Перейти до вмісту

Корунд

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Корунд
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураCrn[2]
Хімічна формулаAl₂O₃
Nickel-Strunz 104.CB.05[3]
Dana 84.3.1.1
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія[4]
Просторова групаspace group R-3cd[4]
Твердість9
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьрубін (санскрит)[5]
CMNS: Корунд у Вікісховищі

Кору́нд — поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид алюмінію шаруватої будови. Прозорі різновиди — дорогоцінний камінь, непрозорі — абразивний матеріал.

Історія та етимологія

[ред. | ред. код]

Напевно, перша згадка про мінерал, який сьогодні відомий як корунд, походить від Плінія Старшого. У 37-й книзі його Naturalis historia він розповідає про «Адамас Сідерите», який, швидше за все, є корундом[6]. Назва «Корунд» походить від санскритського курундаму або курнатма குருந்தம் або курвуіндам або курувінда குருவிந்தம், що фактично означало рубін[7]. Це також може означати високу твердість мінералу.

Термін Corinvindum вперше використав англійський геолог Джон Вудворд (1665–1728) у 1719 [8]

У 1794 р. ірландський хімік Річард Кірван (1733–1812) використав англійський варіант написання назви Corundum, який діє й сьогодні[9]

Інша можливість виведення — з давньоіндійського слова Каурунтака, з яким Альфред Хільбрандтт пов'язує «Топаз» певного відтінку.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Al2O3.

Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09.

Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si.

Сингонія тригональна.

Густина 4.

Твердість 9 (за шкалою Мосса).

Синювато- або жовтувато-сірого кольору.

Прозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.

Блиск скляний.

Дорогоцінний камінь.

Утворюється в гранітних пегматитах у зв'язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.

Асоціація: андезин, олігоклаз, нефелін, скаполіт (сієніти); шпінель, рутил, хондродит, рогова обманка, флогопіт, кальцит (метаморфізовані вапняки); кіаніт, силіманіт, дюмортьєрит, хлорит (сланці); гранат, шпінель, флогопіт, омфацитовий клінопіроксен, кіаніт, рутил, графіт, алмаз.

  • Корунд
    Корунд
  • Кристали корунду
    Кристали корунду
  • Корунд з Бразилії. Розмір мінерала 2-3 см
    Корунд з Бразилії. Розмір мінерала 2-3 см
  • Кристалічна структура корунду
    Кристалічна структура корунду
  • Корунд
    Корунд

Різновиди

[ред. | ред. код]

Корунд як мінеральний вид має такі різновиди[10]:

  • Рубін, «червоний яхонт» — червоного кольору; дорогоцінний камінь І категорії, ціна прозорих добре забарвлених екземплярів буває більшою, ніж у алмазів. Рубіни кольору «голубина кров» з М'янми (з долини Могок та провінції Монг-Шу) — найдорожчі.
  • Сапфір, «синій яхонт» — синього кольору різної інтенсивності. При помірно-інтенсивному волошково-синьому забарвленні — дорогоцінний камінь І категорії, але цінується значно нижче за рубін. Дуже темні або занадто світлі сапфіри досить дешеві. Найкрасивіший і найцінніший колір: «Royal blue» інтенсивно насиченого синього кольору, за відтінком — середній між найтемнішим і найсвітлішим варіантом. За місцем походження найдорожчий з провінції Кашмір (Індія) внаслідок виснаження родовища та виняткової якості та кольору.
    • Жовтий
    • Зелений (застар. «східний смарагд»).
    • Поліхромний (може зустрічатися будь-яке поєднання кольорів). Дуже рідкісний та цінний.
    • Рожевий
    • фіолетовий (застар. «східний аметист»).
    • Чорний. Особливо цінний зірчастий різновид з 6 або 12 променями.
  • Падпараджа є виключно сумішшю двох кольорів: помаранчевого і рожевого, тому рідкісний. Різні гематологічні лабораторії на той самий камінь можуть давати як висновок як «падпараджу», так і просто рожево-оранжевий.
  • Зоряний рубін — екзотичний дорогоцінний камінь з ефектом астеризму, обробляється у вигляді кабошона.
  • Лейкосапфір або «Східний алмаз» — безбарвний і прозорий корунд; недорогий дорогоцінний камінь.
  • Простий корунд — непрозорий, крупно- або дрібнозернистий, сірого кольору. Іноді у великих непрозорих кристалах. Завдяки високій твердості його використовують як абразивний матеріал, через високу температуру плавлення використовується як вогнетривкий матеріал, а також при виготовленні емалей.
  • Наждак — суцільна зерниста корундова порода сіро-чорного кольору з домішками гематиту, магнетиту та ін.
  • Синтетичний корунд — проводиться термічною обробкою різної високоглиноземної сировини. Його бузково-рожеві різновиди називаються французькою трояндою або трояндою Франції.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Корунд — полігенний мінерал. Акцесорний корунд приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, М'янма та ін.).

Вкрапленики корунду (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія).

Пневматоліто-гідротермальні родовища корунду, пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, М'янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища корунду пов'язані з високоглиноземистими гнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, М'янми).

Великі родовища абразивного корунду приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду.

У США штати Массачусетс, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Північна Кароліна, Джорджія, Монтана. Провінція Онтаріо, Канада. На островах Наксос і Самос, Греція. Трансвааль, Південна Африка. Провінція Лагман, Афганістан. Острів Мадагаскар. Сині, зелені та жовті дорогоцінні камені з: Чантхабурі та Трат, Таїланд. Квінсленд, Австралія.

В Україні є в межах Українського щита.

Цікавинки

[ред. | ред. код]

Смірис (англ. smiris; нім. Smiris n) — те ж саме, що й корунд (G. Agricola, 1546). Згадується в книзі (курсах лекцій у Києво-Могилянській академії) Ф.Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші» (1705—1709 рр.).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ а б mineralienatlas.de
  5. ↑ Keferstein C. Mineralogia Polyglotta — Ha: 1849.
  6. ↑ Cajus Plinius Secundus: Naturgeschichte Siebenundreißigstes Buch. XV. Sechs Arten des Diamants. In: Max Ernst Dietrich Lebrecht Strack (Hrsg.): Naturgeschichte. Heinrich Strack, Bremen 1856, S. 541–542
  7. ↑ corundum, n. In: OED Online, Oxford University Press; abgerufen am 13. November 2018.
  8. ↑ Woodward: A catalogue of the foreign fossils in the collection of J. Woodward M. D. Brought as well from several Parts of Asia, Africa, and America; as from Sweden, Germany, Hungary, and other Parts of Europe. Part I. C. H. Reclam, Paris/Leipzig 1719, S. 6 (englisch, Textarchiv – Internet Archive – Konvolut aus verschiedenen Arbeiten; S. 514 im gesamten Konvolut).
  9. ↑ Richard Kirwan: Elements of mineralogy. Zweite, mit beträchtlichen Verbesserungen und Ergänzungen versehene Auflage. Vol. I: Earths and Stones. J. Nichols, London 1794, S. 335 (Elements of mineralogy, S. 335 in der Google-Buchsuche).
  10. ↑ Корунд и его разновидности. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 28 січня 2011.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корунд&oldid=41820868