Перейти до вмісту

Енді Керролл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Енді Керрол)
Ф
Енді Керролл
Енді Керролл
Енді Керролл
Особисті дані
Повне ім'я Ендрю Томас Керролл
Народження 6 січня 1989(1989-01-06) (35 років)
  Гейтсхед,
Англія Англія
Зріст 193 см
Вага 82 кг
Громадянство  Англія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Номер 7
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2011 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 80 (31)
2007–2008 →  Англія «Престон Норт-Енд» 11 (1)
2011–2012 Англія «Ліверпуль» 44 (6)
2012–2019 Англія «Вест Гем Юнайтед» 102 (26)
2019–2021 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 37 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007–2008 Англія Англія U-19 8 (4)
2009–2010 Англія Англія U-21 5 (2)
2010–2012 Англія Англія 9 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 травня 2021.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Керролл.

Е́ндрю (Е́нді) То́мас Ке́ррол (англ. Andrew Thomas Carroll; нар. 6 січня 1989, Гейтсхед, Англія) — англійський футболіст, нападник. Вільний агент, останнім клубом був «Ньюкасл Юнайтед».

31 січня 2011 року Енді Керролл став найдорожчим британським футболістом, перейшовши з «Ньюкаслу» до «Ліверпуля».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Ньюкасл Юнайтед»

[ред. | ред. код]
Керролл у грі за «Ньюкасл»

Керролл почав кар'єру в «Ньюкаслі», виступаючи за резервний склад клубу. 2 листопада 2006 він дебютував в основному складі «сорок» у матчі Кубка УЄФА проти «Палермо», вийшовши на заміну в кінцівці зустрічі. Таким чином, він став наймолодшим гравцем «Ньюкасла» у єврокубках, вийшовши на поле у віці 17 років і 300 днів[1].

Керролл дебютував у Кубку Англії в матчі проти «Бірмінгему», вийшовши на заміну на останні 10 хвилин матчу.

25 лютого 2007 Керролл дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну на 87-й хвилині матчу проти «Вігана».

У 2007 році він виграв нагороду Wor Jackie Milburn Trophy, яка вручається щорічно висхідній зірці футболу на північному сході Англії.

29 липня 2007 Керролл забив свій перший гол за «Ньюкасл» у товариському матчі проти «Ювентуса», який завершився з рахунком 2:0 на користь англійців. Після матчу Енді похвалив воротар «Ювентуса» Джанлуїджі Буффон, який передрік Керролу велике майбутнє[2].

Оренда в «Престоні»

[ред. | ред. код]

14 серпня 2007 Керролл пішов в оренду в клуб «Престон Норт-Енд» строком на шість місяців[3]. Його дебют за «Престон» відбувся в матчі Кубка Ліги проти клубу «Моркам» в той же день[4].

18 вересня в матчі проти «Сканторп Юнайтед» Керролл був вилучений. 6 листопада забив свій перший гол у Чемпіонаті Футбольної ліги у матчі проти «Лестер Сіті»[5]. У січні він повернувся в «Ньюкасл».

Повернення до «Ньюкасла»

[ред. | ред. код]

Провівши залишок сезону 2007/08 в резервній команді і на лавці «Ньюкасла», з'явилися чутки про перехід Керрола в «Дербі Каунті»[6].

У сезоні 2008—09 Керролл зіграв свій перший матч за «Ньюкасл» 20 жовтня, вийшовши на заміну замість Шола Амеобі в матчі проти «Манчестер Сіті». Свій перший офіційний гол за «Ньюкасл» Керролл забив 10 січня 2009 року в матчі проти «Вест Хема», який завершився з рахунком 2:2[7].

12 березня Керролл підписав з «Ньюкаслом» новий контракт, за яким він буде виступати за «сорок» до 2013 року. У квітні 2009 року він забив найважливіший гол у грі проти «Стоку», вирвавши нічию в матчі 1:1. Але цього було недостатньо для збереження «Ньюкасла» у Прем'єр-лізі, і у фінальному турі сезону, поступившись «Астон Віллі» з рахунком 1:0, клуб вибув у Чемпіонат Футбольної ліги.

