Centauro B1
| Centauro B1 | |
|---|---|
 Centauro B1 із позначками ІФОР | |
| Тип | колісний винищувач танків |
| Походження | Італія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1991 — по т.ч. |
| Оператори | див. Оператори |
| Історія виробництва | |
| Розробник | FIAT (корпус) Iveco (рушій) OTO Melara (озброєння, башта) |
| Розроблено | 1986 |
| Виготовлення | 1991 — 2006 |
| Виготовлена кількість | 490+ |
| Варіанти | див. Варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 24 т |
| Довжина | 7,85 м |
| Ширина | 2,94 м |
| Висота | 2,73 м |
| Екіпаж | 4 |
| Броня | сталева катана гомогенна |
Головне озброєння | 105 мм нарізна гармата |
Другорядне озброєння | 2 × 7,62-мм кулемети |
| Двигун | дизель Iveco MTCA 520 кс |
Операційна дальність | 800 км |
| Швидкість | 100 км/год |
Centauro B1 у Вікісховищі | |
Centauro B1 — винищувач танків, розроблений компаніями Fiat та OTO Melara на запит Італійської армії.
Ця машина, у своїй вогневій потужності, дорівнювала основному боєвому танку Leopard 1, який тоді перебував на службі в Італії. Виробництво B1 почалося 1990, а прийнято на службу його було у 1991. У 1996 було вироблено останній з 400 Centauro. Єдиним іноземним оператором стала Іспанія, яка замовила 84 машини. Варто відзначити, що з 2000 по 2002 Армія США орендувала 16 Centauros. Їх використовували для навчання перших екіпажів для Stryker MGS, щоб отримати досвід керування колісною бойовою машиною.
Машину було розроблено для розвідки, вогневої підтримки та захисту територій. У багатьох миротворчих місіях винищувачі Centauro використовували для супроводу конвоїв та патрулювання доріг.
Винищувач має зварний корпус та башту. У стандартній конфігурації передня частина Centauro має захист від 20-мм набоїв. Увесь бічний захист розрахований на попадання куль калібру 12,7-мм і осколків від артилерійських снарядів. Також на машину можна монтувати до трьох тон пасивної або активної динамічної броні. На машниі встановлено захист від ядерної, біологічної, хімічної зброї і систему попередження опромінення лазерною системою наведення.
Екіпаж складається з чотирьох осіб — командира, стрільця, водія та заряджаючого.
На винищувачі Centauro B1 встановлено дизельний двигун Iveco MTCA з турбонаддувом потужністю 520 к.с. Двигун розташовано спереду. Управління відбувається за допомогою першої і другої осей, додатково на малій швидкості використовується і четверта вісь. Машину оснащено боєстійкими шинами та центральною системою підтримки тиску у шинах. Centauro B1 не вміє плавати.
Centauro B1 озброєно стабілізованою 105-мм високошвидкісною нарізною гарматою, розробленою OTO Melara. Для неї підходять усі стандартні 105-мм набої НАТО. Ефективна дальність стрільби 3000 м. Гармата призначена для ураження основних бойових танків або іншої броньованої техніки. На винищувачі встановлено дуже ефективне дульне гальмо, яке зменшує віддачу на 40 %. Через це гармату можна встановлювати на колісні корпуси. Боєкомплект - 40 набоїв. 14 з них зберігаються у башті, решта у корпусі.
Система контролю вогню на Centauro B1 подібна до тієї, що встановлена на основному танку Ariete. Винищувач може атакувати ціль через 25 — 35 секунд після того як її буде помічено.
Додаткове озброєння складається з двох кулеметів калібру 7,62-мм. Один з них спарений з гарматою, другий розташований на даху башти.
- Centauro 120 — винищувач Centauro з новою баштою та гладкоствольною гарматою калібру 120-мм. Це робить Centauro першою колісною бойовою машиною яка по вогневій потужності дорівнює останньому поколінню основних бойових танків. Цей варіант може використовувати усі стандартні 120-мм набої НАТО. Новий винищувач танків оснащено додатковою композитною бронею. Захист у передній частині корпусу витримує влучання 40-мм бронебійних снарядів. Ця машина знаходиться на озброєнні в Омані ;
- VBM Freccia — бойова машина піхоти;
- Porcupine — прототип 155-мм самохідної гаубиці[1];
- B1 Draco — 76-мм самохідна гармата. Озброєна швидкострільною морською гарматою[2].
- B2 Centauro — у жовтні 2016 року консорціум Iveco OTO Melara офіційно представив нову модель Centauro II MGS 120/105, який зроблять для італійської армії в 150 примірниках, під назвою B2 Centauro. Нова версія оснащена повністю переробленим сталевим корпусом, спеціально розробленим для захисту від саморобних вибухових пристроїв, новим двигуном потужністю 720 к.с. і основною гарматою 120/45 мм.
- ↑ Самоходная гаубица Centauro 155/39LW. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
- ↑ Oto Melara продемонстрировала новую башню Draco [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] // army-guide.com, 11.09.2010
- Винищувач танків Centauro B1 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- К. Рукавица. Самоходная противотанковая пушка В1 «Чентауро» // «Зарубежное военное обозрение». — № 7, 1994. — С. 34
- Суворов С. «Тараны» и «Кентавры» для новых центурионов : [] // Мир оружия : журнал. — 2005. — Т. 7, № 4 (Помилка: неправильний час). — С. 42—47. — ISSN 1607-2009.
|
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
