Голдашівка
| село Голдашівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Тер. громада | Бершадська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05040010080039190 |
| Облікова картка | Голдашівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1700 |
| Населення | 1017 |
| Площа | 34,604 км² |
| Густота населення | 29,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24464 |
| Телефонний код | +380 4352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°13′25″ пн. ш. 29°42′38″ сх. д. / 48.22361° пн. ш. 29.71056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м |
| Водойми | р. Яланець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24400, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23 |
| Карта | |
  Голдашівка | |
 Голдашівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Голдаші́вка — село в Україні, у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області.
До 2020 р. - центр Голдашівської сільської ради Бершадського району.
Лежить у долині невеличкої річки Яланець, на відстані 21 км від центру громади.
Назву села пов'язують з гайдамацьким рухом. У 1760-х козак Говдаш входив до загону Гната Голого, який громив польські маєтки, аж поки після поразки цього руху разом із десятками інших козаків не осів на півдорозі між Бершадю та Балтою.
Голдашівка належала католицьким родинам Любомирських та Сабатинів, Обочинських. Згодом продали землі Олійнику, Берляну і Немировському.
Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 1300 осіб[1].
У 1957 р. було ліквідоване с-ще (хутір) Любашівка.[2][3]
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Бершадської міської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бершадського району, село увійшло до складу Гайсинського району[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 504 чоловіки та 734 жінки.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1013 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,41 % |
| російська | 0,49 % |
| молдовська | 0,10 % |
Віддалене від райцентру село, у якому немає великого сільгосптовариства. План по доходах сільського бюджету 2009 виконано на 118 %.
Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (близько 70 учнів), дитсадок, будинок культури, пошта, ФАП, кілька магазинів.
В селі 485 дворів, 883 жителі. З них працездатного віку 293, 397 пенсіонерів. 2009 народилося п'ятеро дітей, померло — 27 осіб. Зареєстровано 5 шлюбів.
Особливістю Голдашівки є те, що тут аж дві релігійних громади — православна Московського Патріархату, у якій священиком Олег Побережний, і українська греко-католицька, де священиком М. Будник.
Греко-католицькою громадою створено і утримується в селі соціальний центр. Після занять в школі його відвідують діти з малозабезпечених, неблагополучних сімей, незалежно від віросповідання батьків. Співучасником проекту є і сільська рада, якою виділено для цього приміщення.
У центрі діти додатково харчуються за рахунок церковної громади. Як священиком, так і активом села з ними проводиться відповідна виховна робота.
Вѣ 1712 г. вѣ с. Голдашевкі былѣ построенѣ деревянный трехкупольный храмѣ, покрытый гонтою; этотѣ храмѣ разобранѣ вѣ 1893 г., и дерево употреблено на устройство причтовыхѣ построекѣ. Ньіні существующій вѣ с. Голдашевкі храмѣ вѣ честь Зачатія св. Іоанна Предтечи, деревянный, на каменномѣ основаніи, построенѣ на средства прихожанѣ вѣ 1889—1891 гг. Вѣ д. Любашевки существовалѣ сѣ 1702 г. деревянный храмѣ, который разобранѣ вѣ 1802 г. Церковной земли 66 д. 1834 с, вѣ томѣ числі усад. 3 д., подѣ хуторомѣ 6 дослуговой 6 д., сѣн. 17 д. 1330 с. и пах. 34 д. 504 с. Причтовыя постройки исправныя. Сѣ 1878 г. до 1892 г. вѣ Г. была школа грамоты, а сѣ 1892 г. церковно-пріходская; помещается вѣ собственномѣ зданій, построенномѣ вѣ 1886 г.
Труды подольского епархиального историко-статистического комитета Вып. 9 под ред. Евфимия Съцинскаго. Кам. Под. 1901г
Уродженець села є Митрофан Шморгун — Герой Соціалістичної праці СРСР.
- ↑ Голод 1921—1923 і українська преса в Канаді. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, — 2008 — 1000 с. 978-966-355-024-4
- ↑ Рішення виконкому Вінницької обласної ради № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»
- ↑ Карта РККА окрестностей Винницы и Каменец-Подольского, 1930-е(рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- Голдаші́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.164
- Бершадь. Інформаційний портал [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Gołdaszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 670. (пол.)
