аб'юдикація
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аб'юдика́ція | — |
| Р. | аб'юдика́ції | — |
| Д. | аб'юдика́ції | — |
| З. | аб'юдика́цію | — |
| Ор. | аб'юдика́цією | — |
| М. | аб'юдика́ції | — |
| Кл. | аб'юдика́ціє* | — |
аб'-ю-ди-ка́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аб'юдикац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- відсудження якоїсь речі. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |