Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
| рос. Кабардино-Балкарская АССР кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр АССР
| |||||
| Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||
| |||||
| |||||
.svg) | |||||
| Столиця | Нальчик | ||||
| Форма правління | АРСР | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1936 | ||||
| - Кабардинська АРСР | 1944 | ||||
| - Перейменування | 1957 | ||||
| - Ліквідовано | 1992 | ||||
.svg){kind=small}
Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Кабардино-Балкарська АРСР (рос. Кабардино-Балкарская АССР, кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр АССР , карач.-балк. Къабарты-Малкъар АССР) — республіка в РРФСР, на Північному Кавказі.
Столиця — Нальчик.
Кабардино-Балкарська АРСР утворена 5 грудня 1936 шляхом перетворення Кабардино-Балкарської АО і виходу її зі складу Північно-Кавказького краю[1].
8 квітня 1944 в результаті депортації балкарців Кабардино-Балкарську АРСР було перейменовано у Кабардинську АРСР.
11 лютого 1957 після реабілітації балкарців і повернення їх на споконвічне місце проживання Кабардинська АРСР була знову перейменована в Кабардино-Балкарську АРСР[2].
31 січня 1991 було проголошено перетворення Кабардино-Балкарської АРСР у Кабардино-Балкарську РСР. 24 травня того ж року З'їзд народних депутатів РРФСР це рішення затвердив, внісши поправку в ст.71 конституції РРФСР. Але позбавлення Кабардино-Балкарії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про змінила статус республіки були сумнівними.
16 травня 1992 Кабардино-Балкарська РСР була перетворена в Кабардино-Балкарську республіку у складі Російської Федерації[3].
На 1936 рік республіка мала поділ на 10 районів: Баксанський, Курпський, Нагорний, Нальчицький, Прималкинський, Терський Урванський, Чегемський, Черецький і Ельбруський.
У 1937 утворено Кубинський, Лескенський, Майський, Малкинський і Прохладненський райони.
Через рік був утворений Хуламо-Безенгієвський район, а Малкинський район перейменовано в Зольський.
У 1944 утворено Урожайненський район.
У 1956 Кубинський, Нагорний та Нальчицький райони були скасовані.
У 1959 були скасовані Прималкинський і Урожайненський райони, а у 1962 — Лескенський, Майський, Радянський Терський, Чегемський і Ельбруський. Проте вже у 1965 Майський, Радянський, Терський і Чегемський райони були відновлені.
Станом на 17 січня 1979 до складу республіки входили 3 міста республіканського підпорядкування:
і 8 районів:
- Баксанский — м. Баксан
- Зольський — смт. Залукокоаже
- Прохладненський — м Прохладний
- Терський — м Терек
- Урванського — м. Нарткала
- Майський — г. Майський
- Радянський — смт. Радянське
- Чегемський — смт. Чегем Перший
Динаміка чисельності населення республіки:
| Рік | Населення, осіб | |
|---|---|---|
| 1939 | 359 219[5] | |
| 1959 | 420 115[6] | |
| 1970 | 588 203[7] | |
| 1979 | 674 605[8] | |
| 1989 | 759 586[9] |
Національний склад населення республіки
| народ/рік | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 |
|---|---|---|---|---|---|
| Росіяни | 35,9 % | 38,7 % | 37,2 % | 35,1 % | 31,9 % |
| Кабардинці | 42,4 % | 45,3 % | 45,0 % | 45,5 % | 48,2 % |
| Балкарці | 11,3 % | 8,1 % | 8,7 % | 9,0 % | 9,4 % |
| Українці | 3,1 % | 2,0 % | 1,8 % | 1,8 % | 1,7 % |
| Німці | 1,5 % | … | … | 1,5 % | 1,1 % |
| Осетини | 1,3 % | 1,5 % | 1,6 % | 1,5 % | 1,3 % |
На прохання Міністерства культури Кабардинської АРСР у 1956 р. до Державної Публічної Бібліотеки АН УРСР створити в м. Нальчику нову експозицію літературно-меморіальної кімнати Марка Вовчка в її відреставрованому будинку був складений план експозиції, підібрані експонати і подаровані музею. Експозицію готували співробітники Державного музею Т. Г. Шевченка, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а також ДПБ УРСР, яка виділила з обмінно-резервних фондів дублети видань[10].
- ↑ Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920-1992 гг. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Закон СССР от 11.02.1957 "Об утверждении Указов Президиума Верховного Совета СССР о восстановлении национальной автономии балкарского, чеченского, ингушского, калмыцкого и кар... Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Закон Российской Федерации от 21 апреля 1992 года № 2708-I «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) Российской Советской Федеративной Социалистической Республики». Данный закон вступил в силу с момента опубликования в Российской газете 16 мая 1992 года.
- ↑ Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 24 травня 2015.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
- ↑ Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: історія становлення і розвитку (1918–1964)
Абхазька АРСР (1930—1992) • Аджарська АРСР (1921—1990) • Башкирська АРСР (1919—1990) • Бурятська АРСР (1923—1990; Бурят-Монгольська АРСР до 1958) • Горно-Алтайська АРСР (1990—1991) • Горська АРСР (1920—1924) • Дагестанська АРСР (1921—1991) • Кабардинська АРСР (1944—1957) • Кабардино-Балкарська АРСР (1936—1944; 1957—1991) • Калмицька АРСР (1935—1943; 1958—1990) • Карачаєво-Черкеська АРСР (1990—1991) • Каракалпацька АРСР (1932—1992) • Карельська АРСР (1923—1940; 1956—1991) • Казакська АРСР (1920—1936) • Киргизька АРСР (1926—1936) • Комі АРСР (1936—1990) • Кримська АСРР (1921—1945; 1991—1992) • Марійська АРСР (1936—1990) • Молдавська АРСР (1924—1940) • Мордовська АРСР (1934—1990) • Нахічеванська АРСР (1924—1990) • Німців Поволжжя АРСР (1918—1941) • Північно-Осетинська АРСР (1936—1990) • Таджицька АРСР (1924—1929) • Татарська АРСР (1920—1990) • Туркестанська АРСР (1918—1924) • Тувинська АРСР (1961—1990) • Удмуртська АРСР (1934—1991) • Чечено-Інгушська АРСР (1936—1944; 1957—1990) • Чуваська АРСР (1925—1990) • Якутська АРСР (1922—1990) |
