Перейти до вмісту

Список кириличних літер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ
Ꚏ̆
Літери кирилиці

Кирилицею послуговується значна частина слов'янських мов: українська, білоруська, македонська, російська, болгарська, сербська, чорногорська. При цьому для запису останніх двох офіційно вживають також латинку. Неофіційно латинські абетки існують також для української та білоруської мов.

Кирилиця є офіційне письмо для більшості мов Росії. Цим абеткам властива значна кількість спеціальних літер, що не трапляються в кирилиці аж до XX століття.

Кирилицю застосовують для запису також таких державних неслов'янських мов як киргизька, таджицька, монгольська, казахська; частково також для узбецькоїУзбекистані йде поступовий перехід на латинську графіку).

До початку 1990-их кириличним письмом послуговувались також для азербайджанської, туркменської та молдовської мов. На території невизнаної Придністровської Молдавської республіки для запису молдавської мови досі використовують кирилицю.

Старослов'янську азбуку в повному обсязі сьогодні не вживають для жодної мови. В нижче поданій таблиці вказано літери, присутні в більшості з нині офіційно чинних кириличних абеток, а також звуки, що вони позначають.

Індоєвропейські, уральські, кавказькі мови

[ред. | ред. код]
Наявність літер в абетках
Мовні родини Слов’янські мови Інші індоєвроп. Уральські Кавказькі
Літери рос біл укр сер бол мак мол ост тдж ком мрг мрл удм хан абх кбд чеч
А а /a/ /a/ /a/ /a/ /a/ /a/ А А А А А А А А А А А
Ӑ ӑ  
Ӓ ӓ Ӓ Ӓ Ӓ  
Ә ә Ә  
Ӛ ӛ Ӛ  
Ӕ ӕ Ӕ  
Б б /b/ /b/ /b/ /b/ /b/ /b/ Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б
В в /v/ /v/ /ʋ/, /w/ /v/ /v/ /v/ В В В В В В В В В В В
Г г /ɡ/ /ɣ/ /ɣ/ /ɡ/ /ɡ/ /ɡ/ Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г
Ґ ґ (/ɡ/) /ɡ/  
Ѓ ѓ /ɟ/  
Ғ ғ Ғ  
Ӷ ӷ  
Ҕ ҕ Ҕ  
Д д /d/ /d/ /d/ /d/ /d/ /d/ Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д
Ђ ђ /dʑ/  
Е е /je/ /je/ /e/ /e/ /e/ /e/ Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е
Ѐ ѐ /e/ *  
Ё ё /jɔ/ /jɔ/ Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё
Ӗ ӗ  
Ҽ ҽ Ҽ  
Ҿ ҿ Ҿ  
Є є /je/  
Ж ж /ʒ/ /ʒ/ /ʒ/ /ʒ/ /ʒ/ /ʒ/ Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж
Ӂ ӂ Ӂ  
Җ җ  
Ӝ ӝ Ӝ  
З з /z/ /z/ /z/ /z/ /z/ /z/ З З З З З З З З З З З