Свій перший гол у Чемпіонаті Футбольної ліги він забив головою у ворота «Блекпула»; святкуючи гол, він смоктав великий палець на руці, присвятивши його тим самим своїй новонародженої доньці[8]. У наступному матчі проти «Шеффілд Юнайтед» 2 листопада Керролл був визнаний найкращим гравцем матчу.

До 2010 року він став твердим гравцем основи, граючи практично в кожному матчі. Після того, як Шола Амеобі вибув через травму, Керролл сформував у нападі зв'язку з Пітером Левенкрандсом. Ця зв'язка виявилася дуже ефективною в плані забивання голів. Головний тренер команди Кріс Хьютон заявив, що Керролл успадкує футболку з номером «9», що раніше належала таким гравцям, як Алан Ширер, Джекі Мілбурн, Енді Коул і Малкольм Макдональд[9]. Керролл завершив сезон 2009/10 як найкращий бомбардир команди, забивши 19 голів (з них 17 — у чемпіонаті).

Енді на зборах команди в Сингапурі

22 серпня в матчі другого туру Прем'єр-ліги сезону 2010/2011 проти «Астон Вілли» Керролл зробив хет-трик[10]. У сезоні 2010–2011 клуб «Ньюкасл» разом з Керролом знову повернувся до Прем'єр-ліги, де його знову помітило керівництво інших англійських клубів.

«Ліверпуль»

[ред. | ред. код]

31 січня 2011 року «Ліверпуль» офіційно оголосив, що клуб погодив з «Ньюкаслом» трансферну вартість нападника Енді Керрола[11]. І хоча офіційно сума операції не називалася, англійська преса повідомляла, що «сороки» отримають за 22-річного гравця збірної Англії 35 мільйонів фунтів[10]. Увечері того ж дня було оголошено про те, що Керролл підписав контракт з «червоними» строком на п'ять з половиною років і отримав у команді дев'ятий номер[12], який він носив у «Ньюкаслі». Номер звільнився після переходу Фернандо Торреса у «Челсі»[13]. Сам футболіст заявив, що не збирався переходити до «Ліверпуля»[14].

Енді дебютував за свій новий клуб у грі проти «Манчестер Юнайтед» на Енфілді 6 березня 2011 року, яка завершилася перемогою мерсісайдців 3-1[15]. Керролл дебютував у єврокубках 10 березня у матчі 1/8 Ліги Європи проти «Браги», який завершився поразкою «мерсісайдців» 1-0[16]. 11 квітня у переможному матчі з рахунком 3-0 над «Манчестер Сіті» Енді забив свій перший і другий голи в чемпіонаті за «Ліверпуль»[17].

1 жовтня 2011 року Керролл забив свій перший гол у сезоні 2011/2012 у мерсісайдському дербі проти «Евертона» після подачі Хосе Енріке з лівого флангу[18].

31 січня 2012 року, рівно за рік після свого переходу в мерсісайдський клуб, Енді відзначився забитим м'ячем у виїзному матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз».[19]

19 лютого Енді відзначився у матчі п'ятого раунду Кубка Англії проти «Брайтон енд Гоув Альбіон». «Ліверпуль» переміг з рахунком 6:1.[20]

10 квітня Керролл забив переможний м'яч у ворота «Блекберн Роверз».[21] 14 квітня нападник у півфіналі кубка Англії забив переможний м'яч у ворота «Евертона».[22]

«Вест Гем Юнайтед»

[ред. | ред. код]

30 серпня 2012 року Керролл на правах оренди перейшов до «Вест Гем Юнайтед» на рік з правом викупу влітку 2013 року за неназвану суму.[23]

Енді дебютував за нову команду 1 вересня в матчі з «Фулгемом», де він відзначився двома точними передачами.[24] Першим м'ячем нападник відзначився у програному виїзному матчі з «Тоттенгемом», який завершився поразкою «Вест Гема» 3-1.[25]

21 травня 2013 року «Вест Гем» і «Ліверпуль» домовились між собою про перехід гравця до стану лондонської команди за суму, близької до 15 мільйонів фунтів.[26] 19 червня Керролл підписав шестирічний контракт з «молотобійцями».[27]

Повернення в «Ньюкасла»

[ред. | ред. код]

До складу клубу «Ньюкасл Юнайтед» повернувся влітку 2019 року. У липні 2021 покинув клуб, ставши вільним агентом.

