Гогенцоллерни
Го́генцо́ллерни (нім. Hohenzollern) — німецький шляхетний рід швабського походження. Відомий завдяки молодшій гілці, на базі якої виникла династія німецьких монархів: бранденбурзьких курфюрстів (1415—1701), прусських королів (1701—1918) і німецьких імператорів (1871—1918). Династія виводиться від франконської гілки швабського графського роду Цоллернів. 1415 року нюрнберзький бургграф Фрідріх VI Гогенцоллерн отримав в лен Бранденбург і під ім'ям Фрідріха I став родоначальником династії Гогенцоллернів у Бранденбурзько-Прусській державі. Представники швабської лінії роду — Гогенцоллерни-Зігмарінгени в 1866—1947 роках мали румунський престол. Сім'я походила з району, що знаходився навколо міста Гехінген у Швабії наприкінці XI століття, та отримала своє ім'я від замку Гогенцоллерн.[1]
Гогенцоллерни | |||
---|---|---|---|
Титули: |
| ||
Засновник: | Фрідріх I | ||
Останній правитель: | Вільгельм II (німецький імператор) | ||
Нинішній глава: | Георг Фрідріх (принц Пруссії) | ||
Рік заснування: | XII століття | ||
Зміщення: | 1918 рік | ||
Молодші лінії: |
| ||
До однієї з гілок Гогенцоллернів за чоловічою лінією належить один із претендентів на російський престол, Георгій Михайлович Романов: його батьком був Франц Вільгельм, принц Прусський (у православ'ї Михайло Павлович), онук Йоахіма, принца Прусського — молодшого, шостого сина німецького імператора Вільгельма ІІ.
Історія
Походження
Рід прусських королів веде свій початок із південнонімецької землі Швабії, де в середині XI ст. став відомий їхній прямий предок Буркхард фон Цолорін (Цоллерн). Граф володів замком Цоллерн (нім. Zollern) у південно-західній Швабії, на південь від Тюбінгена. Від назви скелі висотою 855 метрів[2] , на якій стояв замок, і походить ім'я династії (від південнонімецького «хоенцоллер» — висока скеля).
Його правнук — Фрідріх I фон Нюрнберг-Цоллерн в 1192 році став бургграфом багатого міста Нюрнберга. Вже в наступному поколінні, в XIII ст., династія розділилася на дві гілки: одна залишила за собою родові землі у Швабії, інша (Франконська) закріпилася в Нюрнберзі. Саме цій останній належало велике майбутнє. Гогенцоллерни були порівняно малопомітні до початку XV ст., Коли бургграф Нюрнберга Фрідріх VI викупив у імператора Сигізмунда курфюрство Бранденбург і став курфюрстом Фрідріхом I (1415—1440). У Франконії, навколо Нюрнберга, залишилися землі Гогенцоллернів — маркграфства Ансбах і Байрейт, які передавалися в володіння молодшим гілкам роду. У грудні 1510 року молодий Альбрехт Гогенцоллерн, двоюрідний брат курфюрста, був обраний великим магістром Тевтонського ордена.
Прусська династія
Через 15 років в землях ордена перемогла Реформація. Прийнявши лютеранство, Альбрехт оголосив про секуляризації орденських володінь і перетворенні їх на світську державу. Так в 1525 році виникло з центром у Кенігсберзі герцогство Пруссія під спадковою владою Гогенцоллернів. В 1618 році Пруссія була успадкована бранденбурзьким курфюрстом Іоганном Сигізмундом (1608—1619), який перевів всю свою сім'ю на кальвінізм. У 1614 році до володінь Гогенцоллернів були приєднані Клеве і Рейнська область. Важливі територіальні придбання здобула династія за умовами Вестфальського миру (1648).
Королями бранденбурзькі курфюрсти стали в 1701 році, коли курфюрст Фрідріх III отримав від імператора Леопольда I корону Пруссії; колишнє герцогство було тим самим зведено в ранг королівства. Політичний центр держави залишився в Бранденбурзі, але показово, що королівську гідність Фрідріх (відтепер він став іменуватися королем Фрідріхом I) прийняв за своїми прусськими володіннями, які не входили до складу Священної Римської імперії — це підкреслювало його незалежність. Назва Пруссія стало загальним ім'ям країни, власне прусські землі відтепер все частіше іменуються Східною Прусією.
Всього за три роки до Великої французької революції помер король Фрідріх II Великий і його змінив на троні племінник, Фрідріх-Вільгельм II (1786—1797) (Фрідріх-Вільгельм II був сином принца Августа Вільгельма Прусського, брата Фрідріха II, і Луїзи Амалії, уродженої принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельскої). Фрідріх-Вільгельм II не витримував ніякого порівняння зі своїм високообдарованим дядьком. По фізичному і психічному складу цей недалекий огрядний велетень нагадує сучасних йому бурбонський монархів — з тією різницею, що побожність і сентиментальність не заважають йому бути двоєженцем, хоча в морганатичний шлюб з фрейлінами він вступає за згодою королеви і при неодмінному схваленні лютеранської консисторії. У порядку реакції на стиль поведінки Фрідріха II новий король терпіти не міг французької культури і просвітницького скепсису.
Королівство Пруссія розширювалося завдяки військовим і дипломатичним успіхам Фрідріха Великого (1712—1786), а також в результаті угод, досягнутих на Віденському конгресі (1814—1815), поки династія Гогенцоллернів не перетворилася на наймогутнішого супротивника Габсбургів в боротьбі за лідерство в Німеччині. Після перемог, які Пруссія здобула над Австрією (1866) і Францією (1870—1871), король Пруссії Вільгельм I став імператором Німеччини. Його онук Вільгельм II (правив у 1889—1918) — останній представник династії Гогенцоллернів, що правили в Німеччині.
Представники
Прусські герцоги
- Альбрехт Гогенцоллерн
- Альберт-Фрідріх Прусський
- Йоганн-Сигізмунд
- Георг-Вільгельм
- Фрідріх-Вільгельм (маркграф Бранденбургу)
Прусські королі
-
Фрідріх I
(1657—1713) -
Фрідріх-Вільгельм I
(1688—1740) -
Фрідріх II Великий
(1712—1786) -
Фрідріх-Вільгельм II
(1744—1797) -
Фрідріх-Вільгельм III
(1770—1840) -
Фрідріх-Вільгельм IV
(1795—1861) -
Вільгельм I
(1797—1888) -
Фрідріх III
(1831—1888) -
Вільгельм II
(1859—1941) -
Вільгельм (кронпринц)
(1882—1952)
Герб
Щит розбитий на чотири частини, 1-ша і 4-та якого срібні, а 2-га і 3-тя — чорні.
-
Простий герб
-
Графи (Цюрихський гербовник, бл. 1340)
-
Бургграфи (Цюрихський гербовник, бл. 1340)
-
Бургграфи Нюрнберга
-
Графи (1605)
-
Прусські королі (1701–1918)
-
Німецькі імператори (1871–1918)
Родове дерево
Примітки
- ↑ Hohenzollern dynasty | History, Religion, Countries, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Hohenzollern Castle, Germany. YourAmazingPlaces.com (амер.). 12 березня 2013. Процитовано 11 квітня 2022.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гогенцоллерни
- Гогенцоллерни // Genealogy.eu. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
- Гогенцоллерни (нім.)
- Монархи Європи. Долі династій. Гогенцоллерни (рос.)
- Гогенцоллерни (рос.)
- Монархи Европы. Судьбы династий (рос.)
- Hohenzollern dynasty
Посилання
- Гогенцоллерни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.