Церишенко Михайло Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церишенко Михайло Анатолійович
Дата народження19 вересня 1960(1960-09-19) (64 роки)
Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство Росія
 СРСР
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професіяактор, театральний режисер
IMDbID 2646816
CMNS: Церишенко Михайло Анатолійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Церишенко.

Михайло Анатолійович Церишенко (нар. 19 вересня 1960, Київ, УРСР, СРСР) — російський радянський актор-гуморист і театральний режисер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Михайло Анатолійович Церишенко народився 19 вересня 1960 року в Києві. У 1985 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого.

Грав на сцені Київського театру естради. У 1992 році в Києві під час зйомок фільму познайомився із співачкою Катериною Семеновою. Незабаром між артистами виникають близькі стосунки. Обидва йдуть зі своїх сімей. Михайло переїжджає до своєї коханої в Москву, де знімається в кіно, бере участь у зйомках телевізійної програми «Оба-на!», яка приносить йому популярність[1].

Михайло Церишенко працює артистом естради, актор театру і кіно. З 2003 по 2013 рр. він був артистом театру «Криве дзеркало» (під керівництвом Євгена Петросяна). На даний момент він виступає з Олександром Морозовим та Віктором Розумовським з сольними концертними номерами «Брати по розуму» у складі Театру мініатюр. Як режисер Михайло Церишенко співпрацює з Московським єврейським театром «Шалом» і антрепризними театральними агентствами. У деяких своїх виставах виступає як актор. Знімається в кіно[2].

Михайло Церишенко колекціонує моделі автомобілів «Жук» від Volkswagen[3].

Родина

[ред. | ред. код]
  • Перший шлюб зареєстрований в студентські роки: був одружений з радянською та українською акторкою театру та кіно Інною Капінос[4].
  • У другому шлюбі з костюмеркою київського Театру Естради народився син Віктор.
  • Протягом 26 років (з 1992 по 2018 рік) був у третьому шлюбі зі співачкою і композиторкою Катериною Семеновою[5][6].

Творчість

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
З дружиною Катериною Семеновою

Телевізійні програми

[ред. | ред. код]
  • «Оба-на!» (1992—1995)
  • «Кишкін дім» (2001—2003)
  • «Криве дзеркало» (2003—2013)[7]
  • «Кулінарна сімейка» (2005—2006)[8]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1984 — Макар-слідопит — червоноармієць
  • 1988 — Острів скарбів (мультфільм) — пірат у чорній безрукавці (1 серія), пірат з короткими вусами (2 серія)
  • 1990 — Сеніт зон — замаскований міліціонер
  • 1992 — Божевільні макарони або помилка професора Бугенсберга[9]
  • 1999 — Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського — лікар
  • 1999 — Сімейні таємниці (Записки сучасника)
  • 2000 — Москва
  • 2000 — Старі шкапи — круп'є
  • 2000 — Марш Турецького — доктор Чиж
  • 2000 — Президент і його внучка — бізнесмен
  • 2000 — Чек — банкір
  • 2002 — Каменська 2 — журналіст Баглюк
  • 2002 — ДжокерЪ (Гра) — епізод
  • 2002 — Чоловіча робота 2 — продажний прапорщик
  • 2003 — Дні ангела — Вовчик
  • 2003 — Дружна сімейка — продавець картин
  • 2004 — Російська ліки — Іван Семенович Гарецький
  • 2004 — Паралельно любові — Островий
  • 2004 — Садиба — Борис Михайлович
  • 2004 — Жінки в грі без правил — Степан Пилипенко
  • 2005 — Дзеркальні війни. Віддзеркалення перше
  • 2005 — Королева бензоколонки 2 — єврей
  • 2005 — Дура — епізод
  • 2005 — Справа про «Мертвих душах» — власник готелю
  • 2005 — Дівчинка з півночі — епізод
  • 2006 — Провінційні пристрасті — епізод
  • 2006 — Квиток у гарем — епізод
  • 2006 — Диявол з Орлі — доктор Ферре
  • 2006 — Російське засіб — епізод
  • 2007 — Колобків. Справжній полковник! — епізод
  • 2008 — Безневинні створіння — пан з табакеркою

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]
  • «Кохання з перешкодами». (Московський єврейський театр «Шалом»);
  • «Розморожений». (Московський єврейський театр «Шалом»);
  • «Підшукую дружину. Недорого!». (Театральне агентство «Антре»);
  • «Годинник із зозулею». (Театральна компанія «Антре»);
  • «Щасливий номер» (антреприза).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ YouTube — «Оба-на! Кабачок». Часть 3. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.
  2. ↑ Михаил Церишенко — биография и фото — Чеховед. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2018.
  3. ↑ Михаил Церишенко: «Я собиратель, а не коллекционер» — WomanHit.ru. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  4. ↑ Инна Капинос: «Ушла из кино девушкой, вернулась — мамой» / интервью вела Ольга Чистякова — Вестник Кривбаса, 04 июня 2008 [недоступне посилання з Апрель 2018]
  5. ↑ Публикация Екатерина Семёнова певица в Instagram • Дек 5 2017 в 9:57 UTC. Instagram. Процитовано 8 грудня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ Публикация Екатерина Семёнова певица в Instagram • Янв 18, 2018 at 10:01 UTC. Instagram. Процитовано 19 січня 2018.
  7. ↑ Михаил Церишенко: «Я не идиот в шляпе!» [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (печатный фрагмент интервью для программы «Василий Козлов. Беседы» 2017 г.)
  8. ↑ «Ради мужчины худеть не буду». Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  9. ↑ Виктор Андриенко. Безумные Макароны или… [Архівовано 4 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Церишенко_Михайло_Анатолійович&oldid=43679833