Перейти до вмісту

Клебан-Бицьке відслонення: відмінності між версіями

Координати: 48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.45° пн. ш. 37.72388889° сх. д. / 48.45; 37.72388889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показані 17 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка:Природоохоронна територія
[[Файл:Kleban 10.jpg|праворуч|міні|240пкс|]]
|назва = Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення»
'''Клебан — Бикське [[Відслонення гірських порід|відслонення]]''' — місце виходу на поверхню глибинних [[геологічні породи|геологічних порід]] [[площа|площею]] 60 га.
|категорія_мсоп = III
|зображення = Клебан-Бицьке відслонення Djp911 1.JPG
|зображення_підпис = Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
|ширина_зображення = 300
|мапа =
|підпис =
|ширина_мапи =
|локатор_x =
|локатор_y =
|розташування = [[Костянтинівський район (Донецька область)|Костянтинівський район]], [[Донецька область]], {{UKR}}
|найближче_місто = [[Костянтинівка]]
|lat_degrees = 48 | lat_minutes = 27 | lat_seconds = 00 | lat_direction = N
|long_degrees = 37 | long_minutes = 43 | long_seconds = 26 | long_direction = E
|площа = 60 [[га]]
|водні об'єкти =
|заснований = [[14 жовтня]] [[1975]]
|число_відвідувачів =
|рік_відвідувачів =
|керуюча_організація = Іллічівська сільська рада
|Карта розташування = Україна Донецька область
|ССЮ_назва =
|ССЮ_країна =
|ССЮ_тип =
|ССЮ_критерії =
|ССЮ_ідентфікатор =
|ССЮ_регіон =
|ССЮ_рік =
|ССЮ_сессія =
|WHS_Extension = <!--тимчасово не імплементовано-->
|ССЮ_загроза =
|ССЮ_посилання =
}}


'''Клебан-Бицьке [[Відслонення гірських порід|відслонення]]'''&nbsp;— місце виходу на поверхню глибинних [[геологічні породи|геологічних порід]] [[площа|площею]] 60 га.
З 2000 року територія [[пам'ятка природи|пам'ятки природи]] «Клебан-Бикське відслонення» увійшла до складу регіонального [[Клебан-Бик (парк)|ландшафтного парку «Клебан&nbsp;— Бик»]].<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=233&Itemid=88888923],{{ref-uk}}Клебан&nbsp;— Бикське відслонення.</ref>


З 2000 року територія [[геологічна пам'ятка природи|пам'ятки природи]] «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального [[Клебан-Бик (парк)|ландшафтного парку «Клебан—Бик»]]<ref>[http://childlibrary.donetsk.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=233&Itemid=88888923 Клебан&nbsp;— Бикське відслонення.]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
== Місце знаходження ==

Знаходиться на північно-східному борті [[Кальміус-Торецька западина|Кальміусько&nbsp;— Торецької западини]] у місці її переходу у Костянтинівсько&nbsp;— Дружківську [[антикліналь]]. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів [[Донбас]]у, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина&nbsp;— місце прадавнього мілководного моря з [[лагуна]]ми, де накопичувалася [[сіль]].<ref>[http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys],{{ref-uk}}РЛП Клебан-Бик.</ref>
== Розташування ==

Розташоване на північно-східному борті [[Кальміус-Торецька западина|Кальміусько—Торецької западини]] у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську [[антикліналь]]. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів [[Донбас]]у, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина&nbsp;— місце прадавнього мілководного моря з [[лагуна]]ми, де накопичувалася [[сіль]]<ref>{{Cite web |url=http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys |title=РЛП Клебан-Бик. |accessdate=21 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928071045/http://reserves.in.ua/rlp/kleban_byk/podyvytys |archivedate=28 вересня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.


== [[Геологія]] ==
== [[Геологія]] ==

Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]]&nbsp;— [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів&nbsp;— близько 290–295&nbsp;млн років.
В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс]]у; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]]&nbsp;— яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик]]а. У [[вапняк]]ах і [[доломіт]]ах відслонення відзначаються вкрапленняя [[галеніт]]у ''(є головним рудним мінералом, з якого видобувається [[свинець]])''.
Заповідне відслонення складають [[пісок|піщано]]-[[глина|глинисті]] [[гірська порода|гірські породи]]&nbsp;— [[аргіліт]]и, [[алевроліт]]и, серед яких трапляються прошарки [[пісковик]]ів. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки [[вапняк]]ів, [[доломіт]]у та [[гіпс]]у. Вік нижньопермських покладів&nbsp;— близько 290—295&nbsp;млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють [[цегла|цеглу]] та [[черепиця|черепицю]]. Заповідне відслонення як на об'єкт [[геологія|геології]] можна дивитися не тільки з точки зору [[стратиграфія|стратиграфії]], а ще і [[мінералогія|мінералогії]]: у глинистих породах містяться дрібні [[гіпс]]у; в [[пісковик]]ах та [[алевроліт]]ах зустрічаються мінерали [[мідь|міді]]&nbsp;— яскраво-зелений [[малахіт]] та синій [[азурит]] ''(останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення [[бронза|бронзи]])''. Прадавні [[виробка|виробки]], де добували мідну руду, розташовані неподалік від [[Клебан-Бик (селище)|Клебан-Бика]]. У [[вапняк]]ах і [[доломіт]]ах відслонення відзначаються вкрапленнями [[галеніт]]у ''(є головним рудним мінералом, з якого видобувається [[свинець]])''.


