Перейти до вмісту

Культура Росії

Матеріал з Вікіцитат
Розібрана матрьошка
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Культура Росії — культура російського народу, інших народів і народностей Росії та держав, що передували сучасній Росії.

Цитати

[ред.]
  •  

Дві, можливо, головні метафори російської культури — це сльозинка в очах дитини і здиблений кінь «Мідного вершника». Їх непросто поєднати разом, але в рамках нашої Конституції, по-моєму, в принципі, можливо.

 

Две, может быть главные метафоры русской культуры — это слезинка в глазах ребенка и вздыбленный конь «Медного всадника». Их непросто совместить вместе, но в рамках нашей Конституции, по-моему, в принципе, возможно[1].

  Володимир Лукін
  •  

Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів[2].

  — Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту
  •  

Ми не маємо потреби знищувати російську культуру в Україні. Ми просто хочемо, щоб в Україні вона функціонувала так само як англійська, німецька, французька та інші нормальні культури. І щоб вартість митців визначалася не їхнім походженням, а тим, наскільки їхні твори допомагають нам залишатися людьми.[3]«Про російську культуру в Україні».

  Ярослав Грицак
  •  

У молодості мене дивувало питання: чому тільки росіяни називають свою культуру «великою»? Чому ми не чуємо цього слова з уст британців чи іспанців, коли вони говорять про свою культуру? Відповідь, на мою думку, лежить у площині психології чи радше психіатрії. Називаючи свою культуру великою, росіяни (звичайно, не всі) хочуть компенсувати свій власний комплекс неповноцінності.[3]«Про російську культуру в Україні».

  — Ярослав Грицак
  •  

Росія свідомо вчиняє ці воєнні злочини. Росія хоче зламати спротив та окупувати країну через завдання невимовного болю цивільному населенню. Росія використовує біль як інструмент. Тож ми працюємо із наслідками російської культури.[4]
 — з промови на Конгресі Культури 7 вересня 2023

  Олександра Матвійчук
  •  

Для мене російська культура – це не тонка позлітка у вигляді «російського балету» чи творів видатних російських письменників. Для мене російська культура – це тіла людей із зв’язаними за спиною руками, які ми знаходили на вулицях, у подвір’ях їхніх власних будинків, у масових захороненнях. І ті з нас, хто там був, більше ніколи не забудуть ні цієї весни, ні цього запаху.[4]
 

  Олександра Матвійчук

Примітки

[ред.]