Гільєрмо Баррос Скелотто
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 4 травня 1973 (51 рік) | |||||||||||||||||||||
| Ла-Плата, Аргентина | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 171 см | |||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Аргентина
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||
| 1989-1991 | «Хімнасія і Есгріма»
| |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Гільєрмо Баррос Скелотто (ісп. Guillermo Barros Schelotto, нар. 4 травня 1973, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції атакуючого та крайнього півзахисника, а також відтягнутого назад нападника. Володар великої кількості трофеїв, у тому числі чотири рази був володарем Кубку Лібертадорес, двічі Міжконтинентального кубка, двічі переможцем Рекопи Південної Америки, 6 разів ставав чемпіоном Аргентини. Є одним із кращих гравців клубів «Хімнасія і Есгріма» та «Бока Хуніорс», у складі якого є одним із найкращих бомбардирів у міжнародних матчах — 25 м'ячів, що лише на 1 гол менше, ніж у його колишнього партнера по команді Мартіна Палермо. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, став дворазовим переможцем чемпіонату Аргентини як тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб збірної Парагваю. Має брата-близнюка Густаво, із яким він грав разом у клубах «Хімнасія» та «Бока Хуніорс».
Народився 4 травня 1973 року в місті Ла-Плата. Вихованець футбольної школи клубу «Хімнасія і Есгріма». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1991 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 181 матчі чемпіонату, та відзначившись 45 забитими м'ячами. У 1993 році він став у складі команди переможцем організованого Аргентинською футбольною асоціацією Кубку Століття АФА[en].
У 1997 році Гільєрмо Скелотто перейшов до одного з найкращих аргентинських клубів «Бока Хуніорс», у складі якого він грав протягом 10 років, за які відіграв 302 матчі за клуб та забив 87 м'ячів у всіх турнірах, а також стане улюбленцем уболівальників клубу. У цьому ж році до команди перейшли його брат Густаво та Мартін Палермо, який стане партнером Гільєрмо в атаці. Усі три футболісти перейшли до «Боки» за рекомендацією Дієго Марадони, легенди клубу, який догравав свій останній сезон як футболіст. 14 вересня 1997 року Гільєрмо дебютував у основному складі команди у переможному (2-1) матчі проти команди «Ньюеллс Олд Бойз». Футболіст досить швидко закріпився в основному складі клубу, та незабаром став одним із лідерів команди.
Наступні 10 років у складі столичного аргентинського клубу виявились багатими для Гільєрмо Скелотто як на турнірні успіхи, так і на яскраву гру. Спочатку «Бока» виграла дві аргентинські першості — Апертуру-1998 і Клаусуру-1999. Наступного року команда, хоч і невдало зіграла в Клаусурі, зайнявши лише 7 місце, зуміла виграти Кубок Лібертадорес, Міжконтинентальний кубок, а також і Апертуру, зробивши своєрідний хет-трик футбольних трофеїв. У 2001 році «Бока» вдруге підряд виграла Кубок Лібертадорес. Гільєрмо грав як на позиції вінгера, так і плеймейкера та відтягнутого форварда, складаючи в цьому випадку хороший атакувальний дует з Мартіном Палермо. Скелотто багато забивав, а ще більше роздавав гольових передач. У 2003 році команда повторила «хет-трик» трофеїв трирічної давності. Наступні три роки (2004—2006) команда виграла два Південноамериканських кубки, дві Рекопи Південної Америки, по одній Апертурі та Клаусурі.
До середини 2000-х років Гільєрмо Скелотто поступов втрачав свої ігрові кондиції з віком. Тому, коли в 2007 році його контракт із столичним аргентинським клубом закінчувався, він вирішив його не поновлювати, а перейти до команди, в якій він буде мати більше ігрової практики. 19 квітня 2007 року оголошено про підписання футболістом контракту із американським клубом «Коламбус Крю», який грав у лізі MLS. Коли Гільєрмо покидав «Боку», в Кубку Лібертадорес підходив до завершення груповий етап, так що перемога в червні цього року над «Греміо» у фіналі відбулась уже без його участі, проте він, як заявлений на турнір гравець, також вважається володарем Кубка Лібертадорес-2007, який став таким чином його останнім трофеєм у складі «Боки».
5 травня 2007 року Гільєрмо дебютував за «Коламбус Крю» в MLS, вийшовши на заміну в гостьовому матчі проти клубу «Канзас-Сіті Візердз», який його команда програла з рахунком 0-1. Досвідчений гравець швидко став лідером своєї нової команди та улюбленцем її уболівальників. Команда «Крю» провела сезон-2007 не дуже вдало, оскільки не потрапила до плей-офф (6-те місце з 7 команд Східної Конференції та 9-те з 13 в цілому по лізі).
Сезон 2008 року виявився значно вдалішим: команда впевнено виграла як регулярний чемпіонат MLS, так і плей-офф. 23 листопада 2008 року в фіналі плей-офф «Коламбус» обіграв «Нью-Йорк Ред Буллз» з рахунком 3-1, і всі три м'ячі переможців були забиті з передач Скелотто, лідера й плеймейкера «Крю». Гільєрмо, який провів, незважаючи на вік, один із кращих сезонів у своїй кар'єрі, визнаний найкращим гравцем як фіналу, так і всього сезону в MLS.
14 січня 2011 року Гільєрмо Скелотто представлений як гравцець клубу «Хімнасія і Есгріма»[1][2][3], у складі якого вже виступав раніше. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у кінці цього ж року.
У 1995 році Гільєрмо Скелотто у складі молодіжної (U-23) збірної Аргентини став переможцем футбольного турніру Панамериканських ігор, команда пройшла турнірний шлях без поразок, а у фіналі перемогла мексиканців у серії післяматчевих пенальті.
1998 року він дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді він провів у формі головної команди країни 10 матчів. Проте його кар'єра в складі головної збірної країни виявилась невдалою. У складі збірної Скелотто лише був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, проте на цьому турнірі аргентинці вибули вже в чвертьфіналі турніру після поразки від бразильської збірної, а сам футболіст у груповому турнірі виходив у всіх трьох матчах на заміну, а в чвертьфінальному матчі участі не брав.
У липні 2012 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб клубу «Ланус», підписавши контракт на 1 рік[4][5], змінивши на цьому посту Габріеля Шуррера.[6] Покинув команду Скелотто після завершення сезону 2015 року.[7]
11 січня 2016 року Гільєрмо Скелотто увійшов до тренерського штабу італійського клубу «Палермо»[8], втім, попрацював у ньому нетривалий час, і вже 1 березня 2016 року став головним тренером команди «Бока Хуніорс».[9][10], тренував команду з Буенос-Айреса три роки, протягом яких двічі вигравав із клубом чемпіонат Аргентини.
2 січня 2019 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб команди «Лос-Анджелес Гелаксі».[11][12]
2021 року став головним тренером збірної Парагваю.
Гільєрмо Скелотто одружений, та має трьох синів.
- Чемпіон Аргентини (6):
- «Бока Хуніорс»: Апертура 1998, Клаусура 1999, Апертура 2000, Апертура 2003, Апертура 2005, Апертура 2006
- Володар Кубка Лібертадорес (4):
- «Бока Хуніорс»: 2000, 2001, 2003, 2007
- Володар Міжконтинентального кубка (2):
- Володар Південноамериканського кубка (2):
- Переможець Рекопи Південної Америки (2):
- Переможець Кубку Століття АФА (1):
- «Хімнасія і Есгріма»: 1993
- Переможець Supporters' Shield (2):
- Переможець Кубка МЛС (1):
- «Коламбус Крю»: 2008
- Переможець Панамериканських ігор (1):
- Чемпіон Аргентини (2):
- Найцінніший гравець МСЛ: 2008
- Найцінніший гравець фіналу плей-офф МСЛ: 2008
- ↑ Presentación del Melli (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
- ↑ Guillermo vuelve al Lobo (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
- ↑ Guillermo Barros Schelotto (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 15.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 15 січня 2011.
- ↑ Vale doble (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 20.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ Conferencia de Prensa: Presentación Guillermo Barros Schelotto (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.07.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ Los números de Schürrer (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 25.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
- ↑ "Me voy siendo campeón" (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.12.2015. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
- ↑ Guillermo Barros Schelotto è il nuovo allenatore (італ.). Sito ufficiale dell'US Città di Palermo. 11.01.2016. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
- ↑ Guillermo Barros Schelotto es el nuevo director técnico de Boca (ісп.). TyCSports. 1.03.2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
- ↑ "Trataremos de dar lo mejor" (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Boca Juniors. 3.03.2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
- ↑ LA Galaxy name Guillermo Barros Schelotto Head Coach. LA Galaxy (англ.). 2 січня 2019. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 9 січня 2019.
- ↑ Tom Bogert (2 січня 2019). LA Galaxy name Guillermo Barros Schelotto new head coach. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гільєрмо Баррос Скелотто
- Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Гільєрмо Баррос Скелотто на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
1 Бургос (в) • 2 Аяла • 3 Сорін • 4 Ібарра • 5 Сімеоне (к) • 6 Самуель • 7 Баррос Скелотто • 8 Санетті • 9 Палермо • 10 Ортега • 11 Лопес • 12 Біссаррі (в) • 13 Вівас • 14 Почеттіно • 15 Беріссо • 16 Гульєльмінп'єтро • 17 Усаїн • 18 Канья • 19 Кальдерон • 20 Аймар • 21 Гонсалес • 22 Рікельме • Тренер: Марсело Б'єлса | | |
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 4 травня
- Народились 1973
- Гравці збірної Аргентини з футболу
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 1999
- Тренери збірної Парагваю з футболу
- Аргентинські футболісти
- Аргентинські футбольні тренери
- Футболісти «Хімнасія» (Ла-Плата)
- Футболісти «Бока Хуніорс»
- Футболісти «Коламбус Крю»
- Тренери ФК «Ланус»
- Тренери ФК «Палермо»
- Тренери ФК «Бока Хуніорс»
- Тренери ФК «Лос-Анджелес Гелексі»
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у США
- Уродженці Ла-Плати
- Призери Панамериканських ігор 1995 року
- Спортсмени Ла-Плати
- Аргентинські чемпіони Панамериканських ігор