Глинисті породи: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
|||
(Не показані 13 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Lehmgrube.jpg|thumb|300px|Глиниста рівнина]] |
[[Файл:Lehmgrube.jpg|thumb|300px|Глиниста рівнина]] |
||
'''Гли́нисті поро́ди''' |
'''Гли́нисті поро́ди''' — група [[Гірські породи|порід]], що складені головним чином глинистими мінералами ([[каолініт]], [[гідрослюди]], [[монтморилоніт]], [[палигорськіт]] та інші), розмір часток яких не перевищує 0,01 мм у діаметрі, та тонкими уламками інших [[мінерал]]ів. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
Глинистими породами називається група осадових неметаморфізованих гірських порід, які складаються, в основному, з тонких (менше 0,01 мм) фракцій переважно глинистих мінералів. |
Глинистими породами називається група осадових неметаморфізованих гірських порід, які складаються, в основному, з тонких (менше 0,01 мм) фракцій переважно глинистих мінералів. |
||
[[Глини]] |
[[Глини]] — осадові землисті [[гірські породи]], які утворюють з водою тістообразну масу, яка зберігає при висиханні придану їй форму, а після випалення одержану твердість каменю. Глини складаються з глинистих мінералів (каолініту, галуазіту, монтморілоніту, гідрослюд і ін.) і домішків (кварц, гідроокиси заліза, карбонати і ін.). При значному вмісті піщаних зерен глини переходять в суглинки. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO<sub>2</sub>, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>O, в підлеглих кількостях присутні TiO<sub>2</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, FeO, MnO, MgO, CaO, Na<sub>2</sub>O, K<sub>2</sub>O, SO<sub>3</sub> і органічні речовини. |
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO<sub>2</sub>, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>O, в підлеглих кількостях присутні TiO<sub>2</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, FeO, MnO, MgO, CaO, Na<sub>2</sub>O, K<sub>2</sub>O, SO<sub>3</sub> і органічні речовини. |
||
По кількості глинозему (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>) в прогартованому стані глинисті породи підрозділяються на високоглиноземні ( |
По кількості глинозему (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>) в прогартованому стані глинисті породи підрозділяються на високоглиноземні (>45 %), високо основні (38–45 %), основні (28–38 %), напівкислі (14–28 %) і кислі (<14 %). |
||
Глинисті породи підрозділяються також на зцементовані і незцементовані. Цементування породи здійснюється в результаті дії на неї вапнякового, кременистого, залізистого, ґіпсового та інших цементів. |
Глинисті породи підрозділяються також на зцементовані і незцементовані. Цементування породи здійснюється в результаті дії на неї вапнякового, кременистого, залізистого, ґіпсового та інших цементів. |
||
Найбільш затверділими і міцними глинистими породами є алеврити. Вони відносяться до древніших і залягають на значній глибині. Зцементовані алеврити називають алевролітами. Для алевролітів характерно слабке розмокання у воді. Але особливо важко розмиваються аргіліти |
Найбільш затверділими і міцними глинистими породами є алеврити. Вони відносяться до древніших і залягають на значній глибині. Зцементовані алеврити називають алевролітами. Для алевролітів характерно слабке розмокання у воді. Але особливо важко розмиваються аргіліти — глинисті породи, що зцементовані кремнеземом. |
||
Незцементовані пухкі глинисті породи, як правило, швидко розмокають у воді. Залежно від вмісту в цих породах частинок крупністю менше 5 мкм вони підрозділяються на супіски ( |
Незцементовані пухкі глинисті породи, як правило, швидко розмокають у воді. Залежно від вмісту в цих породах частинок крупністю менше 5 мкм вони підрозділяються на супіски (3–10 %), суглинки (10–30 %) і глини (30 % і більше). |
||
Крім глинистих мінералів, що представлені дрібнішими |
Крім глинистих мінералів, що представлені дрібнішими кристалами розміром до декількох мікронів, до складу глинистих ґрунтів входять уламки кварцу, польових шпатів та інших мінералів. |
||
До складу глинистих ґрунтів у різних співвідношеннях входять глинисті, пилуваті та піщані частки. Властивості цих ґрунтів у багатьох випадках визначаються мінеральним складом саме глинистої фракції. Важливе значення мають такі глинисті мінерали, як каолініт, іліт і монтморилоніт. |
|||
== Утворення == |
== Утворення == |
||
[[Аргілітизація]] ({{lang-ru|аргилизация}}, {{lang-en|argillization}}, {{lang-de|Argillisation, Argillisierung}}) - |
|||
# Процес гідротермального метасоматичного заміщення глинистими силікатами мінералів магматичних комплексів під впливом постмагматичних розчинів. |
# Процес гідротермального метасоматичного заміщення глинистими силікатами мінералів магматичних комплексів під впливом постмагматичних розчинів. |
||
Рядок 34: | Рядок 36: | ||
== Різновиди == |
== Різновиди == |
||
[[Файл:Arcillite, larger grains.jpg|thumb|300px|Грубо розмелений аргіліт]] |
[[Файл:Arcillite, larger grains.jpg|thumb|300px|Грубо розмелений аргіліт]] |
||
[[Аргіліт]] ({{lang-ru|аргиллит}}, {{lang-en|argillyte}}, {{lang-de|Tonschiefer, Argillit}}) — |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
# Технічна назва відходів збагачення вугілля, що вміщують значну частину глинистих порід і можуть використовуватися як основна сировина або паливна домішка при виробництві будівельних матеріалів, зокрема цегли. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | Суглинки лесовидні — пухкі породи схожі на лес (крупність зерен, пористість тощо), але для них характерна більша глинистість, присутність грубого піщаного й навіть галькового матеріалу, наявність шаруватості. Розрізняють суглинки лесовидні різного походження — річкового, озерного, алювіального, пролювіального та ін. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
=== Родовища === |
=== Родовища === |
||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
* ''Елювіальні родовища'', які сформувались внаслідок [[вивітрювання]] [[магматичні породи|магматичних]], [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних]] і [[осадові породи|осадових порід]] та накопичення на їх місці глинистих продуктів вивітрювання цих [[гірські породи|гірських порід]]. |
* ''Елювіальні родовища'', які сформувались внаслідок [[вивітрювання]] [[магматичні породи|магматичних]], [[метаморфічні гірські породи|метаморфічних]] і [[осадові породи|осадових порід]] та накопичення на їх місці глинистих продуктів вивітрювання цих [[гірські породи|гірських порід]]. |
||
* ''Осадові родовища'', що утворюються внаслідок перенесення та відкладення в іншому місці продуктів механічного та хімічного руйнування гірських порід, підрозділяються на |
* ''Осадові родовища'', що утворюються внаслідок перенесення та відкладення в іншому місці продуктів механічного та хімічного руйнування гірських порід, підрозділяються на континентальні і морські. |
||
До |
До континентальних осадових родовищ слід відносити: |
||
* ''озерні'' й ''озерно-болотні родовища'', які утворюються при відкладенні на дні прісноводних озер [[глинисті мінерали|глинистих мінералів]]; |
* ''озерні'' й ''озерно-болотні родовища'', які утворюються при відкладенні на дні прісноводних озер [[глинисті мінерали|глинистих мінералів]]; |
||
* ''схилові родовища'' глин, які утворюються на [[схил]]ах [[річкова долина|річкових долин]], пагорбів і [[гра|гір]] у результаті сповзання продуктів вивітрювання корінних порід; |
* ''схилові родовища'' глин, які утворюються на [[схил]]ах [[річкова долина|річкових долин]], пагорбів і [[гра|гір]] у результаті сповзання продуктів вивітрювання корінних порід; |
||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
* ''флювіогляціальні (озерно-льодовикові) родовища'', які утворюються в результаті перемиву [[морена|морени]] потоками талих вод [[льодовик]]а і [[відклади|відкладів]] глинистих частинок у озерних западинах. |
* ''флювіогляціальні (озерно-льодовикові) родовища'', які утворюються в результаті перемиву [[морена|морени]] потоками талих вод [[льодовик]]а і [[відклади|відкладів]] глинистих частинок у озерних западинах. |
||
Морські родовища глин утворюються в порівняно мілководних зонах [[шельф]]у як у [[відкрите море|відкритому морі]], так і у [[затока]]х та [[лагуна]]х, на ділянках, що не піддаються інтенсивному і хвилеприбойному впливу та впливу хвиль, а також поза зонами інтенсивних придонних течій: |
|||
* ''родовища відкритих частин шельфу''. Мають найбільше промислове значення. Вони сформовані за рахунок відкладень глинистих мінералів у відносно мілководних частинах шельфу; |
* ''родовища відкритих частин шельфу''. Мають найбільше промислове значення. Вони сформовані за рахунок відкладень глинистих мінералів у відносно мілководних частинах шельфу; |
||
* ''прибережно-морські родовища''. Вони утворюються за рахунок відкладення глинистої речовини на глибинах до 50 |
