Медолюб строкатий
| Медолюб строкатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Certhionyx variegatus Lesson, 1830 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Медолюб строкатий[2] (Certhionyx variegatus) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae).
Ендемік Австралії. Поширений спорадично у пустелях та напівпустелях, переважно у центральних та південних регіонах.
Дрібний птах, завдовжки 15-20 см, з розмахом крил — 25-29 см, вагою 27 г. Він має довгий вигнутий дзьоб і невелику блідо-блакитну ділянку оголеної шкіри під оком, напівкруглої форми у самців і дугоподібниої у самиць і неповнолітніх. Самці чорно-білі — мають чорну голову, шию і верхні частини, білі надхвістя і хвіст з чорними кінчиками, чорні крила з білою смужкою та білу нижню частину. Самки коричневі у верхній частині, з сіро-білим підборіддям, білуватими прожилками і темно-коричневими плямами на грудях, білою нижньою частиною та білою смугою по краях вторинних криючих крил.
Мешкає в посушливих і напівпосушливих районах, на піщаних пагорбах внутрішніх рівнин, гранітних формаціях, а також піщаних прибережних пагорбах Західної Австралії. Він відвідує ділянки чагарників і гаїв. Раціон складається, в основному, з нектару, але птах також їсть комах, іноді фрукти та насіння. Сезон розмноження триває з червня по листопад. Кладка складається з 1-3, які висиджуються впродовж 14 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Certhionyx variegatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 14 липня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Environment & Heritage NSW nd. Pied honeyeater (Certhionyx variegatus), Department of Environment & Heritage NSW. Available from: <http://www.environment.nsw.gov.au/savingourspeciesapp/project.aspx?ProfileID=10156 [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]> [11 October 2014]
- Ford, H 2013, Are we underestimating the threat to Australia's migratory land birds? Pacific Conservation Biology, vol. 19, pp. 303–311.
- Howe, F & Ross, J 1933, On the occurrence of Psophodes nigrogularis in Victoria, Emu, vol. 32 no.3, pp. 133–148.
- Schodde, R & Mason, I 1999, The directory of Australian birds: Passerines, CSIRO Publishing, Collingwood, Vic.
- Smith P, Pressey, R & Smith, J 1994, Birds of particular conservation concern in the Western Division of New South Wales, Biological Conservation, vol.69 no. 3, pp. 315–338.