Перейти до вмісту

Рота поліції «Світязь»

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рота поліції особливого призначення «Світязь»
Емблема роти
На службіз червня 2014
КраїнаУкраїна Україна
ВидСпецпідрозділ з охорони громадського порядку
Тип Національна поліція
Чисельність100
Війни/битвиАнтитерористична операція на Донбасі
Командування
Поточний
командувач
підполковник В'ячеслав Моніч
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення

Медіафайли на Вікісховищі

Рота «Світязь» (РПСПОП «Світязь») — добровольчий підрозділ патрульної служби поліції особливого призначення, створений в червні 2014 року у структурі УМВС України в Волинській області[1]. Першим командиром «Світязя» був Олександр Фацевич, потім роту очолював Сергій Козак, нині[коли?] — В'ячеслав Моніч[2].

Історія

[ред. | ред. код]

12 червня 2014 року УМВС Волині оголосило про створення роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь»[3]. Інформаційне агентство «Волинські новини» повідомило, що «світязівців» будуть готувати до виконання функцій охорони громадського порядку та участі в АТО на сході України. Формування роти доручили колишньому десантнику Олександру Фацевичу, за плечима якого були 9 років служби у Збройних силах України, а також досвід навчання бійців Самооборони Майдану Волині[4]. 12 липня бійці спецроти «Світязь» після проходження місячного курсу підготовки присягнули на вірність народу України і влилися до лав органів внутрішніх справ України. Начальник УМВС України у Волинській області полковник міліції Петро Шпига у привітальному слові зазначив:

Сьогодні настав той день, коли я бачу перед собою повністю боєздатний підрозділ, який виконуватиме поставлені перед ним найскладніші завдання. Рота особливого призначення «Світязь» відтепер стала реальною бойовою одиницею у системі органів внутрішніх справ. Ви виважено прийняли рішення, аби з честю та гідністю виконати свій обов’язок на благо народу України[5].

14 серпня бійці спецроти відправилися в зону бойових дій на сході України[6][7].

Рота «Світязь» брала участь в операції зі звільнення Іловайська, під час якої 40 міліціонерів опинилися в оточенні у так званому Іловайському котлі[8].

Після відпочинку і доформування, у середині грудня загін бійців роти відправився у нове відрядження, — цього часу під місто Вуглегірськ Донецької області. 30 січня 2015 року працівники підрозділу при посиленні натиску терористів в боях за Дебальцеве потрапили в оточення у Вуглегірську, з якого вони вийшли з боями[9][8]. Позиції волинян і приданої артилерійської групи були облаштовані в місцевому інтернаті та Будинку культури. Лейтенант Ігор Дрючан розповів, що в ході запеклого бою командир викликав вогонь артилерії на себе, після чого артилеристи і міліціонери пішли на прорив, проклали собі дорогу вогнем, а потім здійснили 15-кілометровий марш до своїх[10][11].

Як зазначив голова МВС Арсен Аваков:

Завдання було виконане на відмінно. Воювали бійці біля Вуглегірська. Три дні тримали оборону. Вийшли самі цілі та неушкоджені та вивели побратимів з ЗСУ[8].

Голова патрульної поліції Києва Олександр Фацевич, колишній командир «Світязя», 28 липня 2015 року представив бійцям цього спецпідрозділу нового керівника, яким став Сергій Козак.[12]

11 березня 2019 капелани ПЦУ Волині благословили воїнів на захист України.[13]

Нагороди і відзнаки

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Після нагородження бійців роти «Світязь» відзнаками МВС за героїзм та відвагу проявлені під час битви за Вуглегірськ, 5 лютого 2015

У лютому 2015 року Наказами МВС України були нагороджені:[8]

  • Капітану міліції Фацевичу Олександру Юрійовичу, командиру роти «Світязь», було присвоєно спеціальне звання «майор міліції». Йому вручили іменну вогнепальну зброю;
  • Підполковнику міліції Рубчуку Григорію Олександровичу, заступнику командира роти «Світязь», було присвоєно спеціальне звання «полковник міліції». Йому також вручили іменну вогнепальну зброю;
  • Старшого прапорщика міліції Чаюка Макара Олександровича, молодшого інспектора автослужби, нагородили нагрудним знаком МВС За відвагу в службі з присвоєнням спеціального звання «молодший лейтенант міліції»;
  • Старшого сержанта міліції Пінчука Олександра Валентиновича, міліціонера взводу № 3 роти «Світязь», нагородили нагрудним знаком МВС «За відвагу в службі» з присвоєнням спеціального звання «старшина міліції».

Також, нагрудним знаком МВС За відзнаку в службі нагородили 30 чоловік роти.[8]

Втрати

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На Волині створюють спецбатальйон «Світязь». Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  2. Бійці «Світязя» привітали волинян зі святами. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
  3. На Волині створено роту особливого призначення[недоступне посилання з липня 2019]
  4. Спецбатальйону «Світязь» знайшли керівника. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  5. Бійці підрозділу особливого призначення «Світязь» склали присягу на вірність народу України (ФОТО). Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 24 грудня 2014.
  6. Волинський спецбатальйон «Світязь» вирушив у зону АТО. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  7. У зону АТО виїхав волинський спецпідрозділ міліції «Світязь». Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 23 грудня 2014.
  8. а б в г д Мене запитують, якою буде міліція після реформи — такою, яка приходить з АТО", — Арсен Аваков (ФОТО, ВІДЕО). Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  9. У Вуглегірську з пастки вирвалися понад 70 українських військових. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  10. «Ми пишаємось вами!»: як Аваков нагороджував бійців «Світязя». Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  11. Командир роти «Світязь» про події у Вуглегірську. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
  12. Бійцям «Світязя» представили нового командира — Сергія Козака. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  13. БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ЗАХИСТ - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]