Ҙ ҙ  
Ӟ ӟ Ӟ  
Ӡ ӡ Ӡ  
Ѕ ѕ /dz/  
И и /i/ /ɪ/ /i/ /i/ /i/ /i/ И И И И И И И И И И
Ѝ ѝ /i/ * /i/ *  
Ӥ ӥ Ӥ  
Ӣ ӣ Ӣ  
І і /i/ /i/  
Ї ї /ji/  
Ӏ ӏ Ӏ Ӏ
Й й /j/ /j/ /j/ /j/ Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й
Ҋ ҋ Ҋ  
Ј ј /j/ /j/ Ј  
К к /k/ /k/ /k/ /k/ /k/ /k/ К К К К К К К К К * К
Қ қ Қ Қ  
Ҟ ҟ Ҟ  
Ҡ ҡ  
Ӄ ӄ Ӄ  
Ҝ ҝ  
Л л /l/ /l/ /l/ /l/ /l/ /l/ Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л
Ӆ ӆ Ӆ  
Љ љ /ʎ/ /ʎ/  
М м /m/ /m/ /m/ /m/ /m/ /m/ М М М М М М М М М М М
Ӎ ӎ Ӎ  
Н н /n/ /n/ /n/ /n/ /n/ /n/ Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н
Ҥ ҥ Ҥ  
Ң ң  
Ӊ ӊ Ӊ  
Ӈ ӈ Ӈ Ӈ  
Њ њ /ɲ/ /ɲ/  
О о /ɔ/ /ɔ/ /ɔ/ /ɔ/ /ɔ/ /ɔ/ О О О О О О О О О О О
Ӧ ӧ Ӧ Ӧ Ӧ Ӧ  
Ө ө Ө  
Ө̆ ө̆ Ө̆  
Ӫ ӫ Ӫ  
Ҩ ҩ Ҩ  
П п /p/ /p/ /p/ /p/ /p/ /p/ П П П П П П П П П П П
Ҧ ҧ Ҧ  
Р р /r/ /r/ /r/ /r/ /r/ /r/ Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р
Ҏ ҏ Ҏ  
С с /s/ /s/ /s/ /s/ /s/ /s/ С С С С С С С С С С С
Ҫ ҫ  
Т т /t/ /t/ /t/ /t/ /t/ /t/ Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т
Ҭ ҭ Ҭ  
Ћ ћ /tɕ/  
Ќ ќ /c/  
У у /u/ /u/ /u/ /u/ /u/ /u/ У У У У У У У У У У У
Ў ў /w/  
Ӳ ӳ  
Ӱ ӱ Ӱ Ӱ Ӱ  
Ӯ ӯ Ӯ  
Ү ү  
Ұ ұ  
Ф ф /f/ /f/ /f/ /f/ /f/ /f/ Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф
Х х /x/ /x/ /x/ /h/ /h/ /h/ Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х
Ҳ ҳ Ҳ Ҳ  
Һ һ Һ  
Ц ц /ts/ /ts/ /ts/ /ts/ /ts/ /ts/ Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц
Ҵ ҵ Ҵ  
Ч ч /ʨ/ /tʃ/ /tʃ/ /tʃ/ /tʃ/ /tʃ/ Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч
Ӵ ӵ Ӵ  
Ҷ ҷ Ҷ Ҷ  
Ӌ ӌ  
Ҹ ҹ  
Џ џ /dʒ/ /dʒ/ Џ  
Ш ш /ʃ/ /ʃ/ /ʃ/ /ʃ/ /ʃ/ /ʃ/ Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш
Щ щ /ɕʨ/ /ʃʧ/ /ʃt/ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ
Ъ ъ - /ə/ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ
Ы ы /ɨ/ /ɨ/ Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы
Ӹ ӹ Ӹ  
Ь ь /ʲ/ /ʲ/ /ʲ/ /ʲ/ Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь
Ҍ ҍ Ҍ  
Э э /e/ /e Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э
Ӭ ӭ Ӭ  
Ю ю /ju/ /ju/ /ju/ /ju/ Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю
Я я /ja/ /ja/ /ja/ /ja/ Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я
Літера рос біл укр сер бол мак мол ост тдж ком мрг мрл удм хан абх кбд чеч


