Перейти до вмісту

Вацлав Петро Жевуський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жевуський Вацлав Петро)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жевуський.
Вацлав-Петро Жевуський
пол. Wacław Rzewuski[1]
ПсевдоВацлав Петро Жевуський
Народився29 жовтня 1706(1706-10-29)
Розділ
Помер27 жовтня 1779(1779-10-27) (72 роки)
Селець
ПохованняSaint Andrew church in Chełmd
КраїнаРіч Посполита
Місце проживанняПоділля (Україна), Краків, Варшава (Польща)
Діяльністьполітик, поет, колекціонер
ГалузьДержавне управління[d][2], політика[2], творче та професійне письмоd[2], меценатство[2], Бібліофілія[2], колекціонування[2] і військова служба[2]
Знання мовпольська[2]
Суспільний станшляхтич[d][2]
Титулшляхтич
Посадавеликий гетьман коронний[3], Краківський каштелян, подільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d], Краківський воєвода[d], депутат[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої, Писар Польний Коронний[d][4], польний гетьман коронний[5], староста крушвіцькийd, староста холмськийd, Q66200863?, Q66200923?, mayor of Drohobychd, староста Долинськийd, богуславський старостаd, Q66201354?, Q66201349? і староста романівськийd
Військове званнявеликий гетьман коронний
Термін1773—1774 роки
ПопередникЯн Клеменс Браницький
НаступникФранцішек Ксаверій Браницький
ПартіяРадомська конфедерація
Конфесіякатолик
РідЖевуські
БатькоСтаніслав Матеуш Жевуський
МатиЛюдовіка Куніцька
РодичіЮзеф Любомирський (тесть)
У шлюбі зАнна Жевуська
ДітиСеверин
Станіслав Фердинанд
Юзеф
Людвіка Марія
НагородиОрден Білого Орла (1735 рік)
Герб
Герб

Ва́цлав-Петро́ Жеву́ський (пол. Wacław Piotr Rzewuski; 29 жовтня 1706, Розділ, нині Львівська область — 27 жовтня 1779, Селець) — державний і політичний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду магнатів Жевуських гербу Кривда. Воєвода подільський (1736—1762) і краківський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався в колегіумі піярів у Белзі або у Варяжі.

1728 року після смерті батька успадкував величезні володіння та кошти. Швидко зробив кар'єру у державі. 24 лютого 1734 Юзеф Потоцький призначив його комендантом Кам'янецької фортеці.

17 жовтня 1732 став польним коронним писарем. 1735 року отримав почесний Орден Білого Орла. 1736 року був обраний маршалком сейму. У 1736–1750 та 1756–1762 роках мав посаду подільського воєводи. 1752 року отримав призначення на посаду польного коронного гетьмана. Спочатку був прихильником поміркованих реформ у державі, але згодом став запеклим ворогом будь—яких змін у Речі Посполитій, намагаючись зберегти «золоті шляхетські вольності».

Радомська конфедерація

[ред. | ред. код]

1767 року став одним з організатором Радомської конфедерації, спрямованої проти зради Російської імперії. Вацлав Жевуський підтримував кандидатуру Франциска Потоцького на польський престол. Потоцький отримав через Н.Рєпніна запевнення в повній підтримці зі сторони петербурзького уряду, який, попередньо домовившись з Пруссією про поділ земель, готував Потоцькому зраду. В останній момент була висунута кандидатура С. Понятовського, яку підтримував Чорторийський. Потоцький усвідомив зраду, але не був готовий до такого повороту подій. Як протиставлення цій зраді була організована Радомська конфедерація, учасником якої був Жевуський. Потоцькі подалися в Туреччину і спонукали Туреччину розпочати проти Росії війну, Жевуський разом із сином потрапив до московитського полону, в якому перебував 5 років.

Відкрито виступав проти діяльності російського посланця у Варшаві Ніколая Рєпніна; за наказом останнього до 1772 року В. П. Жевуського та його сина Северина відправили у заслання до м. Калуга.

Після московитського полону

[ред. | ред. код]

Близько 1772 року отримав Ковель від Димітра Яблоновського. За час відсутності В. П. Жевуського у Речі Посполитої майновий та фінансовий стан родини суттєво погіршився. По поверненню до Польщі у 1773 році став великим коронним гетьманом. Після цього був старостою Холма, Романова, Долини, Дрогобича, Крушвиці, Улані. З 1778 до 1779 року був каштеляном краківським.

Маєтності, фундації

[ред. | ред. код]

1765 року державив містечко Озеряни (тепер Борщівський район).[6] Був співфундатором костел піярів у Холмі (1753—1763 рр., проект Паоло Фонтани).

