Перейти до вмісту

Дубняк Кость Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 7: Рядок 7:
| місце смерті = каторжні роботи
| місце смерті = каторжні роботи
| галузь = географія, краєзнавство
| галузь = географія, краєзнавство
| звання = професор
| звання = [[професор]]
| ступінь =
| ступінь =
| керівник =
| керівник =
Рядок 14: Рядок 14:
}}
}}
{{Однофамільці|Дубняк}}
{{Однофамільці|Дубняк}}
'''Ко́сть Володи́мирович Дубня́к''' (* {{ДН|27|5|1890|14}}, Миргород — † 3 серпня 1948) — український бібліограф, географ, економіст, краєзнавець.
'''Ко́сть Володи́мирович Дубня́к''' (* {{ДН|27|5|1890|14}}, [[Миргород]] — † 3 серпня 1948) — український [[бібліограф]], [[географ]], [[економіст]], [[краєзнавець]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
В Миргороді здобув середню освіту, продовжував навчання у Полтавській духовній семінарії, московському Лазаревському інституті східних мов, Московському комерційному інституті — був відрахований «за неблагонадійність». 1914 року закінчив [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]] — природничий відділ фізико-математичного факультету; працював на Полтавщині — викладав географію в Кобеляках та Миргороді.
В Миргороді здобув середню освіту, продовжував навчання у Полтавській духовній семінарії, московському Лазаревському інституті східних мов, Московському комерційному інституті — був відрахований «за неблагонадійність». 1914 року закінчив [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківський університет]] — природничий відділ фізико-математичного факультету; працював на Полтавщині — викладав географію в Кобеляках та Миргороді.


1918 року переїздить до Полтави, викладає економічну географію в кооперативному і сільськогосподарському технікумах. Протягом 1919—1924 років — професор Полтавського інституту народної освіти; одночасно завідував редакційним відділом Полтавського державного видавництва та очолював Бібліографічну комісію сільськогосподарського наукового комітету при НКЗС Раднаркому УРСР.
1918 року переїздить до Полтави, учителює, викладає економічну географію в кооперативному і сільськогосподарському технікумах. Протягом 1919—1920 років — професор Полтавського інституту народної освіти; одночасно завідував редакційним відділом Полтавського державного видавництва та очолював Бібліографічну комісію сільськогосподарського наукового комітету при НКЗС Раднаркому УРСР.


У 1924—1934 роках жив і працював у Харкові — як професор [[Харківський Інститут Народної Освіти|Харківського інституту народної освіти]]. З 1925 року — постійний чден Українського комітету краєзнавства, від 1927-го — співробітник географічної секції Інституту української наукової мови й антропогеографічного та краєзнавчого відділів Інституту географії та картографії ВУАН.
У 1924—1934 роках жив і працював у Харкові — як професор [[Харківський Інститут Народної Освіти|Харківського інституту народної освіти]]. З 1925 року — постійний член Українського комітету краєзнавства, від 1927-го — співробітник географічної секції Інституту української наукової мови й антропогеографічного та краєзнавчого відділів Інституту географії та картографії ВУАН.


В 1927—1934 — заступник директора [[Український науково-дослідний інститут географії та картографії|Українського науково-дослідного інституту географії та картографії]].
В 1927—1934 — заступник директора [[Український науково-дослідний інститут географії та картографії|Українського науково-дослідного інституту географії та картографії]].
Рядок 37: Рядок 37:


Зокрема,
Зокрема,
* «Російсько-український словник термінів народознавства та географії», 1917,
* [https://archive.org/stream/slovn31#mode/2up «Російсько-український словник термінів народознавства та географії», 1917],


надруковані його статті в журналі «Краєзнавство»:
надруковані його статті в журналі «Краєзнавство»:
Рядок 45: Рядок 45:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 146. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146
* Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 146. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190327184222/http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 |date=27 березня 2019 }}
* [http://korolenko.kharkov.com/kray/UKK/conference506.html Яскрава сторінка краєзнавчого руху]
* [http://korolenko.kharkov.com/kray/UKK/conference506.html Яскрава сторінка краєзнавчого руху] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304105009/http://korolenko.kharkov.com/kray/UKK/conference506.html |date=4 березня 2016 }}
* http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3369 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200204142459/http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/3369 |date=4 лютого 2020 }}
* [http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?day=27&month=5&year=2010 Прес-центр]
* [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ip/2012_1/Shevch.pdf З історії Полтавського педуніверситету]
* [http://www.docme.ru/doc/265550/shevchuk-s.-profesor-kost._-dubnyak Кость Дубняк]
* [http://www.docme.ru/doc/265550/shevchuk-s.-profesor-kost._-dubnyak Кость Дубняк]
[[Категорія:Українські професори]]

[[Категорія:Уродженці Миргорода]]
[[Категорія:Уродженці Миргорода]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]
[[Категорія:Випускники Харківського університету]]

Поточна версія на 15:49, 18 березня 2022

Дубняк Кость Володимирович
Народився14 (27) травня 1890(1890-05-27)
Миргород
Помер3 серпня 1948(1948-08-03) (58 років)
каторжні роботи
Діяльністьгеограф, бібліограф, економіст, краєзнавець
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузьгеографія, краєзнавство
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Вчене званняпрофесор

Ко́сть Володи́мирович Дубня́к (* 14 (27) травня 1890(18900527), Миргород — † 3 серпня 1948) — український бібліограф, географ, економіст, краєзнавець.

Життєпис

[ред. | ред. код]

В Миргороді здобув середню освіту, продовжував навчання у Полтавській духовній семінарії, московському Лазаревському інституті східних мов, Московському комерційному інституті — був відрахований «за неблагонадійність». 1914 року закінчив Харківський університет — природничий відділ фізико-математичного факультету; працював на Полтавщині — викладав географію в Кобеляках та Миргороді.

1918 року переїздить до Полтави, учителює, викладає економічну географію в кооперативному і сільськогосподарському технікумах. Протягом 1919—1920 років — професор Полтавського інституту народної освіти; одночасно завідував редакційним відділом Полтавського державного видавництва та очолював Бібліографічну комісію сільськогосподарського наукового комітету при НКЗС Раднаркому УРСР.

У 1924—1934 роках жив і працював у Харкові — як професор Харківського інституту народної освіти. З 1925 року — постійний член Українського комітету краєзнавства, від 1927-го — співробітник географічної секції Інституту української наукової мови й антропогеографічного та краєзнавчого відділів Інституту географії та картографії ВУАН.

В 1927—1934 — заступник директора Українського науково-дослідного інституту географії та картографії.

Після ліквідації Українського науково-дослідного інституту географії та картографії у 1930-х роках йому вдалося уникнути переслідувань карального апарату. 1934 року виїхав до Сталінграду — працює в педагогічному інституті професором кафедри географії — разом з київським професором Антоном Синявським, і полтавським Михайлом Самбікіним.

В часи війни повертається до Харкова, активно розвиває діяльність у «Просвіті». Був заступником директора Харківських професійних гідрометеорологічних курсів. Арештований в лютому 1945 року. В червні того ж року засуджений на двадцять років каторжних робіт. Помер 3 серпня 1948 року в місцях позбавлення волі. Нереабілітований.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Є теоретиком виробничого краєзнавства.

Брав участь у роботі Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції. Був постійним членом Українського комітету краєзнавства.

Його перу належить чимало публікацій з питань теорії та методики краєзнавчої роботи, в цілому близько 70 праць.

Зокрема,

надруковані його статті в журналі «Краєзнавство»:

  • «Вивчення продукційних сил і краєзнавство» — 1927,
  • «Районування і краєзнавство» — 1927,
  • «Підвищення врожайності і краєзнавство» — 1928.

Джерела

[ред. | ред. код]