Грімоальд III (князь Беневентський)
| Грімоальд III | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 століття або 760 |
| Помер | квітень 806 |
| Країна | Герцогство Беневентське |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | prince of Beneventod |
| Рід | Династія Гаузіанів |
| Батько | Арехіз II[1] |
| Мати | Adelpergad[1] |
| Автограф |  |
Грімоальд III, князь Беневентський (788—806), син князя Арехіза II і Адельперги.
У 787 він та його брат Ромоальд були послані батьком як заручники до короля франків Карла Великого, який захопив Італію аж до Салерно.
Після смерті батька і брата Грімоальду було дозволено повернутись до Беневенто. Він визнав сюзеренітет короля франків, однак користувався фактичною незалежністю від його влади, оскільки був захисником Італії від візантійців. У 788 давав відсіч війську візантійців на чолі з Адельчізом, сином останнього короля лангобардів Дезидерія. Об'єднане військо франків і лангобардів на чолі з Грімоальдом, Вінігесом і герцогом Сполетським Гільдепрандом перемогло візантійців одразу після їх висадки на берег.
Пізніше Грімоальд намагався звільнитися від залежності короля франків, проте сини Карла Великого Піпін Італійський та Карл Молодший у 792 змусили його підтвердити васальну присягу.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- Gwatkin, H. M., Whitney, J. P. (edd.) The Cambridge Medieval History: Volume II—The Rise of the Saracens and the Foundations of the Western Empire. Cambridge: Cambridge University Press, 1926.
- Oman, Charles. The Dark Ages 476—918. London: Rivingtons, 1914.
- |Hodgkin, Thomas. Italy and her Invaders. Oxford: Clarendon Press, 1895.
- McKitterick, Rosamond. The Frankish Kingdoms under the Carolingians, 751—987. London: Longman, 1983. ISBN 0-582-49005-7.