HMS Sturgeon (73S): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 18:15, 9 січня 2021

«Старджен» (73S)
HMS Sturgeon (73S)

Британський підводний човен «Старджен». 1933
Служба
Тип/клас	Підводний човен типу «S»
Держава прапора	Велика Британія/ Нідерланди
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	третій бойовий корабель флоту на ім'я «Старджен»
Корабельня	Chatham Dockyard, Чатем
Замовлено	2 липня 1930
Закладено	3 січня 1931
Спущено на воду	8 січня 1932
Введено в експлуатацію	27 лютого 1933
На службі	1933-1943
Переданий	11 жовтня 1943 року переданий Королівському флоту Нідерландів, під ім'ям HNLMS Zeehond
Прийнятий	17 листопада 1945 року повернутий
Статус	у січні 1946 року розібраний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Середземномор'я Арктичні конвої Конвой PQ 15 Конвой PQ 17
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	640 тонн (надводна) 935 тонн (підводна)
Довжина	61,7 м
Ширина	7,3 м
Осадка	3,2 м
Технічні дані
Рухова установка	Дизель-електрична: 2 × дизельні двигуни 2 × електродвигуни
Гвинти	2
Потужність	2 × 900 к.с. (дизель) 2 × 310 к. с. (електродвигун)
Швидкість	13,75 вузлів (25,47 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна)
Дальність плавання	3500 миль (6500 км) на швидкості 8 вузлів (надводна) 26 миль (48 км) на швидкості 8 вузлів (підводна)
Екіпаж	36 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	1 × 76-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
Торпедно-мінне озброєння	6 × 533-мм носових торпедних апарати 12 торпед
Зенітне озброєння	1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон» 1 × 7,7-мм кулемет «Віккерс»

«Старджен» (73S) (англ. HMS Sturgeon (73S) — військовий корабель, підводний човен першої партії типу «S» Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.

Підводний човен «Старджен» був закладений 3 січня 1931 року на верфі компанії Chatham Dockyard у Чатемі. 8 січня 1932 року він був спущений на воду, а 27 лютого 1933 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Брав активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні; у перші роки ніс патрульну службу в Північному морі, залучався до супроводження арктичних конвоїв PQ 15 и PQ 17, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Європи, Північної Африки, в Арктиці, загалом здійснив 30 бойових походів.

У 1943 році переданий Королівському флоту Нідерландів, під ім'ям HNLMS Zeehond.

Історія служби

На початку Другої світової війни «Старджен» проводив патрулювання в Північному морі. 6 вересня його помилково бомбили британські літаки. Під час свого другого бойового походу він випустив три торпеди в невстановлений підводний човен, який насправді був його однотипним ПЧ «Сордфіш», але торпеди промазали. Під час свого третього патрулювання віна невдало атакував німецький підводний човен U-23 і дістав пошкоджень, ударившись о дно, після чого встав на ремонт.

20 листопада 1939 року «Старджен» затопив торпедами німецький озброєний траулер V-209. Затоплення було першим успішним нападом британського підводного човна у війні і стало поштовхом для морального стану британських підводників. Під час своїх наступних патрулювань у Північному морі «Старджен» затопив кілька суден, включаючи німецький військовий транспорт «Піонер» та данські торговельні судна SS Sigrun і SS Delfinus.

Докладніше: Рейд на Сен-Назер

28 березня 1942 року разом з іншими кораблями Королівського флоту Британії підтримував проведення спеціальної рейдової операції британських командос на Сен-Назер.

Докладніше: Операція «Мушкетон»

У вересні 1942 року британські командос 2-го загону провели операцію «Мушкетон» — спеціальну операцію з нападу на Гломфіордську гідроелектричну електростанцію у центральній Норвегії. Висадка десанту здійснювалася з французького підводного човна «Юнона»^{[Прим. 1]}. Раптовим та стрімким нальотом командос знищили трубопроводи, турбіни, з'єднувальні шахти та розподільчі щити інфраструктури станції, через що алюмінієвий завод, який живився від цієї станції, був зупинений й до кінця війни у стрій не увійшов.

Потім «Старджен» патрулював у Біскайській затоці, виступав у ролі маяка під час операції «Факел», а потім, після повторного помилкового пошкодження літаками союзників, входив до складу ескорту арктичних конвоїв PQ 15^{[Прим. 2]}. і PQ 17. У жовтні 1942 року «Старджен» був переведений у 8-му підводну флотилію, яка діяла на Середземному морі для підтримки висадки союзників у Північній Африці.

У травні 1943 року човен був позичений Військово-морському флоту Королівства Нідерланди як HNLMS Zeehond. «Зіхонд» був повернутий до Королівського флоту після війни і був проданий на металобрухт в 1946 році. Він був одним з чотирьох підводних човнів, що входили до першої групи човнів типу «S», і єдиним з них, що пережив війну.

Див. також

Примітки

Виноски

↑ Прикриття переходу британських командос морем забезпечували британські підводні човни: «Старджен», «Тайгріс» і «Тандерболт».
↑ Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», USS «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бедсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», підводні човни «Старджен», «Унісон», «Уредд», «Мінерва» і «Яструб», тральщики «Брамбл», «Леда», «Сігал», корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення, у тому числі нафтовий танкер «Грей Рейнджер».

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Sturgeon (73S)

HMS Sturgeon (N 73). на uboat.net. (англ.)
HMS Sturgeon (1932). на wargaming.net. (рос.)

Велика Британія Нідерланди Друга світова війна Військова техніка Війна Морська справа

[1] Прикриття переходу британських командос морем забезпечували британські підводні човни: «Старджен», «Тайгріс» і «Тандерболт».

