Сіхоте-Алінь

Центральний Сіхоте-Алінь
Central Sikhote-Alin
Світова спадщина
Сіхоте-Алінь природний ареал існування амурського тигра
45°20′0″ пн. ш. 136°10′0″ сх. д.
Країна	Росія
Тип	Природний
Критерії	x
Об'єкт №	766
Регіон	Азія і Океанія
Зареєстровано:	2001 (25 сесія)
Сіхоте-Алінь на карті Росії
Сіхоте-Алінь у Вікісховищі

Сіхоте́-Алі́нь (рос. Сихотэ́-Али́нь) — гори Далекого Сходу Азії, на території Хабаровського та Приморського країв Російської Федерації.

Географія

Трава у Сіхоте-Аліні сягає 3,5 м

Довжина гірського хребта — 1200 км, ширина до 250 км; середня висота — 800–1000 м; найвищі вершини гори: Тардокі-Яні (2090 м) та Ко (2004 м). Гори є вододілом річок басейнів Амура, Японського моря та Татарської протоки.

Як правило, найвищі вершини Сіхоте-Аліня мають різко окреслений контур і на великих просторах покриті крупними кам'яними розсипами. Форми рельєфу нагадують сильно зруйновані цирки та кари гірського заледеніння.

Складені піщано-сланцевими відкладеннями періодів: тріасу, юри та крейди, з численними проривами інтрузій, що зумовило наявність покладів золота, олов'яних руд і поліметалів. У тектонічних западинах в межах Сіхоте-Аліня поклади кам'яного та бурого вугілля.

У горах змішані ліси, в північній частині — смереко-ялинова тайга, в південній — поширені хвойно-широколистяними ліси з переважанням маньчжурських видів рослинності; у східній та центральній вододільній частинах хребта розташований національний Сіхоте-Алінський біосферний заповідник (під охороною амурський тигр).

Історія

У 2001 році гори Сіхоте-Алінь були занесені в перелік Світової спадщини ЮНЕСКО як природний об'єкт.

Цікаві факти

Одна з глав роману «Тигролови» І. Багряного називається «У пралісах Сіхоте-Аліня».

Див. також

• Сіхоте-Алінський метеорит

Посилання

• Сіхоте-Алінь // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
• Sikhote-Alin. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 2 липня 2015.
• Сіхоте-Алінь на сайті Світової спадщини Юнеско