П'ять років потому: ризики для легітимності Зеленського чи дезінформаційна кампанія РФ?
У другу річницю повномасштабного вторгнення голова української розвідки Кирило Буданов попередив: варто готуватися до дуже складних часів. Тоді він сказав, що непросто буде на всіх напрямках — і на бойовому, і на інформаційному. Готував він українців і до того, що Росія відверто маніпулюватиме легітимністю президента України Володимира Зеленського, особливо після 20 травня 2024-го.
Опубліковано:
За мирних часів у цю дату на свою посаду мав би заступити новообраний президент. Але під час повномасштабного вторгнення Україна не обирала ні депутатів восени 2023 року, ні президента — у березні 2024-го. Відсутність електоральних процесів у Києві пояснюють передусім питаннями безпеки, яку влада не зможе гарантувати виборцям у будь-якому куточку України. Адже Росія щодня атакує керованими авіабомбами, балістичними ракетами та ударними БпЛА.
Ще одна причина, за якої неможливо провести вибори, — люди на окупованих територіях не зможуть проголосувати. Також у владі сумніваються, чи зможуть реалізувати своє право мільйони українців, які вимушено виїхали з України. Та й на проведення виборів потрібно понад 5 млрд грн, а зайвих грошей у держави немає.
На початку травня міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв'ю BBC запевнив, що президент України Володимир Зеленський 21 травня не втратить своєї легітимності. Адже повноваження президента «тривають до обрання наступного».
«Але чимало норм Конституції сформульовано таким чином, що той, хто хоче знайти, до чого придратися чи на чомусь побудувати якусь теорію змови, — то він це знайде. Тому варто очікувати багато шуму і крику, особливо базуючись на тому, що автори-розробники Конституції мало вірили в реалістичність повномасштабної війни за участю України і тому досить незграбно повелись стосовно відповідних норм, які прописані в Конституції. Не лише по термінах повноважень, є і багато іншого, що в Конституції стосується воєнного часу — воно сформульоване не ідеально, м'яко кажучи», — пояснює Малюська.
Він наполягає, що зараз офіційно і публічно, наприклад, через звернення до Конституційного суду, ставити під сумнів легітимність президента буде «великою помилкою». І 21 травня не варто розглядати як дату «х», після якої карета перетвориться на гарбуз. В українському законодавстві норма про строк повноважень — це просто орієнтир, який варто прив'язувати до дати виборів.
Читайте такожCигнал для Кремля та можливість перехопити ініціативу: Зеленський про допомогу США
Українці приймають ситуацію
Українське суспільство не вимагає проведення виборів під час війни. За даними Київського міжнародного інституту соціології, у грудні 2023-го 84% українців вважали, що вибори не на часі.
Але вже під час лютневого опитування науковцям довелося корегувати питання. Бо тоді вже активно почали поширюватися наративи про те, що Зеленський «може втратити свою легітимність» 21 травня 2024 року. Тому питали в респондентів про найбільш прийнятний для України виборчий сценарій у 2024-му.
«Переважна більшість українців — 69% — вважають, що В. Зеленський має працювати на посаді Президента до кінця воєнного стану. Вважають, що варто провести вибори — 15% (4% говорять про призупинення воєнного стану і 11% — за внесення змін до відповідних законів і проведення виборів під час воєнного стану). Також є 10%, які підтримують варіант, згідно з яким у травні 2024 року В. Зеленський складає свої повноваження і до обрання нового Президента його повноваження буде виконувати Голова Верховної Ради», — йдеться в опитуванні КМІС.
Як вважають за кордоном
Західні партнери України воліють не чіпати теми «нелегітимності» Зеленського.
Адже чіткої юридично вивіреної відповіді на запитання про легітимність чи нелегітимність немає. Конституція України прямо не забороняє проводити вибори під час воєнного стану. Також її стаття 108 говорить, що президент має виконувати свої обов'язки до обрання наступника. А от стаття 103 декларує термін повноважень президента — п'ять років. Є серед прихильників «нелегітимності» і ті, хто наполягає, щоб обов'язки президента виконував голова Верховної Ради.
«Українські юристи зазначають, що відсутність механізму продовження повноважень президента є навмисним упущенням, щоб зменшити ризики зловживання владою. Водночас українське виборче законодавство забороняє проводити вибори під час воєнного стану», — пояснює експерт Російсько-євразійського центру Карнегі в Берліні Костянтин Скоркін.
Під час травневого візиту у Київ очільник Держдепу США Ентоні Блінкен заявив, що «як тільки українці погодяться, що дозволять умови, усі українці — усі українці, включно з переміщеними внаслідок російської агресії — зможуть реалізувати своє право голосу».
CNN наративи про «нелегітимність Володимира Зеленського» називає «зусиллями з дезінформації». І покликається в цьому твердженні на оцінку розвідки та чиновника із Білого дому. Мовляв, РФ хоче «роздмухати критику щодо здібностей Зеленського та його місця як лідера України». І ця тенденція з'явилася ще до травневого наступу росіян на Харківщині.
«Насправді я б пов’язав ці зусилля з дезінформації з ефективністю президента Зеленського в цьому конфлікті, який залишається стабільним, відданим і критично важливим лідером своєї країни», — сказав чиновник CNN на умовах анонімності.
Як пише Костянтин Скоркін, кремлівські пропагандисти робитимуть усе можливе, щоб посилити обговорення питання про легітимність Володимира Зеленського. Вони використовуватимуть один із улюблених наративів Путіна, що в Україні нелегітимна влада після 2014 року.
«Головна проблема полягає в тому, що Зеленський починає нервувати і починає надмірно реагувати на звинувачення в нелегітимності. Після звільнення генерала Валерія Залужного, головного військового командувача України, яке похитнуло громадську довіру до Зеленського, президент почав використовувати штамповану та непереконливу риторику щодо невизначених спроб “розгойдати човен”. Він попередив про ризики якогось повстання та натякнув, що будь-які спроби поставити під сумнів його легітимність розглядатимуться як частина ворожої змови з метою дестабілізувати країну. Офіційні особи навіть обговорюють відповідь, яка може передбачати закриття популярного застосунку для обміну повідомленнями Telegram», — пише Скоркін.
Читайте такожВолодимир Зеленський при владі: як війна змінила президента?
Він вважає, що сьогоднішні політичні події дуже болючі і для українського суспільства, і для політичних еліт, які вже звикли до регулярної зміни влади, демократичних електоральних процесів. І саме це завжди вирізняло Україну з-поміж інших, зокрема сусідніх Росії та Білорусі.
І в РФ уже активно почали користуватися наративом про нелегітимність Зеленського. Минулого тижня в Китаї Володимир Путін говорив про український Конституційний суд зокрема та політико-правову систему України загалом. Мовляв, вони мають дати відповідь про легітимність Володимира Зеленського.
«Для Росії питання легітимності Зеленського має значення, доленосні документи повинні бути підписані з легітимною владою», — заявив у Пекіні очільник Кремля.