Константин Гюйгенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константин Гюйгенс
нід. Constantijn Huygens
Константин Гюйгенс. Портрет роботи Я. Лівенса, бл. 1628
Народився4 вересня 1596(1596-09-04)
Гаага, Нідерланди
Помер28 березня 1687(1687-03-28) (90 років)
там же
ПохованняGrote of Sint-Jacobskerkd
ГромадянствоНідерланди Нідерланди
Національністьнідерландець
Діяльністьпоет, композитор і науковець
Сфера роботипоезія[1], дипломатія[1], компонування музикиd[1] і музична композиція[1]
Alma materЛейденський університет
ЗакладФредерік Гендрік Оранський
Мова творівнідерландська, латина, англійська, німецька, французька, італійська і іспанська мови
Конфесіякальвінізм[2]
БатькоChristiaan Huygensd[2]
МатиSusanna Hoefnageld[2]
Брати, сестриMaurits Huygensd
У шлюбі зSuzanna van Baerled[2]
Діти (5)Християн Гюйгенс[2], Constantijn Huygens Jr.d[2], Lodewijck Huygensd[2], Philips Huygensd[2] і Susanna Huygensd[2]

CMNS: Константин Гюйгенс у Вікісховищі

Константин Гюйгенс (нід. Constantijn Huygens Константейн Гейгенс, МФА[ˈkɔnstɑntɛin ˈɦœyɣə(n)s]; 4 вересня 1596, Гаага, Нідерланди — 28 березня 1687, там же) — нідерландський поет, композитор і науковець доби Ренесансу («золотого століття Нідерландів»). Батько натурознавця і математика Хрістіана Гюйгенса.

З життя і творчості

[ред. | ред. код]

Константин Гюйгенс — син дворянина-дипломата, був вихований у суворому кальвіністському дусі. Поступивши на дипломатичну службу, багато подорожував по Італії й Англії. Був секретарем двох принців Оранського дому: Фрідріха Генріха Оранського і Вільгельма II Оранського-Нассау.

Писав головним чином дидактичні вірші — нідерландською, латинською, англійською, німецькою, французькою, італійською й іспанською мовами.

Численні твори Константина Гюйгенса носять почасти автобіографічний («Daghwerk», 1638, «Hofwijck», 1653 і «Cluyswerk», 1683), почасти дидактичний характер, як «Costelick mal» (1622) — їдка сатира на поета Якоба Катсу, пенсіонарія Мідделбурга, або «Oogentroost» (1646), де Гюйгенс виводить типи «морально сліпих»; у творі «Zee-straet» (1666) описує тяжке становище рибалок і розкіш відпочиваючої біля морського берега публіки; у «Zede-printen» (1625) подано характеристику всіх станів його часу (від короля і придворних до селян і жебраків). Але найціннішими є його прислів'я і епіграми (понад 3 000), зібрані власне самим автором під заголовком «Волошки» (нід. «Korenbloemen», 1672).

Константин Гюйгенс грав на безлічі інструментів — на лютні, гітарі, віолі да гамба, клавесині), для яких написав велику кількість музичних творів. Свої заняття музикою вважав важливішими, ніж літературні практикування. За його словами, літературою він займався лише в деякі вільні години.

Був великим цінителем образотворчого мистецтва. У 1630-х роках підтримував молодого на той час художника Рембрандта.

Ім'я Константина Гюйгенса носить надерландська літературна премія (Constantijn Huygensprijs).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • De Gedichten van C. Huygens, uitg. door J. A. Worp, Groningen, 18921899.
  • De briefwisseling van C. Huygens, Den Haag, 19111917.
  • Jorissen Th. «Constantijn Huygens, Studien», Arnhem, 1864.
  • Mémoires de C. Huygens, publ. par Th. Jorissen, La Haye, 1873.
  • Jorissen Th., C. Huygens, Studiën, Arnhem, 1871.
  • Eymael H. J., Huygens studiën, Culemborg, 1886.
  • Buitenhof C. J., Bijdrage tot de Kennis van C. Huygens letterkundige opvattingen, Gouda, 1923.
  • Descartes René, Correspondance of C. Huygens, 1635—1647, Oxford, 1926.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г д е ж и к ECARTICO

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]