[2] Ескорт конвою PQ 15: лінкори «Кінг Джордж V», «Герцог Йоркський», USS «Вашингтон», авіаносець «Вікторіос», важкі крейсери «Лондон», «Вічита» та «Тускалуза», легкі крейсери «Найджеріа» та «Кеніа», есмінці: «Бедсворт», «Боудісіа», «Ескапейд», «Фокнор», «Хашлі», «Інглефельд», «Ламертон», «Ледбарі», «Марна», «Мартин», «Матчлес», «Міддлтон», «Орібі», «Панджабі», «Сомалі», «Сент-Олбанс», «Медісон», «Планкетт», «Вейнрайт», «Вілсон», «Веномоус», підводні човни «Старджен», «Унісон», «Уредд», «Мінерва» і «Яструб», тральщики «Брамбл», «Леда», «Сігал», корвети та інші кораблі супроводження й забезпечення, у тому числі нафтовий танкер «Грей Рейнджер».

[Прим. 1]

[Прим. 2]

@@ Рядок 60: / Рядок 60: @@
 {{main|Рейд на Сен-Назер}}
 [[28 березня]] [[1942]] року разом з іншими кораблями Королівського флоту Британії підтримував проведення спеціальної рейдової операції [[Британські командос|британських командос]] [[Рейд на Сен-Назер|на Сен-Назер]].
+{{main|Операція «Мушкетон»}}
+У вересні 1942 року британські [[No. 2 Commando|командос 2-го загону]] провели [[операція «Мушкетон»|операцію «Мушкетон»]]&nbsp;— [[спеціальна операція|спеціальну операцію]] з нападу на Гломфіордську гідроелектричну електростанцію у центральній Норвегії. Висадка десанту здійснювалася з французького [[Підводний човен|підводного човна]] [[Junon (1935)|«Юнона»]]{{#tag:ref|Прикриття переходу [[британські командос|британських командос]] морем забезпечували британські підводні човни: «Старджен», [[HMS Tigris (N63)|«Тайгріс»]] і [[HMS Thunderbolt (N25)|«Тандерболт»]].|group=Прим.}}. Раптовим та стрімким [[Наліт (військова справа)|нальотом]] командос знищили трубопроводи, турбіни, з'єднувальні шахти та розподільчі щити інфраструктури станції, через що алюмінієвий [[завод]], який живився від цієї станції, був зупинений й до кінця війни у стрій не увійшов.
 Потім «Старджен» патрулював у Біскайській затоці, виступав у ролі маяка під час операції «Факел», а потім, після повторного помилкового пошкодження літаками союзників, входив до складу ескорту арктичних [[Конвой PQ 15|конвоїв PQ 15]]{{#tag:ref|Ескорт конвою PQ 15: лінкори [[HMS King George V (41)|«Кінг Джордж V»]], [[HMS Duke of York (17)|«Герцог Йоркський»]], [[USS Washington (BB-56)|USS «Вашингтон»]], [[авіаносець]] [[HMS Victorious (R38)|«Вікторіос»]], важкі крейсери [[HMS London (69)|«Лондон»]], [[USS Wichita (CA-45)|«Вічита»]] та [[USS Tuscaloosa (CA-37)|«Тускалуза»]], легкі крейсери [[HMS Nigeria (60)|«Найджеріа»]] та [[HMS Kenya (14)|«Кеніа»]], [[ескадрений міноносець|есмінці]]: [[HMS Badsworth (L03)|«Бедсворт»]], [[HMS Boadicea (H65)|«Боудісіа»]], [[HMS Escapade (H17)|«Ескапейд»]], [[HMS Faulknor (H62)|«Фокнор»]], [[HMS Hursley (L84)|«Хашлі»]], [[HMS Inglefield (D02)|«Інглефельд»]], [[HMS Lamerton (L88)|«Ламертон»]], [[HMS Ledbury (L90)|«Ледбарі»]], [[HMS Marne (G35)|«Марна»]], [[HMS Martin (G44)|«Мартин»]], [[HMS Matchless (G52)|«Матчлес»]], [[HMS Middleton (L74)|«Міддлтон»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Punjabi (F21)|«Панджабі»]], [[HMS Somali (F33)|«Сомалі»]], [[USS Thomas (DD-182)|«Сент-Олбанс»]], [[USS Madison (DD-425)|«Медісон»]], [[USS Plunkett (DD-431)|«Планкетт»]], [[USS Wainwright (DD-419)|«Вейнрайт»]], [[USS Wilson (DD-408)|«Вілсон»]], [[HMS Venomous (D75)|«Веномоус»]], підводні човни «Старджен», [[HMS Unison (P43)|«Унісон»]], [[HNoMS Uredd (P41)|«Уредд»]], [[Minerve (1934)|«Мінерва»]] і [[ORP Jastrząb|«Яструб»]], [[тральщик]]и [[HMS Bramble (J11)|«Брамбл»]], [[HMS Leda (J93)|«Леда»]], [[HMS Seagull (J85)|«Сігал»]], [[корвет]]и та інші кораблі супроводження й забезпечення, у тому числі [[нафтовий танкер]] [[RFA Gray Ranger|«Грей Рейнджер»]].|group=Прим.}}. і PQ 17. У жовтні 1942 року «Старджен» був переведений у 8-му підводну флотилію, яка діяла на Середземному морі для підтримки висадки союзників у Північній Африці.

HMS Sturgeon (73S): відмінності між версіями

Версія за 18:15, 9 січня 2021

Зміст

Історія служби

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

HMS Sturgeon (73S): відмінності між версіями

Версія за 18:15, 9 січня 2021

Історія служби

Див. також

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук