Тимчій Володимир Іванович
| Володимир Іванович Тимчій | |
|---|---|
 | |
 12-й крайовий провідник ОУН .jpg){kind=small} | |
| червень 1939 — лютий 1940 | |
| Попередник | Мирослав Тураш |
| Наступник | Грицак Осип Теодорович |
| Народився | 28 жовтня 1911 с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області |
| Помер | 1940 с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер  Польща |
| Відомий як | військовослужбовець |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина — Польща |
| Національність | українець |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | ОУН |
| Релігія | греко-католик |
Володимир Іванович Тимчій (псевдо: «Лопатинський», «Євгеній», «Володимир Зборівський», «Сніг», «Окулярний»; 28 жовтня 1911, с. Грабовець, Стрийського району, Львівської області — лютий 1940, с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер Польща) — діяч ОУН, 12-й крайовий провідник ОУН (06.1939 — 02.1940).
Володимир Тимчій народився 28 жовтня 1911 року в селі Грабовець Стрийського району. Батько Іван служив у австрійському війську на території Чехії командиром чоти. Мама Марія вела велике господарство і виховувала семеро дітей.
У 1932 закінчив Стрийську гімназію і вступив до Львівського університету, де навчався на факультеті права.
Будучи гімназистом, перебував під впливом організатора націоналістичного руху на Стрийщині Степана Охримовича.[1]
У 1929 член Юнацтва ОУН, з 1932 член ОУН. Протягом 1929—1932 провідник ланки Юнацтва ОУН у Стрийській гімназії, член повітового проводу ОУН Стрийщини протягом 1932–1934. За активну політичну діяльність польський режим неодноразово кидав Володимира Тимчія до в'язниці (у Стрийській тюрмі перебував у липні 1934 та в травні 1935[1]), зокрема, й до табору у Березі Картузькій.
З червня 1939 по лютий 1940 крайовий провідник ОУН. На даній посаді Тимчій-Лопатинський зміцнював і розширював організацію, сприяв створенню загонів самооборони, які проявили себе у вересні 1939 при захисті місцевого населення від мародерства і звірств польської армії та поліції.
Крайовий Провідник Володимир Тимчій-Лопатинський був одним із творців революційної ОУН у 1940 році. У кінці лютого Володимир Тимчій разом із Зенею Левицькою, Микитою Опришком та Теодором Оленьчаком повертався в Україну з наміром підняти постання проти більшовицьких загарбників. Після переходу кордону їх помітили чекісти-прикордонники і почали переслідування. В селі Устиянові (повіт Устрики Долішні) відбувся бій і, щоб не опинитися живими в руках НКВС, хоробра четвірка підірвала себе гранатою.[2]
Український народ гідно вшанував пам'ять славного Провідника, склавши про його загибель пісню-баладу «Як Лопатинський з-за кордону…». У селі Устиянові герою насипано символічну могилу, а у рідному селі Грабовець планується спорудження пам'ятника.
- ↑ а б Мандрик М. Д. Стрийська Бастилія. — Л. : Каменяр, 2005. — 205 с. — ISBN 5-7745-1114-6
- ↑ Спільними зусиллями встановімо пам'ятник Провіднику ОУН Володимирові Тимчію-Лопатинському![недоступне посилання з червня 2019]
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Квазіенциклопедія ОУН
- Спільними зусиллями встановімо пам'ятник Провіднику ОУН Володимирові Тимчію-Лопатинському![недоступне посилання з червня 2019]
- Формування особистості провідника-революціонера [Архівовано 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
| Попередник Мирослав Тураш |
|
12-й Крайовий провідник ОУН серпень 1939 — лютий 1940 |
|
Наступник Посада скасована |
| УВО |  | |
|---|---|---|
| Крайові команданти УВО | Юрій Полянський (1922—1923) • Петро Бакович (1923) • Андрій Мельник (1923—1924) • Ярослав Індишевський (весна 1924 — середина 1926) • Юліан Головінський (друге півріччя 1926 — 01.1927) • Роман Сушко (1927 — 11.1928) • в.о. Володимир Горбовий (11.1928 — 12.1928) • Богдан Гнатевич (12.1928 — 02.1929) • Омелян Сеник (02.1929 — кінець 1929) • (2-й раз) Роман Сушко (кінець 1929 — 06.1930) • (2-й раз) Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • (2-й раз) Богдан Гнатевич (осінь 1930—1931) | |
| Крайові команданти УВО на Східних Українських Землях | Іван Андрух (1920—1921) | |
| ОУН | Євген Коновалець (3.2.1929 — †23.5.1938) • Андрій Мельник (23.5.1938 — †1.11.1964) • Олег Штуль-Жданович (1.11.1964 — †4.11.1977) • Денис Квітковський (4.11.1977 — †15.03.1979) • Микола Плав'юк (15.3.1979 — †10.3.2012) • Богдан Червак (26.5.2012 — досі) | |
| Крайові провідники ОУН | Богдан Кравців (02.1929 — 11.1929) • Зенон Пеленський (11.1929 — 06.1930) • Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • Степан Охримович (10.1930 — †10.4.1931) • Іван Габрусевич (06.1931 — 03.1932) • Богдан Кордюк (05.1932 — 01.1933) • Степан Бандера (01.1933 — 06.1934) • Осип Мащак (07.1934 — 08.1934) • Олекса Гасин (09?.1934 — 02?.1935) • Лев Ребет (02.1935 — 7.2.1939) • Мирослав Тураш (7.2.1939 — †06.1939) • Володимир Тимчій (06.1939 — †02.1940) • Осип Грицак (03.1940 — 04.1940) | |
| ОУНР (ЗЧ ОУН) | Степан Бандера (02.1940 — 15.10.1959) • Степан Ленкавський (1959—1968) • Ярослав Стецько (1968 — †5.7.1986) • Василь Олеськів (1986—1991) • Ярослава Стецько (1991—2001) • Андрій Гайдамаха (2001 — 13.4.2009) • Стефан Романів (13.4.2009 — 12.2022) • Олег Медуниця (14.12.2022 — досі) | |
| Голови проводу ОУНР на Українських землях | Дмитро Мирон-Орлик (04.1940 — 12.1940) • Іван Климів (12.1940 — 07.1941) • Микола Лебедь (09.1941 — 05.1943) • Роман Шухевич (05.1943 — †05.03.1950) • Василь Кук (07.1950 — 05.1954)… • (посада вакантна) • …Зеновій Красівський (? після 1985 — †20.9.1991) • далі посада поєднана з посадою Голови ОУНР | |
| ОУНЗ (ЗЧ УГВР) | Зенон Матла (02.1954 — 12.1956) • Лев Ребет (12.1956 — †12.10.1957) • Роман Ільницький (10.1957 — ?) • Богдан Кордюк (? — 1979) • Дарія Ребет (1979 — 06.1991) • Анатоль Камінський (06.1991 — 05.2019) | |
| ОУНД | Павло Дорожинський (2005 — †18.3.2015) • Віктор Світайло (2015 — досі) | |