== Флора ==
== Флора ==
Верхні ділянки схилів покриті різними видами [[полин]]у, а також [[чебрець|чебрецем]]. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : [[перстач гусячий]], [[герань]] лугова, [[конюшина]],[[м'ята]], [[Підбіл звичайний|підбіл звичайний (мати-й-мачуха)]]. Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища&nbsp;— зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.
Верхні ділянки схилів покриті різними видами [[полин]]у, а також [[чебрець|чебрецем]]. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : [[перстач гусячий]], [[герань]] лугова, [[конюшина]],[[м'ята]], [[Підбіл звичайний|підбіл звичайний (мати-й-мачуха)]]. Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища&nbsp;— зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.

Переважає рослинність многотравно-[[Ковила|ковилових]] [[степ]]ів, [[байрак]]ових лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види&nbsp;— до [[Червона книга України|Червоної книги України]].<ref>[http://dyvokraina.com.ua/ru/donetskaya/kleban-byk.html],{{ref-ru}}Клебан-Бык.</ref>
Переважає рослинність многотравно-[[Ковила|ковилових]] [[степ]]ів, [[Байрачні ліси|байрачних лісів]] і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види&nbsp;— до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref>{{ref-ru}} [http://dyvokraina.com.ua/ru/donetskaya/kleban-byk.html Клебан-Бык.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120616132231/http://dyvokraina.com.ua/ru/donetskaya/kleban-byk.html |date=16 червня 2012 }}</ref>.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Клебан-Бик]]
* [[Клебан-Бик (парк)|Клебан-Бик]]


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Посилання ==
[[Категорія:Донеччина]]
* [http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-geologichnu-pamjatku-prir-doc131391.html [[Міністерство екології та природних ресурсів України]]. Наказ від 12 грудня 2012 року N 643 «Про затвердження Положення про геологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення „Клебан-Бицьке відслонення“»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130928133325/http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-geologichnu-pamjatku-prir-doc131391.html |date=28 Вересня 2013 }}
[[Категорія:Географія Донецької області]]

[[Категорія:Геологічні пам'ятки природи України]]
== Джерела ==
{{Доробити}}
* Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.&nbsp;С.&nbsp;Куруленка, С.&nbsp;В.&nbsp;Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене.&nbsp;— Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008.&nbsp;— 168 с.
* Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.&nbsp;З.&nbsp;Дидова.&nbsp;— 2 изд., доп.&nbsp;— Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
* Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р.&nbsp;Г.&nbsp;Синельщиков, С.&nbsp;П.&nbsp;Попов, Д.&nbsp;С.&nbsp;Иванишин, Н.&nbsp;Т.&nbsp;Янко.&nbsp;— Донецк: Донбас, 1979.&nbsp;— 95 с.

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Донецької області}}
{{Природно-заповідний фонд Краматорського району}}

[[Категорія:Геологічні пам'ятки природи Донецької області]]

Поточна версія на 03:06, 30 березня 2022

Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення»
Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.45° пн. ш. 37.72388889° сх. д. / 48.45; 37.72388889
Країна Україна
РозташуванняКостянтинівський район, Донецька область, Україна Україна
Найближче містоКостянтинівка
Площа60 га
Засновано14 жовтня 1975
ОператорІллічівська сільська рада
Клебан-Бицьке відслонення. Карта розташування: Донецька область
Клебан-Бицьке відслонення
Клебан-Бицьке відслонення (Донецька область)
Мапа

CMNS: Клебан-Бицьке відслонення у Вікісховищі

Клебан-Бицьке відслонення — місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га.

З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан—Бик»[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване на північно-східному борті Кальміусько—Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль[2].

Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290—295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленнями галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).

Флора

[ред. | ред. код]

Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, підбіл звичайний (мати-й-мачуха). Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.

Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байрачних лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види — до Червоної книги України[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Клебан — Бикське відслонення.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. РЛП Клебан-Бик. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 21 січня 2012.
  3. (рос.) Клебан-Бык. [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
  • Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р. Г. Синельщиков, С. П. Попов, Д. С. Иванишин, Н. Т. Янко. — Донецк: Донбас, 1979. — 95 с.