Бігунець єгипетський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Pluvianidae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бігунець єгипетський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Підряд: Charadrii
Родина: Pluvianidae
MacGillivray, 1852
Рід: Єгипетський бігунець (Pluvianus)
Vieillot, 1816
Вид: Бігунець єгипетський
Pluvianus aegyptius
(Linnaeus, 1758)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Charadrius aegyptius Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Pluvianus aegyptius
Віківиди: Pluvianus aegyptius
ITIS: 176758
МСОП: 22694086
NCBI: 302531

Бігунець єгипетський[2] (Pluvianus aegyptius) — вид сивкоподібних птахів монотипової родини Pluvianidae. Раніше вид відносили до підродини бігунечних (Cursoniinae) родини дерихвостових (Glareolidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Африці на південь від Сахари, в основному в Західній Африці. Інколи як залітний птах трапляється у Північній Африці.

Птах завдовжки 19-21 см, довжина крила 12-14 см. Верхня сторона тіла сіру з чорним тім'ям, яке облямівкою проходить над оком широкою білою смугою. Нижче цієї смуги через око йде блискуча чорна смуга. Нижня сторона тіла птаха білувата, горло і зоб оперезані чорною смугою.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Гнізда бігунці не роблять. Вони відкладають яйця на голий ґрунт і потім закопують їх у пісок на глибину 5-7 см. У кладці бігунця 2-4 яйця. Днем яйця зігріваються сонцем, і, якщо занадто спекотно, птах захищає їх власною тінню від перегріву. Іноді бігунець приносить в стравоході воду, змочує нею кладку і потім сідає на мокрий пісок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Pluvianus aegyptius: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Hayman, Marchant and Prater, Shorebirds ISBN 0-7099-2034-2
  • Richford, Andrew S.; Christopher J. Mead (2003). Pratincoles and Coursers. У Christopher Perrins (ред.). Firefly Encyclopedia of Birds. Firefly Books. с. 252–253. ISBN 1-55297-777-3.