Критерій оптимальності: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Нова сторінка: '''Критерій оптимальності''' ({{lang-ru|критерий оптимальности}}; {{lang-en|optimum criterion}}; {{lang-de| Optimalitätskriteriu...
 
мНемає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Крите́рій оптима́льності''' ({{lang-ru|критерий оптимальности}}; {{lang-en|optimum criterion}}; {{lang-de| Optimalitätskriterium n}}) — основний показник якості роботи [[система|системи]].
'''Критерій оптимальності''' ({{lang-ru|критерий оптимальности}}; {{lang-en|optimum criterion}}; {{lang-de| Optimalitätskriterium n}}) – основний показник якості роботи системи. К.о. – фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об’єктів (машин, процесів, підприємства, галузі, економіки у цілому). У економіці, напр., К.о. може бути максимум прибутку, мінімум тру-дових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо. У системах управління технологічними процесами К.о. може бути один з показників якості перехідного процесу (скажімо, його тривалість), точність у номінальному режимі, собівартість продукції тощо. Випадковий характер ряду технологічних та економічних процесів потребує імовірнісної оцінки ступеня оптимальності управління, тобто обумовлює необхідність введення т.зв. статистичних критеріїв оптимальності.


Критерій оптимальності — фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об'єктів ([[машина|машин]], [[процес]]ів, [[підприємство|підприємства]], [[галузь|галузі]], [[економіка|економіки]] загалом). В економіці, наприклад, критерієм оптимальності може бути максимум [[прибуток|прибутку]], мінімум трудових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо.
Приклади останніх: [[критерій мінімуму імовірності помилкового рішення]] ([[Критерій Котельникова]] або [[критерій ідеального спостерігача]]), [[критерій мінімуму середнього ризику]], [[мінімаксний критерій]] мінімуму максимального ризику та інш.


Розрізняють критерій оптимальності регулярний і статистичний. Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керівної системи та об'єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри — випадкові функції.
==Див. також==


'''У [[САК|системах керування технологічними процесами]]''' — числова величина або інтегральний функціонал, що за оптимального керування досягає екстремального значення. Критерієм оптимальності може бути один з показників якості [[перехідний процес|перехідного процесу]] (скажімо, його тривалість), [[точність]] у номінальному режимі, [[собівартість]] продукції тощо.
* [[критерій оптимального проектування]]


Випадковий характер ряду технологічних і економічних процесів потребує [[ймовірнісні оцінки|ймовірнісної оцінки]] ступеня оптимальності керування, тобто зумовлює необхідність введення т. зв. статистичних критеріїв оптимальності.
==Література==
*{{МГЕ}}


Синонімічний вираз — критерій оптимального управління (керування) ({{lang-ru|критерий оптимального управления}}, {{lang-en|optimal control criteria}}; {{lang-de|Kriterien der optimalen Steuerung}}).

Приклади останніх: [[критерій мінімуму ймовірності помилкового рішення]] ([[Критерій Котельникова]] або [[критерій ідеального спостерігача]]), [[критерій мінімуму середнього ризику]], [[мінімаксний критерій]] — мінімуму максимального ризику та інші.

'''У задачах математичного програмування''' та економічного оптимального планування — кількісна міра, показник, за допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним.

== Див. також ==

* [[критерій оптимального проектування]]
* [[Оптимальність]]


== Література ==


* {{МГЕ|nocat=1}}


[[Категорія:Системологія]]
КРИТЕРІЙ ОПТИМАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ, -ю, -…, ч. – економічний показник, який є оцінкою альтернатив-них варіантів проекту (плану) підприємства (наприклад, гірничого). У більшості випадків К.о.п. – це приведені ви-трати с + Еk, де с – середня собівартість продукції, Е – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, k – питомі капіталовкладення на 1 т річної потужності підприємства. Часто як критерій застосовують сумарний прибуток (за оптимізаційний період) або рентабельність. Іноді критерієм є собівартість, питомі капіталовкладен-ня, трудоємність технологічного процесу на дільниці або підприємстві.
[[Категорія:Перевірка статистичних гіпотез]]
[[Категорія:Обирання моделі]]

Поточна версія на 11:07, 25 червня 2021

Крите́рій оптима́льності (рос. критерий оптимальности; англ. optimum criterion; нім. Optimalitätskriterium n) — основний показник якості роботи системи.

Критерій оптимальності — фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об'єктів (машин, процесів, підприємства, галузі, економіки загалом). В економіці, наприклад, критерієм оптимальності може бути максимум прибутку, мінімум трудових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо.

Розрізняють критерій оптимальності регулярний і статистичний. Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керівної системи та об'єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри — випадкові функції.

У системах керування технологічними процесами — числова величина або інтегральний функціонал, що за оптимального керування досягає екстремального значення. Критерієм оптимальності може бути один з показників якості перехідного процесу (скажімо, його тривалість), точність у номінальному режимі, собівартість продукції тощо.

Випадковий характер ряду технологічних і економічних процесів потребує ймовірнісної оцінки ступеня оптимальності керування, тобто зумовлює необхідність введення т. зв. статистичних критеріїв оптимальності.

Синонімічний вираз — критерій оптимального управління (керування) (рос. критерий оптимального управления, англ. optimal control criteria; нім. Kriterien der optimalen Steuerung).

Приклади останніх: критерій мінімуму ймовірності помилкового рішення (Критерій Котельникова або критерій ідеального спостерігача), критерій мінімуму середнього ризику, мінімаксний критерій — мінімуму максимального ризику та інші.

У задачах математичного програмування та економічного оптимального планування — кількісна міра, показник, за допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]