Культурна діяльність

[ред. | ред. код]

Значну частину свого життя присвятив меценатству, колекціюванню, складанню віршів. Головною резиденцією з 1728 рода Жевуських став Підгорецький замок. Сюди з інших володінь В. П. Жевуський, особливо із замку Олеська, перевіз багато коштовних речей, картин, меблів. Значну частину замку у Підгірцях було виділено для демонстрації колекції картин, зброї, меблів, порцеляни, стародруків та рідких рукописів. Все це довгий час Вацлав збирав по всій країні, також у Європі. Окрему кімнату Жевуський приділив для особистих речей короля Яна III Собеського.

1754 року створив у своєму маєтку придворний оркестр та театр. Для вистав цього театру особисто складав трагедії, комедії (на кшталт творів Мольєра), робив також переклади давньоримського поета Горація, біблейських псалмів, писав також промови політичного змісту. Мав велику колекцію музичних інструментів. У 1746 році у Підгірцях для Вацлава Петра Жевуського працював видатний німецький композитор і теоретик музики Йоганн Філіп Кірнбергер, зокрема написав декілька сонат для флейти. Також замовляв музичні твори у італійського композитора Філіппо Руге, голландського композитора Крістіана Ернста Фрідріха Графа.[7]

За наказом В. П. Жевуського, було зроблено чудовий парк при палаці у Підгірцях. Креслення цього парку розробив Жевуський разом з Цезарем (Карл, Кароль[8]) Романусом.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Жолкевський. 1758 рік.
  • Непроханий. 1759 рік.
  • Король Владислав під Варною. 1760 рік.
  • Дивак. 1760 рік.
  • Промови й листи. 1761 рік.
  • Забавки. 1762 та 1766 роки.

Родина[9]

[ред. | ред. код]

Дружина (з 1732) — княжна Анна Любомирська (1714—1763), донька чернігівського воєводи князя Юзефа Любомирського від другого шлюбу з Терезою Мнішек. Діти:

  • Портрет Вацлава Жевуського, автор Василь Петранович
    Портрет Вацлава Жевуського, автор Василь Петранович
  • Портрет Вацлава Жевуського
    Портрет Вацлава Жевуського
  • Портрет Вацлава Жевуського
    Портрет Вацлава Жевуського
  • Портрет Вацлава Жевуського у колекції Люблінського музею
    Портрет Вацлава Жевуського у колекції Люблінського музею
  • Портрет Вацлава Жевуського
    Портрет Вацлава Жевуського
  • Портрет Вацлава Жевуського
    Портрет Вацлава Жевуського
  • Портрет Вацлава Жевуського
    Портрет Вацлава Жевуського
  • Палац в Підгірцях
    Палац в Підгірцях
  • Портрет Анни Жевуської (дружина)
    Портрет Анни Жевуської (дружина)
  • Анна Жевуська (дружина)
    Анна Жевуська (дружина)
  • Северин (син)
    Северин (син)
  • Станіслав Матеуш (батько)
    Станіслав Матеуш (батько)
  • Людвіка Елеонора Жевуська (мати)
    Людвіка Елеонора Жевуська (мати)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/waclaw-rzewuski-h-krzywda
  2. ↑ а б в г д е ж и к Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 44. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  4. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 97. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  5. ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 48. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  6. ↑ Jezierzany (1), miasteczko w pow. borszczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 571. (пол.) — S. 571. (пол.)
  7. ↑ Bieńkowska, Irena (2021). Previously Unknown Sources for Johann Philipp Kirnberger’s Flute Sonatas Found in the Former Rzewuski Music Collection from Podhorce (Pidhirtsi). Muzyka. Т. 66, № 3. с. 92. ISSN 0027-5344. Процитовано 15 лютого 2023.
  8. ↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 97. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Der vierjährige polnische Reichstag, 1788 bis 1791 — Seite 334 von Walerian Kalinka, Marie von Baranowska Dohrn — 1898. (нім.)
  • The Polish-Lithuanian state, 1386—1795. — Seite 271. (англ.)
  • Władysław Konopczyński. Chronologia sejmów polskich 1493—1793. — Kraków, 1948. — S. 38. (пол.)
  • Marie-Nicolas Bouillet et Alexis Chassang (dir.). Wenceslas Rzewuski dans Dictionnaire universel d'histoire et de géographie, 1878. (фр.)
  • Zielińska Z. Rzewuski Wacław (dalsze imiona: Piotr, Rafał, Onufry, Ignacy, i z bierzmowania Józef) h. Krzywda (1706—1779) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 169—180. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вацлав_Петро_Жевуський&oldid=43892952