Німецький хрест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Срібний німецький хрест)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий орден Німецького хреста
Der Kriegsorden des Deutschen Kreuzes
I ступінь
II ступінь
Країна Третій Рейх
Тип орден
Вручається: військовослужбовці
Підстава • за хоробрість у бою
• за військові заслуги
Статус не видається
Нагородження
Засновано: 28 вересня 1941
Перше: 15 жовтня 1941
Нагороджено: 24 338 (золотим хрестом)
1 014 (срібним хрестом)
Нагороджені:
Черговість
Старша нагорода Лицарський хрест Залізного хреста
Молодша нагорода Залізний хрест 1-го класу
Хрест Воєнних заслуг

CMNS: Німецький хрест у Вікісховищі

Військовий орден Німецького хреста (нім. Der Kriegsorden des Deutschen Kreuzes) — німецька військова нагорода, орден, що існував у Третьому Рейху для нагородження військовослужбовців за хоробрість, виявлену на полі бою, а також за військові заслуги. Був заснований 28 вересня 1941 року за ініціативою фюрера Адольфа Гітлера як проміжна нагорода між Залізним хрестом 1-го класу та Лицарським хрестом.

Має два ступені — золотий (старший) та срібний (молодший). Нагородження орденом кожного зі ступенів було незалежним, тобто аби отримати Золотий німецький хрест необов'язково було бути кавалером Срібного хреста. Більш того, за історію існування нагороди нагороджень орденом старшого ступеня було проведено значно більше, ніж орденом молодшого ступеня.

Золотим хрестом могли бути нагороджені лише кавалери Залізного хреста 1-го класу, а Срібним — кавалери Хреста Воєнних заслуг 1-го класу.

Історія

[ред. | ред. код]

З початком війни проти СРСР стрімко зростала кількість німецьких військовослужбовців, що отримали найбільш розповсюджену військову нагороду Третього Рейху — Залізний хрест обох ступенів. При цьому претенденти на наступний в ієрархії військових нагород Німеччини орден, Лицарський хрест Залізного хреста, мали відповідати досить жорстким критеріям. Тому виникла необхідність у започаткуванні ще однієї нагороди для відзначення вояків, які вже мали Залізні хрести обох ступенів, однак чиї військові здобутки були недостатніми для отримання Лицарського хреста. Такою нагородою і став Німецький хрест, заснований 28 вересня 1941 року.

Першим кавалером хреста в золоті 15 жовтня 1941 року став оберлейтенант люфтваффе барон Роберт-Георг фон Малаперт-Нефвіль.

Орден являє собою восьмикутну зірку, виготовлену зі срібла, всередині якої розташований декоративний орнамент у вигляді круглого лаврового вінка. Колір цього орнаменту визначає ступінь нагороди, відповідно золотий або срібний. По центру ордена розташоване зображення свастики чорного кольору. Відстань між протилежними кутами зірки становить 6,5 см.

Орденська зірка носилася на правому боці грудей, кріпилася до мундира безпосередньо, за допомогою шпильки. Через досить суттєву вагу зірки згодом було розроблено її полегшений варіант, що виготовлявся з тканини та призначався для носіння на повсякденній військовій формі у польових умовах.

Кількість нагороджених

[ред. | ред. код]
Категорія Золотий хрест Срібний хрест
Сухопутні війська 14 639 874
ВМФ 1 481 105
ВПС 7 248 65
СС і поліція 822 70
Іноземці 48 0
Разом 24 338 1 014
25 352


Кавалери хреста обох класів

[ред. | ред. код]
Звання Ім'я Дата нагородження
в сріблі в золоті
Генерал-лейтенант Отто Вільгельм фон Ренц 27 липня 1942 16 липня 1942
Генерал-майор Роберт Бадер 14 лютого 1943 18 березня 1945
Оберст-лейтенант Юрген Беннеке 15 лютого 1943 30 січня 1945
Генерал-майор Вольфганг Бухер 14 лютого 1943 23 лютого 1944
Оберст Ганс Геккер 19 вересня 1942
Группенфюрер СС Оділо Глобочник 20 січня 1945 7 лютого 1945
Майор Франц Кайзер 8 липня 1943 1 березня 1945
Контр-адмірал Пауль Герман Майкснер 16 червня 1942 11 лютого 1943
Генерал-майор Ернст Мерк 6 червня 1942 11 лютого 1944
Оберст-лейтенант Гельмут Меллер-Альтгаус 30 травня 1942 15 грудня 1943
Штандартенфюрер СС Вальтер Рауфф 20 травня 1943 7 лютого 1945
Генерал піхоти Ойген Фелікс Швальбе 30 жовтня 1943 7 грудня 1944
Генерал інженерних військ Альфред Тільманн 3 грудня 1942 8 листопада 1944
Контр-адмірал Пауль-Віллі Ціб 18 травня 1944 28 вересня 1944
Генерал-лейтенант Бодо Ціммерманн 15. Februar 1943 25 вересня 1944
Обер-лейтенант резерву Ганс-Гюнтер Бодензік 8 жовтня 1943
Генерал-майор Ервін фон Лагузен 15 вересня 1943 20 липня 1944
Оберст Барон Гаральд фон Услар-Гляйхен 1945 30 квітня 1945

