Церква Миколи Йорданського (сучасна): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Fed4ev (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
→Джерела: шаблон |
||
| (Не показано 42 проміжні версії 22 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{coord|50|28|17.3|N|30|29|40.1|E|scale:5000_region:UA_type:landmark|display=title}} |
|||
{{Джерела}} |
|||
{{Otheruses|Церква Святого Миколая}} |
{{Otheruses|Церква Святого Миколая}} |
||
[[Файл:MukoJordan.JPG|міні|праворуч|300пкс]] |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
| ⚫ | Храм святого Миколи Йорданського та однойменний монастир належать до |
||
| ⚫ | |||
== Історія церкви == |
|||
| ⚫ | |||
[[Файл:MukPomoHga.JPG|міні|ліворуч|300пкс]] |
|||
| ⚫ | Храм святого Миколи Йорданського та однойменний [[Йорданський Миколаївський жіночий монастир]] належать до найдавніших київських святинь. За маловірогідною версією [[Толочко Петро Петрович|О. П. Толочка]] церква під [[Хоревиця|Хоревицею]] взагалі є першим християнським храмом Міста, побудована на згадку князя [[Аскольд]]а на місці його убивства [[князь Олег|Олегом]] (Х ст., ім'я ''Микола'' Аскольд отримав при хрещенні у 860-870-х роках). Інша міська легенда сповіщає про звільнення половецького бранця, невиконану ним клятву, хворобу та чудесне зцілення, що призвело до його навернення та пожертву на будівництво храму (XI–XIII ст.). Археологічні джерела доповнюють переказ і підтверджують існування кам'яної церкви ХІ ст. (залишки виявив у 1832 р. К. Лохвицький) Перша достовірна згадка про цей храм датована 1524 роком. Протягом польського володарювання святиня занедбана. Її відродження почалося з розбудовою жіночого монастиря у другій половині XVII ст. |
||
| ⚫ | Три століття, до 1935 року, тут постійно діє спершу дерев'яна, а з 1886 року кам'яна церква. Нині територію храму займає нотна фабрика, єдина будівля, що збереглася, належить міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансеру (Кирилівська вулиця, 51), а відроджена церква постала ближче до схилу Юрковиці за адресою Кирилівська вулиця, 47-А (в тупику [[Мильний провулок|Мильного провулка]]) |
||
| ⚫ | |||
В 2010 в церкві зберігалася [[Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері]]. |
|||
== Парафія == |
|||
При храмі зареєстрована Релігійна громада парафії на честь святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійських, чудотворця у Подільському районі міста Києва [[УПЦ МП]]. |
|||
== Посилання == |
|||
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Igdu/2007_10/5.pdf Олена Попельницька. Київський монастир Миколи Йорданського на планах ХІХ ст.] Історико-географічні дослідження в Україні. Збірник наукових праць/ # 10, 2007.— С. 102–107. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [https://web.archive.org/web/20071109084332/http://oldkyiv.org.ua/data/urk.php?lang=ua Уривки з книги Людмили Томілович, Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — К. : АртЕк, 2003 р., с. 103–113. (Сайт історії Києва)] |
|||
* [http://iordanhram.orthodoxy.ru/History-rus.htm Офіційний сайт Храму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101025034156/http://iordanhram.orthodoxy.ru/History-rus.htm |date=25 жовтня 2010 }} |
|||
{{без виносок |
|||
| ⚫ | |||
|дата=листопад 2017}} |
|||
{{Св. Миколай-Київ}} |
|||
| ⚫ | |||
[[Категорія:Церкви Подільського району Києва|Миколи Йорданського]] |
|||
[[Категорія:Церкви Святого Миколая|Київ]] |
|||
[[Категорія:Храми Української православної церкви (Московського патріархату)]] |
|||
Поточна версія на 08:17, 31 грудня 2022
50°28′17.3″ пн. ш. 30°29′40.1″ сх. д. / 50.471472° пн. ш. 30.494472° сх. д.
Церква Миколи Йорданського — один з багатьох храмів у Києві, присвячених святителеві Миколаю. Сучасна тимчасова споруда розташована на захід від місця розташування зруйнованого в 1935 році храму.
Храм святого Миколи Йорданського та однойменний Йорданський Миколаївський жіночий монастир належать до найдавніших київських святинь. За маловірогідною версією О. П. Толочка церква під Хоревицею взагалі є першим християнським храмом Міста, побудована на згадку князя Аскольда на місці його убивства Олегом (Х ст., ім'я Микола Аскольд отримав при хрещенні у 860-870-х роках). Інша міська легенда сповіщає про звільнення половецького бранця, невиконану ним клятву, хворобу та чудесне зцілення, що призвело до його навернення та пожертву на будівництво храму (XI–XIII ст.). Археологічні джерела доповнюють переказ і підтверджують існування кам'яної церкви ХІ ст. (залишки виявив у 1832 р. К. Лохвицький) Перша достовірна згадка про цей храм датована 1524 роком. Протягом польського володарювання святиня занедбана. Її відродження почалося з розбудовою жіночого монастиря у другій половині XVII ст.
Три століття, до 1935 року, тут постійно діє спершу дерев'яна, а з 1886 року кам'яна церква. Нині територію храму займає нотна фабрика, єдина будівля, що збереглася, належить міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансеру (Кирилівська вулиця, 51), а відроджена церква постала ближче до схилу Юрковиці за адресою Кирилівська вулиця, 47-А (в тупику Мильного провулка)
Поруч з тимчасовою будівлею церковна громада зводить оригінальний храм-ротонду — Храм святителя Миколая Чудотворця при міжрайонному Подольсько-Оболонському психоневрологічному диспансері.
В 2010 в церкві зберігалася Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері.
При храмі зареєстрована Релігійна громада парафії на честь святителя Миколая, Архієпископа Мир Лікійських, чудотворця у Подільському районі міста Києва УПЦ МП.
- Олена Попельницька. Київський монастир Миколи Йорданського на планах ХІХ ст. Історико-географічні дослідження в Україні. Збірник наукових праць/ # 10, 2007.— С. 102–107.
- Уривки з книги Людмили Томілович, Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — К. : АртЕк, 2003 р., с. 103–113. (Сайт історії Києва)
- Офіційний сайт Храму [Архівовано 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (листопад 2017) |