Перейти до вмісту

Лоска

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Лоска
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030450087938
Основні дані
Засноване 1700[1]
Населення 344
Площа 0,74 км²
Густота населення 464,86 осіб/км²
Поштовий індекс 16071
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 51°50′59″ пн. ш. 32°53′42″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
167 м
Водойми р. Лоска
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Лоска. Карта розташування: Україна
Лоска
Лоска
Лоска. Карта розташування: Чернігівська область
Лоска
Лоска
Мапа
Мапа

Лоска́ — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 344 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Блистівська сільська рада.

Село назване опісля назви річки Лоска, зараз в селі є ставок. Всі жителі цього населеного пункту, що загалом становлять 344 особи, відрізняються насамперед яскравою говіркою.

Археологія

[ред. | ред. код]

Найдавнішими урочищем на лосківських землях є сама річка Лоска, її балка, що була найближчим мисливським угіддям для мешканців мізинської палеолітичної стоянки 20-тисячної давними. Кроманьйонці вже тоді пізнали красу урочища, а на кістках мамонтів вирізали прямокутні закрутки рогів оленів лосківської балки.

Історія

[ред. | ред. код]

Ще наприкінці XVII століття монахи Новгород-Сіверського Спаського монастиря облаштували на річці Лосці свою доволі велику Лосківську обитель. Вона була огороджена, й «оздоблена кількома чудовими вежами», як засвідчив в своєму щоденнику за 10 листопада 1708 р. шведський вояка Крман, прямуючи разом з військом з села Гнатівки до Ушівки. У селі Лоска знаходився великий монастирський двір, мабуть, значно більший ніж у Новгороді-Сіверському.[2]

За статистичними даними 1859 р. в казенному селі Лоска Кролевецького повіту нараховувалося 9 дворів, 65 мешканців. Пашня лосківців знаходилися за Карасівським бором в бік Блистови на захід, впереміж з полем карасівців. Ґрунт трьох сортів – сірий на глинистому піґгрунті; – глинистий за Язвицьким яром; – піщаний з південного боку. У цілому половина пашні знаходилася на пісках, чверть на сірій та чверть на глиністій землі. Щороку третину навозу селяни спрямовували під посіви жита, решту – під коноплю, з неї виробляли пеньку та олію на сухомлинівській олійні, приналежній казенним селянам або на олійні Савицького біля Ушівської криниці. Сінокоси лосківців були на Сухомлинівському болоті, по берегам річки Лоски в урочищах Ступник, Вилище, Ваталище та біля озера Красовиця. Також були заливні сінокоси по Десні, найкращі з них на Березовій гриві за Десною, потім – в низинах, а найгірші сінокоси, низької болотної якості, йшли під гору. Зайве сіно селяни продавали в Шостку, на пороховий завод, звичайна ціна – 3 руб. за віз. [3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[5].

Село відоме своєю футбольною командою.[джерело?]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 342 99.42%
російська 2 0.58%
Усього 344 100%

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Лосківська обитель
  3. Лосківські землі на межовому плані 1869 р.
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]