HD108945

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD108945
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 12г 31х  0,56с
Схилення +24° 34′  1,8″
Видима величина (V) 5,47[1]
Характеристики
Спектральний клас A3
показник кольору U−B 0,11
яскравість B 5,524±0,004[2]
показник кольору B−V 0,056±0,008[2]
яскравість V 5,447±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,02
індекс m1 0,20
індекс c1 1,09
індекс Hβ 2,90[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,460[2]
Мінімальна яскравість 5,480[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -12,02± 0,91[2] мас/рік

за схиленням: -8,94± 0,56[2] мас/рік

Паралакс (π) 10,49 ± 0,83[2] мас
Відстань 310,92 світлових років
95,33 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=75[3]км/сек
Інші позначення
21 Com,

HD 108945, HIP 61071, HR 4766,

BD+25 2517
Посилання
SIMBADдані для HD108945

HD108945хімічно пекулярна зоря спектрального класу A3 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,5.[1] Вона розташована на відстані близько 310,9 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD108945 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 75км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD108945 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 553,9± 325,7 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631