Алма-Атинська (станція метро)
55°37′58″ пн. ш. 37°45′58″ сх. д. / 55.63278° пн. ш. 37.76611° сх. д.
| Алма-Атинська | |
|---|---|
Замоскворіцька лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна мілкого закладення |
| Глибина закладення | 10 м |
| Проєктна назва | Промзона[1], Братєєво[2] |
| Проєкт перейменування | «Братєєво», «Братєєвська» (2012) |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 162 м |
| Ширина | 10 м |
| Дата відкриття | 24 грудня 2012[3] |
| Архітектор(и) | А. В. Некрасов (рос.), Г. С. Мун (рос.)[4] |
| Пересадка на | А: 708, с710, с797, с827, с838, 864, 887; обласний — 1063 |
| Виходи до | Братєєвська, Поромна, Ключева |
| Час відкриття | 5:30 |
| Час закриття | 1:00 |
| Код станції | БР |
 | |
«Алма-Атинська» (рос. Алма-Атинская)[2][5] — кінцева станція південного радіуса Замоскворіцької лінії Московського метрополітену, розташована за «Красногвардійською» у районі Братєєво.
187-а станція Московського метрополітену[6]. Відкрито — 24 грудня 2012[3].
29 листопада 2011 уряд Москви ухвалив рішення про перейменування станції з «Братєєво» на «Алма-Атинська» російська назва міста Алмати, колишньої столиці Казахстану[5]. Ця зміна віддзеркалює перейменування станції метро Алмати «Молодіжна» на Москва, в знак дружби між Росією і Казахстаном[7].
Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 10 м[8]) з однією острівною прямою платформою.
- Довжина платформи — 162 м
- Ширина платформи — 10 м
- Кількість світильників — 9 шт
- Станція обладнана 3 ескалаторами
- Висота склепіння — 6 м
Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційних колії для відстою рухомого складу та двоколійна ССГ з електродепо «Братєєво».
Через розташування за станцією довколишніх наземних об'єктів не були побудовані оборотні тупики. Їх замінив перехресний з'їзд перед станцією. Потяги в бік Красногвардійської відправляють з обох станційних колій.
Станція розташована у районі Братєєво і має два вестибюлі: наземний (північний) і підземний (південний).
Північний наземний вестибюль має виходи до Братєєвської і Поромної вулиць; південний, підземний — до Ключової вулиці, біля парку і річки Городні. Наземний вестибюль з'єднано з платформою трьома ескалаторами і ліфтами, підземний — сходами і пандусами.
- Автобуси: 708, с710, с797, с827, с838, 864, 887;
- обласний — 1063
Архітектура максимально лаконічна. Станційний зал перекритий пологим гладким, еліпсоподібним по обрису склепінням. Колійна стіна оздоблена сірими гранітними плитами. Межа склепіння та колійної стіни підкреслена червоною лінією (фарбована металева труба). На підлогах плитами світлого і темного граніту викладений шаховий геометричний малюнок. У цілях безпеки краї платформи позначені смугами контрастного граніту і світлодіодними смугами.
Основним елементом оздоблення станційного залу стали металеві конструкції у вигляді розташованих уздовж поздовжньої осі станції дев'яти пар параболічних дуг; кожна пара має спільну точку опори на платформі, довжина дуг — 11 м, на кінцях дуги мають віялоподібні розширення. За задумом архітекторів, ці конструкції висотою близько 11 метрів, символізують казахську юрту[9].
Освітлення здійснюється розташованими між дугами люмінесцентними світильниками. Освітлення від параболічних дуг направлено в сторону прибуття потягів зі станції «Красногвардійська».
- Офіційний сайт Московського метрополітену(рос.)
- Сайт «Московське метро» [Архівовано 5 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Фотоальбом будівництва станції на сайті «Метробуд» [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Проект зовнішнього вигляду станції [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Місце, де будується станція, на топографічній карті 1960-х років [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Чиновники вкрали нашу історію
- «Мерія обіцяє, що москвичі зможуть впливати на вибір назв московських міських об'єктів» та коментар ІІЦ «Історія прізвища» [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Уряд Москви позбавився підтримки одного з найдосвідченіших московських топонімістів. Двадцять років по тому. Відкритий лист Меру міста Москви С. С. Собянін та Голові Мосміськдуми В. М. Платонову. [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алма-Атинська (станція метро)
- ↑ Постанова правління Москви від 11 липня 1996 року № 494 «Про коректування назв станцій метрополітену, що будуються»[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ а б Розпорядження керівництва Москви від 29 листопада 211 року число 915 - РП "Про присвоєння найменувань територіальним одиницям, вулицям та станціям метрополітену міста Москви»[недоступне посилання]
- ↑ а б В Москві відкрилася станція метро "Алма-Атинська" (російською) . Газета.Ru. 24 грудня 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2012.
- ↑ Алма-Атинська. Замоскворіцька лінія. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2012.
- ↑ а б Станцію московського метра у районі Братєєво пойменують на «Алма-Атинська». РосБізнесКонсалтинг. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 27 листопада 2011.
- ↑ Станція метро «Алма-Атинська» відкриється 19 грудня (російською) . Росбалт. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 11 грудня 2012.
- ↑ Future metro station renamed. Moscow Metro official site. 9 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 24 грудня 2012.
- ↑ Александр Ефремов. (10 грудня 2012). Секреты «Алма-Атинской». Вести-Москва. Архів оригіналу за 16 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012.
- ↑ [1] [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]"Проектувальники Московського метра оповіли про нові станції підземки". РІА Новості. 29.06.2012.
| Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
|---|---|---|---|---|
| Кінцева | Замоскворіцька лінія | Красногвардійська | ||