Тюркські, алтайські та китайська мови

[ред. | ред. код]
Наявність літер в абетках
Мовні родини Тюркські Інші Алтайські Китай.
Літера азр ткм каз кир крч баш тат алт хак яку тув узб уйг чув евн бур мон кал днг
А а А А А А А А А А А А А А А А А А А А А
Ӑ ӑ Ӑ  
Ӓ ӓ  
Ә ә Ә Ә Ә Ә Ә Ә Ә
Ӛ ӛ  
Ӕ ӕ  
Б б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б Б
В в В В В В В В В В В В В В В В В В В В В
Г г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г Г
Ґ ґ  
Ѓ ѓ  
Ғ ғ Ғ Ғ Ғ Ғ Ғ Ғ  
Ӷ ӷ  
Ҕ ҕ Ҕ  
Д д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д Д
Ђ ђ  
Е е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е Е
Ѐ ѐ  
Ё ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё Ё
Ӗ ӗ Ӗ  
Ҽ ҽ  
Ҿ ҿ  
Є є  
Ж ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж Ж
Ӂ ӂ  
Җ җ Җ Җ Җ Җ
Ӝ ӝ  
З з З З З З З З З З З З З З З З З З З З З
Ҙ ҙ Ҙ  
Ӟ ӟ  
Ӡ ӡ  
Ѕ ѕ  
И и И И И И И И И И И И И И И И И И И И И
Ѝ ѝ  
Ӥ ӥ  
Ӣ ӣ  
І і І І  
Ї ї  
Ӏ Ӏ  
Й й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й Й
Ҋ ҋ  
Ј ј Ј Ј  
К к К К К К К К К К К К К К К К К К К К К
Қ қ Қ Қ Қ  
Ҟ ҟ  
Ҡ ҡ Ҡ  
Ӄ ӄ  
Ҝ ҝ Ҝ  
Л л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л Л
Ӆ ӆ  
Љ љ  
М м М М М М М М М М М М М М М М М М М М М
Ӎ ӎ  
Н н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н Н
Ҥ ҥ Ҥ Ҥ  
Ң ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң Ң
Ӊ ӊ  
Ӈ ӈ  
Њ њ  
О о О О О О О О О О О О О О О О О О О О О
Ӧ ӧ Ӧ Ӧ  
Ө ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө Ө  
Ө̆ ө̆  
Ӫ ӫ  
Ҩ ҩ  
П п П П П П П П П П П П П П П П П П П П П
Ҧ ҧ  
Р р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р Р
Ҏ ҏ  
С с С С С С С С С С С С С С С С С С С С С
Ҫ ҫ Ҫ Ҫ  
Т т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т Т
Ҭ ҭ  
Ћ ћ  
Ќ ќ  
У у У У У У У У У У У У У У У У У У У У У
Ў ў Ў Ў Ў
Ӳ ӳ Ӳ  
Ӱ ӱ Ӱ Ӱ  
Ӯ ӯ  
Ү ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү Ү
Ұ ұ Ұ  
Ф ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф Ф
Х х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х
Ҳ ҳ Ҳ  
Һ һ Һ Һ Һ Һ Һ Һ Һ Һ  
Ц ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц Ц
Ҵ ҵ  
Ч ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч Ч
Ӵ ӵ  
Ҷ ҷ  
Ӌ ӌ Ӌ  
Ҹ ҹ Ҹ  
Џ џ  
Ш ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш
Щ щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ Щ
Ъ ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ Ъ
Ы ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы Ы
Ӹ ӹ  
Ь ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь Ь
Ҍ ҍ  
Э э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э Э
Ӭ ӭ  
Ю ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю Ю
Я я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я Я
Літера азр ткм каз кир крч баш тат алт хак яку тув узб уйг чув евн бур мон кал днг

Інші абетки

[ред. | ред. код]

В таблиці вміщено не всі абетки, що застосовували чи застосовують кирилицю. Повний список див. у статті Абетки на основі кирилиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  • Чимало з мов використовують кілька абеток (найчастіше латиницю та арабицю)
  • Літеру «ґ» в білоруській мові вживають лише за класичним правописом, при чому як рекомендовану.
  • «ѐ» та «ѝ» є варіантами «е» та «и» відповідно; їх використовують у південнослов’янських мовах для розрізнення омографів
  • В абхазькій мові є такі диграфи: Гь гь, Ҕь ҕь, Дә дә, Џь џь, Жь жь, Жә жә, Ӡә ӡә, Кь кь, Қь қь, Ҟь ҟь, Тә тә, Ҭә ҭә, Хь хь, Ҳә ҳә, Цә цә, Ҵә ҵә, Шь шь, Шә шә
  • В азербайджанській мові апостроф (’) прирівняно до букви.
  • В чеченській мові є такі диграфи: Аь аь, ГӀ гӀ, Кх кх, Къ къ, КӀ кӀ, Оь оь, ПӀ пӀ, ТӀ тӀ, Уь уь, Хь хь, ХӀ хӀ, ЦӀ цӀ, ЧӀ чӀ, Юь юь, Яь яь
  • В кабардино-черкеській мові є такі диграфи: Гу гу, Гъ гъ, Дж дж, Дэ дэ, Жь жь, Ку ку, КӀ кӀ, Къ къ, Лъ лъ, ЛӀ лӀ, ПӀ пӀ, ТӀ тӀ, ФӀ фӀ, Ху ху, Хь хь, Хъ хъ, ЦӀ цӀ, ЩӀ щӀ, Ӏу Ӏу; триграфи: Гъу гъу, КӀу кӀу, Къу къу, Кхъ кхъ, Хъу хъу; тетраграфи: Кхъу кхъу
  • В карачаєво-балкарській мові є такі диграфи: Гъ гъ, ДЖ дж, Къ къ, Нг нг
  • В хантийській мові є такі диграфи: Л’ л’, Ч’ ч’
  • В осетинській мові є такі диграфи: Гъ гъ, Дж дж, Дз дз, Къ къ, Пъ пъ, Тъ тъ, Хъ хъ, Цъ цъ, Чъ чъ
  • В якутській мові є такі диграфи: Дь дь, Нь нь

Див. також

[ред. | ред. код]