Птерозаври
Птерозаври | |
---|---|
Копії скелетів Pteranodon sternbergi, самця (спереду) і самиці (позаду) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Архозаври (Archosauria) |
Клада: | Орнітодіри (Ornithodira) |
Клада: | †Pterosauromorpha Padian, 1997 |
Ряд: | †Птерозаври (Pterosauria) Kaup, 1834 |
Підгрупи[1] | |
| |
Поширення викопних решток. Кольори відповідають таксономічним групам.[a] | |
Вікісховище: Pterosauria |
Птерозаври (Pterosauria) — вимерлий ряд плазунів мезозойської ери, що освоїли повітряне середовище проживання. Вони жили 210-65,5 млн років тому, одночасно з динозаврами і морськими ящерами. У наш час[коли?] виділяють близько 60 родів птерозаврів, що об'єднуються в 16 родин. Знахідки птерозаврів украй рідкісні через погане збереження скелету.
Анатомія птерозаврів значно відрізнялася від їх предків рептилій завдяки адаптації для польоту. Кістки птерозавра були порожніми і заповнені повітрям, так само як і кістки птахів. Вони мали кіль грудної клітини, яка була розвинена для посилення польотних м'язів і збільшений мозок який свідчить про функції пов'язані з польотом.[4] В деяких пізніших птерозаврів, хребетні кістки за плечима зрослися в структуру, що відома як notarium, що додавала жорсткості тулубу під час польоту, і забезпечувала надійну підтримку лопаткам (плеча).
Крила птерозавра були утворені мембранами із шкіри і інших тканин. Основні мембрани кріпилися до дуже подовженого четвертого пальця кожної руки і здовж бокових частин тіла до щиколоток.
Хоча раніше гадали, що то були прості структури із шкіри, дослідники відносно недавно показали, що мембрани крила птерозаврів були дуже складними і динамічними структурами, які відповідали активному способу польоту. Зовнішні частини крила (від кінчика до ліктя) були посилені щільно розташованими волокнами, що названі актинофібрилами (англ. actinofibrils) .[5] Актинофібрили самі по собі складалися із трьох різних шарів у крилі, утворюючи перехресне переплетіння при накладанні один на одного. Функція актинофібрил не відома, так само і як точний матеріал з якого вони були утворені. В залежності від їхнього точного складу (кератин, м'язи, еластичні структури, і т. д.), вони могли бути або зв'язуючими або посилювальними елементами в зовнішній частині крила.[6] Мембрани крила також містили тонкий шар м'язів, фіброзну тканину, і унікальну, складну систему циркуляції зациклених кровоносних судин.[7]
- У 1784 італійський натураліст Козімо Коллін опублікував опис скелета птерозавра, знайденого в кар'єрах Баварії. Він припустив, що це залишки невідомого морського створіння.
- У 1801 році французький зоолог Жорж Кюв'є вивчив малюнок Коллін і встановив, що скелет належить літаючій рептилії. Він назвав її «Ptero-Dactyle» («крилатий палець»).
- У 1960-х роках XX століття радянським палеонтологом А. Г. Шаровим знайдено добре збережений скелет сордеса у верхньоюрських «паперових» сланцях хребта Каратау в Казахстані. По ньому було вперше достовірно встановлено наявність волосяного покриву і будову літальної перетинки.
- У 1984 році радянський палеонтолог Л. А. Несов встановив існування гігантських беззубих птерозаврів аждархід.
- З 1996 року вчені різних країн отримали доступ до вивчення формації Ісянь нижньокрейдових віку, розташованої в провінції Ляонін, Китай. Були виявлені сотні скелетів амфібій, птахів, динозаврів прекрасного збереження, включаючи декількох птерозаврів.
-
Приблизний вигляд птерозавра.
-
Птерозавр у польоті.
-
Викопні рештки доводять, що птерозаври, на кшталт Хацегоптерикса, були чотириногими, а деякі й досить ефективними наземними хижаками.
- ↑ Andres, B.; Clark, J.; Xu, X. (2014). The Earliest Pterodactyloid and the Origin of the Group. Current Biology. 24 (9): 1011—6. doi:10.1016/j.cub.2014.03.030. PMID 24768054.
- ↑ Mark P. Witton (2013), Pterosaurs: Natural History, Evolution, Anatomy, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-15061-1
- ↑ David M. Unwin (2010), Darwinopterus and its implications for pterosaur phylogeny, Acta Geoscientica Sinica, 31 (1): 68—69
- ↑ Witmer LM, Chatterjee S, Franzosa J, Rowe T (2003). Neuroanatomy of flying reptiles and implications for flight, posture and behaviour. Nature. 425 (6961): 950—3. doi:10.1038/nature02048. PMID 14586467.
- ↑ Bennett SC (2000). Pterosaur flight: the role of actinofibrils in wing function. Historical Biology. 14 (4): 255—84. doi:10.1080/10292380009380572.
- ↑ Kellner, A.W.A.; Wang, X.; Tischlinger, H.; Campos, D.; Hone, D.W.E.; Meng, X. (2009). The soft tissue of Jeholopterus (Pterosauria, Anurognathidae, Batrachognathinae) and the structure of the pterosaur wing membrane. Proceedings of the Royal Society B. 277 (1679): 321—329. doi:10.1098/rspb.2009.0846. PMC 2842671. PMID 19656798.
- ↑ Naish D, Martill DM (2003). Pterosaurs — a successful invasion of prehistoric skies. Biologist. 50 (5): 213—6.
- André J. Veldmeijer, Mark Witton & Ilja Nieuwland. Pterosaurs: Flying Contemporaries of the Dinosaurs (2012). Sidestone Press. 134 сторінки.
- Птерозаври (укр.)
- Піонери повітряного океану. «Моя наука»
- The Pterosaures Database. Systematics (англ.)
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |