Клебан-Бицьке відслонення: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
м Mr.Rosewater перейменував сторінку з Клебан - Бикське відслонення на Клебан-Бикське відслонення |
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6 |
||
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Природоохоронна територія |
|||
[[Файл:Kleban 10.jpg|праворуч|міні|240пкс|]] |
|||
|назва = Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення» |
|||
⚫ | |||
|категорія_мсоп = III |
|||
|зображення = Клебан-Бицьке відслонення Djp911 1.JPG |
|||
|зображення_підпис = Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища |
|||
|ширина_зображення = 300 |
|||
|мапа = |
|||
|підпис = |
|||
|ширина_мапи = |
|||
|локатор_x = |
|||
|локатор_y = |
|||
|розташування = [[Костянтинівський район (Донецька область)|Костянтинівський район]], [[Донецька область]], {{UKR}} |
|||
|найближче_місто = [[Костянтинівка]] |
|||
|lat_degrees = 48 | lat_minutes = 27 | lat_seconds = 00 | lat_direction = N |
|||
|long_degrees = 37 | long_minutes = 43 | long_seconds = 26 | long_direction = E |
|||
|площа = 60 [[га]] |
|||
|водні об'єкти = |
|||
|заснований = [[14 жовтня]] [[1975]] |
|||
|число_відвідувачів = |
|||
|рік_відвідувачів = |
|||
|керуюча_організація = Іллічівська сільська рада |
|||
|Карта розташування = Україна Донецька область |
|||
|ССЮ_назва = |
|||
|ССЮ_країна = |
|||
|ССЮ_тип = |
|||
|ССЮ_критерії = |
|||
|ССЮ_ідентфікатор = |
|||
|ССЮ_регіон = |
|||
|ССЮ_рік = |
|||
|ССЮ_сессія = |
|||
|WHS_Extension = <!--тимчасово не імплементовано--> |
|||
|ССЮ_загроза = |
|||
|ССЮ_посилання = |
|||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | З 2000 року територія [[пам'ятка природи|пам'ятки природи]] «Клебан- |
||
⚫ | З 2000 року територія [[геологічна пам'ятка природи|пам'ятки природи]] «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального [[Клебан-Бик (парк)|ландшафтного парку «Клебан—Бик»]]<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=233&Itemid=88888923 Клебан — Бикське відслонення.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. |
||
== Місце знаходження == |
|||
⚫ | |||
== Розташування == |
|||
⚫ | Розташоване на північно-східному борті [[Кальміус-Торецька западина|Кальміусько—Торецької западини]] у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську [[антикліналь]]. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів [[Донбас]]у, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з [[лагуна]]ми, де накопичувалася [[сіль]]<ref>{{Cite web |url=http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys |title=РЛП Клебан-Бик. |accessdate=21 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928071045/http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys |archivedate=28 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>. |
||
== [[Геологія]] == |
== [[Геологія]] == |
||
Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]] — [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів — близько 290–295 млн років. |
|||
В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс]]у; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]] — яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик]] |
Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]] — [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів — близько 290—295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс]]у; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]] — яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик (селище)|Клебан-Бика]]. У [[вапняк]]ах і [[доломіт]]ах відслонення відзначаються вкрапленнями [[галеніт]]у ''(є головним рудним мінералом, з якого видобувається [[свинець]])''. |
||
== Флора == |
== Флора == |
||
Верхні ділянки схилів покриті різними видами [[полин]]у, а також [[чебрець|чебрецем]]. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : [[перстач гусячий]], [[герань]] лугова, [[конюшина]],[[м'ята]], [[Підбіл звичайний|підбіл звичайний (мати-й-мачуха)]]. Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною. |
Верхні ділянки схилів покриті різними видами [[полин]]у, а також [[чебрець|чебрецем]]. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : [[перстач гусячий]], [[герань]] лугова, [[конюшина]],[[м'ята]], [[Підбіл звичайний|підбіл звичайний (мати-й-мачуха)]]. Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною. |
||
Переважає рослинність многотравно-[[Ковила|ковилових]] [[степ]]ів, [[ |
Переважає рослинність многотравно-[[Ковила|ковилових]] [[степ]]ів, [[Байрачні ліси|байрачних лісів]] і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види — до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref>{{ref-ru}} [http://dyvokraina.com.ua/ru/donetskaya/kleban-byk.html Клебан-Бык.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120616132231/http://dyvokraina.com.ua/ru/donetskaya/kleban-byk.html |date=16 червня 2012 }}</ref>. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Клебан-Бик]] |
* [[Клебан-Бик (парк)|Клебан-Бик]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== Посилання == |
|||
[[Категорія:Донеччина]] |
|||
* [http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-geologichnu-pamjatku-prir-doc131391.html [[Міністерство екології та природних ресурсів України]]. Наказ від 12 грудня 2012 року N 643 «Про затвердження Положення про геологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення „Клебан-Бицьке відслонення“»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130928133325/http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-geologichnu-pamjatku-prir-doc131391.html |date=28 Вересня 2013 }} |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Геологічні пам'ятки природи України]] |
|||
== Джерела == |
|||
{{Доробити}} |
|||
* Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с. |
|||
* Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с. |
|||
* Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р. Г. Синельщиков, С. П. Попов, Д. С. Иванишин, Н. Т. Янко. — Донецк: Донбас, 1979. — 95 с. |
|||
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Донецької області}} |
|||
{{Природно-заповідний фонд Краматорського району}} |
|||
⚫ |
Поточна версія на 03:06, 30 березня 2022
48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.45° пн. ш. 37.72388889° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Костянтинівський район, Донецька область, Україна |
Найближче місто | Костянтинівка |
Площа | 60 га |
Засновано | 14 жовтня 1975 |
Оператор | Іллічівська сільська рада |
Клебан-Бицьке відслонення у Вікісховищі |
Клебан-Бицьке відслонення — місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га.
З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан—Бик»[1].
Розташоване на північно-східному борті Кальміусько—Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль[2].
Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290—295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленнями галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).
Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, підбіл звичайний (мати-й-мачуха). Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.
Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байрачних лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види — до Червоної книги України[3].
- ↑ Клебан — Бикське відслонення.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ РЛП Клебан-Бик. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2012.
- ↑ (рос.) Клебан-Бык. [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Міністерство екології та природних ресурсів України. Наказ від 12 грудня 2012 року N 643 «Про затвердження Положення про геологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення „Клебан-Бицьке відслонення“» [Архівовано 28 Вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
- Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
- Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р. Г. Синельщиков, С. П. Попов, Д. С. Иванишин, Н. Т. Янко. — Донецк: Донбас, 1979. — 95 с.