Impavido (1913)
| «Імпавідо» | ||
|---|---|---|
| Impavido | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Імпавідо» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Індоміто» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| Закладено | 1911 рік | |
| Спущено на воду | 22 березня 1913 року | |
| Введено в експлуатацію | 1913 рік | |
| Виведений зі складу флоту | Зданий на злам у 1937 році | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 672 тонни (стандартна) 720 тонн (повна) | |
| Довжина | 73 м | |
| Ширина | 7,3 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парові турбіни 4 × парових котли | |
| Потужність | 16 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 1 440 миль на швидкості 13 вузлів | |
| Екіпаж | 69 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 102-мм гармата «102/40 Mod. 1914» 4 x 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 450-мм торпедних апаратів | |
«Імпавідо» (італ. Impavido) - ескадрений міноносець типу «Індоміто» ВМС Італії часів Першої світової війни.
Ескадрений міноносець «Імпавідо» був закладений в 1911 році на верфі «Cantiere Pattison» в Неаполі. Спущений на воду 22 березня 1913 року, того ж року вступив у стрій.
Після вступу Італії у Першу світову війну «Імпавідо» був включений до складу II ескадри есмінців, разом з однотипними «Іррек'єто», «Індоміто», «Імпетуозо», «Інсідіозо» та «Інтрепідоо».
6 липня 1915 року «Імпавідо» разом з кораблями своєї ескадри вирушив на патрулювання у Веенціанській затоці. О 4:30 вони мали зустрітись з есмінцем «Берсальєре», крейсером «Амальфі» та міноносцями супроводу. О 4-й ранку ескадра була атакована німецьким підводним човном «SM UB-14» (оскільки Німеччина на той момент ще не перебувала у стані війни з Італією, човен перебував у складі австро-угорського флоту під бортовим номером «U-26»). Підводний човен випустив 450-мм торпеду, яка влучила у лівий борт крейсера, який затонув менше, ніж 30 хв. Загинуло 72 членів екіпажу, 682 були врятовані кораблями супроводу[1].
17 серпня есмінці «Імпавідо», «Ардіто», «Анімозо», «Іррек'єто» та крейсер «Куарто» вирушили на перехоплення австро-угорських кораблів, які обстріляли острови Палагружа[1].
Увечері 8 червня 1916 року «Імпавідо» разом з есмінцями «Понтьєре», «Інсідіозо», «Есперо» та крейсер «Лібія» супроводжували 2 транспорти «Романья» та «Прінчіпе Умберто», які перевозили з Вльори в Італію солдатів 55-го піхотного полку (2 605 чоловік). Незабаром після виходу конвой був атакований австро-угорським підводним човном «U 5». В транспорт «Прінчіпе Умберто» влучили дві торпеди, внаслідок чого він затонув. Загинуло 1926 чоловік. Кораблі супроводу не змогли перехопити ворожий підводний човен[1].
24 червня того ж року «Імпавідо», «Іррек'єто», «Інсідіозо», «Аудаче» та крейсерт-скаут «Марсала» прикривали атаку торпедних моторних човнів в Дурресі, внаслідок якої був серйозно пошкоджений пароплав «Сараєво»[1].
24 грудня есмінці «Імпавідо», «Карло Мірабелло» та «Іпполіто Ньєво» прикривали атаку двох торпедних човнів на Дуррес. Атака була зірвана в останній момент, за три милі від цілі, через пошкодження одного з торпедних човнів.
14-15 травня 1917 року «Імпавідо» брав участь у битві в протоці Отранто.
16 липня того ж року есмінці «Імпавідо», «Індоміто», «Інсідіозо» та скаути «Карло Альберто Раккія» і «Аугусто Ріботі» брали участь у підтримці бомбардування Дурреса 18-ма літаками.
Після закінчення війни «Імпавідо» пройшов ремонт, під час якого було доповнене артилерійське озброєння.
У 1929 році корабель був перекласифікований в міноносець.
У 1937 році корабель був виключений зі складу флоту і знаний на злам.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Ескадрений міноносець «Імпавідо» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
