Афінська школа (Рафаель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Афінська школа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Афінська школа
Scuola di Atene
Творець:Рафаель Санті
Час створення:1509 - 1511
Розміри:770 х 500
Висота:550 см
Ширина:770 см
Матеріал:фарба для фрескиd
Техніка:техніка фрески
Жанр:історичний живопис
Зберігається:Ватикан
Музей:Апостольський палац
Інвентарний номер:6306a.
CMNS: Афінська школа у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афінська школа (значення).

Афінська школа (італ. Scuola di Atene) — фреска пензля Рафаеля в станці делла Сеньятура Ватиканського палацу.

Історія

[ред. | ред. код]

1509 року за дорученням папи Юлія II Рафаель розписує станці (парадні зали) Ватиканського палацу. Станца делла Сеньятура була першою з розписаних Рафаелем (1509–1511). Його фрески — це алегоричні зображення людської діяльності: «Афінська школа» — філософія, «Диспут» — богослів'я, «Мудрість, помірність та сила» — правосуддя, «Парнас» — поезія. У своїх чотирьох великих композиціях Рафаель показав чотири основи, на які, на його переконання, має спиратися людське суспільство: розум (філософія, наука), доброта та любов (релігія), краса (мистецтво), справедливість (правосуддя). Зображений на фресці Арістотель тримає в руках свою «Етику» і вказує жестом на етичну організацію світу. Натомість Платон тримає в руках діалог «Тімей», його жест, що вказує угору, має символізувати рух чуттєвого світу до світу ідей.

Фреска «Афінська школа» визнається одним з найкращих творів не тільки Рафаеля, але й ренесансного мистецтва загалом.

Спершу фреска не мала окремої назви, а назва «Афінська школа» вперше була використана Джованні П'єтро Беллоні в 1695 році.

Картон фрески зберігається в Амброзіанській бібліотеці у Мілані.[1]

Список персонажів[2]

[ред. | ред. код]
  1. Зенон із Кітіона або Зенон Елейський
  2. Епікур
  3. Фредеріко II, герцог Мантуї
  4. Боецій або Анаксімандр або Емпедокл
  5. Аверроес
  6. Піфагор
  7. Алківіад або Александр Македонський
  8. Антисфен або Ксенофонт
  9. Гіпатія (кохана Рафаеля, Маргеріта)
  10. Есхін
  11. Парменід
  12. Сократ
  13. Геракліт (Мікеланджело Буонарроті)
  14. Платон (Леонардо да Вінчі)
  15. Аристотель (тримає Нікомахову етику)
  16. Діоген Сінопський
  17. Плотін
  18. Евклід або Архімед з учнями
  19. Страбон або Заратуштра
  20. Клавдій Птолемей
  21. Протоген
  22. (R) Апеллес (Рафаель)

Фрагменти

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Georg Kauffmann (Hrsg.): Die Kunst des 16. Jahrhunderts. Propyläen Kunstgeschichte Band 8, Berlin 1970; S. 162
  2. ↑ The School of Athens, «Who is Who?» [Архівовано 15 липня 2006 у Wayback Machine.], Michael Lahanas, mlahanas.de (Перевірено 14 жовтня 2010)

Література

[ред. | ред. код]
  • Ernst Gombrich: Die Symbolik von Raffaels 'Stanza della Segnatura'. In: Ernst Gombrich: Zur Kunst der Renaissance. Band 2: Das symbolische Bild. Klett-Cotta, Stuttgart 1986, ISBN 3-608-76147-0, S. 104–124.
  • Marcia Hall (Hrsg.): Raphael's «School of Athens». Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1997, ISBN 0-521-44899-9.
  • Guerino Mazzola et al.: Rasterbild — Bildraster. Springer-Verlag, Berlin et al. 1986, ISBN 3-540-17267-X.
  • Glenn W. Most: Raffael. Die Schule von Athen. Über das Lesen der Bilder (= Fischer 13385 Kunststück). Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1999, ISBN 3-596-13385-8.
  • Konrad Oberhuber: Polarität und Synthese in Raphaels «Schule von Athen». Urachhaus, Stuttgart 1983, ISBN 3-87838-379-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Афінська_школа_(Рафаель)&oldid=41757104