Міжнародна кар'єра

[ред. | ред. код]

За національну збірну Керролл дебютував 17 листопада 2010 року проти Франції. Тренер збірної Фабіо Капелло заявив, що бажає бачити Енді в парі з Вейном Руні у відбіркових матчах до Євро-2012.

29 березня 2011 року в товариському матчі зі збірною Гани Енді забив свій дебютний гол за національну збірну[28].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Ньюкасл Юнайтед»
«Ліверпуль»

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Трофей Wor Jackie Milburn: 2007
  • Член «команди року» в Чемпіонаті Футбольної ліги за версією ПФА: 2009/10

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Palermo (a) UEFA Cup Group Stage Game 2 (англійською) . NUFC.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  2. ↑ Buffon hails Magpies starlet (англійською) . Sky Sports. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  3. ↑ The Wait Is Over. Preston North End FC. 14 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  4. ↑ PNE v Morecambe: Minute By Minute. Preston North End FC. 14 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  5. ↑ Preston 1–1 Leicester. BBC Sport. 6 листопада 2007. Архів оригіналу за 8 листопада 2007. Процитовано 17 вересня 2009. (англ.)
  6. ↑ Rams lead Carroll chase (англійською) . Sky Sports. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  7. ↑ Carroll Claims Point For United. Newcastle United FC. 10 січня 2009. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  8. ↑ Blackpool Rock United. Newcastle United FC. 16 вересня 2009. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. (англ.)
  9. ↑ Number Eight For Future Number Nine? (англійською) . Newcastle United F.C. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  10. ↑ а б Newcastle 6-0 Aston Villa (англійською) . BB Sport. 22.08.2010. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 13 березня 2011. (англ.)
  11. ↑ «Офіційно: „Ньюкасл“ прийняв пропозицію „Ліверпуля“ по Керролу» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (укр.)
  12. ↑ «Офіційно: Керролл підписаний» [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Liverbird.ru (рос.)
  13. ↑ Фернандо Торрес в «Челсі». Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  14. ↑ Энди Кэрролл: «Меня вынудили подписать заявление с просьбой о переходе в «Ливерпуль» [Архівовано 28 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Ліверпуль» розбив «Манчестер Юнайтед». Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
  16. ↑ Ліга Європи УЄФА 2011 — Брага-Ліверпуль — UEFA.com[недоступне посилання з липня 2019]
  17. ↑ Ливерпуль разбивает Горожан [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ Everton 0 — 2 Liverpool [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. ↑ Ліверпуль розтерзав «вовків»[недоступне посилання з травня 2019]
  20. ↑ Liverpool thrash Brighton to progress [Архівовано 18 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ Ten-man Liverpool stopped Blackburn climbing out of the Premier League relegation zone with Andy Carroll's last-gasp header [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  22. ↑ Andy Carroll's late header sent Liverpool through to the FA Cup final as they came from behind to beat Everton at Wembley. [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  23. ↑ Andy Carroll: Liverpool striker joins West Ham on loan [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ West Ham 3-0 Fulham. BBC Sport. 1 вересня 2012. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  25. ↑ Premier League - Defoe brace disposes of West Ham [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]. uk.eurosport.yahoo.com (англ.)
  26. ↑ Hunter, Andy (21 травня 2013). West Ham agree a fee of £15m for Liverpool striker Andy Carroll. The Guardian. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  27. ↑ Andy Carroll: West Ham sign Liverpool striker for £15m. BBC Sport. 19 червня 2013. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  28. ↑ Англія — Гана 1:1 [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енді_Керролл&oldid=43746759