Іноземні кавалери

[ред. | ред. код]

Іноземні добровольці військ СС

[ред. | ред. код]
Звання Ім'я Національність Дата нагородження Примітки
Оберштурмбаннфюрер СС Люсьєн Ліппер Бельгієць (валлон) 20 лютого 1944 Нагороджений посмертно.
Гауптшарфюрер СС Франц Венеман Голландець 24 квітня 1944
Оберштурмфюрер військ СС Рудольфс Гайтарс Латиш 11 травня 1944
Гауптштурмфюрер військ СС Жаніс Буткус 28. червня 1944 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Штандартенфюрер військ СС Карліс Лобе
Штурмбаннфюрер військ СС Едуардс Стіпнієкс 12 вересня 1944
Штандартенфюрер СС Леон Дегрель Бельгієць (валлон) 9 жовтня 1944 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Штурмбаннфюрер СС Пер Серенсен Данець 14 жовтня 1944
Оберштурмбаннфюрер військ СС Ніколайс Ґалдіньш Латиш 19 жовтня 1944 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Волдемарс Рейнголдс 28 листопада 1944
Оберштурмфюрер СС Фредрік Єнсен Норвежець 7 грудня 1944
Герріт-Ян Пуллес Голландець 16 грудня 1944
Гауптштурмфюрер СС Йоганнес Гелльмерс Данець 18 грудня 1944 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Гауптштурмфюрер військ СС Гандо Руус Естонець 30 грудня 1944
Штурмбаннфюрер військ СС Густавс Праудіньш Латиш 16 січня 1945
Гауптштурмфюрер військ СС Георгс Шейбеліс 27 січня 1945
Оберштурмбаннфюрер СС Рудольфс Косіньш 29 січня 1945
Гауптштурмфюрер військ СС Вісвалдіс Грауманіс 6 лютого 1945 Нагороджений посмертно.
Оберштурмфюрер СС Ола Олін Фін 28 лютого 1945
Оберштурмфюрер військ СС Рауліс Прінціс Латиш
Оберштурмбаннфюрер СС Волдемарс Гравеліс 10 березня 945
Штандартенфюрер військ СС Віліс Янумс березень 1945
Унтерштурмфюрер військ СС Карліс Мусіньш 8 травня 1945
Яніс Пікеліс
Оберштурмфюрер військ СС Мієрвалдіс Зієдайніс

Іноземні військовики

[ред. | ред. код]
Звання Імя Національність Дата нагородження Примітки
Генерал Ерік Гейнрікс Фін 17 серпня 1943 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Генерал-лейтенант Ярл Фрітьйоф Ліндквіст 9 листопада 1943
Вайно Вальве 3 травня 1944
Тааветті Лаатікайнен 5 серпня 1944
Карл Леннарт Еш
Лейтенант Квітан Галіч Хорват 23 липня 1943
Старший лейтенант Мато Дуковач 29 березня 1944
Сержант Ізідор Коварик Словак 17 жовтня 1943
Ян Режняк
Віце-адмірал Луїджі Сансонетті Італієць 18 січня 1942
Маршал Італії Етторе Бастіко 5 грудня 1942
Генерал Енеа Наваріні 21 грудня 1942
Адмірал Атуро Ріккарді 18 січня 1943
Генерал-полковник Ріно Корсо Фуж'єр
Полковник Маріо Карлоні 28 березня 1943
Майор Дон Анхель Салас Ларразабаль Іспанець 9 лютого 1942
Генерал-майор Еміліо Естебан-Інфантес 9 квітня 1943 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Полковник Антоніо Гарсія Наварро 23 березня 1944
Генерал гірсько-піхотних військ Георге Аврамеску Румун 25 червня 1942 Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Генерал-майор Леонард Мочульський 25 червня 1942
Ерміл Георгіу 11 лютого 1943
Капітан Ніколае Дабія 10 лютого 1944

Джерела

[ред. | ред. код]

«The German Cross in Gold and Silver» by Dietrich Maerz, B&D Publishing LLC, Richmond, MI, 2009, ISBN 978-0-9797969-2-0 (англ.)

  • О. П. Курылев. Боевые нарады Третьего рейха: Иллюстрированная энциклопедия. — М.: Изд-во Эксмо, 2007. ISBN 978-5-699-12721 (рос.)