Перейти до вмісту

Воро (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Гонсалес, а друге (материне) прізвище Марко.
Ф
Воро
Воро
Воро
Особисті дані
Повне ім'я Сальвадор Гонсалес Марко
Народження 9 жовтня 1963(1963-10-09) (61 рік)
  Валенсія, Іспанія
Зріст 182 см
Громадянство  Іспанія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Іспанія «Валенсія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1984 Іспанія «Валенсія Месталья»  ? (?)
1984–1985 →  Іспанія «Тенерифе» 43 (2)
1985–1993 Іспанія «Валенсія» 216 (8)
1993–1996 Іспанія «Депортіво» 102 (1)
1996–1998 Іспанія «КД Логроньєс» 45 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993–1995 Іспанія Іспанія 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2002–2004 Іспанія «Валенсія Месталья»
2008 Іспанія «Валенсія» (в. о.)
2012 Іспанія «Валенсія» (в. о.)
2015 Іспанія «Валенсія» (в. о.)
2016–2017 Іспанія «Валенсія»
2017– Іспанія «Валенсія» (асистент)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Сальвадор Гонсалес Марко (ісп. Salvador González Marco), більш відомий як Воро (ісп. Voro, нар. 9 жовтня 1963, Валенсія, Іспанія) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Входить до тренерського штабу «Валенсії».

Як гравець виступав, зокрема, за «Валенсію» та «Депортіво», а також національну збірну Іспанії, у складі якої став учасником чемпіонату світу.

Як тренер розпочав роботу у штабі «Валенсії», в якій доріс від роботи з другою командою, до посади головної команди «кажанів»[1] .

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Валенсія».

Розпочав грати у футбол в дублі «кажанів», клубі «Валенсія Месталья», після чого 1984 року для отримання ігрової практики на правах оренди перейшов в «Тенерифе» з Сегунди.

Влітку 1985 року повернувся до рідного клубу і 31 серпня 1985 року в матчі проти клубу «Реал Вальядолід» він дебютував у Ла Лізі. У 1989 році Воро допоміг команді зайняти третє місце в чемпіонаті, а через рік завоював срібні медалі. Всього відіграв за валенсійський клуб вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Валенсії», був основним гравцем захисту команди.

Влітку 1993 року він перейшов в «Депортіво». 5 вересня в поєдинку проти «Сельти» Воро дебютував за новий клуб. У першому сезоні він став віце-чемпіоном Іспанії, упустивши перемогу в останньому турі. У 1994 році Воро з клубом завоював Кубок і Суперкубок Іспанії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «КД Логроньєс», за який виступав протягом 1996—1998 років і в першому ж сезоні вилетів з ним у Сегунду.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

13 жовтня 1993 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Ірландії[2].

У наступному році Воро потрапив в заявку національної команди на чемпіонат світу 1994 року у США[3]. На турнірі він зіграв в одному поєдинку проти збірної Болівії (3:1)[4].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 9 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Валенсія Месталья»[5], де пропрацював з 2002 по 2004 рік.

В подальшому входив до тренерського штабу «Валенсії». 21 квітня 2008 року головний тренер «кажанів» Рональд Куман був звільнний з посади[6] і на 5 останніх матчів сезону Воро став виконувачем головного тренера[7]. В цих матчах «Валенсія» здобула чотири перемоги, проте п'яту гру розгромно програла «Барселоні» (6:0). По завершенні сезону новим головним тренером став Унаї Емері, а Воро повернувся до своєї колишньої посади[8][9] .

У сезоні 2012/13 Воро знову змушений був стати виконувачем обов'язків головного тренера «Валенсії» після раптового звільнення Маурісіо Пеллегріно[10]. Під керівництвом Воро «кажани» провели лише один матч — 5 грудня в 2012 році проти французького «Лілля» в останньому матчі групового етапу Ліги чемпіонів. Матч не мав турнірного значення оскільки на цей момент іспанський клуб вже забезпечив собі місце у плей-оф, а французи залишались на останньому місці, тим не менш Валенсія виграла 1:0. Наступна зустріч вже розпочалась з новим тренером команди, яким став Ернесто Вальверде[11].

30 листопада 2015 року Воро втретє був призначений тимчасовим тренером «Валенсії» після відходу Нуну Ешпіріту Санту[12][13]. Цього разу під керівництвом Воро клуб виграв матч на Кубок Іспанії проти нижчолігового «Баракальдо» (3:1), а також зіграв у нічию з «Барселоною» (1:1) на «Местальї»[14] . Після цього головним тренером став Гарі Невілл[15][16].

20 вересня 2016 року Воро прийняв тимчасовий пост головного тренера «Валенсії» вчетверте після відставки Пако Айєстарана[17][18]. Цього разу він у перших двох матчах з однаковим рахунком 2:1 переміг «Алавес» та «Леганес», але в третьому на домашній арені поступився столичному «Атлетіко»[19]. Незважаючи на це публіка на Местальї вітала роботу Воро на всіх етапах як тренера[20], повертаючи його до основної роботи в структурі клубу. Наступна гра «Валенсії» вже розпочалась на чолі з італійським тренером Чезаре Пранделлі.

В передостанній день 2016 року, після відставки Чезаре Пранделлі[21], Воро вп'яте був призначений виконувачем обов'язків головного тренера «Валенсії»[22]. Під його керівництвом валенсійці розгромно поступились у кубку «Сельті» (1:4), а також зіграли внічию з «Осасуною» (3:3). Незважаючи на невдалі результати, 11 січня 2017 року Воро був затверджений на своїй посаді до кінця сезону[23] і вперше став повноцінним головним тренером «Валенсії»[24]. Під його керівництвом команда завершила сезон 2016/17 на посередньому для себе 12 місці чемпіонату, і влітку Воро повернувся до роботи асистента головного тренера «Валенсії», яким було призначено Марселіно Гарсію Тораля.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Депортіво» : 1994—95
«Депортіво» : 1995

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Voro, entrenador y hombre de club [Voro, manager and club man] (Spanish) . Las Provincias. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
  2. ↑ España acaba con un mito (Spain ends myth) [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]; Mundo Deportivo, 14 October 1993
  3. ↑ World Cup '94; Bolivia scores, but will still go home [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]; The New York Times, 28 June 1994
  4. ↑ Болівія VS. Іспанія 1:3 (рос.). soccerway.com. 27 червня 1994. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  5. ↑ Voro: «El filial está al servicio del primer equipo». Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  6. ↑ Voro determined to rescue Valencia [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 22 April 2008
  7. ↑ El Valencia destituye a Ronald Koeman y nombra entrenador a Voro. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  8. ↑ Voro, elegido el mejor delegado de la Liga BBVA 2010/11 [Voro, chosen best delegate of 2010/11's BBVA League] (Spanish) . Valencia CF. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  9. ↑ La leyenda de Voro en el Valencia [Voro's legend in Valencia] (Spanish) . Marca. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  10. ↑ Pellegrino, destituido como entrenador del Valencia. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  11. ↑ Entre Voro y Valverde. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  12. ↑ Valencia: Voro assisted by Phil Neville at La Liga side. BBC Sport. 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
  13. ↑ El Valencia anuncia que Voro sustituirá a Nuno. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  14. ↑ Santi Mina anima la Liga [Santi Mina livens League] (Spanish) . Marca. 5 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  15. ↑ Gary Neville takes charge of Valencia. Goal.com. 2 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2015.
  16. ↑ Gary Neville, nuevo entrenador del Valencia CF. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  17. ↑ Valencia sack Pako Ayestaran after losing start. BBC Sport. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
  18. ↑ El Valencia destituye a Pako Ayestaran. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  19. ↑ Voro seguirá en el banquillo ante el Atlético a la espera del nuevo relevo. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  20. ↑ Voro, ovacionado y querido para siempre. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 19 березня 2017.
  21. ↑ Voro takes Valencia helm again after Cesare Prandelli resigns. La Liga. 30 грудня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 4 січня 2017.
  22. ↑ Voro vuelve a tomar el mando del Valencia. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  23. ↑ Voro, ratificado hasta final de temporada. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 19 березня 2017.
  24. ↑ Voro sigue hasta final de temporada [Voro remains until the end of the season] (ісп.). Superdeporte. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Воро_(футболіст)&oldid=36064186