Перейти до вмісту

Іллєнко Пилип Юрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Немає опису редагування
 
(Не показані 25 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 5: Рядок 5:
| інші_імена =
| інші_імена =
| зображення = Philip Illienko.jpg
| зображення = Philip Illienko.jpg
| розмір_зображення = 200px
| розмір_зображення = 240px
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = 30.9.1977
| дата_народження = 30.9.1977
| місце_народження = [[Київ]], тепер [[Україна]]
| місце_народження = [[Київ]], [[Україна]]
| громадянство = {{UKR}}
| громадянство = {{UKR}}
| національність = [[Українці|Українець]]
| національність = [[Українці|Українець]]
| відомий_(відома) =
| відомий_(відома) =
Рядок 16: Рядок 16:
| титул =
| титул =
| платня =
| платня =
| партія =[[Всеукраїнське_об'єднання_«Свобода»|ВО «Свобода»]]
| партія =[[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]]
| головував_(-ла) =
| головував_(-ла) =
| віросповідання = [[Українська православна церква Київського патріархату]]
| віросповідання = [[Українська православна церква Київського патріархату]]
Рядок 28: Рядок 28:
| вага =
| вага =
}}
}}
'''Пили́п Ю́рійович Іллє́нко''' ({{н}} [[30 вересня]] [[1977]], [[Київ]]) — український [[актор]], продюсер, політик. Голова [[Державне агентство України з питань кіно|Державного агентства України з питань кіно]] (з [[6 серпня]] [[2014]]).
'''Пили́п Ю́рійович Іллє́нко''' ({{н}} [[30 вересня]] [[1977]], [[Київ]])&nbsp;— український [[актор]], продюсер, кінознавець, кіносценарист, політик. Голова [[Державне агентство України з питань кіно|Державного агентства України з питань кіно]] ([[2014]]&nbsp;— 2019<ref>{{Cite web|title=Пилип Іллєнко прозвітував про 5 років на посаді голови Держкіно|url=http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/2146/pilip_illienko_prozvituvav_pro_5_rokiv_na_posadi_golovi_derzhkino.html|website=dergkino.gov.ua|accessdate=2019-09-12}}{{Недоступне посилання}}</ref><ref>{{Cite web|title=Екс-голова Держкіно Пилип Іллєнко: Зеленський пообіцяв мені фінансувати українське кіно. Сподіваюся, він виконає обіцянку|url=https://vybory.pravda.com.ua/articles/2019/09/11/7150071/|website=Вибори вибори|accessdate=2019-09-12|archive-date=11 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190911213140/https://vybory.pravda.com.ua/articles/2019/09/11/7150071/}}</ref>). Також професійний юрист. [[Байкери (субкультура)|Байкер]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Син кінорежисера [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] й актриси [[Людмила Єфименко|Людмили Єфименко]]. Має молодшого брата [[Іллєнко Андрій Юрійович|Андрія]].
Син кінорежисера [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрія Іллєнка]] й актриси [[Людмила Єфименко|Людмили Єфименко]]. Має молодшого брата [[Іллєнко Андрій Юрійович|Андрія]].


У [[1999]]&nbsp;р. закінчив [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка]] і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з [[Англійська мова|англійської мови]] та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини». Тема дипломної роботи «Міжнародно-правові інструменти охорони суміжних прав».
У [[1999]]&nbsp;р. закінчив [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка]] і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з [[Англійська мова|англійської мови]] та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини». Тема дипломної роботи «Міжнародно-правові інструменти охорони суміжних прав».


Професійно займався юриспруденцією. Першу роботу за фахом розпочав у [[1999]]—[[2000]] роках у департаменті міжнародного права [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]]. З серпня [[2000]] року по листопад [[2002]] року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнам [[Європейський Союз|ЄС]] та захисту прав людини [[Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України|Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України]].
Професійно займався юриспруденцією. Першу роботу за фахом розпочав у [[1999]]—[[2000]] роках у департаменті міжнародного права [[Міністерство юстиції України|Міністерства юстиції України]]. З серпня [[2000]] року по листопад [[2002]] року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнами [[Європейський Союз|ЄС]] та захисту прав людини [[Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України|Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України]].


З листопада [[2002]] року по вересень [[2004]] року займав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи українсько-американсько-голландсько-німецького Закритого акціонерного товариства «[[Утел]]». З вересня [[2004]] року по липень [[2005]] року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «[[Укртелеком]]».
З листопада [[2002]] року по вересень [[2004]] року обіймав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи українсько-американсько-голландсько-німецького Закритого акціонерного товариства «[[Утел]]». З вересня [[2004]] року по липень [[2005]] року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «[[Укртелеком]]».


З березня [[2006]] року по березень [[2008]] року працював директором ТОВ «Юридична компанія «Іллєнко та Сизов». З квітня [[2008]] року по липень [[2014]] року був директором ТОВ «Іллєнко Фільм».
З березня [[2006]] року по березень [[2008]] року працював директором ТОВ "Юридична компанія «Іллєнко та Сизов». З квітня [[2008]] року по липень [[2014]] року був директором ТОВ «Іллєнко Фільм».


З [[2007]]&nbsp;р. є співпродюсером, а з [[2009]]&nbsp;р.&nbsp;— продюсером Кіно-відеофестивалю національного виробника «[[Відкрита ніч]]». Є продюсером художніх фільмів «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (реж. [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], [[2010]]) та «[[Толока (фільм)|Толока]]» ([[2014]], у виробництві, реж. [[Іллєнко Михайло Герасимович|Михайло Іллєнко]]).
З [[2007]]&nbsp;р. був співпродюсером, а з [[2009]]&nbsp;р.&nbsp;по 2014&nbsp;р.&nbsp;— продюсером Кіно-відеофестивалю національного виробника «[[Відкрита ніч]]». З 2021&nbsp;р. знову став продюсером цього кінофестивалю. Є продюсером художніх фільмів «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (реж. [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], [[2010]]), «[[Толока (фільм)|Толока]]» ([[2014|2020]] реж. [[Іллєнко Михайло Герасимович|Михайло Іллєнко]]), «[[Будинок «Слово» (фільм, 2021)|Будинок „Слово“. Нескінчений роман]]» (2021 реж. [[Томенко Тарас Миколайович|Тарас Томенко]]) тощо.


З [[2000]] року займається громадською діяльністю, є співзасновником та членом правління Громадської організації «Нарешті», яка займається організацією кінофестивалю «Відкрита ніч».
З [[2000]] року займається громадською діяльністю, у 2000—2014 роках був співзасновником та членом правління Громадської організації «Нарешті», яка займається організацією кінофестивалю «Відкрита ніч».


З [[2010]] року депутат [[Українська міська рада (Обухівський район)|міської ради]] м.&nbsp;[[Українка (місто)|Українка]] [[Обухівський район|Обухівського району]] [[Київська область|Київської області]].
З [[2010]] року депутат [[Українська міська рада (Обухівський район)|міської ради]] м.&nbsp;[[Українка (місто)|Українка]] [[Обухівський район|Обухівського району]] [[Київська область|Київської області]].


З лютого [[2012]] року по серпень [[2014]] року&nbsp;— голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З [[2013]] року є членом Громадської ради при [[Державна служба інтелектуальної власності України|Державній службі інтелектуальної власності]].
З лютого [[2012]] року по серпень [[2014]] року&nbsp;— голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З [[2013]] року по серпень 2014 року був членом Громадської ради при [[Державна служба інтелектуальної власності України|Державній службі інтелектуальної власності]].


З серпня 2014 року по серпень 2019 року працював головою [[Державне агентство України з питань кіно|Державного агентства України з питань кіно]]. Протягом періоду його керівництва за підтримки Держкіно було завершено виробництво 173 кінопроєктів, включаючи 67 повнометражних художніх фільмів; було запущено у виробництво 194 фільми та підтримано кінопрокат 59 художніх фільмів.
Був кандидатом на [[Вибори до Верховної Ради України 2012|виборах до Верховної Ради України 2012]], №&nbsp;122 у списку [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]].

Брав участь у розробці угод про спільне кінематографічне виробництво &nbsp;з Канадою та Ізраїлем та переговорах про вступ України до Eurimages.

З 2020 року є засновником та директором компанії «Іллєнко Фільм Продакшенс» та продюсером студії постпродакшну «Morekwa Cinema Lab».

З 2019 року є членом Української кіноакадемії, протягом 2020—2022 років &nbsp;очолював правління Української кіноакадемії.

Член Національної спілки кінематографістів України з 2021 року.

З 2022 року є членом Європейської кіноакадемії.

Був кандидатом на [[Вибори до Верховної Ради України 2012|виборах до Верховної Ради України 2012]], №&nbsp;122 та [[Парламентські вибори в Україні 2019|2019]], №&nbsp;9 у списку [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|Всеукраїнського об'єднання «Свобода»]].


Одружений, дружина Іллєнко Євгенія Олегівна. Має двох синів: Георгій ([[2008]]) та Святослав ([[2010]]).
Одружений, дружина Іллєнко Євгенія Олегівна. Має двох синів: Георгій ([[2008]]) та Святослав ([[2010]]).
Рядок 67: Рядок 79:


Продюсер фільмів:
Продюсер фільмів:
* «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» ([[2010]])
* «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» ([[2010]]),
* «[[Толока (фільм)|Толока]]» ([[2014]], у виробництві).
* «[[Толока (фільм)|Толока]]» ([[2014|2020)]],
* [[Будинок «Слово» (фільм, 2021)|«Будинок „Слово“. Нескінчений роман» (2021)]].


== Громадська позиція ==
== Громадська позиція ==
У червні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/sentsov-autobiography-video/29321887.html Іллєнко, Санін і Довженко розповідають про життя Сенцова. Його ж словами] // ''Радіо Свобода'', 26.06.2018</ref>
У червні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/sentsov-autobiography-video/29321887.html Іллєнко, Санін і Довженко розповідають про життя Сенцова. Його ж словами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180627202804/https://www.radiosvoboda.org/a/sentsov-autobiography-video/29321887.html |date=27 червня 2018 }} // ''Радіо Свобода'', 26.06.2018</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 79: Рядок 92:
{{Вікіцитати}}
{{Вікіцитати}}
{{commonscat|Philip Illienko}}
{{commonscat|Philip Illienko}}
* [http://dergkino.gov.ua/ua/text/president.html Офіційний сайт Держкіно]
* [http://dergkino.gov.ua/ua/text/president.html Офіційний сайт Держкіно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140920022255/http://dergkino.gov.ua/ua/text/president.html |date=20 вересня 2014 }}
* [http://opennight.org.ua/index_.php Кінофестиваль «Відкрита Ніч»]
* [https://web.archive.org/web/20131204134646/http://opennight.org.ua/index_.php Кінофестиваль «Відкрита Ніч»]
* [http://espreso.tv/news/2014/08/07/novym_holovoyu_derzhkino_stav_pylyp_illyenko Новим головою Держкіно став Пилип Іллєнко]
* [http://espreso.tv/news/2014/08/07/novym_holovoyu_derzhkino_stav_pylyp_illyenko Новим головою Держкіно став Пилип Іллєнко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812212745/http://espreso.tv/news/2014/08/07/novym_holovoyu_derzhkino_stav_pylyp_illyenko |date=12 серпня 2014 }}
* [http://fakty.ictv.ua/ua/uncategory/20160317-1578743/ Пилип Іллєнко про Українське кіно]
* [http://fakty.ictv.ua/ua/uncategory/20160317-1578743/ Пилип Іллєнко про Українське кіно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170405173040/http://fakty.ictv.ua/ua/uncategory/20160317-1578743/ |date=5 квітня 2017 }}

== Посилання ==
{{Бібліоінформація}}


{{Українська кіноакадемія}}
{{Українська кіноакадемія}}


{{Бібліоінформація}}
{{ukr-bio-stub}}
{{Refimprove|date=серпень 2013}}
{{Refimprove|date=серпень 2013}}

{{ukr-bio-stub}}


[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Випускники Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Українські правники]]
[[Категорія:Українські правники]]
[[Категорія:Українські актори]]
[[Категорія:Українські актори]]

Поточна версія на 20:06, 5 липня 2024

Пилип Іллєнко
Народився30 вересня 1977(1977-09-30) (47 років)
Київ, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Місце проживанняКиїв
ДіяльністьАктор, продюсер, юрист, громадський діяч
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
Знання мовукраїнська
ПартіяВО «Свобода»
БатькоЮрій Іллєнко
МатиЛюдмила Єфименко
IMDbID 0407938

Пили́п Ю́рійович Іллє́нко (нар. 30 вересня 1977, Київ) — український актор, продюсер, кінознавець, кіносценарист, політик. Голова Державного агентства України з питань кіно (2014 — 2019[1][2]). Також професійний юрист. Байкер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син кінорежисера Юрія Іллєнка й актриси Людмили Єфименко. Має молодшого брата Андрія.

У 1999 р. закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т. Шевченка і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини». Тема дипломної роботи «Міжнародно-правові інструменти охорони суміжних прав».

Професійно займався юриспруденцією. Першу роботу за фахом розпочав у 19992000 роках у департаменті міжнародного права Міністерства юстиції України. З серпня 2000 року по листопад 2002 року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнами ЄС та захисту прав людини Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З листопада 2002 року по вересень 2004 року обіймав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи українсько-американсько-голландсько-німецького Закритого акціонерного товариства «Утел». З вересня 2004 року по липень 2005 року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «Укртелеком».

З березня 2006 року по березень 2008 року працював директором ТОВ "Юридична компанія «Іллєнко та Сизов». З квітня 2008 року по липень 2014 року був директором ТОВ «Іллєнко Фільм».

З 2007 р. був співпродюсером, а з 2009 р. по 2014 р. — продюсером Кіно-відеофестивалю національного виробника «Відкрита ніч». З 2021 р. знову став продюсером цього кінофестивалю. Є продюсером художніх фільмів «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» (реж. Юрій Іллєнко, 2010), «Толока» (2020 реж. Михайло Іллєнко), «Будинок „Слово“. Нескінчений роман» (2021 реж. Тарас Томенко) тощо.

З 2000 року займається громадською діяльністю, у 2000—2014 роках був співзасновником та членом правління Громадської організації «Нарешті», яка займається організацією кінофестивалю «Відкрита ніч».

З 2010 року депутат міської ради м. Українка Обухівського району Київської області.

З лютого 2012 року по серпень 2014 року — голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З 2013 року по серпень 2014 року був членом Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності.

З серпня 2014 року по серпень 2019 року працював головою Державного агентства України з питань кіно. Протягом періоду його керівництва за підтримки Держкіно було завершено виробництво 173 кінопроєктів, включаючи 67 повнометражних художніх фільмів; було запущено у виробництво 194 фільми та підтримано кінопрокат 59 художніх фільмів.

Брав участь у розробці угод про спільне кінематографічне виробництво  з Канадою та Ізраїлем та переговорах про вступ України до Eurimages.

З 2020 року є засновником та директором компанії «Іллєнко Фільм Продакшенс» та продюсером студії постпродакшну «Morekwa Cinema Lab».

З 2019 року є членом Української кіноакадемії, протягом 2020—2022 років  очолював правління Української кіноакадемії.

Член Національної спілки кінематографістів України з 2021 року.

З 2022 року є членом Європейської кіноакадемії.

Був кандидатом на виборах до Верховної Ради України 2012, № 122 та 2019, № 9 у списку Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Одружений, дружина Іллєнко Євгенія Олегівна. Має двох синів: Георгій (2008) та Святослав (2010).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Пилип Іллєнко на обкладинці газети «Культура і життя»

Знімався у фільмах:

Продюсер фільмів:

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримав ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пилип Іллєнко прозвітував про 5 років на посаді голови Держкіно. dergkino.gov.ua. Процитовано 12 вересня 2019.[недоступне посилання]
  2. Екс-голова Держкіно Пилип Іллєнко: Зеленський пообіцяв мені фінансувати українське кіно. Сподіваюся, він виконає обіцянку. Вибори вибори. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  3. Іллєнко, Санін і Довженко розповідають про життя Сенцова. Його ж словами [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 26.06.2018

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]