Саксонія
| Саксо́нія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна | Німеччина | ||||
| Столиця | Дрезден | ||||
| Площа | 18.449,99[1] км² | ||||
| Населення | 4 056 941 (31 грудня 2020)[2] | ||||
| Густота | 220 осіб/км² | ||||
| Утворена | 3 жовтня 1990 | ||||
| ВВП | 126,364 млрд € (2018)[3] | ||||
| Борг | 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4] | ||||
| Голова | Міхаель Кречмер (ХДС) | ||||
| Уряд | ХДС, Зелені і СДПН | ||||
| Ландтаг | ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38) | ||||
| Останні вибори | 30 вересня 2019 | ||||
| Наступні вибори | 2024 | ||||
| Голосів у Бундесраті | 4 | ||||
| ISO | DE-SN | ||||
| Сайт | www.sachsen.de | ||||
Саксо́нія (нім. Freistaat Sachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Дрезден. Сусідами землі є Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Баварія, а також Чехія і Польща. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 18.449,99[1] км². Населення — 4 056 941 (31 грудня 2020)[2]. На теренах землі розмовляють німецькою і верхньолужицькою. ХДС, Зелені і СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Міхаель Кречмер (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 30 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 126,364 млрд € (2018)[3]. Борг землі становить 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4]. Рівень безробіття — 5,0 % (листопад 2019)[5]. Міжнародний код — DE-SN.
- Саксонія (нім. Sachsen, в.-луж. Sakska, лат. Saxonia) — найпоширеніша назва землі.
- Вільна держава Саксонія (нім. Freistaat Sachsen, в.-луж. Swobodny stat Sakska) — офіційна назва землі.
- Заксен, Захсен, Саксен (нім. Sachsen)
Саксонія — найсхідніша федеральна земля Німеччини. Має спільні кордони із чотирма іншими федеральними землями Німеччини:
- на заході із Баварією та Тюрингією,
- на північному заході із Саксонією-Ангальт,
- на півночі із Бранденбургом,
- на сході з Польщею,
- на півдні з Чеською республікою,
- на південному заході з Баварією.
Довжина кордону — близько 1 190 км.
Прикордонними пунктами є:
- на півночі: Домміч (під Торгау) 51 ° 41' 07"
- на півдні: Бад-Брамбах (Фогтланд) 50 ° 10' 19"
- на заході: Мюльтроф (Фогтланд) 11 ° 52' 22"
- на сході: Найсеауе (під Герліц) 15 ° 02' 37"
Найбільші міста — Лейпциг (510 тис. мешканців), Дрезден (480 тис. мешканців) та Хемніц (250 тис. мешканців).
Найважливіші гори — Рудні гори, Лужицькі гори і Саксонська Швейцарія. Гора Фіхтельберг в Рудних горах є найвищою точкою Саксонії (1 215 м). Важливі річки — Мульде, Вейсеріц, Чопау, Вайсе-Ельстер і Шпре, які течуть на північ та належать до річкової системи Ельби, що перетинає Саксонію з південного сходу на північний захід. На сході Саксонія обмежується річкою Нейсе, яка впадає в річку Одру.
Назва «Саксонія» щодо федеральної землі Саксонія з'являється з XV столітті, коли маркграф Майсена Фрідріх I (1381–1428) у 1423 році одержав титул курфюрста Саксонського. Корінна ж Саксонія завойована Карлом Великим 792 року, стала могутнім Саксонським герцогством, але розпалась у XII столітті на різні феодальні володіння. Маркграфство Мейсен (згодом Саксонія) виникло в X столітті на землях полабських слов'ян — лужицьких сербів. У XI столітті воно перейшло до роду Веттінів, які і правили тут до 1918 року. Правителі Саксонії були також королями Польщі у 1697–1763 роках.
Була частиною Східної Німеччини в 1945–1990 роках.
Законодавчий орган — Саксонський Ландтаг (Саксонський Земський Сейм).
Виконавчий орган — Саксонський державний уряд, що складається із саксонського прем'єр-міністра та державних міністрів (штатсміністрів). До 1934 виконавчим органом Саксонії було Загальне міністерство (Gesamtministerium), що складалося з Голови Загального міністерства (Vorsitzende des Gesamtministeriums) (з 1919 — Міністр-Президент) та членів Загального міністерства (Mitglieder des Gesamtministeriums).
.jpg)
Розподіл місць у Саксонському ландтазі за результатами виборів 30 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелені і СДПН.
Розподіл 119 місць:
Саксонія поділяється на три округи:
Які в свою чергу поділяються на 10 районів:
- Баутцен (BZ)
- Рудні Гори (ERZ)
- Герліц (GR)
- Лейпциг (L)
- Майсен (MEI)
- Середня Саксонія (DL)
- Північна Саксонія (TDO)
- Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори (PIR)
- Фогтланд (V)
- Цвіккау (Z)
Окрім цього, є міста, що не належать до жодного району:
| Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч станом на 31 грудня 2011 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Регіони в Саксонії — Sächsisches Elbland, Leipziger Tieflandsbucht, Рудні гори, Саксонська Швейцарія, Фогтланд та Верхня Лужиця.
З 1 серпня 2008 число районів у Саксонії скоротилося з 22 до 10 і число міст, прирівняних до районів, з 7 до 3.[6]
Має давні індустріальні традиції. Виробляється електроніка, текстиль, транспортні засоби, хімікати, буре вугілля.
Саксонія пропонує безліч пишних палаців та майстерно оформлених парків. Крім дрезденського Цвінґера, туристів запрошують палаци Моріцбург, Раменау, замок Клаффенабах, оточений ровами з водою, палац і парк Пільніц та садово-парковий ансамбль Гайденау-Гросзедліц.
Університети існують у Лейпцизі, Фрайберзі, Дрездені та Хемніці.
- Верхня Саксонія
- Саксонське герцогство
- 5866 Захсен — астероїд, названий на честь землі.
- ↑ www.sachsen.de Площа, населення. www.statistik.sachsen.de.
- ↑ Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
- ↑ Bruttoinlandsprodukt von Sachsen von 1991 bis 2018. de.statista.com.
- ↑ Schulden, Finanzvermögen. www.destatis.de.
- ↑ Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- ↑ Sächsisches Kreisgebietsneugliederungsgesetz [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] (PDF, 1,1 MB)
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2
- Саксонія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саксонія
Географічні дані про Саксонія // OpenStreetMap- Офіційний сайт федеральної землі Саксонія
.svg){kind=small} Саксонія-Ангальт
|
 Бранденбург
|
|
 Тюрингія
|
|
 Польща
|
.svg){kind=small} Баварія
|
 Чехія
|
| Незалежні міста | |
|---|---|
| Райони | |
| Колишні незалежні міста | |
| Колишні райони | |
 Веймарська республіка (1919–33) | |
|---|---|
| Держави | Ангальт • Баденська республіка • Баварія • Брауншвейг • Гессен • Ліппе • Мекленбург-Шверін • Мекленбург-Стреліц • Ольденбург • Пруссія • Саксонія • Шаумбург-Ліппе • Тюрингія • Вальдек • Вюртемберг |
| Міста | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · BabelNet · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