* ''прибережно-морські родовища''. Вони утворюються за рахунок відкладення глинистої речовини на глибинах до 50 м у [[бухта]]х, [[затока]]х, підводних частинах річкових [[Річкова дельта|дельт]], між прибережними островами; |
||
* ''вулканогенно-осадові родовища глин''. Вони виникають шляхом підводного «розкладання» [[вулканічний попіл|вулканічного попелу]] і [[туф]]ів без їхнього суттєвого перевідкладання. |
* ''вулканогенно-осадові родовища глин''. Вони виникають шляхом підводного «розкладання» [[вулканічний попіл|вулканічного попелу]] і [[туф]]ів без їхнього суттєвого перевідкладання. |
||
Рядок 73: | Рядок 73: | ||
== Види == |
== Види == |
||
[[Файл:Bama soil.png|thumb|300px|]] |
[[Файл:Bama soil.png|thumb|300px|]] |
||
Глинисті ґрунти розподіляють на різновиди за: показниками пластичності та текучості, відносними деформаціями набухання без навантаження, просідання та здіймання, відносним вмістом органічних речовин, ступенем засоленості, температурою. |
|||
У залежності від ступеня цементації й ущільнення серед глинистих порід слід виділяти: |
У залежності від ступеня цементації й ущільнення серед глинистих порід слід виділяти: |
||
* ''[[Глина|Глини]]'' |
* ''[[Глина|Глини]]'' — землисті незцементовані [[гірська порода|гірські породи]], утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших [[мінерал]]ів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність. |
||
* ''[[Суглинки]]'' |
* ''[[Суглинки]]'' — пухкі відклади, що складаються із 30–50 % тонкодисперсних частинок розміром менших за 10 мкм (0,01 мм) та уламкового матеріалу фракцій більших за 0,01 мм. |
||
* ''[[Супіски]]'' |
* ''[[Супіски]]'' — пухкі відклади, що складаються на 70–90 % із алеврито-піщаного матеріалу та на 10–30 % із частинок розміром менше 0,01 мм. |
||
* ''[[Глинисті сланці]]'' |
* ''[[Глинисті сланці]]'' — метаморфічні щільні [[сланцюваті породи]], що складаються з [[гідрослюда|гідрослюд]], [[хлорит]]у, іноді [[каолініт]]у, реліктів інших глинистих мінералів, [[кварц]]у, [[польовий шпат|польового шпату]] та інших неглинистих мінералів. |
||
* ''[[Аргіліт]]и'' |
* ''[[Аргіліт]]и'' — каменеподібні породи, утворені внаслідок ущільнення, [[дегідратація|дегідратації]] та цементації [[глина|глин]], які розмочуються у [[вода|воді]] лише після подрібнення. |
||
* ''[[Алеврит]]и'' ({{lang-el|αλευρον}} |
* ''[[Алеврит]]и'' ({{lang-el|αλευρον}} — борошно) — рихла уламкова осадова порода, за розміром окремих уламків проміжна між [[піщані породи|піщаними]] та глинистими породами. Переважний розмір зерен алевритів 0,1–0,01 мм. Алеврити виділено в окрему осадову породу за пропозицією рад. петрографа О. М. Заварицького. |
||
* ''[[Алевроліт]]и'' |
* ''[[Алевроліт]]и'' — зцементовані [[осадова порода|осадові породи]], що складаються переважно з частинок алевритової фракції розміром 0,01–0,1 мм. |
||
* ''[[Лес]]'' |
* ''[[Лес]]'' — пухка нешарувата осадова порода світло-жовтого кольору, яка складається переважно із зерен [[кварц]]у, [[польовий шпат|польових шпатів]], [[слюда|слюди]] і інших мінералів із загальною пористістю 40–55 %, вапнякувата. |
||
Класифікація за мінеральним фракційним та хімічним складом глинистих порід |
Класифікація за мінеральним фракційним та хімічним складом глинистих порід |
||
За мінеральним складом (вміст переважаючих мінералів більше 50 |
За мінеральним складом (вміст переважаючих мінералів більше 50 %) глинисту сировину належить поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи: |
||
* каолінітові, |
* каолінітові, |
||
* монтморилонітові, |
* монтморилонітові, |
||
Рядок 95: | Рядок 97: | ||
* полімінеральні (містять три і більше глинистих мінералів) глини. |
* полімінеральні (містять три і більше глинистих мінералів) глини. |
||
У залежності від вмісту тонкодисперсних фракцій (вміст часток розміром менше 10 мкм (0,01 мм) і 1 мкм (0, |
У залежності від вмісту тонкодисперсних фракцій (вміст часток розміром менше 10 мкм (0,01 мм) і 1 мкм (0,001 мм) глинисту сировину слід поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи: |
||
* грубо-, |
* грубо-, |
||
* низько-, |
* низько-, |
||
Рядок 102: | Рядок 104: | ||
За вмістом [[оксид алюмінію|оксиду алюмінію]] у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на: |
За вмістом [[оксид алюмінію|оксиду алюмінію]] у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на: |
||
* високоглиноземисті (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> понад 45 |
* високоглиноземисті (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> понад 45 %); |
||
* високоосновні (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> |
* високоосновні (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> 38–45 %); |
||
* основні (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> |
* основні (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> 28–38 %); |
||
* напівкислі (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> |
* напівкислі (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> 14–28 %); |
||
кислі (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> менше 14 |
кислі (Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> менше 14 %). |
||
За вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> |
За вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>) у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи: |
||
* з дуже низьким вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> і Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> |
* з дуже низьким вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> і Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — в сумі до 1,0 %); |
||
* з низьким вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> |
* з низьким вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> — менше 1,0 %, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — менше 1,0 %); |
||
* із середнім вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> |
* із середнім вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> — від 1,0 до 2,0 % включно, FFe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — від 1,0 до 3,0 % включно); |
||
* з високим вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> |
* з високим вмістом барвних оксидів (TiO<sub>2</sub> — більше 2,0 %, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> — більше 3,0 %). |
||
== Склад == |
== Склад == |
||
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO<sub>2</sub>, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, у підпорядкованих кількостях присутні TiO<sub>2</sub> |
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO<sub>2</sub>, Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, у підпорядкованих кількостях присутні TiO<sub>2</sub>, Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, FeO, MnO, MgO, CaO, NaO, KO, SO і [[органічні речовини]]. |
||
== Характеристики == |
== Характеристики == |
||
Рядок 150: | Рядок 152: | ||
Як [[сорбент]]и і [[відбілювач]]і глинисті породи (головним чином природні й активовані [[бентонітові глини]]) застосовуються для очищення та освітлення [[нафтопродукти|нафтопродуктів]] ([[бензин]]у, [[гас]]у, мастильних олив, рослинних олій і тваринних жирів. Деякі види освітлюючих глин використовуються для очищення [[оцет|оцту]], [[вино|вина]], фруктових соків тощо. Оцінка їхньої придатності проводиться за величиною [[Сорбційна властивість|сорбційної активності]] й індексу активності. |
Як [[сорбент]]и і [[відбілювач]]і глинисті породи (головним чином природні й активовані [[бентонітові глини]]) застосовуються для очищення та освітлення [[нафтопродукти|нафтопродуктів]] ([[бензин]]у, [[гас]]у, мастильних олив, рослинних олій і тваринних жирів. Деякі види освітлюючих глин використовуються для очищення [[оцет|оцту]], [[вино|вина]], фруктових соків тощо. Оцінка їхньої придатності проводиться за величиною [[Сорбційна властивість|сорбційної активності]] й індексу активності. |
||
Глинисті породи, що використовуються як сорбенти і [[коагулянти]] у [[харчова промисловість|харчовій промисловості]], оцінюються за зерновим складом, вологістю, вмістом вільної H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>, |
Глинисті породи, що використовуються як сорбенти і [[коагулянти]] у [[харчова промисловість|харчовій промисловості]], оцінюються за зерновим складом, вологістю, вмістом вільної H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>, фільтрувальними й відбілювальними властивостями. |
||
Деякі строкаті ''залізисті глини'' застосовуються у [[виробництво|виробництві]] [[фарба|фарб]] як мінеральні пігменти. У залежності від кольору такі пігменти називаються [[вохра]], [[мумія (пігмент)|мумія]], [[умбра (пігмент)|умбра]], [[болюс]] тощо. Властивість фарби робити невидимим (не просвічувати) колір поверхні, що фарбується, називається |
Деякі строкаті ''залізисті глини'' застосовуються у [[виробництво|виробництві]] [[фарба|фарб]] як мінеральні пігменти. У залежності від кольору такі пігменти називаються [[вохра]], [[мумія (пігмент)|мумія]], [[умбра (пігмент)|умбра]], [[болюс]] тощо. Властивість фарби робити невидимим (не просвічувати) колір поверхні, що фарбується, називається ''покриванням''. Вона визначає витрати фарби і позначається в грамах на квадратний метр сухого пігменту або готової фарби. |
||
Деякі різновиди глин (палигорськітові, монтморилонітові, бейделітові) мають властивість у природному стані утворювати з надлишком води стійкі суспензії, що перешкоджають осіданню великих частинок, які потрапили до них. На цьому ґрунтується застосування глинистих розчинів під час [[буріння]] [[свердловина|свердловин]], а також при виливанні [[керамічні вироби|керамічних виробів]], створенні пастоподібних мас, у виробництві [[тканина|тканин]] тощо. |
Деякі різновиди глин (палигорськітові, монтморилонітові, бейделітові) мають властивість у природному стані утворювати з надлишком води стійкі суспензії, що перешкоджають осіданню великих частинок, які потрапили до них. На цьому ґрунтується застосування глинистих розчинів під час [[буріння]] [[свердловина|свердловин]], а також при виливанні [[керамічні вироби|керамічних виробів]], створенні пастоподібних мас, у виробництві [[тканина|тканин]] тощо. |
||
==В Україні== |
== В Україні == |
||
Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають |
Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають 1 472 234 тис. м³, категорії С2 — 57 821 тис. м³. З них розробляються відповідно 648 923/16 456 тис. м³. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 165: | Рядок 167: | ||
* [[Лесовидний суглинок]] |
* [[Лесовидний суглинок]] |
||
* [[Лесовидні породи]] |
* [[Лесовидні породи]] |
||
* [[Глина]] |
|||
* [[Катлініт]] |
|||
* [[Список мінералів]] |
|||
== Література == |
== Література == |
||
Рядок 170: | Рядок 175: | ||
* Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004. |
* Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{ТС_Буд|частина=Суглинок|сторінки =184}} |
|||
{{Commonscat|Loam}} |
{{Commonscat|Loam}} |
||
* [http://www.lehmtonerde.at/ Wohnhäuser und andere Bauwerke aus Lehm] |
* [http://www.lehmtonerde.at/ Wohnhäuser und andere Bauwerke aus Lehm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110703052612/http://www.lehmtonerde.at/ |date=3 липня 2011 }} |
||
* [http://www.terraclay.net/ Lehm im Terrarium] |
* [https://web.archive.org/web/20140427025729/http://www.terraclay.net/ Lehm im Terrarium] |
||
* [ |
* [https://web.archive.org/web/20181116100611/https://www.lehmbau-online.de/ Grundlagenwissen Lehm und Mailingliste] |
||
* [http://www.lehmtonerde.at/english/w2.html Residential houses in Austria built with loam and straw] |
* [http://www.lehmtonerde.at/english/w2.html Residential houses in Austria built with loam and straw] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110717112844/http://www.lehmtonerde.at/english/w2.html |date=17 липня 2011 }} |
||
* [http://www.frankspizzaoven.com Pizza oven built with loam] |
* [http://www.frankspizzaoven.com Pizza oven built with loam] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220126234426/http://www.frankspizzaoven.com/ |date=26 січня 2022 }} |
||
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2983/glinolikuvannya ГЛИНОЛІКУВАННЯ] //[[Фармацевтична енциклопедія]] |
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2983/glinolikuvannya ГЛИНОЛІКУВАННЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310175121/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2983/glinolikuvannya |date=10 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]] |
||
[[Категорія:Гірські породи]] |
[[Категорія:Гірські породи]] |
Поточна версія на 11:56, 27 грудня 2023
Гли́нисті поро́ди — група порід, що складені головним чином глинистими мінералами (каолініт, гідрослюди, монтморилоніт, палигорськіт та інші), розмір часток яких не перевищує 0,01 мм у діаметрі, та тонкими уламками інших мінералів.
Глинистими породами називається група осадових неметаморфізованих гірських порід, які складаються, в основному, з тонких (менше 0,01 мм) фракцій переважно глинистих мінералів.
Глини — осадові землисті гірські породи, які утворюють з водою тістообразну масу, яка зберігає при висиханні придану їй форму, а після випалення одержану твердість каменю. Глини складаються з глинистих мінералів (каолініту, галуазіту, монтморілоніту, гідрослюд і ін.) і домішків (кварц, гідроокиси заліза, карбонати і ін.). При значному вмісті піщаних зерен глини переходять в суглинки.
Суглинки — пухкі відклади, які містять 30–50 % частинок глинистої фракції і 70–50 % уламкуватого матеріалу фракцій крупніших за 0,01 мм. Переважно суглинки містять 10–30 % глинистих частинок менших 0,005 мм, які визначають їх пластичність.
Лес і лесовидні суглинки є дисперсними полімерними породами землистої структури. По механічному складу вони характеризуються перевагою фракцій з розміром частинок 0,05–0,01 мм і 0,01–0,005 мм.
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO2, Al2O3, H2O, в підлеглих кількостях присутні TiO2, Fe2O3, FeO, MnO, MgO, CaO, Na2O, K2O, SO3 і органічні речовини.
По кількості глинозему (Al2O3) в прогартованому стані глинисті породи підрозділяються на високоглиноземні (>45 %), високо основні (38–45 %), основні (28–38 %), напівкислі (14–28 %) і кислі (<14 %).
Глинисті породи підрозділяються також на зцементовані і незцементовані. Цементування породи здійснюється в результаті дії на неї вапнякового, кременистого, залізистого, ґіпсового та інших цементів.
Найбільш затверділими і міцними глинистими породами є алеврити. Вони відносяться до древніших і залягають на значній глибині. Зцементовані алеврити називають алевролітами. Для алевролітів характерно слабке розмокання у воді. Але особливо важко розмиваються аргіліти — глинисті породи, що зцементовані кремнеземом.
Незцементовані пухкі глинисті породи, як правило, швидко розмокають у воді. Залежно від вмісту в цих породах частинок крупністю менше 5 мкм вони підрозділяються на супіски (3–10 %), суглинки (10–30 %) і глини (30 % і більше).
Крім глинистих мінералів, що представлені дрібнішими кристалами розміром до декількох мікронів, до складу глинистих ґрунтів входять уламки кварцу, польових шпатів та інших мінералів.
До складу глинистих ґрунтів у різних співвідношеннях входять глинисті, пилуваті та піщані частки. Властивості цих ґрунтів у багатьох випадках визначаються мінеральним складом саме глинистої фракції. Важливе значення мають такі глинисті мінерали, як каолініт, іліт і монтморилоніт.
Аргілітизація (рос. аргилизация, англ. argillization, нім. Argillisation, Argillisierung) -
- Процес гідротермального метасоматичного заміщення глинистими силікатами мінералів магматичних комплексів під впливом постмагматичних розчинів.
- Перетворення гірських порід у глини при процесах хімічного вивітрювання.
Аргіліт (рос. аргиллит, англ. argillyte, нім. Tonschiefer, Argillit) — осадова гірська порода, що утворюється внаслідок ущільнення, зневоднювання та цементації глин. У воді не розмокає. Застосовується як сировина для виробництва цементу, керамзиту і (рідше) будівельної кераміки. Каолінові аргіліти з домішкою ґіббситу використовуються як вогнетриви (флінтклей).
Покривний суглинок — малопотужний шар безвалунного суглинку, який вкриває різні форми рельєфу в області плейстоценового зледеніння. Генезис вивчений недостатньо. Є думка про його формування у прильодовиковій області.
Мергелистий суглинок (рос. мергелистый суглинок, англ. marl, marly loam; нім. Mergellehm m) — суглинок, багатий на карбонати.
Суглинки валунні — містять значну домішку безладно розподілених валунів. Найчастіше являють собою морени, однак можуть мати й інший генезис, наприклад, селевий, делювіальний.
Суглинки лесовидні — пухкі породи схожі на лес (крупність зерен, пористість тощо), але для них характерна більша глинистість, присутність грубого піщаного й навіть галькового матеріалу, наявність шаруватості. Розрізняють суглинки лесовидні різного походження — річкового, озерного, алювіального, пролювіального та ін.
За умовами утворення, речовинним і мінеральним складом промислові родовища глинистих порід, що забезпечують потреби ринку в глинистій сировині, поділяються на такі геолого-промислові типи:
- Елювіальні родовища, які сформувались внаслідок вивітрювання магматичних, метаморфічних і осадових порід та накопичення на їх місці глинистих продуктів вивітрювання цих гірських порід.
- Осадові родовища, що утворюються внаслідок перенесення та відкладення в іншому місці продуктів механічного та хімічного руйнування гірських порід, підрозділяються на континентальні і морські.
