звичайні й калібровані);
 * [[роликовий ланцюг|роликові]] та втулкові<ref name=DSTUGOST13568>ДСТУ ГОСТ 13568:2006 (ISO 606-94) Ланцюги приводні роликові та втулкові. Загальні технічні умови (ГОСТ 13568-97 (ИСО 606-94), IDT; ISO 606:1994, NEQ).</ref>;
 * зубчасті<ref name=GOST13552>ГОСТ 13552-81 Цепи приводные зубчатые. Технические условия.</ref>;
@@ Рядок 22: / Рядок 22: @@
 * розбірні (гачкові) тощо.
-Ланцюги, що використовуються у техніці за призначенням поділяються на:
+Ланцюги, які використовують у техніці за призначенням поділяються на:
 * ''[[урухомний ланцюг|приводні]]''&nbsp;— у приводах машин для передачі механічної енергії між [[вал (техніка)|валами]]<ref name=DSTUGOST13568 /><ref name=GOST13552 />;
 * ''тягові''&nbsp;— для переміщення вантажів на конвеєрах, елеваторах, транспортерах тощо<ref name=GOST588 />;
-* ''вантажні''&nbsp;— у [[вантажопідйомна машина|вантажопідйомних машинах]] та [[гідротехнічна споруда|гідротехнічних спорудах]] для підвішування та піднімання вантажів<ref>ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.</ref><ref name=GOST191 />;
+* ''вантажні''&nbsp;— у [[вантажопідйомна машина|вантажопіднімальних машинах]] та [[гідротехнічна споруда|гідротехнічних спорудах]] для підвішування та підіймання вантажів<ref>ДСТУ 3555-97 (ГОСТ 30188-97) Ланцюги вантажопідіймальні калібровані високоміцні. Технічні умови.</ref><ref name=GOST191 />;
 * ''[[якірний ланцюг|якірні]]''&nbsp;— для сполучення якоря з корпусними елементами судна<ref>ДСТУ 3074-95 (ГОСТ 228-95) Ланцюги якірні суднові. Параметри та розміри, технічні вимоги, маркування складальних одиниць.</ref>;
-* ''пилкові''&nbsp;— використовуються як різальний елемент устаткування у лісозаготівельній, деревообробній та гірничій галузях промисловості;
+* ''пилкові''&nbsp;— використовують як різальний елемент устаткування у лісозаготівельній, деревообробній та гірничій галузях промисловості;
-* ''рушійні''&nbsp;— використовуються у вигляді [[Гусенична стрічка|гусениць]] як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.
+* ''рушійні''&nbsp;— використовують у вигляді [[Гусенична стрічка|гусениць]] як рушіїв у приводах транспортних засобів, з метою підвищення прохідності тощо.
 == Матеріал ==
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 * [[Ланцюгова передача]]
 * [[Ланцюжок]]
+* [[Зірочка (техніка)]]
+* [[Живий ланцюг]]
 == Примітки ==
-{{reflist}}
+{{reflist|2}}
 == Джерела ==
@@ Рядок 48: / Рядок 50: @@
 * {{МГЕ|nocat=1}}
+== Посилання ==
+* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Ланцюг] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=808}}
+* {{УМЕ12|частина=Ретязь, ретязок|сторінки=1583}}
 [[Категорія:Деталі машин]]
+[[Категорія:Морська термінологія]]
+[[Категорія:Прикраси]]
+[[Категорія:Ланцюги| ]]
+[[Категорія:Механічний контроль потужності]]

Ланцюг: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:02, 15 липня 2024

Зміст

Етимологія

Типи ланцюгів

Матеріал

Запобіжний ланцюг

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Ланцюг: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:02, 15 липня 2024

Етимологія

Типи ланцюгів

Матеріал

Запобіжний ланцюг

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук