Змії

Змії Період існування: 94–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізня крейда — наш час
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Клада:	Toxicofera
Клада:	Ophidia
Підряд:	Змії (Serpentes) Linnaeus, 1758
Інфраряди
Alethinophidia Nopcsa, 1923 Scolecophidia Cope, 1864
Розповсюдження змій Ареал морських змій позначений блакитним
Вікісховище: Serpentes

Змі́ї (Serpentes) — підряд плазунів ряду лускатих. Близько чверті видів — отруйні.

Наука, що займається вивченням змій називається герпетологія.

Класифікація

У наш час (2020-і) на Землі налічується понад 3000 видів змій, які об'єднують у 2 інфраряди, 3 надродини і 18 родин. Отруйні види становлять близько чверті відомих видів.

• Інфраряд Alethinophidia

• Надродина Henophidia, Нижчі змії

• Родина Валикові змії (Aniliidae)
• Родина Карликові циліндричні змії (Anomochilidae)
• Родина Удавові (Boidae)
• Родина Болиєріди (Bolyeriidae)
• Родина Циліндричні змії (Cylindrophiidae)
• Родина Двоколірні змії (Loxocemidae)
• Родина Пітони (Pythonidae)
• Родина Земляні удави (Tropidophiidae)
• Родина Щитохвості змії (Uropeltidae)
• Родина Променисті змії (Xenopeltidae)

• Надродина Colubroidea (Вужеподібні), Caenophidia (Вищі змії)

• Родина Бородавчасті змії (Acrochordidae)
• Родина Земляні гадюки (Atractaspididae)
• Родина Полозові (Colubridae) (включає як підродину Вужеві)
• Родина Аспідові (Elapidae)
• Родина Гадюкові (Viperidae)
• Родина Pareatidae

• Інфраряд Сліпуноподібні (Scolecophidia)

• Надродина Сліпунові (Typhlopoidea)

• Родина Американські сліпуни (Anomalepididae)
• Родина Стрункі сліпуни (Leptotyphlopidae)
• Родина Сліпуни (Typhlopidae)
• Родина Gerrhopilidae
• Родина Xenotyphlopidae

Загальна будова

Слід змії яка проповзла по піску

Викопні змії відомі з початку крейдового періоду. Походять, судячи за все, від вараноподібних плазунів. Втрата кінцівок, можливо, пов'язана з пристосуванням до життя серед густих кущів та каміння. Пересуваються за рахунок бокових вигинів та зміни нахилу дуже рухомих ребер. Давні змії були великих розмірів (довжиною до 15 м), нині найбільша змія – сітчастий пітон або анаконда, рекордні зразки яких досягають близько 12 м, одночасно багато видів мають довжину лише 8 – 10 см та декілька міліметрів товщини. Кількість хребців, як правило, більш як 200, у деяких викопних змій досягала 435. У отруйних змій у верхній щелепі розташовані отруйні зуби, які мають канал для стоку отрути, що виробляється видозміненими слинними залозами. Отрута виділяється під час укусу внаслідок скорочення скроневих м'язів, що стискають залозу. Права та ліва частина щелеп з'єднана гнучкою зв'язкою. Тулубні та хвостові відділи хребта не відрізняються, залишки тазу та задніх кінцівок залишились тільки в удавів. Внутрішні органи асиметричні, одна з легень менш розвинута або відсутня. Задній край розвиненої легені перетворився на резервуар для запасу повітря. Печінка, нирки, статеві залози дуже видовжені. Сечовий міхур відсутній.

Органи чуттів

Інфрачервона фотографія змії та її здобичі

Найрозвиненішим органом чуттів є нюх. Розпізнавання запаху у змій відрізняється від цього процесу в інших тварин. За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з повітря, та передаються до органу Якобсона. Цей орган притаманний лише зміям, він являє собою парну порожнину, вкриту чутливим до запаху епітелієм. Роздвоєний язик змії після дослідження повітря та різних предметів через два отвори у верхньому піднебінні передає пахучі молекули до чутливого епітелію органу Якобсона, де вони розпізнаються. Так тварини відшукують собі їжу, воду, статевого партнера тощо.

У деяких змій (Viperidae, Boidae, Colubridae) розвинулись специфічні органи термічного чуття – дистанційні термолокатори, які можуть сприймати інфрачервоні промені, які йдуть від теплокровних тварин. Ці структури розташовані на деяких або на всіх верхньогубних, нижньогубних та ростральних щитках у удавів (Boidae) та на боках голови між ніздрів та оком у ямкоголових (Crotalidae) та плетеподібних (Ahaetula) змій. Вони являють собою ямки або щілиноподібні заглиблення, з тонким епітелієм, що інервується відгалуженнями трійничного нерва. Деякі змії здатні сприймати зміну температури повітря на 0,7°С.

Зір у більшості змій досить слабкий. Очі змій вкриті прозорою плівкою, яка утворена верхньою і нижньою повіками і відходить зі шкірою під час линяння. У більшості представників зір кольоровий. Тільки змії, що живуть на деревах та полюють птахів та комах, хапаючи їх на льоту, мають добрий бінокулярний зір. Очі змій, які ведуть підземний спосіб життя затягнуті шкірою, вони не бачать.

Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка. Тварини можуть сприймати лише деякі низькочастотні звукові коливання повітря та вібрації ґрунту, які за допомогою щелепних кісток можуть передаватись на квадратну кістку, а з неї – на слухову кісточку середнього вуха.

Функцію органу дотику виконує язик.

Спосіб життя

Змія ковтає здобич

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того, одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, рийного способу життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же спосіб життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскувальне забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками.

При настанні несприятливих умов (наприклад, при похолоданні) змії впадають у сплячку.

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Існують види змій, які спеціалізуються на поїданні певного виду здобичі, тобто стенофаги. Наприклад, глянцевий рачий вуж (Liodytes rigida) харчується майже виключно річковими раками, а африканські яєчні змії (Dasypeltis) - тільки яйцями птахів. Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкушувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.

Розповсюдження

Відомо близько 2500 видів змій, що відносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголові (Amblycephalidae), бородавчасті (Acrochordidae), вужові (Colubridae) — чисельна родина, що налічує біля половини усіх видів ряду, морські (Hydrophidae), аспіди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гримучі (Crotalidae) та інші. Поширені скрізь, за винятком Нової Зеландії, багатьох океанічних островів та полярних областей. Найбільше число видів зустрічається в Індо-Малайській області, потім в Неотропічній та Ефіопській; менш за все в Голарктичній області.

Розмноження змій

Шлюбні ігри змій

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням.

У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, який переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця, до вомероназального органу. Після того, як партнери зустрілися, відбувається залицяння, яке може бути досить складним у деяких видів. Під час копуляції змії переплітаються, самець вводить копулятивний орган (геміпеніс) у клоаку самиці та виділяє сперму. Самиці деяких видів змій мають здатність запасати живу сперму та зберігати її протягом багатьох місяців. Таким чином після однієї копуляції самиця може кілька разів запліднювати яйцеклітини.

Багато видів змій відкладають яйця, вкриті м'якою оболонку. Змія закопує їх у листя, пухкий ґрунт або гній. У більшості видів немає турботи про потомство, але деякі види охороняють свої гнізда. Змії, які живуть в умовах, несприятливих для розвитку яєць, розмножуються яйцеживородінням. При цьому інкубаційний період нетривалий, і малеча вилуплюється у тілі матері. Такий спосіб характерний для морських змій, а також для видів, які живуть у гірській місцевості, де ґрунт не прогрівається до температури, потрібної для розвитку яєць. У деяких видів спостерігається справжнє живородіння. При цьому зародок, який знаходиться у яйці, пов'язаний з організмом матері сіткою капілярів і отримує від нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на примітивну плаценту. У такий спосіб розмножуються деякі види морських змій, справжня гадюка тощо. Кількість дитинчат, що народжуються або яєць, які відкладаються міниться від кількох штук до кількох десятків (до 100) у різних видів, середня кількість — 10 — 12.

Значення для людини

Страви зі змій у пекінському ресторані

У тропічних країнах отруйні змії спричиняють велику шкоду, від їхніх укусів гинуть люди та худоба. В Україні кількість укусів дуже мала, крім того в Україні немає змій зі смертельно-небезпечною отрутою. Деякі види приносять користь, знищуючи гризунів. В деяких країнах змій вирощують у спеціальних серпентаріях заради отрути, яку використовують у медицині як знеболювальний, кровоспинний засіб, для лікування астми, епілепсії та інше. Крім того аматори тримають змій у тераріумах як домашніх тварин, заради естетичного задоволення. Шкіра плазунів використовується для виготовлення взуття та шкіргалантереї. Вилов змій у деяких регіонах призвів до значного скорочення їх чисельності, в результаті чого довелось запроваджувати природоохоронні заходи, спрямовані на відновлення їх кількості. В деяких регіонах світу, (у Азії, Африці та Латинській Америці) змій використовують у їжу, страви з них навіть входять у меню деяких ресторанів. При цьому їх смажать, тушкують, варять супи та навіть виготовляють алкогольні напої. Зокрема у Китаї існують ресторани, в яких меню складається винятково зі страв, в яких в тому чи іншому вигляді присутні змії.

У культурі

Змія — символ лікарів

Змія — дуже давній та складний символ, який зустрічається майже у всіх культурах світу. У різних народів та у різних релігіях змія сприймається по-різному. У багатьох народів змія є символом первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також часто пов'язується з водою та плодючістю (плодючістю землі та вагітністю жінки). Змія, згорнута в кільце (або та, що пожирає власний хвіст) є символом вічності та циклічності розвитку світу. В той же час у деяких давніх народів змія втілювала зло та хаос, була антагоністом добрим богам.

У європейській традиції змія є символом гріхопадіння, диявола, уособлює зло, підступність та руйнування. Це насамперед пов'язано з християнством, змієм-спокусником з Біблії. Але в той же час змія є символом мудрості та знань. Також вона з давніх часів уособлювала зцілення, змія що обвиває чашу є емблемою лікарів і в наш час.

Суперечливість різних уособлень змії може бути пояснена прямо протилежними якостями цих тварин. Отрута змії може вбити, але з іншого боку є лікарським засобом; змія тривалий час може лежати нерухомо, а може здійснити блискавичний стрибок. Крім того форма тіла змії може бути дуже мінлива: (змія може згортатись у формі кола, спіралі, прибирати хвилеподібну форму).

В Японії змія називається хебі (яп. 蛇). В японській міфології вона постає як величезна отруйна змія, або антропоморфна істота, що має риси як змії так і людини. Хебі використовується інколи як персонаж в аніме або манзі, де зображується зазвичай або як хижак, або як істота «гостра на язик».

У популярній культурі

• У романах про Гаррі Поттера змія — символ гуртожитку Слизерин. Також змія у цій сазі

символізує мудрість і обережність, чесноти студентів гуртожитку Слизерин.

Див. також

• Отруйні змії
• Список плазунів України
• Природа
• Заповідник

Література

• Змії [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Вопросы герпетологии. — К.: Наукова думка, 1989.

Посилання

• Знайдені рештки змії з чотирма кінцівками Tetrapodophis amplectus^{[недоступне посилання з липня 2019]} - Science Ukraine від 29.07.2015 р.