Перевірена версія

Загорулько Артур Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Артур Загорулько
Артур Загорулько
Артур Загорулько
Особисті дані
Повне ім'я Артур Юрійович Загорулько
Народження 13 лютого 1993(1993-02-13) (31 рік)
  Одеса, Україна
Зріст 188 см
Вага 73 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник, Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Нива» (Вінниця)
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2017 Україна «Шахтар» Д 0 (0)
2011  Україна «Шахтар-3» 8 (3)
2013—2014  Україна «Шахтар-3» 25 (8)
2015  Україна «Зоря» 1 (0)
2016  Україна «Іллічівець» 10 (6)
2016—2017  Україна «Ворскла» 36 (2)
2018 Україна «Олімпік» Д 1 (0)
2018 Україна «Рух» 7 (1)
2019—т.ч. Україна «Нива» В 63 (39)
2022  Чорногорія «Зета» 9 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 липня 2023.

Арту́р Ю́рійович Загору́лько (нар. 13 лютого 1993, Одеса, Україна) — український футболіст, граючий президент, півзахисник та нападник вінницької «Ниви».

Найкращий бомбардир молодіжного чемпіонату України 2014—15 у складі молодіжної команди донецького «Шахтаря».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ-11. У 2012 році потрапив у донецький «Шахтар», але в склад головної команди за 6 шість років так і не пробився. У сезоні 2013/14 грав у другій лізі за «Шахтар-3». За підсумками сезону портал football.ua назвав його лідером цієї команди, відзначивши внесок футболіста, який навесні забив кілька важливих м'ячів, що допомогло юним донеччанам, наприклад, відібрати очки у Кривому Розі в «Гірника», який згодом вийшов у першу лігу[1]. Наступний сезон Загорулько провів у молодіжній першості, ставши з 17 м'ячами в 22 іграх його найкращим бомбардиром.

Після закінчення турніру підписав орендну угоду з луганською «Зорею». У складі луганчан дебютував у 27 жовтня 2015 року в кубковому матчі з «Геліосом», а в Прем'єр-лізі вперше зіграв 7 листопада того ж року замінивши на 73-й хвилині матчу проти запорізького «Металурга» Руслана Маліновського.

23 лютого 2016 року став гравцем «Іллічівця» на умовах оренди до кінця сезону 2015/16[2].

5 серпня 2016 року перейшов на правах оренди до складу полтавської «Ворскли»[3][4]. За півтора сезони зіграв за полтавців 36 матчів у Прем'єр-лізі, забивши лише два голи і на початку 2018 року повернувся в «Шахтар»[5].

31 серпня 2018 року став гравцем винниківського «Руху»[6].

З 2019 грає за вінницьку Ниву.

21 січня 2021 Артур Загорулько став граючим президентом вінницької «Ниви».[7]

Статистика

[ред. | ред. код]
Статистика по сезонам
Сезон Клуб Турнір М Г
2010-2011 «Шахтар-3» (Донецьк) 2 Ліга 8 3
2011-2013 «Шахтар» (Донецьк) УПЛ 0 0
2013-2014 «Шахтар-3»(Донецьк) 2 Ліга 25 8
2014-2015 «Шахтар» (Донецьк) УПЛ 0 0
2015-2016 «Зоря» (Луганськ) УПЛ 1 0
2015-2016 «Маріуполь» 1 Ліга 10 6
2016-2017 «Ворскла» (Полтава) УПЛ 24 1
2017-2018 «Ворскла» (Полтава) УПЛ 12 1
2018-2019 «Олімпік» (Донецьк) УПЛ 1 0
2018-2019 «Рух» (Винники) 1 Ліга 7 1
2019-2020 «Нива» (Вінниця) 2 Ліга 18 8
2020-2021 «Нива» (Вінниця) 2 Ліга 15 5
2021-2022 «Нива» (Вінниця) 2 Ліга 13 12
2022-2023 «Нива» (Вінниця) 2 Ліга 17 14

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Друга ліга. Підсумки сезону. «Шахтар-3» (рос.). Артур Валерко, Football.ua. 30 червня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2015.
  2. «Іллічівець» підписав контракт з новачком (ua) . Прес-центр ФК «Іллічівець». 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
  3. Ворскла орендувала Загорулько. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 квітня 2018.
  4. «Ворскла» орендувала нападника «Шахтаря». «UA-Футбол» (5 серпня 2016). Перевірено 5 серпня 2016.
  5. Будемо виконувати поставлені перед нами завдання (Ukrainian) . 7 січня 2018. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 квітня 2018.
  6. У «Русі» — 5 новачків. Офіційний сайт ФК «Рух». 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  7. Президентом вінницької «Ниви» став Артур Загорулько. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 22 січня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]