Збройні сили Швеції: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 155: Рядок 155:
{{mil-stub}}
{{mil-stub}}
{{Збройні сили Швеції}}
{{Збройні сили Швеції}}
{{Швеція в темах}}


{{DEFAULTSORT:Збройні сили Швеції}}
[[Категорія:Збройні сили Швеції|*]]
[[Категорія:Збройні сили Швеції|*]]
[[Категорія:Вибрані статті проекту Швеція]]
[[Категорія:Вибрані статті проекту Швеція]]

Версія за 13:58, 24 лютого 2013

Шаблон:Infobox national military

Збройні сили Швеції (швед. Försvarsmakten) - сукупність військ Королівства Швеція, призначених для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності держави. Що складаються від 1994 року у спільну структуру службових галузей: Сухопутні війська (швед. Armén), Військово-морські сили (ВМС - швед. Marinen) і військово-повітряні сили (ВПС - швед. Flygvapnet). Загальна кількість - 25 000 осіб.

Ці Збройні сили (ЗС) є агентством Уряду Швеції (швед. Myndighet), що відповідальне за операції збройних сил Швеції. Основним завданням збройних сил Швеції полягає в підготовці, організації та розгортання збройних сил як усередині країни, так і за кордоном, зберігаючи при цьому довгострокову здатність захистити Швецію в разі інтервенції. Верховний головнокомандувач (швед. Överbefälhavaren), генерал-полковник або прапор-офіцер командир шведських збройних сил, і є найбільш високопоставленим офіцером професійних на дійсній службі. Верховний Головнокомандувач у свою чергу підзвітний через міністра оборони урядові Швеції (швед. Regeringen).

Збройні сили більше як століття побудовані на поняттях військового обов'язку і територіальної оборони, підтримки давньої національної політики неприєднання, нейтралітету. До кінця Холодної війни майже всі чоловіки, які досягли віку придатності до військової служби були призвані до лав армії. Влітку 2010 р. у мирний час призов припинили, і реформували на систему Добровольчої армії. Перехід на нову систему буде повністю завершений в 2018 р.. Деякі підрозділи шведських збройних сил у даний час є на розгортанні в Афганістані відповідно дій Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF - англ. International Security Assistance Force) і в Косово. До того ж Швеція сприяє разом з військовими спостерігачами різних країн служити у контингенті ЄС один раз на три роки.

Історія

Політика суворого шведського нейтралітету зумовила високий рівень готовності Швеції до бойових дій, але в зв'язку з припиненням холодної війни в 1990-х роках збройні сили даної країни були скорочені.

Доктрина

Докладніше: Міжнародні відносини Швеції

Шведські збройні сили мають чотири основні завдання[2]:

  • Захист територіальної цілісності Швеції;
  • Захист країни у разі нападу іноземної держави.
  • Підтримка громадянського суспільства у разі стихійних лих (повінь тощо).
  • Для розгортання сил у міжнародних операціях на підтримання миру.

Швеція прагне мати можливість залишатися нейтральною в разі війни[3]. Проте, Швеція співпрацює з іншими зарубіжними країнами. Як член Європейського Союзу, Швеція виступає в якості провідної країни для бойових груп ЄС[4], а також має співробітництво та спільні навчання з НАТО в рамках членства у Партнерстві заради миру і в Раді Євро-Атлантичного Партнерства[5]. У 2008 р. розпочата співпраця між Північними країнами на розширення можливості спільних дій, і це призвело до створення Північного оборонного співробітництва (NORDEFCO - англ. Nordic Defence Cooperation)[6][7]. При розширенні військового співробітництва заради оборонних позицій у 2009 р. Швеція заявила, що не залишиться пасивною у разі, якщо Північні країни або члени Європейського Союзу піддаватимуться нападу[8]. Нещодавні політичні шведські рішення підкреслили волю до участі в міжнародних операціях, що стали короткостроковими навчаннями та придбанням досвіду[9][10][11]. Однак, після 2008 р. збройного конфлікту у Південній Осетії черговий раз переконали в цьому. До цих пір більшість підрозділів не може бути мобілізована протягом одного року, якщо виникне така необхідність. У 2009 році міністр оборони Швеції заявив, що в майбутньому всі збройні сили повинні бути повністю мобілізовані протягом одного тижня[12].

Головнокомандувачі збройними силами Швеції

Головнокомандувачі Шведськими збройними силами Дата призначення
Улоф Тьорнелль (швед. Olof Thörnell) 8 грудня 1939 р.
Хельг Юнг (швед. Helge Jung) 1 квітня 1944 р.
Нільс Сведлунд (швед. Nils Swedlund) 1 квітня 1951 р.
Торстен Рапп (швед. Torsten Rapp) 1 жовтня 1961 р.
Стіг Сюнергрен (швед. Stig Synnergren) 1 жовтня 1970 р.
Леннарт Юнг (швед. Lennart Ljung) 1 жовтня 1978 р.
Бенгт Густафсон (швед. Bengt Gustafsson) 1 жовтня 1986 р.
Уве Вікторін (швед. Owe Wiktorin) 1 липня 1994 р.
Юхан Хедерстедт (швед. Johan Hederstedt) 1 липня 2000 р.
Хокан Сюрен (швед. Håkan Syrén) 1 січня 2004 р.
Сверкер Йорансон (швед. Sverker Göranson) 1 січня 2009 р.

Склад збройних сил Швеції

Сухопутні війська

Докладніше: Сухопутні війська Швеції

Військово-морські сили

Докладніше: Військово-морські сили Швеції

Військово-повітряні сили

Докладніше: Військово-повітряні сили Швеції

Миротворча діяльність Збройних сил Швеції

Миротворча діяльність здійснюється шведськими військами в «блакитних шоломах» в рамках Організації Об'єднаних Націй (ООН). З кінця 2001 р. Швеція є членом Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF), що функціонують під егідою ООН в Афганістані, бере участь у миротворчій місії ООН і ОБСЄ в Грузії, місії ООН в Індії та Пакистані, а також миротворчих операціях у Косово, на Близькому Сході, Непалі, Сомалі, Судані. У 1994 р. Швеція приєдналася до програми «Партнерство заради миру», створеної за ініціативи НАТО, в рамках якої є асоціативним членом Ради Євроатлантичного Співробітництва (РЄАС). У форматі даної організації здійснюється спільна миротворча діяльність на Балканах, в Афганістані, а також боротьба з міжнародним тероризмом. На території Швеції знаходяться навчальні центри програми Партнерство заради миру (швед. Kungsäng, на північ від Стокгольма), де відбувається підготовка миротворчих сил, фахівців з рятувальних та гуманітарних операцій.


Участь Збройних Сил Швеції у операціях в світі (квітень 2008 р.)[13]
Діаграма, що показує розмір збройних сил Швеції у 1965-2010 рр.: Жовтий = число повітряних сил, синій = кількість піхотних полків; червоний = кількість артилерійських полків, зелений = число берегової артилерії та десантних полків.

Галерея

  • Офіцер ЗС Швеції
    Офіцер ЗС Швеції
  • Солдати ЗС Швеції
    Солдати ЗС Швеції

Критика

У 2008 р. у статті на основі докторської дисертації, вчений Карл Іден (швед. Karl Ydén) з університету Гетеборгу дав аналіз в описі шведських збройних сил, щодо кар'єри для реєстрових офіцерів у першу чергу у мирний час, бюджетні витрати (кошти платників податків), дослідження фактичних військових дій, характер управління військами командуванням, організація розвитку армії і флоту, ступінь ефективності використання ресурсів у війську тощо. Що мало неабияке значення для прийняття рішень Уряду Швеції та законодавчої ініціативи Риксдагу[14][15].

Див. також

Примітки

  1. ↑ 10 стран, отказавшихся от воинского призыва за последние 5 лет. Военное образование. 07.03.2012. (рос.)
  2. ↑ Försvarets fyra huvuduppgifter (швед.)
  3. ↑ "Sverige är militärt alliansfritt. Denna säkerhetspolitiska linje, med möjlighet till neutralitet vid konflikter i vårt närområde, har tjänat oss väl." Sveriges säkerhetspolitik (швед.)
  4. ↑ Nordic Battlegroup - Försvarsmakten. Mil.se. 19 січня 2009. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  5. ↑ Sverige och NATO (швед.)
  6. ↑ Nordic defence cooperation - Försvarsmakten. Mil.se. 6 березня 2009. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  7. ↑ Background to cooperation - Försvarsmakten. Mil.se. 6 березня 2009. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  8. ↑ Ett användbart försvar, last paragraph (швед.)
  9. ↑ Försvarsreformen (швед.)
  10. ↑ Our task - Försvarsmakten. Mil.se. 25 вересня 2007. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  11. ↑ The Swedish military service system - Försvarsmakten. Mil.se. 28 вересня 2007. Процитовано 5 серпня 2009. (англ.)
  12. ↑ Ett användbart försvar (швед.)
  13. ↑ Insatser i välden - Försvarsmakten”. Försvarsmakten. 2008. Läst 2008-04-23. (швед.)
  14. ↑ Ph.D. thesis in "War and the career system" (Війна і системи просування на службі), Dagens Nyheter by professor Mats Alvesson, researcher of military organization at Lunds University, and Karl Ydén at the University of Göteborg. (англ.)
  15. ↑ Karriärstyrda officerare skapar inkompetent försvar ((швед.)) . DN.se. 6 листопада 2008. Процитовано 5 серпня 2009. (швед.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Military of Sweden

Джерела

  • Мельник Олексій, Чернова Алла, «Нові виклики та загрози вимагають нових підходів до оборони: досвід Швеції», журнал "Національна безпека і оборона", № 1, 2009 р., вид. ЦЕНТР РАЗУМКОВА - С. 36-39;
  • Пашков Михайло, «Шведська модель безпеки, миролюбний, добре озброєний нейтралітет», журнал "Національна безпека і оборона", № 1, 2009 р., вид. ЦЕНТР РАЗУМКОВА - С. 40-43;
  • Мартов И. Вооруженные Силы Швеции (рус.) // Зарубежное военное обозрение. — М.: «Красная Звезда», 1999. — В. 631. — № 10. — С. 6-11. — ISSN 0134-921X (рос.)


Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збройні_сили_Швеції&oldid=11771574