Baleno (1932)
Ескадрений міноносець «Балено» | ||
---|---|---|
Baleno
| ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Фольгоре» | |
Держава прапора | Королівство Італія | |
Належність | Королівські ВМС Італії | |
Закладено | 1 травня 1930 року | |
Спущено на воду | 22 березня 1931 року | |
Введено в експлуатацію | 15 червня 1932 року | |
Загибель | Пошкоджений ворожим вогнем 16 квітня 1941 року, викинувся на мілину Перекинувся та затонув 17 квітня 1941 року | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 830 тонн (стандартна) 2 123 тонни (повна) | |
Довжина | 96 м | |
Ширина | 9,2 м | |
Висота | 3 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парові турбіни «Belluzzo» 3 × парових котли | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 44 000 к.с. | |
Швидкість | 38,8 вузли | |
Дальність плавання | 3 393 милі на швидкості 12 вузлів | |
Автономність плавання | 3 600 миль на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 175 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 52 міни | |
Зенітне озброєння | 2 × 40-мм гармати 40/39 Mod. 1915 4 × 13,2-мм зенітні кулемети |
«Балено» (італ. Baleno) — ескадрений міноносець типу «Фольгоре» ВМС Італії часів Другої світової війни.
Ескадрений міноносець «Балено» був закладений 1 травня 1930 року на верфі «Cantiere navale di Fiume» у Фіуме. Спущений на воду 22 березня 1931 року, вступив у стрій 15 червня 1932 року.
Зі вступом Італії у Другу світову війну «Балено», разом з однотипними «Фольгоре», «Лампо» і «Фульміне» був включений до складу VIII ескадри есмінців.
Вночі 14 червня 1940 року, патрулюючи в затоці Таранто, «Балено» помітив британський підводний човен «Одін», який перебував у надводному положенні, і який незадовго перед тим був атакований (і можливо пошкоджений) есмінцем «Страле». «Одін» негайно занурився, і «Балено» скинув 2 глибинні бомби. На другому заході «Балено» скинув ще 3 бомби, і британський човен затонув зі всім екіпажем[1][2][3].
7 липня «Балено» був у складі ескадри, що супроводжувала конвой транспортів у Лівію. 9 липня на зворотному шляху італійська ескадра зустрілась з британським флотом, внаслідок чого відбувся бій біля Калабрії[4].
На початку 1941 року есмінець пройшов модернізацію, під час якої старі зенітні автомати були замінені на нові 20-мм[3].
24 лютого есмінці «Балено», «Саетта», «Дженьєре», «Каміча Нера» та 2 міноносцями супроводжував конвой з 4 транспортів з Неаполя в Триполі. У дальньому супроводі перебували крейсери «Армандо Діац», «Джованні деле Банде Нере» та есмінці «Аскарі» і «Кораццьєре». Наступного дня поблизу Керкенни конвой був атакований британським човном «Апрайт», внаслідок чого був потоплений крейсер «Армандо Діац»o[2].
Надалі «Балено» супроводжував низку конвоїв в Північну Африку.
13 квітня 1941 року з Неаполя вийшов черговий конвой німецьких транспортів «Адана», «Арта», «Аегіна», «Ізерон» та італійського транспорту «Сабаудія» під охороною есмінців «Лука Таріго», «Балено» та «Лампо». Командував конвоєм капітан 2-го рангу П'єтро де Крістофаро. 15 квітня конвой був помічений літаком-розвідником з Мальти. На перехоплення вийшло ударне з'єднання у складі есмінців «Могаук», «Джервіс», «Джейнес» та «Нубіан» під командуванням капітана 1-го рангу Філіпа Мака (англ. Philip Mack).
16 квітня о 1:59 британці помітили конвой біля острову Керкенна. Британська атака була раптовою. Італійці були атаковані одночасно з моря та повітря. На малих дистанціях кораблі стріляли практично в упор. Були потоплені 3 транспорти та есмінець «Лука Таріго», який, проте, зміг торпедувати британський есмінець «Могаук», який згодом був добитий британськими кораблями. Сильно пошкоджений «Лампо» вдалось посадити на мілину, згодом відбуксирувати в Італію для капітального ремонту.
О 2:20 «Балено» був обстріляний «Джервісом» і «Джейнесом». Першим же залпом були вбиті або важко поранені капітан та всі офіцери. Вийшли з ладу обидві машини, на кораблі почалась пожежа і він почав тонути. Вцілілим членам екіпажу вдалось посадити корабель на мілину.
Загалом з усього екіпажу вдалось врятуватись лише 37 морякам. Важко пошкоджений корабель протримався на мілині 2 дні, після чого зненацька перекинувся та затонув.
Загалом за час війни «Балено» здійснив 64 місії (3 у складі флоту, 7 протичовнових, 22 супроводів конвоїв, 5 тренувальних, 27 переходів та інших операцій), пройшовши при цьому 18 782 милі[3].
у 1950-1951 роках рештки корабля були знайдені фірмою «MICOPERI» (Minio Contivecchi Recuperi) на невеликій глибині та частково розібрані на метал[5].
- ↑ ODIN SUBMARINE 1929-1940. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ а б Trentoincina. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ а б в Ct classe Dardo [Архівовано 2012-06-18 у Wayback Machine.]
- ↑ Battle of Britain July 1940. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 19 червня 2020.
- ↑ Supplemento a Rivista Marittima sul relitto dell'incrociatore Armando Diaz.
- Ескадрений міноносець «Балено» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- Эсминцы Второй мировой:первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. - Москва:Эксмо:Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)