До континентальних осадових родовищ слід відносити:
- озерні й озерно-болотні родовища, які утворюються при відкладенні на дні прісноводних озер глинистих мінералів;
- схилові родовища глин, які утворюються на схилах річкових долин, пагорбів і гір у результаті сповзання продуктів вивітрювання корінних порід;
- алювіальні родовища, які сформувались у результаті зносу і відкладення глинистих продуктів вивітрювання в руслах річок;
- моренні родовища, які утворюються за рахунок глинистого матеріалу, захопленого і перенесеного льодовиками і відкладеного під час їхнього танення;
- пролювіальні, які утворюються в крайових частинах конусів виносу та біля підніжжя гір тимчасовими потоками;
- флювіогляціальні (озерно-льодовикові) родовища, які утворюються в результаті перемиву морени потоками талих вод льодовика і відкладів глинистих частинок у озерних западинах.
Морські родовища глин утворюються в порівняно мілководних зонах шельфу як у відкритому морі, так і у затоках та лагунах, на ділянках, що не піддаються інтенсивному і хвилеприбойному впливу та впливу хвиль, а також поза зонами інтенсивних придонних течій:
- родовища відкритих частин шельфу. Мають найбільше промислове значення. Вони сформовані за рахунок відкладень глинистих мінералів у відносно мілководних частинах шельфу;
- прибережно-морські родовища. Вони утворюються за рахунок відкладення глинистої речовини на глибинах до 50 м у бухтах, затоках, підводних частинах річкових дельт, між прибережними островами;
- вулканогенно-осадові родовища глин. Вони виникають шляхом підводного «розкладання» вулканічного попелу і туфів без їхнього суттєвого перевідкладання.
Метаморфогенні родовища глинистих порід утворюються внаслідок різних фізико-механічних факторів.
Глинисті ґрунти розподіляють на різновиди за: показниками пластичності та текучості, відносними деформаціями набухання без навантаження, просідання та здіймання, відносним вмістом органічних речовин, ступенем засоленості, температурою.
У залежності від ступеня цементації й ущільнення серед глинистих порід слід виділяти:
- Глини — землисті незцементовані гірські породи, утворені частинками розміром менше 0,01 мм переважно глинистих, а також інших мінералів, що здатні з водою утворювати пластичну тістоподібну масу, яка при висиханні зберігає надану форму, а після випалювання набирає твердість каменю і міцність.
- Суглинки — пухкі відклади, що складаються із 30–50 % тонкодисперсних частинок розміром менших за 10 мкм (0,01 мм) та уламкового матеріалу фракцій більших за 0,01 мм.
- Супіски — пухкі відклади, що складаються на 70–90 % із алеврито-піщаного матеріалу та на 10–30 % із частинок розміром менше 0,01 мм.
- Глинисті сланці — метаморфічні щільні сланцюваті породи, що складаються з гідрослюд, хлориту, іноді каолініту, реліктів інших глинистих мінералів, кварцу, польового шпату та інших неглинистих мінералів.
- Аргіліти — каменеподібні породи, утворені внаслідок ущільнення, дегідратації та цементації глин, які розмочуються у воді лише після подрібнення.
- Алеврити (грец. αλευρον — борошно) — рихла уламкова осадова порода, за розміром окремих уламків проміжна між піщаними та глинистими породами. Переважний розмір зерен алевритів 0,1–0,01 мм. Алеврити виділено в окрему осадову породу за пропозицією рад. петрографа О. М. Заварицького.
- Алевроліти — зцементовані осадові породи, що складаються переважно з частинок алевритової фракції розміром 0,01–0,1 мм.
- Лес — пухка нешарувата осадова порода світло-жовтого кольору, яка складається переважно із зерен кварцу, польових шпатів, слюди і інших мінералів із загальною пористістю 40–55 %, вапнякувата.
Класифікація за мінеральним фракційним та хімічним складом глинистих порід
За мінеральним складом (вміст переважаючих мінералів більше 50 %) глинисту сировину належить поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- каолінітові,
- монтморилонітові,
- гідрослюдисті,
- гідрослюдисто-каолінітові,
- монтморилоніто-каолінітові,
- монтморилоніто-гідрослюдисті
- полімінеральні (містять три і більше глинистих мінералів) глини.
У залежності від вмісту тонкодисперсних фракцій (вміст часток розміром менше 10 мкм (0,01 мм) і 1 мкм (0,001 мм) глинисту сировину слід поділяти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- грубо-,
- низько-,
- середньо-
- високодисперсні.
За вмістом оксиду алюмінію у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на:
- високоглиноземисті (Al2O3 понад 45 %);
- високоосновні (Al2O3 38–45 %);
- основні (Al2O3 28–38 %);
- напівкислі (Al2O3 14–28 %);
кислі (Al2O3 менше 14 %).
За вмістом барвних оксидів (TiO2, Fe2O3) у прожареному стані глинисті породи слід розподіляти (ДСТУ Б В. 2.7-60—97) на групи:
- з дуже низьким вмістом барвних оксидів (TiO2 і Fe2O3 — в сумі до 1,0 %);
- з низьким вмістом барвних оксидів (TiO2 — менше 1,0 %, Fe2O3 — менше 1,0 %);
- із середнім вмістом барвних оксидів (TiO2 — від 1,0 до 2,0 % включно, FFe2O3 — від 1,0 до 3,0 % включно);
- з високим вмістом барвних оксидів (TiO2 — більше 2,0 %, Fe2O3 — більше 3,0 %).
Головними хімічними компонентами глинистих порід є SiO2, Al2O3, H2O3, у підпорядкованих кількостях присутні TiO2, Fe2O3, FeO, MnO, MgO, CaO, NaO, KO, SO і органічні речовини.
Найважливішими технологічними властивостями глинистих порід, що визначають їхнє використання у промисловості, є
- пластичність,
- вогнетривкість,
- спікливість,
- спучування,
- набухання,
- чутливість до сушіння,
- повітряна усадка,
- вогнева усадка,
- сорбційна властивість,
- зв'язуюча властивість,
- укривання,
- покривна властивість,
- властивість утворювати стійкі суспензії з надлишком води,
- відносна хімічна інертність.
До фізико-механічних властивостей глин відносять: густину, пластичність, пористість, розмокання, набухання, водопроникність, природну вологість, максимальну молекулярну вологоємність, структурну в'язкість, опір зсуву, липкість.
Глинисті породи застосовуються практично у всіх галузях народного господарства.
Основна маса глинистих порід використовується у виробництві виробів будівельної, грубої і тонкої кераміки, вогнетривких і тугоплавких матеріалів, цементу, а також для виробництва керамзиту, очищення нафтопродуктів і жирів, для обгрудкування залізорудних і флюоритових концентратів, у ливарному виробництві, буровій справі, хімічній промисловості.
Крім того, глинисті породи служать як будівельний матеріал під час будівництва невеликих споруд, як наповнювач у паперовій, фармацевтичній, парфумерній промисловості, у сільському господарстві, виноробній, комбікормовій, харчовій, текстильній промисловості.
Як сорбенти і відбілювачі глинисті породи (головним чином природні й активовані бентонітові глини) застосовуються для очищення та освітлення нафтопродуктів (бензину, гасу, мастильних олив, рослинних олій і тваринних жирів. Деякі види освітлюючих глин використовуються для очищення оцту, вина, фруктових соків тощо. Оцінка їхньої придатності проводиться за величиною сорбційної активності й індексу активності.
Глинисті породи, що використовуються як сорбенти і коагулянти у харчовій промисловості, оцінюються за зерновим складом, вологістю, вмістом вільної H2SO4, фільтрувальними й відбілювальними властивостями.
Деякі строкаті залізисті глини застосовуються у виробництві фарб як мінеральні пігменти. У залежності від кольору такі пігменти називаються вохра, мумія, умбра, болюс тощо. Властивість фарби робити невидимим (не просвічувати) колір поверхні, що фарбується, називається покриванням. Вона визначає витрати фарби і позначається в грамах на квадратний метр сухого пігменту або готової фарби.
Деякі різновиди глин (палигорськітові, монтморилонітові, бейделітові) мають властивість у природному стані утворювати з надлишком води стійкі суспензії, що перешкоджають осіданню великих частинок, які потрапили до них. На цьому ґрунтується застосування глинистих розчинів під час буріння свердловин, а також при виливанні керамічних виробів, створенні пастоподібних мас, у виробництві тканин тощо.
Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають 1 472 234 тис. м³, категорії С2 — 57 821 тис. м³. З них розробляються відповідно 648 923/16 456 тис. м³.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
- Суглинок // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 184. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Wohnhäuser und andere Bauwerke aus Lehm [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Lehm im Terrarium
- Grundlagenwissen Lehm und Mailingliste
- Residential houses in Austria built with loam and straw [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Pizza oven built with loam [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ГЛИНОЛІКУВАННЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія