Критерій оптимальності: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Крите́рій оптима́льності''' ({{lang-ru|критерий оптимальности}}; {{lang-en|optimum criterion}}; {{lang-de| Optimalitätskriterium n}}) — основний показник якості роботи [[система|системи]].
'''Крите́рій оптима́льності''' ({{lang-ru|критерий оптимальности}}; {{lang-en|optimum criterion}}; {{lang-de| Optimalitätskriterium n}}) — основний показник якості роботи [[система|системи]].


Критерій оптимальності — фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об'єктів ([[машина|машин]], [[процес]]ів, [[підприємство|підприємства]], [[галузь|галузі]], [[економіка|економіки]] у цілому). У економіці, наприклад, критерій оптимальності може бути максимум [[прибуток|прибутку]], мінімум трудових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо.
Критерій оптимальності — фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об'єктів ([[машина|машин]], [[процес]]ів, [[підприємство|підприємства]], [[галузь|галузі]], [[економіка|економіки]] загалом). В економіці, наприклад, критерієм оптимальності може бути максимум [[прибуток|прибутку]], мінімум трудових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо.


Розрізняють критерій оптимальності регулярний і статистичний. Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керуючої системи та об’єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри випадкові функції.
Розрізняють критерій оптимальності регулярний і статистичний. Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керівної системи та об'єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри — випадкові функції.


'''У [[САК|системах керування технологічними процесами]]''' - числова величина або інтегральний функціонал, що при оптимальному керуванні досягає екстремального значення. Критерієм оптимальності може бути один з показників якості [[перехідний процес|перехідного процесу]] (скажімо, його тривалість), [[точність]] у номінальному режимі, [[собівартість]] продукції тощо.
'''У [[САК|системах керування технологічними процесами]]''' — числова величина або інтегральний функціонал, що за оптимального керування досягає екстремального значення. Критерієм оптимальності може бути один з показників якості [[перехідний процес|перехідного процесу]] (скажімо, його тривалість), [[точність]] у номінальному режимі, [[собівартість]] продукції тощо.


Випадковий характер ряду технологічних та економічних процесів потребує [[ймовірнісні оцінки|ймовірнісної оцінки]] ступеня оптимальності керування, тобто обумовлює необхідність введення т. зв. статистичних критеріїв оптимальності.
Випадковий характер ряду технологічних і економічних процесів потребує [[ймовірнісні оцінки|ймовірнісної оцінки]] ступеня оптимальності керування, тобто зумовлює необхідність введення т. зв. статистичних критеріїв оптимальності.


Синонімічний вираз критерій оптимального управління (керування), ({{lang-ru|критерий оптимального управления}}, {{lang-en|optimal control criteria}}; {{lang-de|Kriterien der optimalen Steuerung}}).
Синонімічний вираз — критерій оптимального управління (керування) ({{lang-ru|критерий оптимального управления}}, {{lang-en|optimal control criteria}}; {{lang-de|Kriterien der optimalen Steuerung}}).


Приклади останніх: [[критерій мінімуму ймовірності помилкового рішення]] ([[Критерій Котельникова]] або [[критерій ідеального спостерігача]]), [[критерій мінімуму середнього ризику]], [[мінімаксний критерій]] — мінімуму максимального ризику та інші.
Приклади останніх: [[критерій мінімуму ймовірності помилкового рішення]] ([[Критерій Котельникова]] або [[критерій ідеального спостерігача]]), [[критерій мінімуму середнього ризику]], [[мінімаксний критерій]] — мінімуму максимального ризику та інші.


'''У задачах математичного програмування''' та економічного оптимального планування кількісна міра, показник, за допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним.
'''У задачах математичного програмування''' та економічного оптимального планування — кількісна міра, показник, за допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 25: Рядок 25:


[[Категорія:Системологія]]
[[Категорія:Системологія]]
[[Категорія:Статистичні моделі]]
[[Категорія:Перевірка статистичних гіпотез]]
[[Категорія:Обирання моделі]]

Поточна версія на 11:07, 25 червня 2021

Крите́рій оптима́льності (рос. критерий оптимальности; англ. optimum criterion; нім. Optimalitätskriterium n) — основний показник якості роботи системи.

Критерій оптимальності — фундаментальне поняття системи оптимального функціонування об'єктів (машин, процесів, підприємства, галузі, економіки загалом). В економіці, наприклад, критерієм оптимальності може бути максимум прибутку, мінімум трудових затрат, мінімальний час досягнення мети тощо.

Розрізняють критерій оптимальності регулярний і статистичний. Перший залежить від регулярних параметрів і від координат керівної системи та об'єкта керування. Другий застосовують, коли вхідні параметри — випадкові функції.

У системах керування технологічними процесами — числова величина або інтегральний функціонал, що за оптимального керування досягає екстремального значення. Критерієм оптимальності може бути один з показників якості перехідного процесу (скажімо, його тривалість), точність у номінальному режимі, собівартість продукції тощо.

Випадковий характер ряду технологічних і економічних процесів потребує ймовірнісної оцінки ступеня оптимальності керування, тобто зумовлює необхідність введення т. зв. статистичних критеріїв оптимальності.

Синонімічний вираз — критерій оптимального управління (керування) (рос. критерий оптимального управления, англ. optimal control criteria; нім. Kriterien der optimalen Steuerung).

Приклади останніх: критерій мінімуму ймовірності помилкового рішення (Критерій Котельникова або критерій ідеального спостерігача), критерій мінімуму середнього ризику, мінімаксний критерій — мінімуму максимального ризику та інші.

У задачах математичного програмування та економічного оптимального планування — кількісна міра, показник, за допомогою якого визначають ступінь близькості стану системи до оптимального стану. Критерій оптимальності має бути єдиним і вимірюваним.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]