П'єр Граньє-Дефер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Граньє-Дефер
фр. Pierre Granier-Deferre
Ім'я при народженніП'єр Жульєн Граньє
фр. Pierre Julien Granier
Дата народження22 липня 1927(1927-07-22)
Місце народженняПариж, Франція
Дата смерті16 листопада 2007(2007-11-16) (80 років)
Місце смерті
Париж, Франція
ПохованняОтойd
ГромадянствоФранція Франція
Професіякінорежисер, сценарист
Alma materІнститут перспективних досліджень кінематографаd
Роки активності1962 — 2006
ДітиCélia Granier-Deferred, Denys Granier-Deferred і Christopher Granier-Deferred[1]
IMDbID 0335133
Нагороди та премії
Приз Луї Деллюка (1981) • Сезар (1983)
П'єр Граньє-Дефер у Вікісховищі

П'єр Жульє́н Граньє (фр. Pierre Julien Granier, більше відомий як П'єр Граньє-Дефер (фр. Pierre Granier-Deferre); нар. 22 липня 1927, Париж, Франція — пом. 16 листопада 2006, Париж, Франція) — французький кінорежисер і сценарист.

Біографія

[ред. | ред. код]

П'єр Граньє-Дефер народився 22 липня 1927 року в Парижі, Франція. Починав свій шлях у кінематографі асистентом у режисерів: Дені де ла Пательєра, Жана-Поля ле Шануа, Марселя Карне, Андре Бертом'є, Жоржа Лампена та інших. Закінчив Інститут перспективних досліджень кінематографа (IDHEC, зараз La femis).

Дебютував у великому кіно в 1962 році фільмом «Маленький ліфтер». За часом сходження його кар'єри збіглося з розквітом французької нової хвилі, але він волів залишатися ремісником, що віддає перевагу добротним жанровим картинам. Нерідко брався за екранізації сучасних французьких письменників. Завдяки його стрічкам змогли розкритися нові грані таланту, акторів, що знімалися у нього, таких як: Жан Габен, Симона Синьйоре, Ліно Вентура, Ромі Шнайдер, Ален Делон та інших.

Фільми Граньє-Дефера користувалися постійною глядацькою увагою і супроводжувалися великим комерційним успіхом. Працював для телебачення. Завжди писав сценарії до своїх стрічок, рідко звертаючись за допомогою співавторів. Після знайомства зі сценаристом Паскалем Жарденом[fr] протягом десятиліття, починаючи з «Таємниці ферми Мессе» (1970) і до 1980 року, коли Жарден помер, вони складали творчий тандем і були нерозлучними друзями.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

П'єр Граньє-Дефер був тричі одружений. На зйомках фільму «Париж у серпні» Граньє-Дефер познайомився з британською акторкою Сьюзен Гемпшир, незабаром одружився. У 1974 році вони розлучилися, коли режисер закохався в юну Ізабель де Ерррерос, що працювала на кіностудії в монтажному цеху.

Троє з чотирьох дітей Граньє-Дефера пов'язали своє життя з кінематографом: режисер Дені Граньє-Дефер[fr], продюсер Крістоф Гранье-Дефер і акторка Селія Гранье-Дефер.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1962 Останнє свято Le petit garçon de l'ascenseur Так
1962 Маленький ліфтер Le petit garçon de l'ascenseur Так
1964 Пригоди Салавена Les aventures de Salavin Так
1965 Перетворення стоног La métamorphose des cloportes Так Так
1966 Париж у серпні Paris au mois d'août Так Так
1967 Дурень Le grand dadais Так Так
1970 Таємниця ферми Мессе La horse Так Так
1971 Кіт Le chat Так Так
1971 Вдова Кудер La veuve Couderc Так Так
1973 Син Le fils Так Так
1973 Потяг Le train Так Так
1974 Панівна раса La race des 'seigneurs' Так Так
1974-1979 т/с Незвичайні історії Histoires insolites Так Так
1975 Клітка La cage Так Так
1975 Прощавай, поліцейський Adieu, poulet Так
1976 Жінка у вікні Une femme à sa fenêtre Так Так
1979 Військовий лікар Le toubib Так Так
1981 Дивна справа Une étrange affaire Так Так
1982 Північна зірка L'étoile du Nord Так Так
1983 Друг Венсана L'ami de Vincent Так Так
1985 Людина з очима кольору срібла L'homme aux yeux d'argent Так Так
1986 Приватні уроки Cours privé Так Так
1987 Топитися заборонено Noyade interdite Так Так
1988 Колір вітру La couleur du vent Так
1990 Австрійка L'Autrichienne Так
1991-2005 т/с Мегре Maigret Так Так
1992 Голос La voix Так Так
1992 Архіпелаг Archipel Так Так
1995 Маленький хлопчик Le petit garçon Так Так
1996 т/ф Останнє свято La dernière fête Так Так
2006 Літній пасажир Le passager de l'été Так

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації П'єра Граньє-Дефера[2][3]
Рік Категорія Фільм Результат
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1971 Золотий ведмідь Кіт Номінація
1982 Дивна справа Номінація
Приз Отто Дібеліуса Перемога
Приз Луї Деллюка
1981 Найкращий фільм Дивна справа Перемога
Премія «Сезар»
1982 Найкращий режисер Дивна справа Номінація
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Номінація
1983 Найкращий адаптований сценарій Північна зірка Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.imdb.com/name/nm0358925/trivia/
  2. ↑ Нагороди та номінації П'єра Граньє-Дефера на сайті IMDb(англ.)
  3. ↑ Pierre Granier-Deferre: Ses récompenses et nominations на сайті AlloCiné (фр.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 102 (рос.)
  • Словарь французского кино. Под редакцией Жана-Лу Пассека. Перевод с фр. языка. — 1998, Минск, Пропилеи. — 118—119 с. — ISBN 985-6329-11-6 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єр_Граньє-Дефер&oldid=42393945